Постанова № 24157208, 17.05.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2012 року Справа № 5013/8/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

Секретар судового засідання:Литвин А.П.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Трейд Інвест - Агро, м. Долинська Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2012р. у справі №5013/8/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Технік Енерджі, см. Київ

до Приватного підприємства Трейд Інвест - Агро, м. Долинська Кіровоградської області

про стягнення 133 597,88грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2012р. по справі №5013/8/12 (суддя Коротченко Л.С.) позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з приватного підприємства "Трейд-Інвест-Агро" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" заборгованість в сумі 133 597,88 грн., з яких: 106 511,00 грн. - основний борг; 4 547, 40 грн. - 30 % річних, 106,51 грн. - інфляційні втрати; 1 130,77 грн. - пеня, 21 302,20 грн. - штраф, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2 671,96 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач - Приватне підприємство Трейд Інвест - Агро звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованими та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та неповним зясуванням обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.12р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 19.04.12р. на 10:30год.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.12р. розгляд апеляційної скарги відкладався до 17.05.12р. на 10:35год.

Сторони просили розглянути справу у відсутності представників сторін. Позивач у клопотанні від 12.04.12р. просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскарженого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності сторін, за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 17.05.12р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 18.01.11 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (далі - Продавець) та приватним підприємством "Трейд-Інвест-Агро" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ/9-00001 (а.с.14-15).

Відповідно до п.п. 2.1 - 2.4. Договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного Договору, які є його невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару; всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного Договору є його невід'ємною частиною; загальна сума даного Договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документів на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного Договору; ціна товару, що є предметом даного Договору, вказується у додатках до даного Договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у доларах США.

Умовами п.п. 3.1.- 3.2. Договору визначено, що товар може передаватися Покупцю партіями; товар вважається переданим Покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.3. Договору сторони погодили, що Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього Договору із врахуванням положень п. 2.4. та розділу 5 даного Договору; вартість товару оплачується на поточний рахунок Продавця в національній валюті, згідно цін, вказаних у відповідних додатках до Договору із врахуванням положень п. 2.4. та розділу 5 даного Договору.

Згідно з п. 5 Договору, сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного Договору проводиться наступним чином:

- 30% від вартості товару оплачується Покупцем в строк до 25.01.2011 року;

- 70% від вартості товару оплачується Покупцем в строк до 17.10.2011 року.

Відповідно до п. 11.1 Договору, Договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по Договору. Вказаний Договір був підписаний повноважними представниками Продавця та Покупця, скріплений круглими печатками підприємств.

Згідно Додатку № 1 до Договору (а.с. 16) сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 147 168,00 грн. (18396,00 грн. дол. США).

Приписами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 146 511,00 грн., про що свідчить видаткова накладна № КГ/9-0066 від 10.05.11 р. (а.с. 17) Отримання Покупцем товару за видатковою накладною № КГ/9-0066 від 10.05.11 р. підтверджується також довіреністю відповідача № 1 від 10.05.11 р. (а.с. 18).

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, до настання обумовленої в Договорі дати за отриманий товар розрахувався частково в сумі 40 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 25.02.11 р. на суму 2 000,00 грн. та від 10.05.11 р. на суму 38 000,00 грн. (а.с. 19-20).

Станом на 08.12.11 р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 106 511,00 грн. (146 511,00 грн. - 40 000,00 грн. = 106 511,00 грн.), що і стало причиною звернення позивача з позовом до господарського суду.

Приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 106 511,00 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як вбачається, умовами п.п. 8.2., 8.4. Договору передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь Продавця штраф в розмірі 20% від загальної вартості Договору.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п. 8.6. Договору визначено, що сторони, згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України дійшли згоди, що Покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами Продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Судова колегія враховує, що позивачем надано обґрунтований розрахунок пені в розмірі 1 130,77 грн. та штрафу в розмірі 21 302,20 грн., інфляційних втрат в сумі 106,51 грн. та 30% річних в сумі 4 547,40 грн. який відповідає умовам Договору, фактичним обставинам справи, що є підставою для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про правомірність задоволення позову судом першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а отже доводи скаржника не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував приписи процесуального законодавства та матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та правомірно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, а отже рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Трейд Інвест - Агро, м. Долинська Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2012р. у справі №5013/8/12 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.02.12р. у справі №5013/8/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. ПавловськийСуддяО.В. ЧусСуддяВ.В. Швець Постанова виготовлена та підписана

в повному обсязі 18.05.12р.