Ухвала суду № 22338738, 19.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2012 р. м. КиївК-20407/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю

секретаря Кравченко В.О.

представника позивача Літовцева М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Господарського суду м.Києва від 24.04.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008

у справі № 32/16А

за позовом Закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м.Києва від 24.04.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008, позов задоволено повністю. Визнано нечинним (недійсним) податкове повідомлення-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків від 06.09.2006 №0000722310/0 та від 24.11.2006 №0000722310/1.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 по 31.03.2006, за результатами якої складено акт від 21.08.2006 №537/2310/22906155.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000722310/0 від 06.09.2006, яким на підставі пп. «б»пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ч.2 ст.72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», абз.3 п.2 Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 №405 , ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та п.2 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) з результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 №50 (із змінами та доповненнями), ч.1 ст. 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та п.2.3 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 №678 (із змінами та доповненнями), визначено податкове зобов'язання за платежем: «частина прибутку»в загальному розмірі 529560,89 грн., в тому числі 387405,91 грн. основного платежу та 142154,98 грн. штрафних санкцій.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення з відповідним індексом, яким доведено нові граничні строки сплати податкового зобовязання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для донарахування позивачу податкових зобовязань, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про порушення ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 №405, ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст. 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 №678, оскільки ним не нараховувались та не сплачувались відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) в розмірі 387405,91 грн. за результатами фінансово-господарської діяльності у IV кварталі 2004 року, 2005 році та І кварталі 2006 року.

За висновками відповідача позивач є платником вищезазначеного платежу, оскільки у його статутному фонді державі належать частки (акції, паї), так як в складі акціонерів значиться Державне підприємство «Державний міжнародний аеропорт «Бориспіль»(частка в сумі 1992500 грн., що складає 8,6762% за період з 01.04.2003 по 01.01.2006, в сумі 1992500 грн., що складає 4,4411% за період з 01.01.2006 по 31.03.2006).

Статтею 72 Закону України від 27 листопада 2003 року № 1344-IV «Про Державний бюджет України на 2004 рік» установлено, що господарські організації, зокрема акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші субєкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах. Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У статті 65 Закону України від 23 грудня 2004 року № 2285-IV «Про Державний бюджет України на 2005 рік»зазначено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх обєднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності 2004 року (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до статті 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік») та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році. Для акціонерних, холдингових компаній та інших субєктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах. Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Аналогічні положення містяться і в ст.67 Закону України від 20.12.2005 №3235-ІУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Таким чином, до кола юридичних осіб, на яких поширюється дія статей 72 та 65, 67 згаданих законів, віднесено, зокрема, господарські товариства, у статутному фонді яких державі належить пакет акцій. При цьому не є власністю держави пакет акцій у статутному фонді акціонерного товариства, який належить іншому субєкту господарювання, засновником якого є держава. Оскільки власником цього пакета акцій є зазначений субєкт господарювання. Поняття власності держави і власності такого субєкта не є тотожними, оскільки ця власність належить різним особам, самостійним учасникам цивільного обігу.

З огляду на викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що позич не є субєктом господарювання, який зобовязаний здійснювати сплату частини прибутку (дивідендів) у порядку, встановленому ст.72 Закону України від 27 листопада 2003 року №1344-IV «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ст.65 Закону України від 23 грудня 2004 року № 2285-IV «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст.67 Закону України від 20.12.2005 №3235-ІУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік», у звязку з чим у відповідача відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м.Києва від 24.04.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко