ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.04.12 р. Справа № 5006/19/13/2012
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.
При секретарі судового засідання (помічнику судді) Перекрестній О.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінєргія-КН”, м.Маріуполь
про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/07-185/004 від 19.06.2008р. в сумі 99668,79 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю.
Від відповідача: не зявився.
Суд перебував в нарадчій кімнаті
09.04.2012р. з 11.10 год. по 11.20 год.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінєргія-КН”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/07-185/004 від 19.06.2008р. в сумі 99668,79 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №010/07-185/004 від 19.06.2008р. в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у звязку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції.
Ухвалою суду від 29.02.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/13/2012.
В судовому засіданні 09.04.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився.
Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 01.03.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінєргія-КН» зареєстровано за адресою: 87549, м. Маріуполь Донецької області, вул. Котляревського, 34. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.
За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявне в матеріалах справи повідомлення про отримання ухвали суду представником відповідача, суд робить висновок про належне виконання обовязку повідомити його про час та місце розгляду справи №5006/19/13/2012.
За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
Встановив:
19 червня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” (далі банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінєргія-КН» (далі позичальник) був укладений кредитний договір (відновлювальна кредитна лінія) №010/07-185/004 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п.1.1, кредитор на положеннях цього договору відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 31000 дол. США в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником в строк до 31.05.2009р. включно. Кредит призначений для поповнення обігових коштів (п.1.2). Згідно з п.3.1, кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
За умовами п.1.3, за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти 15,75% річних, розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим договором. Відповідно до п.3.5, проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). Позичальник зобовязаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів №206862825 в ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту не пізніше дня такого погашення (п.3.6 кредитного договору).
Відповідно до п.10.2, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
За умовами п.9.1, кредитний договір набуває чинності з дати укладення та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за цим договором (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені, відшкодування витрат та збитків).
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.345-346 ГК України.
Як вбачається зі змісту кредитного договору №010/07-185/004 від 09.06.2008р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії кредитного договору №010/07-185/004 від 09.06.2008р. банк на виконання п.1.1 надавав позичальнику грошові кошти в режимі відновлювальної кредитної лінії, проте останній взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, отримані кошти в повному обсязі не повернув, проценти за користування ними своєчасно не сплачував.
Як зазначає позивач, наразі позичальником не повернуті надані в межах кредитної лінії грошові кошти в сумі 4330,89дол.США, не сплачені відсотки за користування ними в сумі 3557,18 дол.США. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №5006/19/13/2012 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1,9Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначених сумах.
27 березня 2012р. через канцелярію суду позивачем надано клопотання про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/07-185/004 від 19.06.2008р. в національній валюті.
Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, валюта України (гривня) є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України, що цілком кореспондується з приписами ст.99 Конституції України, п.3.3 ст.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Встановлений законодавцем обовязок приймати на території України виконання будь-яких зобовязань в національній валюті, на погляд суду, дає право кредитору заявляти вимоги в валюті України за зобовязаннями, вираженими в іноземній валюті. Оскільки у суду відсутні заперечення з цього приводу з боку відповідача, суд вважає можливим та законним задоволення вимог позивача в цій частині. Аналогічна позиція висловлена Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-08/369 від 29.06.2010р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” (п.19).
Разом з цим, при визначенні гривневого еквіваленту заявленої до стягнення заборгованості суд вважає безпідставним застосування позивачем офіційного курсу долару США, встановленого Національним Банком України на 28.10.2011р., який склав 797,70 грн. за 100 дол.США, в той час як на дату звернення позивача до господарського суду (29.02.2012р.) офіційний курс НБУ складав 798,67 грн. за 100дол.США. Проте, з огляду на відсутність у суду повноважень виходити за межі заявлених вимог, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі, визначеному позивачем, - в сумах 34547,50 грн. та 28375,62 грн. відповідно.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем на підставі п.10.2 кредитного договору нараховано та предявлено до стягнення пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 29698,53 грн. (еквівалент станом на 28.10.2011р. пені в сумі 3723,02 дол.США) та пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 7 047,13 грн. (еквівалент станом на 28.10.2011р. пені в сумі 883,43 дол.США).
Судом проаналізовано надані позивачем розрахунки штрафних санкцій та встановлено його виконання за підсумком, що збільшується, внаслідок чого порушені приписи ч.6 ст.232 ГК України, разом з цим, позивачем невірно визначені початкові дати нарахування пені в окремі періоди.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо правомірності стягнення пені, нарахованої протягом шести місяців від дня, коли кредитні зобов'язання мали бути виконані позичальником, у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день виникнення прострочки, тому задовольняє позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій в обґрунтованій частині, а саме про стягнення з відповідача пені за порушення строків повернення кредиту в сумі 24225,99 грн., стягнення пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 2600,28 грн.
З огляду на приписи ст.ст.1, 21, 28 ГПК України, заявлені Донецькою обласною дирекцією ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позовні вимоги підлягають задоволенню на користь юридичної особи позивача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст.ст.1, 4, 21-22, 28, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінєргія-КН”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/07-185/004 від 19.06.2008р. в сумі 99668,79 грн. - задовольнити частково.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінєргія-КН» (87549, м.Маріуполь Донецької області, вул. Котляревського, 34, ЄДРПОУ 33852159) на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (01011, м.Київ, вул.Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором №010/07-185/004 від 19.06.2008р., а саме: заборгованість за кредитом в сумі 34547,50 грн., заборгованість за відсотками в сумі 28375,62 грн., пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 24225,99 грн., пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 2600,28 грн., судовий збір в сумі 1794,99 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили
У судовому засіданні 09.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 17.04.2012р.
Суддя Демідова П.В.
Судове рішення № 22603503, Господарський суд Донецької області було прийнято 09.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5006/19/13/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: