Рішення № 22302412, 13.03.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

45 Справа 22ц-0590/324/12 (22ц-11616/11) Головуючий у 1 інстанції Кривошеєв Д.А. Категорія 27 Доповідач: Соломаха Л.І. Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 березня 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі: головуючого-судді Пономарьової О.М. суддів Соломахи Л.І., Канурної О.Д. при секретарях Забавіній М.О., Пасічній О.С., за участю: представника позивача ОСОБА_1 представника відповідачів ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, звернення стягнення на заставлене майно, за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про визнання договорів недійсними з апеляційною скаргою позивача за основним позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2011 року, - В С Т А Н О В И В: 02 серпня 2010 року Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» (далі АТ «ПроКредит Банк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, звернення стягнення на заставлене майно. Зазначало, що між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3 07 липня 2003 року була укладена рамкова угода № Кр-442/07.03, на підставі якої банк відкрив Позичальнику ОСОБА_3 кредитну лінію терміном на 48 місяців для надання кредитних коштів на загальну суму не більше 10 000 доларів США. В подальшому до рамкової угоди були внесені зміни: 27 січня 2005 року збільшено ліміт суми кредитування до 20 000 доларів США та термін кредитування до 72 місяців; 22 вересня 2006 року - збільшено ліміт суми кредитування до 62 000 доларів США та термін кредитування до 108 місяців; 19 червня 2007 року - збільшено ліміт суми кредитування до 180 000 доларів США та термін кредитування до 120 місяців; 06 грудня 2007 року збільшено ліміт суми кредитування до 300 000 доларів США, встановлено ліміт строку кредитування до 120 календарних місяців під максимальний розмір процентів 40% річних. В межах та на підставі цієї рамкової угоди між банком та Позичальником ОСОБА_3 були укладені договори про надання траншу: - № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року, який згідно договору № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 16 лютого 2009 року викладено в новій редакції, згідно умов якого банк надав Позичальнику ОСОБА_3 кредит в сумі 30 100 доларів США на строк користування 60 місяців зі сплатою 16,00% річних, а Позичальник зобовязався повернути кредит в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплатити відсотки; - № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року, який згідно договору № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 16 лютого 2009 року викладено в новій редакції, згідно умов якого банк надав Позичальнику кредит в сумі 100 000 доларів США на строк 60 місяців зі сплатою 14,00% річних, а Позичальник зобовязався повернути кредит в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплатити відсотки; - № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року, який згідно договору № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 16 лютого 2009 року викладено в новій редакції, згідно умов якого банк надав Позичальнику кредит в сумі 60 000 доларів США на строк користування 60 місяців зі сплатою 13,00% річних, а Позичальник зобовязався повернути кредит в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплатити відсотки; - № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року, який згідно договору № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 16 лютого 2009 року викладено в новій редакції, згідно умов якого банк надав Позичальнику кредит в сумі 40 000 доларів США на строк користування 24 місяці зі сплатою 13,00% річних, а Позичальник зобовязався повернути кредит в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплатити відсотки; - № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 85 802 грн. на строк користування 24 місяці зі сплатою 28,00% річних, а позичальник зобовязався повернути кредит в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплатити відсотки. В порушення вимог ст. 526 ЦК України, пунктів 2.1, 7.1 Рамкової угоди Позичальник свої зобовязання за договорами траншу щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами відповідно до Графіку погашення не виконує. Згідно п. 8.2 Рамкової угоди банку надано право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним у разі виникнення прострочення заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати процентів згідно графіку, або сплати штрафних санкцій більш, ніж за 3 банківські дні. Згідно п. 10.2 Рамкової угоди у разі прострочення позичальником зобовязань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування Позичальник зобовязаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менш 15 грн. за кожний день прострочення. Станом на 17 травня 2010 року Позичальник ОСОБА_3 має заборгованість: - за договором про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року в розмірі 156 971,01 грн., яка складається із заборгованості за капіталом - 18 528,41 доларів США, що за курсом НБУ становить 146 854,32 грн., за процентами по графіку 917,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 7 257,90 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 12,65 доларів США, що за курсом НБУ становить 100,26 грн., пені 2 740,53грн. - за договором про надання траншу № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року в розмірі 610 017,22 грн., яка складається із заборгованості за капіталом - 73 089,22 доларів США, що за курсом НБУ становить 579 290,54 грн., за процентами по графіку 2 949,46 доларів США, що за курсом НБУ становить 23 376,83 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 24,44 доларів США, що за курсом НБУ становить 193,71 грн., пені 7 156,14 грн. - за договором про надання траншу № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року в розмірі 415 248,82 грн., яка складається із заборгованості за капіталом - 49 598,57 доларів США, що за курсом НБУ становить 393 108,19 грн., за процентами по графіку 2 087,17 доларів США, що за курсом НБУ становить 16 542,49 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 20,45 доларів США, що за курсом НБУ становить 162,08 грн., пені 5 436,06 грн. - за договором про надання траншу № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року в розмірі 66 889,80 грн., яка складається із заборгованості за капіталом - 7 404,16 доларів США, що за курсом НБУ становить 58 683,89 грн., за процентами по графіку 104,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 831,97 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 78,22 доларів США, що за курсом НБУ становить 619,96 грн., пені 6 753,98 грн. - за договором про надання траншу № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року в розмірі 91 083,76 грн., яка складається із заборгованості за капіталом в розмірі 80 724,42 грн., за процентами по графіку 5 662,97 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 487,84 грн., пені 4 208,53 грн. В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_3 за Рамковою угодою: - 17 жовтня 2003 року між банком та ОСОБА_9 був укладений договір застави нерухомого майна № Кр-442/07.03-ДЗ4, за умовами якого в заставу банку була передана будівля санітарної частини, загальна площа якої 333,00 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. У звязку із смертю майнового поручителя ОСОБА_9 22 вересня 2006 року на цю будівлю був укладений договір іпотеки між банком та ОСОБА_3; - 17 жовтня 2005 року між банком та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки з майновим поручителем № Кр-442/07.03- ІД 9, за умовами якого в заставу банку був переданий житловий будинок з господарчо-побутовими спорудами, загальна площа якого 90,3 кв.м, житлова площа 52,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; - 28 січня 2004 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № Кр-442/07.03-ІД 5, за умовами якого в заставу банку була передана квартира, яка складається з трьох кімнат, має загальну площу 80,00 кв.м, жилу площу 50,2 кв.м, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; - 06 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір застави рухомого майна № Кр-442.07/03-ДЗ 13, за умовами якого в заставу банку були передані 2 транспортні засоби тип легковий універсал, марка LEXUS, модель RХ 350, колір чорний, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_1; тип легковий джип, марка ТОYОТА, модель RAV4, колір чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_2. - 08 липня 2003 року між банком та ОСОБА_6 був укладений договір застави рухомого майна № Кр-442/07.03-ДЗ1, за умовами якого в заставу банку був переданий транспортний засіб тип легковий універсал, марка ВАЗ 21213, колір фіолетовий, 1999 року випуску, кузов НОМЕР_9, реєстраційний номер НОМЕР_4; - 16 жовтня 2003 року та 06 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_4 укладені договори поруки № Кр-442.07/03-ДП3 та № Кр-442.07/03-ДП3, за умовами яких поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобовязань позичальника у їх повному обсязі, як солідарний із позичальником боржник, з лімітом строку кредитування 120 місяців та лімітом суми кредитування 300 000 доларів США; - 06 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_5 укладений договір поруки № Кр-442.07/03- ДП4, який 16 лютого 2009 року викладений в новій редакції, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобовязань позичальника у їх повному обсязі, як солідарний із позичальником боржник, з лімітом строку кредитування 120 місяців та лімітом суми кредитування 300 000 доларів США; - 24 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_5 укладений договір поруки № 17.4686/Кр-442/07.03 на забезпечення виконання зобовязань, які виникають з договору про надання траншу № 17.4686/Кр-442/07.03; - 08 липня 2003 року між банком та ОСОБА_6 укладений договір поруки № Кр-442.07/03-ДП1, 26 вересня 2006 року укладений договір поруки № 17.3752/Кр-442/07.03-ДП та 19 червня 2007 року договір поруки № Кр-442/07.03-ДП 1. Згідно п. 8.6 Рамкової угоди у випадку існування заборгованості позичальника тривалістю більше ніж 30 календарних днів позичальник зобовязаний здійснити повне дострокове погашення кредиту, виданого на підставі рамкової угоди, по якій існує прострочення, не пізніше ніж через 3 банківські дні з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення незалежно від того чи кредитор предявив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором. Посилаючись на те, що 25 березня 2010 року банк направив відповідачу повідомлення про погашення заборгованості за договорами про надання траншів, однак відповідачем заборгованість не погашена, просив: 1. стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь АТ «ПроКредит Банк» заборгованість за рамковою угодою № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року та договорами про надання траншу: № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року в загальній сумі 156 971,01 грн.; №17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року в загальній сумі 610 017,22 грн.; №17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року в загальній сумі 415 248,82 грн.; №17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року в загальній сумі 66 889,80 грн.; №1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року в загальній сумі 91 083,76 грн.; 2. в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на заставлене майно шляхом його реалізації на публічних торгах в порядку, передбаченому чинним законодавством України через державну виконавчу службу: -за договором іпотеки № Кр-442/07.03-Д34 від 26 вересня 2006 року на нерухоме майно - будівлю санітарної частини, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить відповідачу ОСОБА_3; - за договором іпотеки № Кр-442/07.03-ІД 9 від 17 жовтня 2005 року на нерухоме майно - житловий будинок з господарчо-побутовими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, який належить відповідачу ОСОБА_4; - за договором іпотеки № Кр-442/07.03-ІД 5 від 28 січня 2004 року на нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_3; - за договором застави рухомого майна № Кр-442/07/03-Д313 від 06 грудня 2006 року - автомобіль LEXUS RX 350, 2006 року випуску, реєстраційних номер НОМЕР_3; автомобіль ТОYОТА RAV4, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. які належать відповідачу ОСОБА_3; - за договором застави рухомого майна № Кр-442/07/03-Д31 від 08 липня 2003 року - автомобіль ВАЗ 21213, 1999 року випуску, реєстраційний номер 977 07 ЕК, який належить відповідачу ОСОБА_6; 3. стягнути з відповідачів понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (а.