Рішення № 22474717, 03.04.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2012 р. Справа № 3/88-21/94-9/11

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М. при секретарі судового засідання Поліводі С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", пр. Московський, 60, м. Харків, 61005 в особі Івано-Франківського управління Західного регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк", вул.Січових Стрільців, 23, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман і Ко", вул. Юності, 33, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Сота", вул. Юності, 33, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота", вул. Юності, 33, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Плюс", вул. Д. Дудаєва, 29, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Агропромбудмеханізація", вул. Юності, 33, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в сумі 646 571, 30 грн.

за участю представників сторін:

Від відповідача ТзОВ "Сота": ОСОБА_1 - представник, (довіреність вих. № 27 від 28.02.2012 року)

Від позивача та відповідачів ТзОВ "Гетьман і Ко" ; ТзОВ "Трак Сота"; ТзОВ "Сота Плюс"; ВАТ "Агропромбудмеханізація" представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" в особі Івано-Франківського управління Західного регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман і Ко", до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Сота", до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота", до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Плюс", до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Агропромбудмеханізація" про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в сумі 541 082, 43 грн.

10.06.11 року позивачем подано суду уточнюючу позовну заяву, в якій позивач Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" в особі Івано-Франківського управління Західного регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк" просить стягнути в солідарному порядку з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман і Ко", з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Сота", з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота", з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Плюс", з відповідача Відкритого акціонерного товариства "Агропромбудмеханізація" заборгованість за кредитним договором в сумі 646 571, 30 грн. (том ІІ, арк. справи 69-71). Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 03.04.12 року фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася, оскільки в період з 09:00 до 11:00 год. не працювала Автоматизована система "Діловодство спеціалізованого суду". Представник відповідача ТзОВ "СОТА" щодо цього не заперечував (том 4, арк. справи 83).

Представник позивача в судове засідання повноважного представника не направив та подав суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи від 02.04.12 року, у зв"язку із неможливістю направити повноважного представника, оскільки він приймає участь в іншій судовій справі.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 77 ГПК господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в цьому судовому засіданні. Такими обставинами відповідно до п. 1 ч.1 зазначеної статті є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Таким чином, пункт 1 частини 1 ст. 77 ГПК України не встановлює обов'язок господарського суду відкладати слухання у будь-якому випадку нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Відкладення розгляду справи обумовлено неможливістю вирішення спору в зв'язку з нез'явленням в засідання учасників процесу. Тобто господарський суд у кожному випадку визначає можливість чи неможливість вирішення спору.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), при чому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

В спірному випадку судом не визнавалась обов"язковою явка повноважного представника позивача ПАТ "Укрсиббанк". При цьому, позивачем не обгрунтовано в клопотанні необхідність особистої участі у судовому засіданні повноважного представника та неможливості розгляду справи по суті за його відсутності. В ухвалі господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.12 року суд звертав увагу позивача на те, що у випадку нез'явлення його повноважного представника в наступне судове засідання справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України. Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Позивачем не обгрунтовано в клопотанні неможливість направлення іншого представника, а також необхідність участі в судовому засіданні ОСОБА_2, визначеного в довіреності від 04.01.12 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість та безпідставність поданого клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника позивача. Отже, в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено.

В обгрунтування заявленого позову позивач в уточнюючій позовній заяві (том II, арк. 69-71) зазначив, що відповідачем ТзОВ "Гетьман і Ко" порушено умови кредитного, договору укладеного останнім з позивачем, в частині сплати коштів за кредитом. В зв"язку з чим станом на 25.05.11 року виникла заборгованість по кредиту в сумі 388 745, 68 грн. та 206 956, 02 грн. заборгованість по сплаті процентів по кредиту, 2 012, 07 грн. - комісії. На суму заборгованості позивачем нарахована пеня у відповідності до умов договору кредиту, яка складає 43 857, 53 грн. та штаф (неустойка) в сумі 5000 грн.

