Рішення № 22603504, 20.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.03.12 р. Справа № 36/128пн

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гриник М.М.

суддів: Мальцева М.Ю., Соболєвої С.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою прокурора Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

за участю третьої особи1, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову товариства з обмеженою відповідальністю „Ірен”

за участю третьої особи2, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, м.Донецьк

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування заподіяної шкоди

Представники сторін:

Прокурор: Шаталова О.О.

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1; ОСОБА_2 за довір. б/н від 17.10.2011р.

Від третьої особи1: ОСОБА_3 за довіреністю від 14.10.11року

Від третьої особи2: не з'явився

Прокурор Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 90743,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на факт самовільного зайняття та використання відповідачем для будівництва земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,1993 га із земель, наданих в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Ірен”, без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Згідно розрахунку розмір шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки складає 4641,31 грн., за засмічення земель промисловості Донецької міської ради будівельними матеріалами складає 85790,42 грн., за зняття грунтово-рослинного шару без спеціального дозволу складає 311,70 грн. Загальний розмір заподіяної шкоди становить 90743,43 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2011р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 36/128пн, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував у звязку з їх необґрунтованістю, та просив суд відмовити у задоволенні позову. При цьому посилався на те, що він згідно договору купівлі-продажу від 19.02.2003р. є власником цілісного майнового комплексу ДП «Донецьккомплектважпром». Згідно акту оцінки, який додається до договору, в майновий комплекс ДП «Донецьккомплектважпром» входить земельна ділянка площею 4,3 га. Згідно ст. 120 Земельного кодексу України відповідач вважає, що разом з правом власності на цілісний майновий комплекс до нього перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій він розташований. Відповідач почав оформлення землі згідно діючого законодавства, але у звязку зі станом здоровя свідоцтво про право власності на земельну ділянку не отримано. Крім того, відповідач стверджував та звертав увагу суду на той факт, що дана справа не підвідомча господарському суду, оскільки він є фізичною особою. Таке ствердження відповідача процесуально не спроможне, тому що спростовується матеріалами справи, в яких наявний спеціальний витяг з ЄДР, що свідчить про включення ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як субєкта господарської діяльності.

Ухвалою від 17.10.2011р. за клопотанням сторони та прокурора строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 17.10.2011р. до 26.10.2011р., з 26.10.2011р. до 03.11.2011р.

Розпорядженням голови суду призначений колегіальний розгляд справи: головуючий суддя Гриник М.М., судді Величко Н.В. та Демідова П.В.

Ухвалою від 03.11.2011р. до участі у справі залучено третю особу1, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову товариство з обмеженою відповідальністю „Ірен”.

Розпорядженням голови суду суддю Величко Н.В. замінено на суддю Сич Ю.В.

Ухвалою від 21.12.2011р. до участі у справі залучено третю особу2, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк.

Розпорядженням голови суду суддю Демідову П.В. замінено на суддю Мальцева М.Ю.

Розпорядженням в.о. голови суду суддю Сич Ю.В. замінено на суддю Соболєву С.М.

Третя особа1 надала до суду клопотання від 27.02.2012р. про зупинення провадження у справі №36/128пн до винесення рішення Ворошиловським районним судом м. Донецька за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ірен” до відповідача1 Донецької міської ради, відповідача2 ОСОБА_1 про визнання договору користування №6/3314 від 13.12.2011р. недійсним. Дане клопотання суд відхилив на підставі наступного. В обґрунтування вказаного клопотання третя особа1 надала до суду завірену копію позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Ірен” до відповідача1 Донецької міської ради, відповідача2 ОСОБА_1 про визнання договору користування №6/3314 від 13.12.2011р. недійсним з відміткою Ворошиловського районного суду м. Донецька про отримання позову. Ухвалу суду про прийняття позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Ірен” до відповідача1 Донецької міської ради, відповідача2 ОСОБА_1 про визнання договору користування №6/3314 від 13.12.2011р. недійсним Ворошиловським районним судом м. Донецька до розгляду та порушення провадження у справі третя особа1 до суду не надала. Згідно ст. 79 ч. 1 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Таким чином, у суду станом на теперішній час відсутні законні підстави для зупинення провадження у даній справі. Одночасно суд зазначає, що у разі визнання судом договору користування недійсним третя особа1 має законне право на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст. 112 ГПК України. Тобто, законні права та інтереси третьої осби1 в цьому разі не будуть порушені.

Позивач, Донецька міська рада в судовому засіданні вимоги прокурора підтримав вимоги прокурора.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 20.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, присутніх у судових засіданнях, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Київського району м. Донецька на виконання доручення прокуратури Донецької області проведено перевірку за зверненням голови ліквідаційної комісії першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області Мельник С.Т. щодо самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва ОСОБА_1 по вул. Економічна на території Київського району м. Донецька.

Перевіркою встановлено наступне. 06.06.2011р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області проведено позапланову перевірку законності виконання будівельних робіт на обєкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 В акті від 06.06.2011р. зафіксовано, що за результатами перевірки встановлено факт виконання будівельних робіт ОСОБА_1 без документів, які надають право на виконання будівельних робіт, що є порушенням ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За наслідками перевірки відповідачу Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області видано припис від 06.06.2011 року на усунення виявлених порушень, а саме зупинення виконання будівельних робіт.

Крім того, державною екологічною інспекцією в Донецькій області у присутності прокурора прокуратури Донецької області на підставі вимоги прокуратури Донецької області від 15.06.2011р. за №7/1-22 р/2011 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на земельній ділянці Київського району м. Донецька по АДРЕСА_1, про що складено акт позапланової перевірки від 16.06.2011-17.06.2011 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1, на час позапланової перевірки в межах населеного пункту Київського району м. Донецька здійснюється будівництво готелю. За даними обласного управління земельних ресурсів та відповідно до договору оренди, зареєстрованого 15.08.2007р. за №040714600093, наданого під час перевірки, земельна ділянка площею 0,3718 га належить товариству з обмеженою відповідальністю „Ірен” на умовах оренди. Цільове призначення розміщення відкритої площадки для складування.

На перевірку проектна документація на будівництво не представлена.

Станом на 16.06.2011р. на території земельної ділянки проведено наступні роботи: виритий котлован розміром: довжина 19 м, ширина 9 м, глибина 1,8 м, загальна площа 171 кв.м, обсяг 307,8 куб.м; на земельній ділянці розміром 18 м х 6 м розміщені пісок, щебінь, затверділий бетон, площею 108 кв.м; збудована будівля сторожки з відмоткою розміром 7,4 м х 3,9 м, площею 28,86 кв.м; збудований надвірний туалет розміром 1,2 м х 1,2 м, загальною площею 1,44 кв.м; шлакоблок та ракушняк заскладовані вздовж стін на площадці розміром 21,8 м х 1,5 м, загальною площею 32,7 кв.м; збудовані стіни будівлі з шлакоблоку завтовшки 0,4 м по периметру довжиною 136,2 м, загальною площею 54,48 кв.м; виконаний фундамент довжиною 56 м, завширшки 0,5 м, а також вздовж фундаменту заскладований шлакоблок на дільниці 0,5 м х 5 м, площею 30,5 кв.м.

Основними порушеннями природоохоронного законодавства, виявленими під час перевірки, є: відсутність проектної документації на будівництво, що є порушенням ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; засмічення земельної ділянки площею 140,7 кв.м будівельними матеріалами: шлакоблоком, ракушняком, піском, щебенем та затверділим бетоном, що порушує вимоги ст. 96 Земельного кодексу України та ст. 35 Закону України «Про охорону земель». Згідно з договором оренди земельної ділянки, зареєстрованим 15.08.2007р. за №040714600093 ТОВ «Ірен» грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки до забруднення складає 304,87 грн.; зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з земельної ділянки площею 0,0171 га при ритті котловану без спеціального дозволу, що є порушенням вимог ст. 168 Земельного кодексу України.