с. 3-12). Під час судового розгляду справи позивач, посилаючись на збільшення заборгованості за кредитними договорами, свої позовні вимоги збільшив, про що надав до суду відповідну письмову заяву. Просив стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь АТ «ПроКредит Банк» заборгованість станом на 08 листопада 2010 року за рамковою угодою № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року та договорами про надання траншів: № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року в загальній сумі 303 232,85 грн.; №17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року в загальній сумі 1 175 530,39 грн.; №17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року в загальній сумі 797 678,07 грн.; №17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року в загальній сумі 124 563,86 грн.; №1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року в загальній сумі 187 199,04 грн., а всього 2 588 204,21 грн. (а.с. 180-182) . Крім того, позивач підтримав свої позовні вимоги щодо звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості на предмети іпотеки та застави шляхом реалізації майна на публічних торгах в порядку, передбаченому чинним законодавством України через державну виконавчу службу. Відповідачі за основним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду із зустрічними позовними вимогами до АТ «ПроКредит Банк» про визнання недійсними рамкової угоди, договорів про надання траншів та договорів про забезпечення зобовязань за рамковою угодою та договорами про надання траншів. Зазначали, що укладена між банком та ОСОБА_3 рамкова угода № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року та договори про надання траншів № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року, № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року, № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року, № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року не відповідають вимогам діючого законодавства, а саме, ст. 99 Конституції України, ст. 192 ЦК України щодо валюти зобовязання, згідно яких законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу, дозволяється за умови одержання відповідної індивідуальної ліцензії, якої сторони рамкової угоди та договорів про надання траншів не отримували. Договір траншу № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року було укладено у гривнях, але в межах рамкової угоди, з метою погашення заборгованості по тілу кредиту та процентам за договорами про надання траншів, які були укладені у доларах США, тому він також є недійсним. Відповідно до частини 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Просили: - визнати недійсними рамкову угоду № Кр.-442/07.03 від 07 липня 2003 року укладену між відповідачем ОСОБА_3 та ЗАТ «Мікрофінансовий Банк» зі змінами та доповненнями та укладені між відповідачем ОСОБА_3 та ЗАТ «ПроКредит Банк» договори про надання траншів № 17.4627/Кр.-442/07.03 від 06 грудня 2007 року; № 17.4686/Кр.-442/07.03 від 24 грудня 2007 року; № 17.4324/Кр.-442/07.03 від 19 червня 2007 року; № 17.3752/Кр.-442/07.03 від 22 вересня 2006 року; № 1701.15199/Кр.-442/07.03 від 02 листопада 2009 року зі змінами та доповненнями; - визнати недійсними договори, які забезпечують грошові зобовязання, що виникають з рамкової угоди № Кр.-442/07.03 від 07 липня 2003 року та договорів про надання траншів № 17.4627/Кр.-442/07.03 від 06 грудня 2007 року; № 17.4686/Кр.-442/07.03 від 24 грудня 2007 року; № 17.4324/Кр.-442/07.03 від 19 червня 2007 року; № 17.3752/Кр.-442/07.03 від 22 вересня 2006 року; № 1701.15199/Кр.-442/07.03 від 02 листопада 2009 року, а саме: 1. договір іпотеки № Кр-442/07.03-Д34, укладений 26 вересня 2006 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк), із змінами та доповненнями; в порядку застосування недійсності договору іпотеки виключити з Єдиного державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційні записи, здійснені на підставі зазначеного договору іпотеки; 2. договір іпотеки № Кр-442/07.03-ІД9, укладений 17 жовтня 2005 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; в порядку застосування недійсності договору іпотеки виключити з Єдиного державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційні записи, здійснені на підставі зазначеного договору іпотеки; 3. визнати недійсним договір іпотеки № Кр-442/07.03-ІД5, укладений 28 січня 2004 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; в порядку застосування недійсності договору іпотеки виключити з Єдиного державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційні записи, здійснені на підставі зазначеного договору іпотеки; 4. договір застави рухомого майна №Кр-442.07/03 ДЗ-13, укладений 06 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ПроКредит Банк», зі змінами та доповненнями; в порядку застосування недійсності договору застави виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження зареєстроване на підставі зазначеного договору застави; 5. договір застави рухомого майна № Кр-442.07/03 ДЗ1, укладений 08 липня 2003 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», зі змінами та доповненнями; в порядку застосування недійсності договору застави виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження зареєстроване на підставі зазначеного договору застави; 6. договір поруки № Кр-442.07/03 - ДП3, укладений 16 жовтня 2003 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «Мікрофінансовий банк», із змінами та доповненнями; 7. договір поруки № Кр-442.07/03 - ДП3, укладений 06 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; 8. договір поруки № Кр-442.07/03 - ДП4, укладений 06 грудня 2007 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; 9. договір поруки № 17.4686/Кр-442/07.03, укладений 24 грудня 2007 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; 10. договір поруки № Кр-442.07/03 - ДП1, укладений 08 липня 2003 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «Мікрофінансовий банк», із змінами та доповненнями; 11. договір поруки № 17.3752/Кр-442/07.03 - ДП, укладений 26 вересня 2006 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; 12. договір поруки № Кр-442/07.03 - ДП1, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями (а.с. 247-251, а.с. 320-328, а.с. 361-368, а.с. 403-411). Рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2011 року з ОСОБА_3 на користь АТ «ПроКредит Банк» стягнуто за договорами про надання траншів: № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року - 46 953,09 грн.; № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року - 330 735,05 грн.; № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року - 274 000,02 грн.; № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року - 2 734,08 грн.; № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року - 74 360,16 грн., всього 728 782,40 грн. В інший частині позовних вимог АТ «ПроКредит Банк» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до АТ «ПроКредит Банк» про визнання договорів недійсними задоволено. Визнано недійсними: - рамкову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ЗАТ «Мікрофінансовий банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк) № Кр. -442/07.03 від 07 липня 2003 року із змінами та доповненнями; - договори траншу із змінами та доповненнями, укладені між ОСОБА_3 та АТ «ПроКредит Банк» № 17.4627/Кр.-442/07.03 від 06 грудня 2007 року; № 17.4686/Кр.-442/07.03 від 24 грудня 2007 року; № 17.4324/Кр.-442/07.03 від 19 червня 2007 року; № 17.3752/Кр.-442/07.03 від 22 вересня 2006 року; № 1701.15199/Кр.-442/07.03 від 02 листопада 2009 року; - договір застави рухомого майна № Кр-442.07/03 ДЗ1, укладений 08 липня 2003 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «Мікрофінансовий банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк»), зі змінами та доповненнями; в порядку застосування недійсності договору застави рухомого майна виключено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження, що зареєстроване 11 грудня 2007 року за реєстраційним № 6198755 реєстратором Донецька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі договору застави транспортного засобу з майновим поручителем, Кр-442/07.03-ДЗ1 від 08 липня 2003 року, обєкт обтяження: автомобіль легковий, тип - легковий універсал, марка «ВАЗ 21213», 1999 року випуску, колір фіолетовий, номер державної реєстрації НОМЕР_4, обтяжувач ЗАТ «ПроКредит Банк», боржник ОСОБА_6, з усіма наступними змінами до цього запису; - договір іпотеки №Кр-442/07.03-ІД5, укладений 28 січня 2004 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк»), із змінами та доповненнями; в порядку застосування недійсності договору іпотеки виключено з Єдиного державного реєстру іпотек реєстраційний запис, здійснений 20 грудня 2007 року за реєстраційним № 6267516 приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11 на підставі договору іпотеки № Кр-442/07.03-ІД5, 162, від 28 січня 2004 року, договір № 4 про внесення змін до договору іпотеки від 28 січня.2004 року, 3624, 06 грудня 2007 року, на трикімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, іпотекодержатель ЗАТ «ПроКредит Банк», боржник за основним зобовязанням ОСОБА_3, з усіма наступними змінами до цього запису; виключено з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження, що зареєстровано 03 серпня 2005 року за реєстраційним № 2250577 реєстратором Першою словянською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: іпотечний договір, 162, від 28 січня 2004 року, обєкт обтяження: трикімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, власник ОСОБА_3, з усіма наступними змінами до цього запису; - договір іпотеки № Кр-442/07.03-ІД9, укладений 17 жовтня 2005 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк»), із змінами та доповненнями; в порядку застосування недійсності договору іпотеки виключено з Єдиного державного реєстру іпотек реєстраційний запис здійснений 20 грудня 2007 року за реєстраційним № 6267796 приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11 на підставі договору іпотеки № Кр-442/07.03-ІД9, 2895, від 17 жовтня 2005 року, договір №3 про внесення змін до договору іпотеки від 17 жовтня 2005 року, 3622, 06 грудня 2007 року, на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, іпотекодержатель ЗАТ «ПроКредит Банк», іпотекодавець ОСОБА_4, боржник за основним зобовязанням ОСОБА_3, з усіма наступними змінами до цього запису; виключено з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження заборону на нерухоме майно, що зареєстроване 17 жовтня 2005 року, за реєстраційним № 2503626 реєстратором - приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11 на підставі договору іпотеки, 2895, 17 жовтня 2005 