З огляду на те, що відповідачі ТзОВ "Трак Сота"; ТзОВ "Сота"; ТзОВ "Сота Плюс"; ВАТ "Агропромбудмеханізація" виступили поручителями та зобов"язалися відповідати як солідарні боржники перед банком, позивач просить суд стягнути в солідарному порядку з позичальника - ТзОВ "Гетьман і Ко" та поручителів - ТзОВ "Трак Сота", ТзОВ "Сота", ТзОВ "Сота Плюс", ВАТ "Агропромбудмеханізація" заборгованість по кредитному договору №11130148000 від 19.03.07 р. в загальній сумі 646 571, 30 грн.

Відповідачі ТзОВ "Гетьман і Ко"; ТзОВ "Трак Сота"; ТзОВ "Сота Плюс"; ВАТ "Агропромбудмеханізація" повноважних представників в судове засідання не направили, хоча про дату, час та місце судового слухання справи були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи. В суду відсутні відомості про причини їх неявки.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників відповідачів.

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, здійсненого за електронним запитом суду від 06.03.12 року № 13249319 відповідач юридична особа ТзОВ "Сота Плюс" припинена.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині позову до відповідача юридичної особи ТзОВ "Сота Плюс".

Представниками відповідачів подано суду письмові відзиви на позов, в яких відповідачі просили відмовити в позові. В обгрунтування заперечень зазначено, що розрахунки долучені позивачем про нарахування відсотків за підвищеною ставкою 28% річних безпідставні. Кредитний договір в частині умов щодо права позивача в односторонньому порядку змінювати розмір процентів за кредитом (п. 1.3.2) є нікчемним, з огляду на положення ст. 215, 216, 217, 1056-1 ЦК України. Збільшення кредитної ставки із 14 % до 28 % з поручителями не узгоджувались, а відтак в силу ст. 559 ЦК України порука припинилась зі зміною (збільшенням) плати за користування кредитними коштами. Поручителі звертають увагу на те, що договори поруки підписано без згоди зборів учасників відповідачів, а відповідач ВАТ "Агропромбудмеханізація" вказує, що договір поруки підписано без згоди акціонерів товариства та що такі договори не затверджені, як наслідок, не набули чинності й зобов"язання не підлягають виконанню. Крім того, комісія та пеня позивачем необгрунтовано нарахована.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача ТзОВ "Сота", дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

19.03.07 року між ПАТ "УкрСиббанк" в особі відділення № 142 АКІБ "УкрСиббанк" та ТзОВ "Гетьман і Ко" був укладений кредитний договір № 11130148000, відповідно до якого банк зобовязався надати позичальнику кредит в сумі 1 000000 грн., а позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати і повернути отримані грошові кошти відповідно до графіка погашення кредиту (додаток №1 до договору) з кінцевим строком повернення до 18.03.2010 року і сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 14 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін процентна ставка становить 28% річних. Позичальник зобовязався сплачувати щомісячну комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0, 08 % від суми фактичного залишку по кредиту за договором на дату нарахування (п. 1.1, п. 1.3.1, п. 1.3.2, п. 1.3.6 Договору) (том І, арк. справи 30-36).

З метою забезпечення виконання зобовязання позичальника по кредитному договору № 11130148000 від 19.03.2007 року були укладені:

- договір поруки № 11130148000/1-П від 19.03.2007 року між банком та ТзОВ "Трак Сота", за яким поручитель зобовязався перед кредитором відповідати в повному обємі за своєчасне і повне виконання боржником всіх його зобовязань за договором №11130148000 від 19.03.2007 року (том І, арк. справи 37-38);

- договір поруки №11130148000/2-П від 19.03.2007 року між банком та ТзОВ "Сота", за умовами якого поручитель зобовязався перед кредитором відповідати в повному обємі за своєчасне і повне виконання боржником всіх його зобовязань за договором № 11130148000 від 19.03.2007 року (том І, арк. справи 39-40);

- договір поруки № 11130148000/3-П від 19.03.2007 року між банком та ТзОВ "Сота Плюс", за умовами якого поручитель зобовязався перед кредитором відповідати в повному обємі за своєчасне і повне виконання боржником всіх його зобовязань за договором № 11130148000 від 19.03.2007 року (том І, арк. справи 41-42);

- договір поруки №11130148000/4-П від 19.03.2007 року між банком та ВАТ "Агропромбудмеханізація", за умовами якого поручитель зобовязався перед кредитором відповідати в повному обємі за своєчасне і повне виконання боржником всіх його зобовязань за договором №11130148000 від 19.03.2007 року (том І, арк. справи 43-44);

- договір іпотеки від 19.03.07 року між банком, позичальником (ТзОВ "Гетьман і Ко") та ТзОВ "Сота", згідно з умовами якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме адміністративно-виробниче приміщення, загальною площею 751, 1 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Дудаєва, 29 в м. Івано-Франківську (том І, арк. справи 45-47).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобовязальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (параграф 1 "Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов договору банком надано відповідачу кредит в розмірі 1 000 000 грн.

Відповідно до п. 1.2.2 позичальник у будь-якому випадку зобов"язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 18.03.10 року, якщо тільки не застолсовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п. 2.3, п. 5.3, п. 5.5, п. 5.6, п. 5.9, п. 5.10, п. 5.11, п. 7.4 Договору.

За приписами п. 5.5 Договору у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 (п"ять) календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов"язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 Договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п. 2.3, п. 5.3, п. 5.5, п. 5.6, п. 5.9, п. 5.10, п. 5.11, п. 7.4 Договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит обов"язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов"язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі.

Строк кредиту згідно кредитного договору встановлено по 18.03.10 року (п. 1.2.1 Договору).

Відповідно до п. 1.3.1 Договору за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 14 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 1.3.2 за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється в розмірі 28 %. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідачів з вимогами достроково сплатити заборгованість по кредиту з врахуванням штрафних санкцій із зазначенням дати погашення боргу у зв"язку з порушенням позичальником термінів повернення кредиту (листи № 137-433/1991, № 137-433/1992, № 137-433/1993, № 137-433/1994, № 137-433/1995 від 19.02.2010 р.) (том І, арк. справи 48-57). Доказів направлення відповідей на вказані листи-вимоги суду не подано.

Згідно розрахунку заборгованості, поданого суду банком, заборгованість позичальника по кредитному договору щодо тіла кредиту станом на 08.08.11 року становить 388 745, 68 грн. (том ІV, арк. справи 54-56).

Відповідно до розрахунку заборгованості, поданого суду банком, заборгованість позичальника по кредитному договору щодо сплати відсотків за кредит станом на 25.05.11 року становить 206 956, 02 грн. (том ІІ, арк. справи 74), зокрема позивачем нараховано 401 973, 51 грн. відсотків за користування кредитом, відповідачем ТзОВ "Гетьман і Ко" сплачено 195 017, 49 грн. (401 973, 51 грн. - 195 017, 49 грн. = 206 956, 02 грн.). Позивачем здійснено

нарахування відсотків із застосуванням відсоткової ставки 14 % та 28 % річних.

Відповідач ТзОВ "Гетьман і Ко" (позичальник за кредитним договором) надав суду розрахунок заборгованості по відсотках, згідно якого заборгованість по відсотках становить 61 589, 13 грн. (том ІІ, арк. справи 95-112).

Як вбачається з матеріалів справи, аудиторською фірмою "Ян" проведено перевірку правильності нарахування відсотків за користування кредитом, про що складено Звіт про фактичні результати стосовно завдання з погоджених процедур, згідно якого станом на 03.04.12 року заборгованість по сплаті нарахованих відсотків за кредитним договором становить 73 149, 07 грн. з 20.03.07 року по 08.08.11 року. Зокрема, як вбачається з поданого розрахунку, здійсненого аудитором, позичальнику нараховано 371 644, 57 грн. відсотків за користування кредитом із застосуванням відсоткової ставки 14 % з 20.03.07 року по 18.03.10 року та із застосуванням відсоткової ставки 28 % з 19.03.10 року по 08.08.11 року. За вищевказаний період позичальником сплачено відсотків за користування кредитом в сумі 298 495, 50 грн., в тому числі 103 478, 01 грн. сплачених після порушення провадження у даній справі.