Перевіркою дотримання вимог земельного законодавства, проведеною 16.06.2011р. Головним управлінням Держкомзему у Донецькій області, встановлено та в акті зафіксовано, що на час перевірки ТОВ «Ірен» надана в оренду земельна ділянка площею 0,3718 га для розміщення відкритої площадки для складування із земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення по АДРЕСА_1 на території Київського району м. Донецька на підставі рішення виконкому Донецької міської ради від 20.06.2007р. №406/7 та укладено договір оренди, зареєстрований в книзі записів 15.08.2007р. за №040714600093. Також встановлено, що передбачувано ОСОБА_1 самовільно зайнята та використовується для будівництва земельна ділянка площею 0,1993 га із земель, наданих в оренду ТОВ «Ірен», в порушення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 07.07.2011р., складеного відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, в ході обстеження встановлено наступне.

16.07.2007р. між виконавчим комітетом Донецької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Ірен» укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 14101369000:00:026:0373) площею 0,3718 га по АДРЕСА_1 для розміщення відкритої площадки для складування. Договір укладено до 20.06.2012р. Однак, на земельній ділянці, яка надана ТОВ «Ірен» в оренду, встановлено факт самовільного будівництва ОСОБА_1 будівель та споруд. Крім того, на земельній ділянці, яка межує з земельною ділянкою ТОВ «Ірен», ОСОБА_1 самовільно збудував будівлю кафе. Загальна площа самовільно зайнятої земельної ділянки складає 0,5448 га.

Спірна земельна ділянка, займана відповідачем, знаходиться на території земельної ділянки, яка використовується товариством з обмеженою відповідальністю «Ірен» на умовах оренди. Одночасно суд зазначає, що договір оренди, укладений між третьою особою, ТОВ «Ірен» та Донецькою міською радою є діючим. Його не розірвано та не визнано недійсним в судовому порядку. Земельна ділянка використовується орендарем для розміщення відкритої площадки для складування. Саме в межах цієї земельної ділянки розпочато відповідачем будівництво готелю.

За ствердженням відповідача та згідно долучених до матеріалів справи документів за договором купівлі-продажу споруд та будівель від 19.02.2003р. товариство з обмеженою відповідальністю «Аміго» (продавець) продало, а ОСОБА_1 (покупець) купив будівлі та споруди В-1 матеріальний склад з рампою та підвалом з цегли та шлакоблоку, загальною площею 1901,20 кв.м, З-1 будівля контори з цегли, загальною площею 151,90 кв.м, И-1 будівля контори з цегли, з шлакоблоку та цегли, загальною площею 96,0 кв.м, М-1 будівля гаражу з цегли та шлакоблоку, загальною площею 138,20 кв.м, Н-1 гараж шлакоблочний, загальною площею 32,80 кв.м, П-1 баня шлакоблочна, загальною площею 73,10 кв.м, Т-1 склад палива шлакоблочний, загальною площею 60,30 кв.м, Ф склад, обшитий шифером, Ш навіс, Щ відкрита платформа, Ѕ частина огороди, воріт № 2, 5, Ѕ частина замощення по АДРЕСА_1 в м. Донецьку.

Вказані обєкти нерухомості належали товариству з обмеженою відповідальністю «Аміго» на підставі свідоцтва про право власності, виданого Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна 06.09.2002р. №2581 відповідно договору купівлі-продажу державного майна, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 03.09.2001р. за реєстровим №439 з додатковою угодою, посвідченою 13.11.2001р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром №5035, зареєстровані в Донецькому бюро технічної інвентаризації 07.10.2002р. за реєстровим №22в-8166.

Право власності на споруди та будівлі переходить до покупця з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору. Договір купівлі-продажу від 19.02.2003р. підписаний представниками обох сторін, зареєстрований в реєстрі за №284.

При цьому, відповідач стверджує, що ним придбано цілісний майновий комплекс та посилається на ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, за змістом яких до особи, яка набула право власності на будівлю, переходить право власності на земельну ділянку, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.

Тобто, правочини, які тягнуть перехід права власності на обєкт нерухомості, водночас є підставою для переходу права на землю. Разом з тим, виникнення права власності на обєкт нерухомості не є безумовною підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення договору оренди земельної ділянки, що випливає з положень статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України. Правочини, що тягнуть перехід права власності на обєкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, на якій обєкт розташований, але оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідач в підтвердження факту наявності у нього права користування земельною ділянкою надав до суду наступні документи: заявку на виділення земельної ділянки для розміщення обєкта від 24.11.2006р.; лист Донецької міської ради №01/13-8416 від 25.12.2006р. про надання дозволу на підготовку матеріалів по розробці проекту землеустрою для відведення земельної ділянки; протокол технічної ради №8 від 28.02.2007р.; експертний висновок №12/1/вх.3253, вх.3254, вз.3439 від 21.06.2007р. Головного управління МНС України в Донецькій області; акт погодження меж земельної ділянки 2007р.; висновок Головного управління містобудування та архітектури до проекту відведення земельної ділянки №Ж113О004.099 від 28.04.2007р.; рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №308/10 від 23.05.2007р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у Київському районі; проект рішення виконавчого комітету Донецької міської ради б/н б/д про надання земельної ділянки Бозикяну Гамлету Сергоєвичу для експлуатації існуючої будівлі кафе з господарськими спорудами та відкритої платформи по АДРЕСА_1 «б» у Київському районі; висновок №05/251 від 10.05.2007р. про погодження проекту відведення земельної ділянки; висновок №01-1/449-з від 10.05.2007р. відділу культури Донецької міської ради; договір №2049 від 21.10.2011р., укладений між комунальним підприємством «Донецькі міські земельні ресурси» (виконавцем) та ОСОБА_1 (замовником) про надання консультаційних послуг по оформленню договору користування земельною ділянкою до моменту державної реєстрації по АДРЕСА_1; договір користування №6/3314 від 13.12.2011р., укладений між Донецькою міською радою (розпорядником) та ОСОБА_1 (користувачем) про надання розпорядником користувачу дозволу використовувати земельну ділянку площею 0,7262 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на період оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та їх державної реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку зазначені в ст. 126 Земельного кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, згідно вимог чинного законодавства необхідною умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи таких документів, є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010р. по справі №4/254-35/572.

Проте, ані на момент перевірки, ані під час позовного провадження договір оренди чи державний акт на земельну ділянку відповідачем суду не надано. Плата за землю відповідачем до бюджету не вносилась та не вноситься.

Наданий відповідачем договір користування №6/3314 від 13.12.2011р., підписаний між позивачем та Донецькою міською радою після порушення провадження по справі, не приймається судом до уваги як належний та достатній доказ того, що земельна ділянка площею 0,1993 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, на якій здійснювалося будівництво, використовувалася ОСОБА_1 за наявності правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, оскільки в договорі користування не вказано про передачу в строкове платне користування саме спірної земельної ділянки, яка вже знаходиться в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю «Ірен» на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.07.2007р. до 20.06.2012р. Крім того, перевірки дотримання вимог земельного законодавства контролюючими органами, в результаті яких встановлено самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, проводилися в червні липні 2011 року, а договір користування укладений тільки в грудні 2011 року. За договором користування земельна ділянка надається відповідачу для експлуатації вже існуючої будівлі кафе з господарською спорудою, а не під будівництво готелю. Крім того, земельна ділянка, визначена позивачами як самовільно зайнята, розташована по АДРЕСА_1, а згідно договору користування відповідачу надана земельна ділянка знаходиться по АДРЕСА_1.

Як зазначалось раніше, відповідач також посилається на вжиття ним заходів для належного оформлення земельної ділянки та отримання необхідних погоджень. Тривалість оформлення документів виправдовує тяжкими хворобами.

Разом з тим, такі посилання відповідача судом до уваги не приймаються та не є підставою для відмови у позові, враховуючи наступне. По перше, долучений перелік документів землевпорядної документації ще не є правовстановлюючим документом на землю, а по-друге, - вказаний проект було розроблено відповідачем для обслуговування цілісного майнового комплексу. Разом з тим, як зазначив сам відповідач в судовому засіданні, будівлі та споруди, які ним придбано у складі цілісного майнового комплексу, останнім на даний час частково відчужено третім особам. Тобто, на даний час є не визначеним питання щодо площі та меж земельної ділянки, необхідної для обслуговування залишених у власності відповідача обєктів.

Згідно письмових пояснень Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк, долучених до матеріалів справи (т.2, а.с. 20-21), дослівно: « Позивачем (тобто Донецькою міською радою) жодних рішень про надання в оренду Відповідачу земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1 не приймалось».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на користування земельною ділянкою загальною площею 0,1993 га, розташованої в Київському районі міста Донецька по АДРЕСА_1 під будівництво, про що судом було вказано вище.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки на землях, наданих в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Ірен», загальною площею 0,1993 га під будівництво, розташованої в Київському районі міста Донецька по АДРЕСА_1, та приведення її у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Прокурором також заявлено позовні вимоги про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 4641,31 грн., засміченням земель промисловості Донецької міської ради будівельними матеріалами в сумі 85790,42 грн., зняттям грунтово-рослинного шару без спеціального дозволу в сумі 311,70 грн. Загальний розмір заподіяної шкоди становить 90743,43 грн.

Згідно ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

За змістом Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин відповідно до закону (пункт 34 частини першої статті 26).

Аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема, нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Таким чином, положення частини першої статті 143 Конституції України "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції" стосується вирішення органами місцевого самоврядування як суб'єктами владних повноважень питань, визначених законами, зокрема, у галузі земельних відносин.

Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

В даному випадку позивач, Донецька міська рада виступає як орган, що реалізує права держави, територіальних громад та Українського народу в цілому, як власників землі.

Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, діяльність яких обмежує права власників та землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В матеріалах справи міститься розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земель промисловості Донецької міської ради по вулиці Економічна 24 Київського району міста Донецька будівельними матеріалами, в сумі 85790,42 грн.; розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок зняття грунтово-рослинного шару без спеціального дозволу з земельної ділянки Донецької міської ради в Київському районі міста Донецька по АДРЕСА_1 під час проведення робіт з будівництва готелю, в сумі 311,70 грн.; розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки під будівництво на землях промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення в Київському районі міста Донецька, в сумі 4641,31 грн.

Обчислення розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земель, здійснено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за №422/13689.

Обчислення розміру шкоди, заподіяної державі самовільним зайняттям земельної ділянки та зняттям грунтово-рослинного шару без спеціального дозволу, здійснено заступником начальника відділу екологічного контролю ПЗФ, біологічних, земельних ресурсів та надр та державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення шкоди на загальну суму 90743,43 грн., в тому числі шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 4641,31 грн., засміченням земель промисловості Донецької міської ради будівельними матеріалами в сумі 85790,42 грн., зняттям грунтово-рослинного шару без спеціального дозволу в сумі 311,70 грн.

Суму шкоди позивач просить стягнути на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької міської ради.

В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Прокурор у встановленому законом порядку звільнений від оплати судових витрат. Позовна заява була подана ним до вступу в законну силу Закону України «Про судовий збір», тому суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат керується Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка діяла до 01.11.2011 р.

Так, згідно ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звільнений від сплати державного мита, тому у звязку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, за участю третьої особи1, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову, товариства з обмеженою відповідальністю „Ірен”, за участю третьої особи2, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову, Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, м.Донецьк, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 90743,43 грн. задовольнити.

Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,1993 га із земель, надану в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Ірен”, та привести їх у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької міської ради (83050, м.Донецьк, вул. Артема, буд. 98; рахунок 33112331700002 в ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 38033949; код бюджетної класифікації 24062100) шкоду на загальну суму 90743,43 грн. (а саме: шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки, в сумі 4641,31 грн.; шкоду, заподіяну засміченням земель промисловості Донецької міської ради будівельними матеріалами, в сумі 85790,42 грн.; шкоду, заподіяну зняттям грунтово-рослинного шару без спеціального дозволу, в сумі 311,70 грн.).

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31212206700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22030001) державне мито в розмірі 992,43 грн. (за вимогу немайнового характеру в сумі 85,00 грн., за вимогу майнового характеру в сумі 907,43 грн.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Гриник М.М.

Суддя Мальцев М.Ю

Суддя Соболєва С.М.