року, на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, власник ОСОБА_4, з усіма наступними змінами до цього запису; - договір іпотеки № Кр-442/07.03-Д34, укладений 26 вересня 2006 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк»), із змінами та доповненнями; в порядку застосування недійсності договору іпотеки виключено з Єдиного державного реєстру іпотек реєстраційний запис здійсненний 20 грудня 2007 року за реєстраційним № 6268019 приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11 на підставі договору іпотеки № Кр-442/07.03-ДЗ4, 2634, від 26 вересня 2006 року, на будівлю санітарної частини, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, іпотекодержатель ЗАТ «ПроКредит Банк», іпотекодавець ОСОБА_3, з усіма наступними змінами до цього запису; виключено з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження, що зареєстровано 26 вересня 2006 року за реєстраційним № 3788476 реєстратором - приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11 на підставі договору іпотеки в новій редакції, 2634, від 26 вересня 2006 року, на будівлю санітарної частини, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, власник ОСОБА_3, з усіма наступними змінами до цього запису; - договір застави рухомого майна № Кр-442.07/03 ДЗ-13, укладений 06 грудня 2007 року між ОСОБА_3 і ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк»), зі змінами та доповненнями; в порядку застосування недійсності договору застави виключено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження, що зареєстроване 11 грудня 2007 року за реєстраційним № 6199810 реєстратором Донецька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі договору застави транспортного засобу з майновим поручителем, Кр- 442/07.03 ДЗ-13 від 06 грудня.2007 року, ЗАТ «ПроКредит Банк», обєкт обтяження: автомобіль легковий, тип - легковий універсал, марка LEXUS модель RX 350, колір чорний, 2006 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1; обєкт обтяження: автомобіль легковий, тип легковий джип, марка TOYOTA, модель RAV4, випуск 2007 року, колір чорний, номер державної реєстрації НОМЕР_2, обтяжувач ЗАТ «ПроКредит Банк», боржник ОСОБА_3, з усіма наступними змінами до цього запису; - договори поруки зі змінами та доповненнями: № Кр-442.07/03-ДП3, укладений 16 жовтня 2003 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «Мікрофінансовий банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк»); № Кр-442.07/03-ДП3, укладений 06 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк»); № Кр-442.07/03-ДП4, укладений 06 грудня 2007 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк»); № 17.4686/Кр-442/07.03, укладений 24 грудня 2007 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк»); № Кр-442.07/03-ДП1, укладений 08 липня 2003 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «Мікрофінансовий банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк»); № 17.3752/Кр-442/07.03-ДП, укладений 26 вересня 2006 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк»); № Кр-442/07.03-ДП1, укладений 19 червня 2007 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступник АТ «ПроКредит Банк») (а.с. 454-462). Не погоджуючись з рішенням суду, позивач - АТ «ПроКредит Банк» подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с. 474-486). В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача - АТ «ПроКредит Банк» ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності цієї юридичної особи (а.с. 502), доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до частини 5 ст. 76 ЦПК України. У судове засідання зявився їх представник адвокат ОСОБА_2, яка діє на підставі договорів про представництво інтересів у суді від 30 січня 2012 року (а.с. 531-533). Відповідач ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_12 у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви від 13 січня 2012 року про розгляд справи у їх відсутність, в яких просили апеляційну скаргу АТ «ПроКредит Банк» відхилити, рішення суду залишити без змін (а.с. 534, а.с. 539). Після оголошення у судовому засіданні перерви про судове засідання 13 березня 2012 року повідомлені 05 березня 2012 року телефонограмами, які зареєстровані за № 822, № 823 в журналі телефонограм апеляційного суду Донецької області № 1 (а.с. 611, а.с. 612), телефонограми прийняли особисто. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника АТ «ПроКредит Банк» ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав: При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 07 липня 2003 року між ЗАТ «Мікрофінансовий банк» та ОСОБА_3 укладено рамкову угоду № Кр-442/07.03 (далі Рамкова угода), на підставі якої та договорів про надання траншів ЗАТ «Мікрофінансовий банк» відкрив ОСОБА_3 кредитну лінію терміном 48 місяців. Згідно п. 1.3 Рамкової угоди загальна сума за договорами в межах цієї Рамкової угоди не повинна перевищувати 10 000 доларів США. Згідно п. 1.4 Рамкової угоди окрім доларів США кредитні кошти можуть надаватися Кредитором Позичальнику у гривні або євро, при цьому загальна заборгованість по цій угоді на дату надання кредиту порахована з використанням курсів НБУ для відповідних валют не повинна перевищувати 10 000 доларів США. Згідно п. 2.2 Рамкової угоди умови надання, термін погашення та розмір кожного траншу визначаються на кредитному комітеті кредитора та оформляються договорами про надання траншу. Ставка відсотків за користування кредитом встановлюється договорами про надання траншу (п. 2.3). Умови та порядок надання кредиту, порядок та строки повернення кредиту, дострокове повернення кредиту, штрафні санкції, права та обовязки сторін та інші умови встановлюються договорами про надання траншу (п. 2.4) (а.с. 15). В подальшому до Рамкової угоди були внесені зміни: згідно додаткової угоди № 1 від 17 жовтня 2003 року - загальна сума за договорами в межах цієї Рамкової угоди не повинна перевищувати 20 000 доларів США (п. 1.3 угоди) (а.с. 16); згідно додаткової угоди № 2 від 27 січня 2005 року - загальна сума за договорами в межах цієї Рамкової угоди не повинна перевищувати 50 000 доларів США (п. 1.3 угоди), збільшено термін кредитної лінії до 72 місяців (п. 1.1 угоди) (а.с. 17); згідно додаткової угоди № 3 від 22 вересня 2006 року - загальна сума за договорами в межах цієї угоди не повинна перевищувати 62 000 доларів США (п. 1.3 угоди), збільшено термін кредитної лінії до 108 місяців (п. 1.1 угоди) (а.с. 18); згідно додаткової угоди № 4 від 19 червня 2007 року - загальна сума за договорами в межах цієї угоди не повинна перевищувати 180 000 доларів США (п. 1.3 угоди), збільшено термін кредитної лінії до 120 місяців (п. 1.1 угоди) (а.с. 19); згідно договору № 5 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди від 06 грудня 2007 року Рамкова угода викладена в новій редакції, згідно якої визначено ліміт суми кредитування 300 000 доларів США, ліміт строку кредитування 120 календарних місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних. Конкретний розмір процентів за правомірне користування кредитом встановлюється у відповідних кредитних договорах та не може перевищувати максимальний розмір процентів, встановлений угодою (п. 2.2). Якщо інше не передбачено кредитним договором проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи з із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту (п. 4.2). У випадку прострочення погашення кредиту, позичальник зобовязується сплатити кредиторові проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з моменту виникнення заборгованості до моменту повного її погашення, включаючи день повного погашення (п. 4.4). Погашення кредиту та процентів здійснюється у валюті кредиту, якщо інше не визначено Рамковою угодою чи кредитним договором (п. 7.3) (а.с. 20-23). На підставі та умовах зазначеної Рамкової угоди між ЗАТ «ПроКредит Банк» та позичальником ОСОБА_3 були укладені наступні договори про надання траншів: - 22 вересня 2006 року договір № 17.3752/Кр-442/07.03, згідно якого Банк надав Позичальнику ОСОБА_3 кредит у розмірі 30 100 доларів США на строк 60 місяців зі сплатою 16% річних, погашення кредиту та сплата відсотків за його користування здійснюється в порядку та строки згідно Графіку повернення кредиту і сплати відсотків (п. 3.1) (а.с. 41-42). Згідно договору № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 16 лютого 2009 року цей договір викладено в новій редакції, згідно п. 7 якої цей договір є невідємною частиною Рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього Договору і регламентуються усі відносини між Сторонами, що виникли на підставі цього Договору (а.с. 44); - 19 червня 2007 року договір № 17.4324/Кр-442/07.03, згідно якого Банк надав Позичальнику ОСОБА_3 кредит у розмірі 100 000 доларів США на строк 60 місяців зі сплатою 14% річних (а.с. 50-51). Згідно договору № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 16 лютого 2009 року цей договір викладено в новій редакції, згідно п. 7 якої цей договір є невідємною частиною Рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього Договору і регламентуються усі відносини між Сторонами, що виникли на підставі цього Договору (а.с. 52); - 06 грудня 2007 року договір № 17.4627/Кр-442/07.03, згідно якого Банк надав Позичальнику ОСОБА_3 кредит у розмірі 60 000 доларів США на строк 60 місяців зі сплатою 13% річних. Згідно п. 7 договору цей договір є невідємною частиною Рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього Договору і регламентуються усі відносини між Сторонами, що виникли на підставі цього Договору, за винятком тих, що прямо чи інакше врегульовані цим Договором (а.с. 33); - 24 грудня 2007 року договір № 17.4686/Кр-442/07.03, згідно якого Банк надав Позичальнику ОСОБА_3 кредит у розмірі 40 000 доларів США на строк 24 місяці зі сплатою 13% річних (а.с. 26); - 02 листопада 2009 року договір № 1701.15199/Кр-445/07.03, згідно якого Банк надав Позичальнику ОСОБА_3 кредит у розмірі 85 802,27 грн. на строк 24 місяці зі сплатою 28% річних (а.с. 24). З метою забезпечення виконання кредитних зобовязань Позичальника ОСОБА_3, які виникли за Рамковою угодою № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року, між Банком та відповідачами були укладені наступні договори: - 08 липня 2003 року між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк» та ОСОБА_6 укладено договір поруки № Кр-442/07.03-ДП1, згідно якого Поручитель бере на себе зобовязання перед Кредитором відповідати по зобовязанням Позичальника ОСОБА_3, які виникають з умов Рамкової угоди № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року та інших договорів про надання траншу, укладених між Позичальником та Кредитором, за умовами яких Позичальник зобовязується повернути наданий йому кредит з максимальним лімітом заборгованості в 10 000 доларів США, сплатити відсотки за його користування, неустойку та інші штрафні санкції в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, в повному обсязі цих зобовязань (а.с. 59); в подальшому до цього договору поруки були внесені зміни: згідно додаткової угоди № 1 від 17 жовтня 2003 року збільшено максимальний ліміт заборгованості до 20 000 доларів США (а.с. 60); згідно додаткової угоди № 2 від 28 січня 2005 року - збільшено максимальний ліміт заборгованості до 50 000 доларів США (а.с. 61); - 16 жовтня 2003 року між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № Кр-442/07.03-ДПЗ, згідно якого Поручитель бере на себе зобовязання перед Кредитором відповідати по зобовязанням Позичальника ОСОБА_3, які виникають з умов Рамкової угоди № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року та інших договорів про надання траншу, укладених між Позичальником та Кредитором, за умовами яких Позичальник зобовязується повернути наданий йому кредит з максимальним лімітом заборгованості в розмірі 20 000 доларів США, сплатити відсотки за його користування, неустойку та інші штрафні санкції в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, в повному обсязі цих зобовязань (а.с. 62); - 26 вересня 2006 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_6 укладено договір поруки № 17.3752/Кр-442/07.03-ДП, згідно якого Поручитель бере на себе зобовязання перед Кредитором відповідати по зобовязанням Позичальника ОСОБА_3, які виникають з умов договору про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року, укладеного між Позичальником та Кредитором, за умовами якого Позичальник зобовязується повернути наданий йому строком на 60 місяців кредит в розмірі 30 100 доларів США, сплатити відсотки за його користування, неустойку та інші штрафні санкції в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, в повному обсязі цих зобовязань (а.с. 58); - 19 червня 2007 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_6 укладено договір поруки № Кр-442/07.03-ДП 1, згідно якого Поручитель бере на себе зобовязання перед Кредитором відповідати по зобовязанням Позичальника ОСОБА_3, які виникають з умов рамкової угоди № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року, додаткової угоди № 4 до неї від 19 червня 2007 року та договору про надання траншу від 19 червня 2007 року № 17.4324/Кр-442/07.03, інших договорів про надання траншу, укладених між Позичальником та Кредитором, за умовами яких Позичальник зобовязується повернути наданий йому кредит з максимальним лімітом заборгованості в розмірі 180 000 доларів США строком до 07 липня 2013 року, сплатити відсотки за його користування, неустойку та інші штрафні санкції в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, в повному обсязі цих зобовязань (а.с. 66); - 06 грудня 2007 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № Кр-442/07.03-ДП3, згідно умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобовязань Позичальника ОСОБА_3 у їх повному обсязі, як солідарний із Позичальником боржник, згідно встановлених Рамковою Угодою № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року лімітів умов кредитування: ліміт строку кредитування 120 місяців з дати укладення Рамкової Угоди, якою встановлено цей ліміт, ліміт суми кредитування - еквівалент 300 000 доларів США, максимальний розмір процентів 40% річних (а.с. 67); - 06 грудня 2007 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № Кр-442/07.03-ДП4, згідно умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобовязань Позичальника ОСОБА_3 у їх повному обсязі, як солідарний із Позичальником боржник, згідно встановлених Рамковою Угодою № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року лімітів умов кредитування: ліміт строку кредитування 120 місяців з дати укладення Рамкової Угоди, якою встановлено цей ліміт, ліміт суми кредитування - еквівалент 300 000 доларів США, максимальний розмір процентів 40% річних (а.с. 63); - 24 грудня 2007 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 17.4686/Кр-442/07.03, згідно умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобовязань Позичальника ОСОБА_3 у їх повному обсязі, як солідарний із Позичальником боржник, які виникають з укладеного на підставі рамкової угоди № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року договору про надання траншу №17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року про видачу кредиту в сумі 40 000 доларів США строком на 24 місяці зі сплатою 13% річних (а.с. 57); - 08 липня 2003 року між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк» та ОСОБА_6 укладено договір застави транспортного засобу № Кр-442/07.03-ДЗ1 з майновим поручителем, посвідчений приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11, зареєстровано в реєстрі за № 1890, із змінами згідно додаткової угоди № 1 від 17 жовтня 2003 року, додаткової угоди № 2 від 28 січня 2005 року, додаткового договору № 3 від 19 червня 2007 року, договору № 4 про внесення змін та доповнень до договору застави транспортного засобу, посвідченим 06 грудня 2007 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованим в реєстрі за № 3634, згідно якого Заставодавець передає в заставу наступне майно: транспортний засіб тип легковий універсал, марка ВАЗ 21213, колір фіолетовий, 1999 року випуску, кузов НОМЕР_9, реєстраційний номер НОМЕР_4, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10, виданого МРЕВ м. Слов'янська Донецької області 04 серпня 2001 року, належить ОСОБА_6, оціночна вартість - 16 050,83 грн. (а.с. 85 -91); На підставі вказаного договору застави реєстратором Донецькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 11 грудня 2007 року за реєстраційним № 6198755 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про обтяження зазначеного автомобілю. (а.с. 92). - 28 січня 2004 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № Кр-442/07.03-ІД5, посвідчений приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11, зареєстровано в реєстрі за № 162, із змінами згідно додаткової угоди № 1 від 28 січня 2005 року, додаткового договору № 2 від 25 вересня 2006 року, договору про внесення змін № 3 від 19 червня 2007 року, договору № 4 про внесення змін та доповнень від 06 грудня 2007 року, посвідчених приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, згідно якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох кімнат, має загальну площу 80,00 кв.м, жилу площу 50,2 кв.м, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 січня 2004 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_14, зареєстрованим в реєстрі за № 246, яке зареєстровано КП Бюро технічної інвентаризації м. Словянська 28 січня 2004 року, номер запису 12921 в книзі 18; іпотека забезпечує повне виконання зобовязань Іпотекодавця за Рамковою угодою № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року (а.с. 78-81); На підставі вказаного договору іпотеки, договору № 4 про внесення змін до договору іпотеки від 28 січня 2004 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11 20 грудня 2007 року в Єдиному державному реєстрі іпотек здійснено реєстраційний запис № 6267516 щодо обтяження зазначеної трикімнатної квартири (а.с. 97, а.с. 394). На підставі вказаного договору іпотеки реєстратором Першою словянською державною нотаріальною конторою 30 січня 2004 року в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна за реєстраційним № 2250577 здійснено реєстраційний запис про обтяження зазначеної квартири (а.с. 393); - 17 жовтня 2005 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки з майновим поручителем № Кр-442/07.03-ІД9, посвідчений приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11, зареєстровано в реєстрі за № 2895, із змінами згідно додаткового договору № 1 від 25 вересня 2005 року, договору про внесення змін № 2 від 19 червня 2007 року, договору № 3 про внесення змін та доповнень, посвідчених приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, відповідно до якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно: житловий будинок з господарчо-побутовими спорудами, загальна площа якого 90,3 кв.м, житлова площа 52,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Словянською міською радою 23 вересня 2005 року, яке зареєстровано КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Словянськ 23 вересня 2005 року, номер запису 18035 в книзі 78; оціночна вартість будинку 363 600 грн., іпотека забезпечує повне виконання зобовязань Позичальником перед Іпотекодержателем, що виникають з Рамкової угоди № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року та додаткової угоди № 2 до неї від 27 січня 2005 року та договорів про надання траншу (а.с. 73-77); На підставі вказаного договору іпотеки, договору № 3 від 06 грудня 2007 року про внесення змін до договору іпотеки від 17 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11 20 грудня 2007 року в Єдиному державному реєстрі іпотек здійснено реєстраційний запис за № 6267796 (а.с. 98, а.с. 397). На підставі вказаного договору іпотеки реєстратором приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11 17 жовтня 2005 року в Єдиному державному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним № 2503626 здійснено запис про заборону відчуження зазначеного будинку (а.с. 396); - 26 вересня 2006 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № Кр-442/07.03-Д34, посвідчений приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11, зареєстровано в реєстрі за № 2634, із змінами згідно договору про внесення змін № 1 від 29 грудня 2006 року, договору про внесення змін № 2 від 19 червня 2007 року, договору № 3 про внесення змін та доповнень від 06 грудня 2007 року, посвідчених приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, відповідно до якого в забезпечення виконання зобовязань, що виникають із рамкової угоди № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року та інших договорів про надання траншу Іпотекодавець передає у заставу нерухоме майно: будівлю санітарної частини, загальна площа якої 333,00 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 2005 року, яке зареєстровано КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Словянська 19 грудня 2005 року, номер запису 250 в книзі 3, оціночна вартість будівлі 226 968 грн. (а.с. 69-72); На підставі вказаного договору іпотеки зі змінами та доповненнями приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11 20 грудня 2007 року в Державному реєстрі іпотек здійснено запис за реєстраційним № 6268019 (а.с. 96). На підставі вказаного договору іпотеки реєстратором - приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11 26 вересня 2006 року в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним № 3788476 здійснено запис про заборону відчуження зазначеної будівлі (а.с. 95, а.с. 393); - 06 грудня 2007 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3 укладено договір застави рухомого майна №Кр-442.07/03 ДЗ13, посвідчений приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11, зареєстровано в реєстрі за № 3623, відповідно до якого Заставодавець передає в заставу рухоме майно: транспортний засіб тип легковий універсал, марка LEXUS, модель RХ 350, колір чорний, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11, видане ВРЕР м. Слов'янська при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області 06 листопада 2007 року, оціночна вартість 299 970,00 грн.; транспортний засіб тип легковий джип, марка ТОYОТА, модель RAV4, колір чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12, видане РЕВ 17 МРВ м. Слов'янська УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області 07 вересня 2007 року, оціночна вартість 143 925,00 грн. (а.с. 82-84). На підставі вказаного договору застави реєстратором Донецькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 11 грудня 2007 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис № 6199810 про обтяження зазначених автомобілів (а.с. 94). Згідно статуту Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», який затверджено позачерговими загальними зборами акціонерів протокол від 05 вересня 2010 року, державна реєстрація якого здійснена 28 вересня 2010 року, Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» є повним правонаступником прав та зобовязань Закритого акціонерного товариства «ПроКредит Банк», що внаслідок зміни найменування є повним правонаступником Закритого акціонерного товариства «Мікрофінансовий Банк» (а.с. 297-298). Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними рамкової угоди, договорів траншу (далі кредитних договорів) та договорів про їх забезпечення, частково задовольняючи позовні вимоги АТ «ПроКредит Банк», суд першої інстанції виходив з того, що за умовами Рамкової угоди, договорів про надання траншів, крім договору № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року, кредити Позичальнику ОСОБА_3 надавалися в іноземній валюті і повернення кредиту, сплата процентів та комісій за користування кредитом Позичальником повинні здійснюватися у валюті кредиту доларах США. Ні АТ «ПроКредит Банк», ні Позичальник ОСОБА_3 на момент укладення Рамкової угоди та договорів про надання траншів не мали індивідуальної ліцензії Національного Банку України на використання іноземної валюти при здійсненні платежів за вказаними кредитними договорами. Надана АТ «ПроКредит Банк» банківська ліцензія № 195 від 29 січня 2001 року, яка видана ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», не дає право позивачу використовувати іноземну валюту при кредитуванні. Відповідачу ОСОБА_3 чинним законодавством не було надано права здійснювати використання іноземної валюти при здійсненні платежів за спірними договорами траншу та внесення плати за користування кредитом на користь АТ «ПроКредит Банк» шляхом внесення доларів США на рахунок АТ «ПроКредит Банк», а тому Рамкову угоду, укладену між ОСОБА_3 та позивачем № Кр.-442/07.03 від 07 липня 2003 року, із змінами та доповненнями, та договори траншу № 17.3752/Кр.-442/07.03 від 22 вересня 2006 року, № 17.4324/Кр.-442/07.03 від 19 червня 2007 року, № 17.4627/Кр.-442/07.03 від 06 грудня 2007 року, № 17.4686/Кр.-442/07.03 від 24 грудня 2007 року, із змінами та доповненнями, на підставі ст.ст. 203, 215, 227 ЦК України визнав недійсними. Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним договору про надання траншу № 1701.15199/Кр.-442/07.03 від 02 листопада 2009 року, суд послався, що він був укладений на підставі та умовах зазначеної Рамкової угоди, яка не відповідає вимогам діючого законодавства щодо валюти кредитування. Посилаючись на вимоги частини 2 ст. 548 ЦК України, суд визнав недійсними і договори поруки, іпотеки, застави, які були укладені відповідачами з позивачем в забезпечення виконання кредитних обовязань відповідача ОСОБА_3 перед АТ «ПроКредит Банк». Визнавши кредитні договори недійсними, суд на підставі ст. 216 ЦК України застосував наслідки недійсності правочинів та стягнув з Позичальника ОСОБА_3 на користь позивача різницю між отриманими сумами кредитів та сумами сплачених ним за кредитними договорами платежів згідно наданих позивачем довідок від 24 жовтня 2011 року, виходячи з курсу долара США, встановленого НБУ на 08 листопада 2010 року (1 долар США 7,9147 грн.), чим частково задовольнив позовні вимоги АТ «ПроКредит Банк». З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можливо, до них суд першої інстанції дійшов порушивши норми матеріального та процесуального права, про що обгрунтовано зазначає позивач в апеляційній скарзі. Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення. Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Звертаючись до суду з зустрічним позовом, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 просили визнати недійсними Рамкову угоду та укладені на її підставі та умовах договори про надання траншу з тих підстав, що вони суперечать Конституції України, ЦК України та іншим актам цивільного законодавства щодо валюти зобовязання. Згідно частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Частиною 2 ст. 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України. Суд першої інстанції правильно зазначив, що основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Згідно частини 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Статтею 533 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-III кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47, 49 вказаного Закону, в редакції, яка діяла на час надання кредитів, визначали операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу. Згідно ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93 Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Відповідно до п.п. "в", "г" ч. 4 ст. 5 Декрету індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: - надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; - використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Проте на час укладення оспорюваних кредитних договорів (Рамкова угода, договори про надання траншів) законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті, а операція з надання банком кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії, про що обґрунтовано зазначає позивач в апеляційній скарзі. Відповідно до п. 1.5 «Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», затвердженого постановою Національного банку України від 14.10.2004 року № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями). Відповідно до пункту 2.3 «Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», що затверджене постановою Правління Національного банку України № 275 від 17.07.2001 року, в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких: - неторговельні операції з валютними цінностями; - операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами; - ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; - залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України; - залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках; - інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України. Відповідно до п. 5.3 зазначеного Положення письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93 Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк, як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, про що обгрунтовано зазначає позивач в апеляційній скарзі. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові по справі № 6-7ц11 від 21 березня 2011 року, яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Відповідно до ст. 3607 ЦПК України це судові рішення є обов'язковим для всіх судів України і суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. З матеріалів справи встановлено, що на час укладення оспорюваної Рамкової угоди № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року ЗАТ «Мікрофінансовий банк» мав банківську ліцензію № 195 від 29 січня 2001 року та додаток до ліцензії № 195 від 29 січня 2001 року, видані Національним банком України, в тому числі на залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Він мав банківську ліцензію № 195 від 06 грудня 2001 року, видану Національним банком України на здійснення операцій, визначених частиною 1 та пунктами 5 - 11 частини 2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та дозвіл № 195-1 від 06 грудня 2001 року, виданий Національним банком України на право здійснення операцій, визначених пунктами 1 - 4 частини 2 та частиною 4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в т. ч. на залучення та розміщення іноземної валюти (а.с. 293-295, а.с. 599-604). Посилання суду першої інстанції на те, що банківська ліцензія № 195 від 29 січня 2001 року, яка видана ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», не дозволяє позивачу використовувати іноземну валюту при кредитуванні, не ґрунтується на законі. Правонаступник ЗАТ «Мікрофінансовий банк» - ЗАТ «ПроКредит Банк» також мав банківську ліцензію № 195 від 13 жовтня 2003 року, видану Національним банком України на здійснення операцій, визначених частиною 1 та пунктами 5 - 11 частини 2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та дозвіл № 195-1 від 13 жовтня 2003 року, виданий Національним банком України на право здійснення операцій, визначених пунктами 1 - 4 частини 2 та частиною 4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в т. ч. на залучення та розміщення іноземної валюти) (а.с. 226-228). Зазначені банківська ліцензія та письмовий дозвіл від 13 жовтня 2003 року були діючими на час укладання договору № 5 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди від 06 грудня 2007 року, яким рамкова угода № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року була викладена в новій редакції, та договорів про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року, № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року, № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року, № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року. Банківську ліцензію № 195 від 29 вересня 2009 року, видану Національним банком України на здійснення операцій, визначених частиною 1 та пунктами 5 - 11 частини 2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та дозвіл № 195-2 від 29 вересня 2009 року, виданий Національним банком України на право здійснення операцій, визначених пунктами 1 - 4 частини 2 та частиною 4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в т. ч. на залучення та розміщення іноземної валюти) має і АТ «ПроКредит Банк» (а.с. 229-231). Враховуючи зазначене, закон не забороняє використання іноземної валюти на території України. Банк, який у встановленому порядку отримав генеральну ліцензію Національного банку та за умови отримання письмового дозволу Національного банку на здійснення валютних операцій, має достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів як в національній, так і в іноземній валюті. Укладання ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником яких є АТ «ПроКредит Банк», з ОСОБА_3 Рамкової угоди № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року, яка передбачала надання кредитних коштів в іноземній валюті доларах США, та договорів про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року, № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року, № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року, № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року в іноземній валюті доларах США не суперечить Конституції України, Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства України, а також моральним засадам суспільства, а тому відсутні правові підстави для визнання зазначених договорів та відповідно договору про надання траншу № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року, недійсними, а відповідно відсутні і правові підстави для визнання недійсними договорів щодо їх забезпечення - договорів іпотеки, застави та поруки, застосування наслідків недійсності правочину, в тому числі скасування записів в Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, Єдиному реєстрі обтяжень рухомого майна, вчинених на підставі договорів іпотеки та застави рухомого майна. 22 вересня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності 16 жовтня 2011 року, згідно якого частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» доповнена абзацом третім такого змісту: «Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється». Проте згідно п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України № 3795-VI дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності. Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову відповідачам в задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсними Рамкової угоди та укладених на її підставі договорів про надання траншу, а відповідно і договорів щодо їх забезпечення іпотеки, застави, поруки, застосування наслідків недійсності правочинів. Задовольняючи частково позовні вимоги АТ «ПроКредит Банк», суд першої інстанції виходив з того, що укладені між позивачем та Позичальником ОСОБА_3 кредитні договори є недійсними, а тому на підставі частини 1 ст. 216 ЦК України стягнув з відповідача ОСОБА_3 на користь АТ «ПроКредит Банк» різницю між отриманими сумами кредитів та сумами сплачених ним за кредитними договорами платежів. Відповідно до частини 1 ст. 216 ЦК України з якої виходив суд, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Стягуючи з відповідача ОСОБА_3 на користь АТ «ПроКредит Банк» на підставі частини 1 ст. 216 ЦК України різницю між отриманими сумами кредитів та сумами сплачених ним за кредитними договорами платежів, суд необґрунтовано зазначив про часткове задоволення позовних вимог АТ «ПроКредит Банк» про стягнення заборгованості за кредитними договорами, не врахував, що повернення АТ «ПроКредит Банк» на підставі частини 1 ст. 216 ЦК України лише того, що Позичальник ОСОБА_3 одержав на виконання правочинів, які визнані недійсними, не є юридично тотожним зобовязанням Позичальника відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України повернути кредит та сплатити проценти, а в разі їх порушення - нести відповідальність, яка передбачена ст. 611 ЦК України, в тому числі сплатити пеню та відшкодувати інші збитки. Враховуючи зазначене, рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог АТ «ПроКредит Банк» також підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального права, з ухваленням в цій частині нового рішення. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно п. 7.1 Рамкової угоди № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року, яка згідно договору № 5 про внесення змін та доповнень до рамкової угоди від 06 грудня 2007 року викладена в новій редакції, погашення грошових зобовязань здійснюється у строк, порядку, черговості та розмірі, встановлені Рамковою угодою та кредитними договорами, шляхом зарахування коштів на визначений Кредитором рахунок (а.с. 20-23). Згідно договорів про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року (п. 3.1), № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року (п. 3.1), № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року (п. 4), № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року (п. 4), № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року (п. 3) повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені Графіком повернення кредиту і сплати відсотків в черговості, встановленій Рамковою угодою (а.с. 24, а.с. 26, а.с. 33, а.с. 41, а.с. 50). З матеріалів справи встановлено, що Позичальник ОСОБА_3 з початку 2010 року порушує Графіки повернення кредиту і сплати відсотків, які є невідємною частиною договорів про надання траншів, в звязку з чим позивачем йому направлялися претензії щодо погашення заборгованості (вих. № 40 від 26.02.2010 р. (а.с. 129). Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно п. 8.2 Рамкової угоди кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у випадку прострочення погашення грошових зобовязань тривалістю більш ніж 3 банківські дні (п. 8.2.1). Вимога кредитора здійснюється у письмовій формі та на вибір Кредитора вручається або передається Позичальникові у порядку, встановленому п. 12.2 Угоди (п. 8.3). Позичальник зобовязаний достроково погасити кредит на суму, що вказана в вимозі протягом пяти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо Кредитор вручив Вимогу) Позичальнику чи Поручителям Вимоги, якщо інший строк не вказаний в такій Вимозі (п. 8.4). З матеріалів справи встановлено, що у звязку із неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_3 своїх зобовязань за договорами про надання траншів позивачем відповідачу ОСОБА_3 були направлені письмові вимоги про дострокове погашення кредитів (вих. № 7612 - № 7615від 25.03.2010 року) протягом 5 банківських днів з дня відправлення вимоги. Позичальник був попереджений, що в разі невиконання зобовязань за договорами про надання траншів буде розпочата процедура примусового стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно (а.с. 145зв, а.с. 150, а.с. 150зв, а.с. 151). Фіскальними чеками Укрпошта від 14 квітня 2011 року підтверджується, що ці вимоги позичальнику ОСОБА_3 позивачем були відправлені (а.с. 157-161). Заперечення ОСОБА_3 щодо їх неотримання не заслуговують на увагу. По-перше, згідно п. 12.2 Рамкової угоди усі повідомлення один одному вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану в Угоді адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 календарних днів. Сторони зобовязані вживати необхідних та достатніх заходів для своєчасного отримання повідомлення. Ризик настання негативних наслідків у звязку із неотриманням письмового повідомлення, що зумовлені зміною адресатом адреси, про що відправник не був своєчасно і належно повідомлений чи невжиттям адресатом відповідних дій та/або заходів, необхідних для отримання, несе адресат (а.с. 20-23). Письмові вимоги про дострокове погашення кредиту ОСОБА_3 були направлені саме на адресу, яка зазначена в Рамковій угоді та договорах про надання траншів, в редакціях які діяли станом на час відправлення повідомлень, АДРЕСА_1. Доказів про те, що він письмово повідомляв позивача про його іншу адресу, відповідачем ОСОБА_3 суду не надано. По-друге, згідно п. 8.6 Рамкової угоди у випадку існування заборгованості Позичальника тривалістю більш, ніж 30 календарних днів Позичальник зобовязаний здійснити повне дострокове погашення кредиту, виданого на підставі Кредитного договору, по якому існує прострочення, не пізніше ніж через 3 банківські дні з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення незалежно від того, чи Кредитор предявив йому Вимогу, якщо інше не буде погоджено з Кредитором. Договорами про надання траншів інше не погоджено. Доказів такого погодження в позадоговірному порядку відповідачем ОСОБА_3 суду не надано. З матеріалів справи встановлено, що зобовязання про дострокове погашення кредиту в порушення п. 8.6 Рамкової угоди відповідачем ОСОБА_3 не виконано, що підтверджується розрахунком заборгованості позивача станом як на 17 травня 2010 року, так і станом на 08 листопада 2010 року (а.с. 124-128, а.с. 183-187), та не заперечується відповідачем ОСОБА_3 В звязку з невиконанням Позичальником ОСОБА_3 обовязку, передбаченого п. 8.6 Рамкової угоди, непогашені достроково кредити за договорами про надання траншів № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року, № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року, № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року, № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року, № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року позивачем 17 травня 2010 року були віднесені на прострочену заборгованість. Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до п. 4.4 Рамкової угоди у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник зобовязується сплатити кредиторові проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з моменту виникнення заборгованості до моменту повного її погашення, включаючи день повного погашення (а.с. 20-23). Відповідно до п. 10.2 Рамкової угоди у випадку прострочення Позичальником строків погашення грошових зобовязань Позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі: - 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 грн. за кожний календарний день існування заборгованості, включаючи день її повного погашення якщо строк існування заборгованості не перевищує 30 календарних днів, або у випадку незастосування пені, вказаної у наступному пункті (п.10.2.1); - 0,7% від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 грн. за кожний календарний день існування заборгованості, включаючи день її повного погашення - якщо строк існування заборгованості перевищує 30 календарних днів. Даний розмір пені не застосовується у випадку погашення заборгованості більш як на 70% або при здійсненні систематичних платежів на погашення заборгованості розміром не менш ніж 30% від суми заборгованості не рідше ніж на кожні з 30 календарних днів (п.10.2.2). Згідно розрахунків та довідок, наданих позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_3 за Рамковою угодою та укладеними на її підставі договорами про надання траншів станом на 08 листопада 2010 року складає: - за договором про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року: капітал 18 528,41 доларів США, що за курсом НБУ становить 146 646,81 грн., за процентами по графіку 917,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 7 265,62 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 1 453,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 11 506,00 грн., пеня 137 814,43 грн. - за договором про надання траншу № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року: капітал 73 089,22 доларів США, що за курсом НБУ становить 578 479,25 грн., за процентами по графіку 2 949,46 доларів США, що за курсом НБУ становить 23 344,09 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 4 999,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 39 573,26 грн., пеня 534 133,79 грн. - за договором про надання траншу № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року: капітал 49 598,57 доларів США, що за курсом НБУ становить 392 557,80 грн., за процентами по графіку 2 087,17 доларів США, що за курсом НБУ становить 16 519,32 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 3 154,80 доларів США, що за курсом НБУ становить 24 969,30 грн., пеня 363 631,65 грн. - за договором про надання траншу № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року: капітал 7 404,16 доларів США, що за курсом НБУ становить 58 601,71 грн., за процентами по графіку 104,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 830,81 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 562,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 454,00 грн., пеня 60 677,35 грн. - за договором про надання траншу № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року: капітал -80 724,42 грн., проценти по графіку 5 662,97 грн., проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 12 257,78 грн., пеня 88 553,87 грн. (а.с. 183-187, а.с. 433-437). Зазначена заборгованість позивачем розрахована відповідно до умов Рамкової угоди та укладених на її підставі договорів про надання траншів. Як вбачається з розрахунків заборгованості, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентам за користування даним кредитом, значно збільшилися в період з 17 травня 2010 року по 08 листопада 2010 року у звязку із віднесенням на прострочену заборгованість сум дострокового погашення кредиту, пеня за всіма договорами про надання траншів відповідачу ОСОБА_3 нарахована в розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості (а.с. 185-187). Згідно п. 7.8 Рамкової угоди, в редакції договору № 5 про внесення змін та доповнень від 06 грудня 2007 року, сторони погодилися, що належним та достатнім доказом наявності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень Договорів є письмова довідка кредитора (а.с. 20-23). Довідки про розмір заборгованості Позичальника ОСОБА_3 за Рамковою угодою та укладеними на її підставі договорами про надання траншів станом на 08 листопада 2010 року позивачем були надані суду першої інстанції 24 жовтня 2011 року за вих. № 1599-№1603 (а.с. 433-437) та відповідачем ОСОБА_3 не спростовані. Статтею 589 ЦК України, ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року № 898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Згідно п. 3.1 договору іпотеки № Кр-442/07.03-ДЗ4 від 26 вересня 2006 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_3, із змінами згідно договору про внесення змін № 1 від 29 грудня 2006 року, договору про внесення змін № 2 від 19 червня 2007 року, договору № 3 про внесення змін та доповнень від 06 грудня 2007 року, посвідчених приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, який забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з Рамкової угоди № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року та інших договорів про надання траншів, Іпотекодержатель набуває права звернення на предмет іпотеки (будівлю санітарної частини, загальна площа 333,00 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) в разі якщо термін прострочення Іпотекодавцем чергового платежу по погашанню кредиту та сплати відсотків за його користування згідно кредитного договору, перевищує 3-х банківських днів (а.