Судом встановлено правомірність нарахування відсотків та застосування вищевказаних відсоткових ставок, оскільки відповідно до п.1.3.2 за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється в розмірі 28 %; строк кредиту встановлено по 18.03.10 року. Отже, застосування процентної ставки в розмірі 28 % річних з 19.03.10 року є обгрунтованим та підставним, а до цієї дати позивачу належало здійснювати нарахування відсотків за ставкою 14%.

З огляду на вказане поданий позивачем розрахунок відсотків є необгрунтованим. Судом встановлено, що 08.08.11 року позичальником ТзОВ "Гетьман і Ко" погашено тіло кредиту та сплачено 388 745, 68 грн. відповідно до заявленої позовної вимоги, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 08.08.11 року (том ІІІ, арк. справи 53), а також копією виписки по банківському рахунку (том ІV, арк. справи 52).

08.12.11 року, тобто після порушення провадження у справі, позичальником ТзОВ "Гетьман і Ко" погашено відсотки за користування кредитом в сумі 103 478, 01 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6 від 08.12.11 року (том ІІІ, арк. справи 53), а також копією виписки по банківському рахунку (том ІV, арк. справи 36).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення 388 745, 68 грн. суми основного боргу (тіла кредиту) за кредитним договором та 103 478, 01 грн. нарахованих відсотків, оскільки відповідач в порушення умов кредитного договору не повернув своєчасно кредит, що стало підставою для звернення до суду із позовом, а суму боргу сплатив лише після порушення провадження у справі.

Щодо вимоги про стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором в сумі 73 149, 07 грн., то в цій частині позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, як і не подано доказів, які б спростовували наявність вказаного боргу.

Щодо вимоги про стягнення комісії в сумі 2 012, 07 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.3.6 кредитного договору позичальник сплачує банку щомісячну комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0, 08 % від суми фактичного залишку по кредиту за договором на дату нарахування. Нарахування комісії здійснюється у національній валюті України методом "факт/факт" на суму фактичної заборгованості клієнта по кредиту на дату нарахування. Строк сплати такої комісії з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який була нарахована комісія.

В силу приписів ст. 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, суд дійшов висновку про правомірність та підставність нарахування комісії в сумі 2 012, 07 грн., яка підлягає стягненню.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. За приписами ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.3, п. 1.4 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов"язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т. ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Щодо посилань відповідачів на те, що договори поруки підписано без згоди зборів учасників відповідачів, то слід зазначити, що суду не подано доказів визнання недійсними вказаних договорів поруки чи їх оскарження, тобто відсутні підстави вважати, що взяті зобов"язання не підлягають виконанню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення відсотків за користування кредитом та комісії з відповідачів в солідарному порядку. Щодо позовної вимоги про стягнення штрафних санкцій в сумі 5 000 грн., то слід зазначити наступне.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.6 кредитного договору позичальник зобов"язаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобов"язань ( в тому числі й за порушення термінів виконання зобов"язань), встановлених п. 4.3, п. 4.4, п. 4.5, п. 4.7 цього договору. Розмір зазначеної в цьому пункті Договору неустойки встановлюється в розмірі 5 000 грн.

Пунктами 4.3, п. 4.4, п. 4.5, п. 4.7 кредитного договору встановлено обов"язки позичальника щодо надання банку фінансової та податкової звітності, доказів використання кредиту за цільовим призначенням, доказів зміни місцезнаходження позичальника, обов"язку допускати працівників банку для проведення перевірок з питань цільового використання коштів, заборони щодо передачі в заставу активів тощо.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та зеперчень.

Позивачем у справі не доведено суду належними та допустимими доказами як самого факту невиконання позичальником обов"язків, покладених на нього пунктами 4.3, п. 4.4, п. 4.5, п. 4.7 кредитного договору, так і порушення позичальником термінів виконання зобов"язань передбачених вищевказаними умовами договору. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовної вимоги про стягнення 5 000 грн. штрафних санкцій у зв"язку з їх недоведеністю.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені в сумі 43 857, 53 грн., то слід зазначити наступне.

