Постанова № 22482623, 29.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.12 Справа № 5015/7196/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Малех І. Б.

судді Желік М. Б.

Кузь В. Л.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Агро», № 18/12 від 29.12.11 року

на рішення господарського суду Львівської області (суддя Довга О. І.), від 22.12.11 року

у справі № 5015/7196/11

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Агро», м. Комарно, Городоцький район, Львівська область

про стягнення 247 863, 69 грн.

за участю представників:

від скаржника - Корнелюк В.М.,

від позивача –Жулінський А.А.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 22.12.2011 р. у справі № 5015/7196/11 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дністер-Агро”(81562, Львівська обл., Городоцький район, м. Комарно, вул. Шевська,35, ІК 32858428, МФО 320984) на користь Публічного акціонерного товариства “ПроКредитБанк” (03115, м. Київ, пр. Перемоги,107а, МФО 320984, код ЄДРПОУ 21677333) 155443,20 грн. заборгованість за капіталом кредиту, 3083,61 грн. відсотки по графіку, 6327,00 грн. відсотки за фактичне користування кредитними коштами, 83009,87 грн. пеня за неналежне виконання кредитного договору, 4957,28 грн. судового збору.

Відповідач не погоджуючись з даним рішенням подав апеляційну скаргу вих. № 18/12 від 29 грудня 2011 року в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позовних вимогах. Свою позицію апелянт аргументує тим, що він був позбавлений можливості забезпечити явку свого представника в суд. Також в уточненнях до апеляційної скарги відповідач вказує на те, що договір який він укладав з позивачем був валютним і брав він в кредит долари, а на руки отримав гривні, у зв’язку з чим, на думку відповідача, повертати він повинен кредит гривневий. Скаржник зазначив, що не погоджується з нарахованою пенею, оскільки на його думку вона була нарахована з порушенням законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки на думку позивача відповідач мав можливість забезпечити явку представника в судове засідання, так як отримав 16.11.2011 року ухвалу про відкриття провадження по справі.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задоволити, в свою чергу представник позивача, заперечив твердження викладені в уточненні апелянта щодо зміни валюти по сплаті кредиту та вказав, що п 7.5, договору №1 про внесення змін та доповнень до рамкової угоди, вказано, що кредитор може здійснювати продаж валюти без заявки позичальника з подальшим зарахуванням отриманої валюти на рахунок позичальника.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які міс тяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу частково задоволити.

Судом встановлено, що 02 березня 2007р. між ЗАТ “ПроКредитБанк”(правонаступником якого є ПАТ “ПроКредитБанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дністер-Агро”було укладено Рамкову Угоду № 0609, відповідно до якої позивач зобов'язався на умовах цієї Угоди відкрити відповідачу кредитну лінію, загальною сумою за договорами 100 000 доларів США. 12 березня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 1 Про внесення змін до Рамкової угоди № 0609, яким збільшено ліміт суми кредитування до 200 тис. доларів США, встановлено ліміт строку кредитування 240 календарних місяців та максимальний розмір процентів 40 % річних.

12 березня 2008р., відповідно до положень та умов Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №3.20824/0609 - надалі Кредитний договір, за яким Публічне акціонерне товариство “ПроКредитБанк”надало Товариству з обмеженою відповідальністю “Дністер-Агро”, грошові кошти в розмірі 52000,00 доларів США, зі сплатою 14 % річних. Факт видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 3022_22 від 14.03.2008р.

Як вбачається зі ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом,

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду, та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов Рамкової угоди (п. 7.1) погашення грошових зобов'язань здійснюється у строк, порядку, черговості та розмірі, встановлені Угодою, та Кредитними договорами, шляхом зарахування коштів на рахунок, повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами. Як вбачається із п. 2.1 Рамкової угоди Позичальник за кредитним договором зобов'язався належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно та належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачені цим Договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем було порушено умови Кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечено своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

Згідно п.8.2 Рамкової угоди Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на 3 банківські дні.

Згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вимога Кредитора про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі. Позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом 5 банківських днів з дня відправлення Позичальнику вимоги.

У зв'язку з виникненням заборгованості відповідача за Кредитним договором, відповідно до положень Рамкової угоди та Кредитного договору, законодавства України, Банком було надіслано вимогу № ВВ-829 від 30 червня 2011 р. про повне дострокове погашення кредиту за Кредитним договором, яка була отримана відповідачем 07.07.2011р.

Вимога Кредитора про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі. Позичальник зобов'язаний погасити весь залишок кредиту протягом 5 банківських днів з дня відправлення Позичальнику вимоги.

Таким чином, відповідно до поданого позивачем розрахунку сума заборгованості за капіталом кредиту відповідача перед позивачем становить 155443,20 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення відповідачем своїх договірних зобов’язань перед позивачем.

Відтак, відповідач зобов'язаний був повернути всю суму заборгованості за Кредитним договором 08 липня 2011 р. Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від-простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись правилами тлумачення змісту правочинів (ст. 213 ЦК України) принципами справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ст. З ЦК України), з умов Кредитного договору та Графіку, а також діючого ЦК України випливає, що відсотки за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, яка фактично використовується позичальником за весь час такого фактичного користування.

П. 10.2 Рамкової угоди передбачено, що при порушенні встановлених цим Договором строків погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Проте, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, не може погодитись з даною умовою договору оскільки Законом України «Про відповідальність за -несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»- врегульовано питання розміру пені, а саме ст.3 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, під час апеляційного провадження, позивачем подано новий розрахунок пені, згідно з яким пеня зменшилась з 83 009,87 грн. до 6139,64 грн.

Дана позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 07.11.11р. по справі № 5002-2/5109-2010.

Згідно ст. 111-28 ГПК України про обов'язковість судових рішень Верховного Суду України - рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Таким чином сума заборгованості за Кредитним договором становить 170 993,46 грн., з яких заборгованість за капіталом кредиту становить виходячи із курсу 7, 9845 грн. за 1 дол. США –155 443,20 грн.; відсотки по графіку 3 083,61 грн., відсотки за фактичне користування кредитними коштами –6 327,00 гри., пеня за неналежне виконання кредитного договору –6 139,64 грн.

Щодо тверджень відповідача, що договір про надання траншу № 3.20824/0609 є недійсним в частині отримання його у доларах оскільки позивач отримав фактично кредит у гривнях, хоча ніякої заяви на продаж валюти від нього не поступало, на думку суду є безпідставними, так як пунктом 7.5 Рамкової угоди чітко передбачено, що сторони домовились розцінювати положення угоди як заявку на купівлю/продаж іноземної валюти, а тому реалізація даного пункту угоди буде відбуватися без подання позичальником окремої заявки на купівлю/ продаж іноземної валюти чи інших додаткових документів.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2011 р. у справі № 5015/7196/11 скасувати в частині стягнення пені в сумі 83009,87 грн., в цій частині прийняти нове рішення яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Агро»на користь публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»пеню в сумі 6 139,64 грн., в решті рішення залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Господарському суду Львівської області видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

5. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Кузь В. Л.

Повний текст постанови виготовлений 03.04.2012 р.