с. 69-72). Згідно п. 5.1 договору іпотеки № Кр-442/07.03-ІД 5 від 28 січня 2004 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_3, із змінами згідно додаткової угоди № 1 від 28 січня 2005 року, додаткового договору № 2 від 25 вересня 2006 року, договору про внесення змін № 3 від 19 червня 2007 року, договору № 4 про внесення змін та доповнень від 06 грудня 2007 року, посвідчених приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, який забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з Рамкової угоди № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року та інших договорів про надання траншів, Іпотекодержатель набуває права звернення на предмет іпотеки (квартиру, яка складається з трьох кімнат, має загальну площу 80,00 кв.м, жилу площу 50,2 кв.м, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов зобовязань за кредитним договором та/або за цим Договором (а.с.78-81). Оскільки позичальник ОСОБА_3 порушив свої зобовязання за договорами про надання траншів щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за його користування, має прострочену заборгованість за кредитними договорами, є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до частини 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Позивачем ці вимоги закону дотримані. Відповідачу ОСОБА_3, який є іпотекодавцем і одночасно боржником, позивачем 25 березня 2010 року були направлені письмові вимоги про усунення порушень кредитних зобовязань (вих. № 76136 - № 76140, № 76131-№ 76135) та відповідач ОСОБА_3 попереджався про те, що в разі не задоволення вимог протягом тридцятиденного строку, Банк вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки будівлю санітарної частини, квартиру (а.с. 132-133зв, а.с. 141, а.с. 139-140зв, а.с. 141зв). Фіскальними чеками Укрпошта від 14 квітня 2011 року підтверджується, що ці письмові вимоги позичальнику ОСОБА_3 позивачем були відправлені (а.с. 157-161) і відповідно до п. 12.2 Рамкової угоди вони вважаються отриманими Іпотекодавцем ОСОБА_3, оскільки усі повідомлення один одному вважаються отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану в Угоді адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 календарних днів. Ризик настання негативних наслідків у звязку із неотриманням письмового повідомлення, що зумовлені зміною адресатом адреси, про що відправник не був своєчасно і належно повідомлений чи невжиттям адресатом відповідних дій та/або заходів, необхідних для отримання, несе адресат (а.с. 20-23). Письмові вимоги про усунення порушень у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмети іпотеки у разі невиконання цих вимог ОСОБА_3 були направлені саме на адресу, яка зазначена в Рамковій угоді, договорах про надання траншів та договорах іпотеки, в редакціях які діяли станом на час відправлення повідомлень, АДРЕСА_1. Доказів про те, що він письмово повідомляв позивача про його іншу адресу, відповідачем ОСОБА_3 суду не надано. Після надіслання зазначених письмових вимог, які відповідно до п. 12.2 Рамкової угоди вважаються отриманими, відповідач ОСОБА_3 їх не виконав. Згідно договорів іпотеки № Кр-442/07.03-ДЗ4 від 26 вересня 2006 року та № Кр-442/07.03-ІД 5 від 28 січня 2004 року, укладених між позивачем та іпотекодавцем ОСОБА_3, який є одночасно і боржником, звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися як шляхом позасудового врегулювання, так і на підставі виконавчого напису нотаріуса за вибором Іпотекодержателя або на підставі рішення суду. Тобто, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме, звернення стягнення на предмет іпотеки за зазначеними договорами на підставі рішення суду шляхом проведення публічних торгів відповідає вимогам закону та умовам договорів іпотеки. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Згідно договору іпотеки № Кр-442/07.03-ДЗ4 від 26 вересня 2006 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_3, із змінами згідно договору про внесення змін № 2 від 19 червня 2007 року, оціночна вартість предмету іпотеки - будівлі санітарної частини, загальна площа 333,00 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, визначена сторонами в 226 968 грн. (а.с. 71). Згідно договору іпотеки № Кр-442/07.03-ІД 5 від 28 січня 2004 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_3, із змінами згідно договору про внесення змін № 3 від 19 червня 2007 року, оціночна вартість предмету іпотеки - квартири, яка складається з трьох кімнат, має загальну площу 80,00 кв.м, жилу площу 50,2 кв.м, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визначена в 141 400 грн. (а.с. 80зв). Зазначена оціночна вартість предметів іпотеки під час судового розгляду справи сторонами не оскаржувалася, жодною із сторін клопотання про визначення на час розгляду справи вартості предмету іпотеки не заявлялося, а тому апеляційний суд вважає, що початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації слід вважати оціночну вартість предмету іпотеки, зазначену в договорах іпотеки, а саме: будівлі санітарної частини 226 968 грн., квартири 141 400 грн. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Апеляційний суд вважає, що сума заборгованості за договорами про надання траншів станом на 08 листопада 2010 року є співмірною із вартістю іпотечного майна (будівлі санітарної частини, квартири), про звернення стягнення на які дійшов висновку апеляційний суд, оскільки навіть заборгованість за капіталом (тілом кредиту) за кредитними договорами, укладеними на підставі рамкової угоди, станом на 08 листопада 2010 року складає 1 257 009,98грн. (18528,41$+73089,22$+49598,57$+7404,16$) х 7,9147грн.+80724,42грн.), що більше оціночної вартості іпотечного майна, на яке апеляційний суд звертає стягнення, та дорівнює оціночній вартості всього іпотечного та заставленого рухомого майна за договорами про забезпечення зобовязань, що виникають з Рамкової угоди, яка складає 1 191 913,83 грн., а саме, будівлі санітарної частини 226 968 грн., квартири 141 400 грн., житлового будинку - 363 600 грн., автомобіля LEXUS 299 970,00 грн., автомобіля ТОYОТА 143 925 грн., автомобіля ВАЗ 16 050,83 грн. Враховуючи зазначене, підстави для відмови позивачу у задоволенні позову про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні. Що стосується звернення стягнення на підставі договору іпотеки з майновим поручителем № Кр-442/07.03-ІД9, укладеного 17 жовтня 2005 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4, на предмет іпотеки - житловий будинок з господарчо-побутовими спорудами, загальна площа якого 90,3 кв.м, житлова площа 52,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_4, оціночна вартість будинку 363 600 грн., то позивач вже обрав спосіб захисту порушеного права, передбачений саме договором іпотеки. Згідно п. 5.2 договору іпотеки з майновим поручителем № Кр-442/07.03-ІД9 від 17 жовтня 2005 року звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися за вибором Іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання або на підставі виконавчого напису нотаріуса або на підставі рішення суду. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ст. 18 ЦК України захист цивільних прав здійснює і нотаріус шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. До звернення до суду з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки з майновим поручителем № Кр-442/07.03-ІД9, укладеним 17 жовтня 2005 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до нотаріусу, який 15 липня 2010 року шляхом вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки з майновим поручителем № Кр-442/07.03-ІД9, укладеному 17 жовтня 2005 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4, звернув стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарчо-побутовими спорудами, загальна площа якого 90,3 кв.м, житлова площа 52,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_4 Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 5335 (а.с. (а.с. 566-567). Згідно зазначеного виконавчого напису нотаріусу від 15 липня 2010 року за № 5335 звернуто стягнення на предмет іпотеки саме на погашення заборгованості за договорами про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року, № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року, № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року, № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року, № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року, укладеними між АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3, яка виникла станом на 17 травня 2010 року та за своїм розміром та складовими повністю співпадає з зазначеною позивачем в первинній позовній заяві (а.с. 3-13, а.с. 566-567). На час розгляду справи апеляційним судом зазначений виконавчий напис Іпотекодавцем ОСОБА_4 не оспорений. 02 серпня 2010 року на підставі цього виконавчого напису державним виконавцем було відкрито виконавче провадження (а.с. 263). 02 грудня 2010 року державним виконавцем описано житловий будинок та такий переданий на відповідальне зберігання представнику позивача ОСОБА_1, що підтверджується актом опису й арешту майна від 02 грудня 2010 року (а.с. 568-569). Ухвалою Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2011 року виконавче провадження було зупинено у звязку із оскарженням відповідачами Рамкової угоди, договорів про надання траншів та договорів про їх забезпечення, в тому числі договору іпотеки № Кр-442/07.03-ІД9, укладеного 17 жовтня 2005 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4 (а.с. 273, а.с. 275), в звязку з чим виконавчий напис не виконаний, що підтверджується довідкою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 10 лютого 2010 року (а.с. 570). Ні ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ні договором іпотеки з майновим поручителем № Кр-442/07.03-ІД9 від 17 жовтня 2005 року не передбачено одночасне звернення стягнення на один і той же предмет іпотеки двома способами - на підставі виконавчого напису нотаріуса та на підставі рішення суду в рахунок погашення однієї і тієї ж заборгованості, яка виникла за одними і тими ж кредитними зобовязаннями. Враховуючи зазначене, підстави для звернення за рішенням суду стягнення на підставі договору іпотеки з майновим поручителем № Кр-442/07.03-ІД9, укладеного 17 жовтня 2005 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4, на житловий будинок з господарчо-побутовими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_4, при наявності виконавчого напису нотаріуса, за яким вже відкрито виконавче провадження та в межах процедури виконавчого провадження описано майно, яке підлягає реалізації, відсутні. Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, визначає Закон України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Згідно ст. 24 зазначеного Закону, в редакції яка діяла на час звернення позивача до суду, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Таке право позивача передбачено і договором застави транспортного засобу № Кр-442/07.03-ДЗ1, укладеним між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк», та ОСОБА_6, посвідченим 08 липня 2003 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованим в реєстрі за № 1890 (а.с. 85), який згідно договору № 4 про внесення змін та доповнень до договору застави, посвідченому 06 грудня 2007 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованим в реєстрі за № 3634, викладений в новій редакції (а.