02.06.11 року відповідач ТзОВ "Гетьман і Ко" звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності, в якій просив суд із посиланням на приписи ст. 256, 258 ЦК України відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафних санкцій у зв"язку із пропуском строку позовної давності (том І, арк. справи 143).

Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору передбачено відповідальність за прострочення повернення кредитних коштів та процентів за їх користування у вигляді пені.

Відповідно до розрахунку, доданого до заяви про уточнення позовних вимог, пеня нарахована позивачем за період з 26.11.10 року по 25.05.11 року в сумі 43 857, 53 грн., в тому числі:

- за період з 26.11.10 року по 25.05.11 року відповідачу нараховано пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 13 891, 66 грн.;

- за період з 26.11.10 року по 25.05.11 року відповідачу нараховано пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту в сумі 29 880, 16 грн.;

- за період з 26.11.10 року по 25.05.11 року відповідачу нараховано пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії в сумі 85, 71 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З врахуванням п. п. 1.2.1 кредитного договору зобов"язання відповідача щодо сплати боргу настало 18.03.10 року, в зв"язку з чим, за приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування санкцій за прострочення виконання зобов"язання припинилося через шість місяців, тобто 18.09.10 року, що в свою чергу свідчить про необгрунтованість нарахування позивачем цієї санкції за період з 26.11.10 року по 25.05.11 року. Отже, в частині позову щодо стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 536, 546, 549, 551, 553, 554, 610-612, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. 193, 231, 232 ГК України, ст. 33, 49, ст. 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, п. 6 ч. 1 ст. 80, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Івано-Франківського управління Західного регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман і Ко", до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Сота", до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота", до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Плюс", до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Агропромбудмеханізація" про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в сумі 646 571, 30 грн.

Припинити провадження у даній справі в частині стягнення 388 745, 68 грн. (триста вісімдесят вісім тисяч сімсот сорок п"ять грн. 68 коп.) - суми основного боргу (тіла кредиту) за кредитним договором № 11130148000 від 19.03.2007 року.

Припинити провадження у даній справі в частині стягнення 103 478, 01 грн.(сто три тисячі чотириста сімдесят вісім грн. 01 грн.) - нарахованих відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 11130148000 від 19.03.2007 року.

Припинити провадження у даній справі в частині позову до відповідача юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Плюс", вул. Д. Дудаєва, 29, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 32606161).

Стягнути в солідарному порядку з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман і Ко", вул. Юності, 33, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 31524429; р/р 26009050786200 в АТ "УкрСиббанк"); з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Сота", вул. Юності, 33, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 34078279; р/р 26009039540100 в АТ "УкрСиббанк"); з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота", вул. Юності, 33, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 31262487; р/р 26006041008600 в АТ "УкрСиббанк"); з відповідача Відкритого акціонерного товариства "Агропромбудмеханізація", вул. Юності, 33, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 01354013; р/р 26005300011750 в ВАТ АТ "Прикарпаття") на користь позивача Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", пр. Московський, 60, м. Харків, 61005 (код ЄДРПОУ 09807750; МФО 351005; рах. 290930000000113 із зазначенням в платіжному дорученні призначення платежу: "Кредиторська заборгованість по погашенню кредитів"):

- 73 149, 07 грн. (сімдесят три тисячі сто сорок дев"ять грн. 07 коп.) - нарахованих відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 11130148000 від 19.03.2007 року;

- 2 012, 07 грн. (дві тисячі дванадцять грн. 07 коп.) - комісії згідно кредитного договору № 11130148000 від 19.03.2007 року;

- 5 673, 66 грн. (п"ять тисяч шістсот сімдесят три грн. 66 коп.) - витрат по сплаті державного мита;

- 207, 09 грн. (двісті сім грн. 09 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О. М.

Повне рішення складено 06.04.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Олейняш Е. М. 06.04.12