Рішення № 22473137, 28.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.12р.Справа № 16/5005/237/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми", м. Нікополь Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, м. Нікополь Дніпропетровської області

про звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 1 612 346 грн. 25 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - головний експерт, дов. від 29.07.2011р. (був присутній у судовому засіданні 21.02.2012р.);

ОСОБА_4 - заступник начальника відділу, дов. від 18.08.2010р. №1359;

від відповідача: ОСОБА_5 - представник, дов. від 20.02.2012р. №1;

від третьої особи: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерви до 26.03.2012р. та до 27.03.2012р.

Позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 193,3 кв.м., яке належить відповідачу, за рахунок реалізації якого задовольнити вимоги позивача у сумі 1 612 346 грн. 25 коп.; визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - нерухомого майна, а саме: вбудованого нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 193,3 кв.м., яке належить відповідачу, шляхом проведення прилюдних торгів; визначити початкову ціну предмета іпотеки - нерухомого майна, а саме: вбудованого нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 193,3 кв.м., яке належить відповідачу, у розмірі 1 951 060 грн. 48 коп.

Відповідач у відзиві (вх.№9930/12 від 21.02.2012р.) просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки: - позивач не надав докази направлення до відповідача вимоги щодо дострокового повернення всієї суми кредиту, як зазначено у пункті 1.9.1. Кредитного договору, тому строк та право на дострокове стягнення суми коштів та звернення стягнення на предмет іпотеки для позивача ще не настав; - в матеріалах справи відсутні докази надання кредитних коштів у валюті Долару США, а отже сума боргу повинна бути перерахована.

Третя особа відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надала, у судове засідання не зявилась, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Також відповідач у відзиві (вх.№13288 від 06.03.2012р.) просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки: - позивачем не доведений факт отримання відповідачем вимоги про дострокове повернення всієї суми; - довіреність, яка міститься в матеріалах справи не надає права представнику відповідача отримувати кошти з каси банку.

Позивач у клопотанні (вх.№14527/12 від 14.03.2012р.) про витребування доказів просить постановити ухвалу, якою витребувати інформацію з державного реєстру правочинів по параметру запиту, передбаченого „Кузнєцова Людмила Йосипівна” та параметру запиту „18862080064”, а також уповноважити отримати витяг з Державного реєстру правочинів Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що: - доказом використання позичальником ОСОБА_3 кредитних коштів не за цільовим призначенням придбання нерухомості є неукладення угоди купівлі-продажу нерухомого майна; - факт укладання позичальником ОСОБА_3 договору купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до умов кредитного договору мав був підтверджений позичальником шляхом надання відповідних банку документів, передбачених пунктом 2.3.11 Кредитного договору; - підтвердженням не укладання позичальником договору купівлі-продажу майна є витяг з державного реєстру правочинів.

Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання позивача, оскільки:

- згідно з частинами 1, 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторони або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, 4) обставини, які можуть підтвердити цей доказ;

- проте, суд вважає, що факт нецільового використання кредитних коштів не може бути доведений саме неукладенням договору купівлі-продажу та відсутністю відповідного запису про це в державному реєстрі правочинів, оскільки відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору;

- тому у даному випадку доказами нецільового використання кредитних коштів повинні бути докази в підтвердження того, на що саме були використані кредитні кошти;

- до того ж позивачем не надано доказів в підтвердження того, що він звертався до позичальника ОСОБА_3 (третьої особи у справі) про надання йому інформації про цільове використання кредитних коштів.

Також позивач у клопотанні (вх.№17198/12 від 26.03.2012р.) просить: - повідомити Нікопольську міжрайонну прокуратуру про факти наявності в діях Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ознак дій, переслідуваних у кримінальному порядку; - надіслати матеріали справи до Нікопольської міжрайонної прокуратури для проведення перевірки фактів наявності в діях Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ознак дій, переслідуваних у кримінальному порядку; - зупинити провадження у справі до закінчення досудової перевірки наявності в діях Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ознак дій, переслідуваних у кримінальному порядку.

Приймаючи до уваги, що:

- відповідно до частини четвертої статті 90 Господарського процесуального кодексу України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури;

- згідно з пунктом 5.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” на відміну від окремої ухвали повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури (частина четверта статті 90 ГПК) надсилаються господарським судом не з будь-якого факту порушення підприємством або організацією законності, а лише у тих випадках, коли господарський суд виявить у діяльності працівників підприємства, організації такі порушення законності, які містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку;

- виходячи з наданих матеріалів суд не вбачає в діях третьої особи ознак таких дій, що переслідуються в кримінальному порядку, тому не вбачається підстав для прокурорського реагування, а відповідно і направлення повідомлення до Нікопольської міжрайонної прокуратури про факти наявності в діях Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ознак дій, переслідуваних у кримінальному порядку;

- тому і підстави для задоволення клопотання позивача відсутні.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 24.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль"(кредитором) та третьою особою - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (позичальником) було укладено кредитний договір №К-Д 014/05-3/12 (надалі Кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 Частини №2 якого банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині №1 цього договору, а позичальник приймає, зобовязується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобовязання, як вони визначені у цьому договорі;

- відповідно до частини 6 пункту 1.3 статуту Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"позивача у справі,Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником за всіма правами та обовязками Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль";

- відповідно до пунктів 2 та 3 Частини 1 Кредитного договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту, валюта кредиту: 190000 доларів США 00 центів; розмір траншів, кількість траншів: 190000, 000 доларів США, одноразово; цільове використання кредиту: на придбання нерухомості; річна база нарахування процентів: 360 днів у році; дата остаточного повернення кредиту: 23.04.2017р.;

- як вбачається на виконанням умов Кредитного договору позивачем було надано третій особі кредит у сумі 190000 доларів США 00 центів (в еквіваленті 959500 грн. 00 коп.), що підтверджується заявою від 25.04.2007р. №04 на видачу готівки (а.с. 100);

- у пункті 1.6.1. частини 2 Кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобовязаний повністю повернути банку суму кредиту не пізніше дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов, встановлених статтями 1, 5 цього договору;

- відповідно до пункту 4 частини №1 Кредитного договору повернення кредиту та сплати процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком погашення до цього договору; детальний порядок повернення кредиту та сплати процентів визначається в частині №2 цього договору;

- погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та у строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до цього договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок, вказаний в частині №1 до цього договору (пункт 1.5.1 частини 2 Кредитного договору);

- згідно графіку повернення кредиту та сплати відсотків (додаток №1 до Кредитного договору) третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зобовязана щомісячно сплачувати проценти та погашати заборгованість по кредиту;

- як вбачається з матеріалів справи третьою особою частково було повернено позивачу кредитні кошти, у звязку з чим станом на 11.08.2011р. залишок кредиту склав 144656 дол. США 50 центів, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 17.11.2011р. 1 долар США = 7,9845 грн. становить 1155009 грн. 82 коп.;

- у пункті 3 частини 1 Кредитного договору сторони погодили, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися процента ставка у розмірі 12% річних; повернення кредиту та сплати процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком погашення до цього договору (підписується обома сторонами, є невідємною частиною договору (Додаток №1);

- відповідно до пункту 1.4.1.1. частини 2 Кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів;

- проценти нараховуються не пізніше дати, визначеної у графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток №1 до цього договору ), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до умов ст. 1.5 цього договору (пункт 1.4.1.2 частини 2 Кредитного договору);

- згідно з пунктом 1.4.1.4 частини 2 Кредитного договору у будь-якому випадку, при повному поверненні суми кредиту, нараховані проценти повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту; при простроченні повернення кредиту проценти за користування простроченими до повернення сумами нараховуються в порядку, передбаченому пунктами 1.4.1.1 1.4.1.4 цього договору та повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту;

- нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, передбачений в графіку повернення кредиту та сплати процентів (пункт 1.5.1.1 частини 2 Кредитного договору ); у випадку повернення кредиту та сплати процентів ануїтетними платежами строк та розмір повернення кредиту та сплати процентів визначається цим договором та графіком повернення кредиту та сплати процентів (пункт 1.5.1.2 частини 2 Кредитного договору);

- з урахуванням графіку повернення кредиту та сплати відсотків, третя особа повинна була сплатити позивачу проценти за користування кредитними коштами, які згідно розрахунку становлять 6551 дол. США 46 центів, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 17.11.2011р. 1 долар США = 7,9845 грн. становить 52310 грн. 13 коп. (з 12.08.2010р. по 11.08.2011р.);

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- з матеріалів справи також вбачається, що з 12.08.2010р. третьою особою в повному обсязі платежі згідно встановленого графіку не сплачувалися;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання;

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання;

- згідно з пунктом 4.1.1 частини 2 Кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення; зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору;

- отже, пеня за несвоєчасне повернення третьою особою кредитних коштів становить 1618 дол. США 76 центів (еквівалент згідно курсу НБУ станом на 17.11.2011р. 1 долар США = 7,9845 грн. становить 12924 грн. 99 коп.), а за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами - 2107 дол. США 81 цент (еквівалент згідно курсу НБУ станом на 17.11.2011р. 1 долар США = 7,9845 грн. становить 16829 грн. 81 коп.);

- при встановленні між сторонами цього договору чи банком та майновим поручителем підстав та строків повернення кредиту в договорі іпотеки, такі підстави та строки підлягають застосуванню при реалізації положень цього договору (пункт 1.6.3 частини 2 Кредитного договору);

- згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором;

- відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу;

- згідно з пунктом 1.9.1 частини 2 Кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобовязань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених пунктами 2.3.7.-2.3.12 та статті 3 цього договору) та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки (надалі - вимога); при цьому виконання боргових зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом 30-ти календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги;

- у пункті 6.4 частини 2 Кредитного договору сторони погодили, що всі повідомлення, які складені у письмовій формі і будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або курєром за місцезнаходженням відповідної сторони;

- як вбачається третій особі фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 було спрямовано вимогу від 16.08.2011р. №С04-120-1-2/470 (відповідно до статті 35 Закону України „Про іпотеку”) про порушення забезпеченого іпотекою зобовязання, в якій вимагалось у тридцятиденний строк повернути в повному обсязі отримані кредитні кошти у загальному розмірі заборгованості позичальника перед банком станом на 11.08.2011р. (з урахуванням права банку вимагати дострокового стягнення заборгованості за кредитом) 154934 дол. США 53 центи, в тому числі: 144656 дол. США 50 центів заборгованості за тілом кредиту, 6551 дол. США 46 центів заборгованості за відсотками, 1618 дол. США 67 центів пені по тілу кредиту та 2107 дол. США 81 цент пені по відсоткам та повідомлялось, що при невиконанні в зазначений строк цієї вимоги банком буде здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки;

- про направлення вказаної вимоги третій особі свідчить реєстр від 19.08.2011р. рекомендованих з повідомленням про вручення листів, відправлених Дніпропетровською обласною дирекцією „Райффайзен Банк Аваль” (т. 2, а.с. 11), що є достатнім доказом направлення вказаної вище вимоги відповідно до пункту 6.4 частини 2 Кредитного договору;

- на момент розгляду справи доказів погашення наданого позивачем кредиту та сплати відсотків за його користування третьою особою не надано;

- відповідно до пункту 3.1 частини 2 Кредитного Договору сторони прийшли до згоди, що в якості забезпечення всіх своїх зобовязань за цим договором позичальник керується положеннями чинного законодавства України, в тому числі, але не виключно, положеннями статті 5 Закону України „Про іпотеку” цим передає чи зобовязується забезпечити передачу майновим поручителям в іпотеку банку предмет іпотеки, який є власністю позичальника та/або майнового поручителя відповідно до правовстановлюючих документів та забезпечити чинність договору іпотеки протягом всього строку дії цього договору;

- як вбачається 24.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль"(кредитором) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (іпотекодавцем) було укладено договір іпотеки №014/05-3/12-2-МСБ-2007 за участю майнового поручителя (надалі Договір іпотеки), відповідно до пункту 1.1 якого встановлено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з Кредитного договору від 24.04.2007р. №К-Д014/05-3/12 (Кредитний договір), укладеного між іпотекодержателем та боржником субєктом підприємницької діяльності фізичною особою Кузнецовою Людмилою Йосипівною, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого боржник зобовязується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 190000 дол. США 00 центів, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитного договору; у відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобовязань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна;

- предметом іпотеки є нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 19.02.2007р. САВ №123167, видане виконкомом Нікопольської міської ради, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий комунальним підприємством „Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації”, витяг від 15.03.2007р. №1388388, реєстраційний №17876178 (пункт 1.2 Договору іпотеки);

- у пункті 6.1 Договору іпотеки встановлено, що у разі порушення боргового зобовязання, умов Кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення; в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки;

- під борговими зобовязаннями у Договорі іпотеки розуміються всі зобовязання іпотекодавця перед іпотекодержателем по сплаті останньому будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями Кредитного договору, як це визначено Кредитним договором та описано в цьому договорі (розділ „Визначення термінів” Договору іпотеки);

- згідно з пунктом 6.2 Договору іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобовязання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання боргового зобовязання, який зазначено у Кредитному договорі, у наступних випадках: - якщо у момент настання строку виконання зобовязань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій);

- звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, у тому числі за рішенням суду (пункт 6.4 Договору іпотеки);

- у пункті 6.5 Договору іпотеки сторони погодили, що у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобовязання за цим або Кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки;

- реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; початкова ціна продажу предмета іпотеки прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, якщо така згода не досягнута спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки; при цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки; у випадку оголошення потворних публічних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право прийняти предмет іпотеки у власність без згоди іпотекодавця (пункт 6.5.3. Договору іпотеки);

- відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави);

- згідно зі статтею 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором;

- у частинах 1 та 2 статті 590 Цивільного кодексу України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом;

- згідно із статтею 1 Закону України “Про іпотеку” іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

- у статті 19 Закону України „Про заставу” встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави;

- у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки; у разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт; іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки; правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (стаття 12 Закону України "Про іпотеку");

- частинами 1 та 3 статті 33 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

- відповідно до статті 35 Закон України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення; в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору; положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку; вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки;

- у пункті 9.6 Договору іпотеки сторони погодили, що всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів або телеграм;

- як вбачається відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" було направлено вимогу від 16.08.2011р. №С04-120-1-2/470 (відповідно до статті 35 Закону України „Про іпотеку”) про порушення забезпеченого іпотекою зобовязання, в якій вимагалось у тридцятиденний строк повернути в повному обсязі отримані кредитні кошти у загальному розмірі заборгованості позичальника перед банком станом на 11.08.2011р. (з урахуванням права банку вимагати дострокового стягнення заборгованості за кредитом) 154934 дол. США 53 центи, в тому числі: 144656 дол. США 50 центів заборгованості за тілом кредиту, 6551 дол. США 46 центів заборгованості за відсотками, 1618 дол. США 67 центів пені по тілу кредиту та 2107 дол. США 81 цент пені по відсоткам та повідомлялось, що при невиконанні в зазначений строк цієї вимоги банком буде здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки;

- про направлення вказаної вимоги відповідачу свідчить реєстр від 19.08.2011р. рекомендованих з повідомленням про вручення листів, відправлених Дніпропетровською обласною дирекцією „Райффайзен Банк Аваль” (т. 2, а.с. 11), що є достатнім доказом направлення вказаної вище вимоги відповідно до пункту 9.6 частини 2 Договору іпотеки;

- оскільки невиконанням Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 зобовязання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом порушені права та охоронювані законом інтереси Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки за Договорами іпотеки від 24.04.2007р. №014/05-3/12-2-МСБ-2007 на загальну суму 154934 дол. США 53 цента, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 17.11.2011р. 1 долар США = 7,9845 грн. становить 1237074 грн. 75 коп.

Що стосується штрафу за використання коштів не за цільовим призначенням у сумі 47000 дол. США (в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 17.11.2011р. 1 долар США = 7,9845 грн. становить 375271 грн. 50 коп.), то на вказану суму не може бути звернено стягнення на майно відповідача, оскільки:

- згідно пункту 2.3.11 частини 2 Кредитного договору позичальник зобовязаний у випадку використання кредиту на придбання нерухомого майна: - у термін до 30-ти календарних днів з моменту придбання нерухомого майна забезпечити проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно у визначених чинним законодавством органах; - у термін 2 робочі дні з моменту проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, надати банку нотаріально посвідчені копії всіх передбачених чинним законодавством документів, що засвідчують перехід до позичальника та/чи майнового поручителя прав власності на все нерухоме майно; - за вимогою банку в термін 5 (пять) банківських днів з моменту проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, укласти договір іпотеки чи договір іпотеки (майнової поруки) на умовах, визначених банком; застереження: за письмовим погодженням з банком договір іпотеки чи договір іпотеки (майнової поруки) може не укладатися;

- за нецільове використання кредиту позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 25% від суми кредитних коштів, використаних не за цільовим призначенням; вказаний штраф сплачується додатково до інших сум, що підлягають сплаті згідно цього договору (пункт 4.1.2 частини 2 Кредитного договору);

- відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України);

- позивачем не надано доказів в підтвердження нецільового використання кредитних коштів, не надано доказів в підтвердження звернення позивача до третьої особи щодо надання інформації про використання кредитних коштів.

Згідно з пунктом 1.5 Договору іпотеки заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 244356 дол. США 00 центів.

Таким чином, початкова ціна предмета іпотеки визначається у розмірі 244356 дол. США 00 центів, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 17.11.2011р. 1 долар США = 7,9845 грн. становить 1 951 060 грн. 48 коп.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (53210, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр. Трубників, 25; ідентифікаційний номер 13435082) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"(01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; ідентифікаційний код 14305909) в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 35; ідентифікаційний код 19358201) на суму 1 237 074 грн. 75 коп. (1155009 грн. 82коп. заборгованості по кредиту, 52310 грн. 13 коп. процентів, 12 924грн. 99коп. пені за порушення строків сплати кредиту та 16829 грн. 81коп.. пені за порушення строків сплати процентів), а саме вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 193,3 кв.м., що знаходиться по проспекту АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши його початкову ціну у розмірі 1 951 060 грн. 48 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (53210, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр. Трубників, 25; ідентифікаційний код 13435082) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; ідентифікаційний код 14305909) в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (49044, м.Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 35; ідентифікаційний код 19358201) 24741 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„02„ квітня 2012р.