Постанова № 22482625, 03.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.12 Справа № 5015/5908/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Галичина»

на рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2011р.

у справі № 5015/5908/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех», м.Миколаїв

до приватного акціонерного товариства «Галичина», м.Радехів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ Державної виконавчої служби Радехівського районного управління юстиції

про стягнення заборгованості в сумі 203 062,87 грн.,

з участю представників:

від скаржника –не з»явився

від позивача –Печников К.А. –представник

В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Скаржник належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.12.2011р. у справі № 5015/4649/11 (суддя Матвіїв Р.І.) задоволено частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех», м.Миколаїв та стягнуто з приватного акціонерного товариства «Галичина», м.Радехів 142978,00 грн. інфляційних втрат, 43664,14 грн. –3 % річних, 1866,42 грн. державного мита та 219,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач –приватне акціонерне товариство «Галичина»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки при винесенні оскаржуваного рішення мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими. Зокрема те, що усі здійснені ПАТ «Галичина»платежі є виключно виконанням рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі № 14/226 (1/19), тобто позивач зарахував отримані від ПАТ «Галичина»кошти як сплату основного боргу, пені, інфляційних нарахувань, 3% річних та судових витрат. Таким чином, на думку скаржника, позивач самовільно, без погодження з платником та всупереч приписам п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 та п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 змінив вказане відповідачем у платіжних дорученнях призначення платежу.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення із Закритого акціонерного товариства «Галичина»203 062,87 грн., з яких 158587,07 грн. втрат від інфляції та 44 475,80 грн. 3 % річних за період з 16.01.2009р. по 02.03.2011р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.05.2011р. (суддя Станько Л.Л.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2011р. позовні вимоги були задоволені повністю з підстав їх обгрунтованості та законності, оскільки рішення про стягнення тривалий час не виконувалось, а сама заборгованість перераховувалась частинами.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2011р. задоволено частково касаційну скаргу ЗАТ «Галичина», рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2011р. у справі № 5015/1494/11 скасовано, а справу направлено на розгляд до господарського суду Львівської області, оскільки при вирішенні даного спору судами першої та апеляційної інстанцій не з»ясовувалось, чи стягнення здійснювалось виконавчою службою, чи кошти перераховувались відповідачем безпосередньо позивачу. Крім того, судами належним чином не був з»ясований період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а за основу обрахунку взято суму, без врахування здійснених проплат.

Як встановлено судом першої інстанції під час нового розгляду справи, 15.12.2007р. між позивачем - ТзОВ “Інтерпромтех” (постачальник) та ЗАТ “Галичина” (покупець), правонаступником якого є відповідач –Приватне акціонерне товариство “Галичина”, укладено договір поставки №031/2007. У зв’язку з неоплатою відповідачем вартості поставленого позивачем обладнання (ємностей) у відповідача перед позивачем виник борг, у зв’язку з цим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі №14/226 (1/19), що у встановленому законом порядку набрало законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивача 737 000,00 грн. основного боргу, 109 926,47 грн. пені, 82 503,57 грн. інфляційних нарахувань, 18 989,88 грн. 3% річних, 10 484,21 грн. державного мита та 84,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього –958 988,56 грн.

В порядку ст. 116 ГПК України, 26.07.2010р. господарським судом Львівської області видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі №14/226 (1/19), яке 08.06.2010р. набрало законної сили.

Постановою від 26.08.2010р. відділу Державної виконавчої служби Радехівського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження ВП № 20998655 по виконанню рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі №14/226 (1/19).

Матеріалами справи, зокрема, платіжними дорученнями та банківськими виписками, підтверджується, що відповідачем суму боргу в розмірі 958 988,56 грн., згідно рішення господарського суду від 08.02.2010 р. у справі №14/226 (1/19) сплачено в повному обсязі. Так, грошові кошти з призначенням платежу “оплата за ємності згідно накладної” сплачено в наступному порядку: 28.12.2010р. - 250 000,00 грн., 06.01.2011р. - 100 000,00 грн., 11.01.2011р. –100 000,00 грн., 13.01.2011р. –200 000,00 грн., 17.01.2011р. –100 000,00 грн., 24.01.2011р. –100 000,00 грн., 01.03.2011р. –60 000,00 грн., 02.03.2011р. –48 988,56 грн.

Постановою від 25.03.2011р. відділу Державної виконавчої служби Радехівського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області закінчено виконавче провадження ВП №20998655 по виконанню рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі №14/226 (1/19) у зв’язку з повною сплатою боргу.

Письмовими поясненнями від 25.10.2011р. № 6905, поданими в матеріали справи, третя особа підтвердила, що в примусовому порядку нею з боржника (відповідача) грошові кошти в сумі 958 988,56 грн. через депозитний рахунок ВДВС з наступним перерахуванням позивачу не стягувались, боржник проводив розрахунки із стягувачем самостійно.

Враховуючи заяву позивача від 27.10.2011 р. про уточнення позовних вимог, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення слати грошового зобов’язання в сумі 737 000,00 грн. за період з 01.02.2009р. по 28.12.2010р. позивачем заявлено до стягнення з відповідача 157 461,71 грн. інфляційних нарахувань та за період з 16.01.2010р. по 16.01.2011р. –3 % річних в сумі 43 664,14 грн., разом заявлено до стягнення 201 125,85 грн. Вказані періоди по нарахуванню позивачем інфляційних втрат та 3 % річних не входили в предмет судового дослідження у справі №14/226 (1/19).

Відповідно ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема (ст. 599 ЦК України) виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами спору, що станом на 02.03.2011р. відповідачем на користь позивача здійснено платежі на загальну суму 958 988,56 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що проведені відповідачем грошові проплати є оплатою вартості поставлених позивачем ємностей, розрахунок боргу якої визначений рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі №14/226 (1/19). Наведене вище виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем по своїй суті спрямоване на виконанням рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі №14/226 (1/19), незважаючи на те, що таке стягнення не здійснювалось третьою особою через депозитний рахунок ВДВС. З поміж цього, суд підставно відзначив, що сума основного зобов’язання в сумі 737 000,00 грн. погашена відповідачем 17.01.2011р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов’язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов’язання.

Оскільки, судом встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов’язання в розмір 737 000,00 грн. за період з 16.01.2009р. по 17.01.2011р., тому нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, за вказаний ним період є обґрунтованим.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2011р. у справі № 5015/5908/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.