с. 89-91). Згідно п. 6.1 договору № 4 про внесення змін та доповнень до договору застави від 06 грудня 2007 року Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (транспортний засіб тип легковий універсал, марка ВАЗ 21213, колір фіолетовий, 1999 року випуску, кузов НОМЕР_9, реєстраційний номер НОМЕР_4, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10, виданого МРЕВ м. Слов'янська Донецької області 04 серпня 2001 року, належить ОСОБА_6) у випадку порушення Позичальником або Заставодавцем умов договорів, укладених з Заставодержателем (п. 6.1.1) (а.с. 89-91). Оскільки позичальник ОСОБА_3 порушив свої зобовязання за Рамковою угодою та укладеними на її підставі договорами про надання траншів щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за його користування, має прострочену заборгованість за кредитними договорами, у позивача виникли підстави для звернення стягнення на предмет застави. Згідно п. 6.2 договору № 4 про внесення змін та доповнень до договору застави від 06 грудня 2007 року процедура звернення стягнення вважається такою, що розпочалася з моменту, який наступив раніше: реєстрації відомостей про звернення стягнення у Реєстрі обтяжень або вручення Заставодавцю повідомлення про звернення стягнення або закінчення 5 календарних днів з моменту відправлення Заставодавцю такого повідомлення (а.с. 89-91). Ці вимоги договору позивачем дотримані. Відповідачу ОСОБА_6, який є Заставодавцем, позивачем 05 березня 2010 року були направлені письмові вимоги про погашення протягом 3-х банкіських днів заборгованості Позичальника ОСОБА_3 з попередженням про те, що в разі не погашення заборгованості, Банк вправі розпочати процедуру звернення стягнення на предмет застави (вих. № 41 - № 45) (а.с. 129зв-131зв). Такі ж письмові вимоги про погашення протягом 30 календарних днів заборгованості Позичальника ОСОБА_3 з урахуванням вимог про дострокове погашення кредитів та попередженням про те, що в разі не погашення заборгованості Банк вправі розпочати процедуру звернення стягнення на предмет застави були направлені Заставодавцю ОСОБА_6 25 березня 2010 року (вих. № 76121 - № 76125) (а.с. 136, а.с. 137-138зв). Списком № 452 поштових відправлень рекомендованих листів від 14 квітня 2010 року та фіскальними чеками Укрпошта від 14 квітня 2011 року підтверджується, що ці письмові вимоги Заставодавцю ОСОБА_6 позивачем були відправлені (а.с. 157, а.с. 160, а.с. 161зв) і відповідно до п. 8.2 договору № 4 про внесення змін та доповнень до договору застави від 06 грудня 2007 року вони вважаються отриманими Заставодавцем, оскільки вони були відправлені на адресу вказану в Договорі і з моменту відправлення минуло 5 календарних днів. Ризик настання негативних наслідків у звязку із неотриманням письмового повідомлення, що зумовлені зміною адресатом адреси, про що відправник не був своєчасно і належно повідомлений чи невжиттям адресатом відповідних дій та/або заходів, необхідних для отримання, несе адресат (а.с. 89-91). Зазначені письмові вимоги про погашення заборгованості у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмети застави у разі непогашення заборгованості Заставодавцю ОСОБА_6 були направлені саме на адресу, яка зазначена в договорі застави в редакції договору № 4 про внесення змін та доповнень до договору застави транспортного засобу від 06 грудня 2007 року, АДРЕСА_4. Доказів про те, що він письмово повідомляв позивача про його іншу адресу, відповідачем ОСОБА_6 суду не надано. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Згідно договору застави № Кр-442/07.03-ДЗ1 від 08 липня 2003 року в редакції договору № 4 про внесення змін та доповнень до договору застави від 06 грудня 2007 року, укладеному між позивачем та Заставодавцем ОСОБА_6, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором Заставодержателя шляхом: продажу предмета застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу (п. 6.3.1); набуття права власності на предмет застави (п. 6.3.2); реалізації предмета застави на підставі рішення суду (п. 6.3.3); звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу (п. 6.3.4); звернення стягнення у інший спосіб, що дозволений законодавством на момент такого звернення (п. 6.3.5). Тобто, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме, звернення стягнення на предмет застави за договором застави № Кр-442/07.03-ДЗ1 від 08 липня 2003 року (в редакції договору № 4 про внесення змін та доповнень до договору застави від 06 грудня 2007 року) на підставі рішення суду шляхом проведення публічних торгів відповідає умовам договору застави та вимогам ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Враховуючи зазначене, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № Кр-442/07.03-ДЗ1 від 08 липня 2003 року на підставі рішення суду шляхом проведення публічних торгів є такими, що ґрунтуються на законі, та підлягають задоволенню. Згідно договору застави № Кр-442/07.03-ДЗ1 від 08 липня 2003 року в редакції договору № 4 про внесення змін та доповнень до договору застави транспортного засобу від 06 грудня 2007 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_6, оціночна вартість предмету застави (транспортний засіб тип легковий універсал, марка ВАЗ 21213, колір фіолетовий, 1999 року випуску, кузов НОМЕР_9, реєстраційний номер НОМЕР_4) сторонами визначена в 16 050,83 грн. (а.с. 89-91). Зазначена оціночна вартість предмету застави під час судового розгляду справи сторонами не оскаржувалася, жодною із сторін клопотання про визначення на час розгляду справи вартості предмету застави не заявлялося, а тому апеляційний суд вважає, що початковою ціною предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження слід вважати оціночну вартість предмету застави, визначену в договорі застави, тобто 16 050,83 грн. Що стосується звернення стягнення на підставі договору застави рухомого майна № Кр-442.07/03-ДЗ13, укладеного між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, посвідченого 06 грудня 2007 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованого в реєстрі за № 3623, на предмет застави - транспортний засіб тип легковий універсал, марка LEXUS, модель RХ 350, колір чорний, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11, видане ВРЕР м.Слов'янська при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області 06 листопада 2007 року; на транспортний засіб тип легковий джип, марка ТОYОТА, модель RAV4, колір чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12, видане РЕВ 17 МРВ м.Слов'янська УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області 07 вересня 2007 року, які належать ОСОБА_3, то позивач вже обрав спосіб захисту порушеного права, передбачений зазначеним договором застави. Згідно частини 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно п. 6.3 договору застави рухомого майна № Кр-442.07/03-ДЗ13 від 06 грудня 2007 року звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором Заставодержателя шляхом: продажу предмета застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу (п. 6.3.1); набуття права власності на предмет застави (п. 6.3.2); реалізації предмета застави згідно з рішенням суду (п. 6.3.3); звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу (п. 6.3.4); звернення стягнення у інший спосіб, що дозволений законодавством на момент такого звернення (п. 6.3.5). До звернення до суду з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна № Кр-442.07/03-ДЗ13, укладеним 06 грудня 2007 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до нотаріусу, який 15 липня 2010 року шляхом вчинення виконавчого напису на договорі застави рухомого майна № Кр-442.07/03-ДЗ13 від 06 грудня 2007 року звернув стягнення на предмет застави - транспортні засоби тип легковий універсал, марка LEXUS, модель RХ 350, колір чорний, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_1; тип легковий джип, марка ТОYОТА, модель RAV4, колір чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать ОСОБА_3 Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 5336 (а.с. 571-572). Згідно зазначеного виконавчого напису нотаріусу від 15 липня 2010 року за № 5336 звернуто стягнення на предмет застави саме на погашення заборгованості за договорами про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року, № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року, № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року, № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року, № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року, укладеними між АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3, яка виникла станом на 17 травня 2010 року та за своїм розміром та складовими повністю співпадає з зазначеною позивачем в первинній позовній заяві (а.с. 3-13, а.с. 571-572). На час розгляду справи апеляційним судом зазначений виконавчий напис Заставодавцем ОСОБА_3, який одночасно є і боржником, не оспорений. 02 серпня 2010 року на підставі цього виконавчого напису державним виконавцем було відкрито виконавче провадження (а.с. 269) та 14 вересня 2010 року державним виконавцем були описані автомобілі LEXUS та ТОYОТА, які передані на відповідальне зберігання представнику АТ «ПроКредит банк» ОСОБА_1, що підтверджується актом опису й арешту майна від 14 вересня 2010 року (а.с. 573-574). Виконавче провадження зупинено ухвалою Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2011 року у звязку із оспорюванням відповідачами Рамкової угоди, договорів про надання траншів та договорів про їх забезпечення, в тому числі договору застави рухомого майна № Кр-442.07/03-ДЗ13, укладеного 06 грудня 2007 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3 (а.с. 273, а.с. 275), в звязку з чим виконавчий напис не виконаний, що підтверджується довідкою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 10 лютого 2010 року (а.с. 575). Договором застави рухомого майна № Кр-442.07/03-ДЗ13 від 06 грудня 2007 року не передбачено та суперечить вимогам частини 1 ст. 590 ЦК України одночасне звернення стягнення на один і той же предмет застави двома способами - на підставі виконавчого напису нотаріуса згідно п. 6.3.4 договору та на підставі рішення суду згідно п. 6.3.3 договору в рахунок погашення однієї і тієї ж заборгованості, яка виникла за одними і тими ж кредитними зобовязаннями. Враховуючи зазначене, підстави для звернення за рішенням суду стягнення на підставі договору застави рухомого майна № Кр-442.07/03-ДЗ13, укладеного 06 грудня 2007 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3, на транспортні засоби марка LEXUS, модель RХ 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, та марка ТОYОТА, модель RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать ОСОБА_3, при наявності виконавчого напису нотаріуса, за яким відкрито виконавче провадження та в межах процедури виконавчого провадження описано майно, яке підлягає реалізації, відсутні. Відповідно до ст. 589 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Згідно розрахунків та довідок, наданих позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_3 за Рамковою угодою та укладеними на її підставі договорами про надання траншів станом на 08 листопада 2010 року складає: - за договором про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року: капітал 18 528,41 доларів США, що за курсом НБУ становить 146 646,81 грн., за процентами по графіку 917,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 7 265,62 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 1 453,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 11 506,00 грн., пеня 137 814,43 грн. - за договором про надання траншу № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року: капітал 73 089,22 доларів США, що за курсом НБУ становить 578 479,25 грн., за процентами по графіку 2 949,46 доларів США, що за курсом НБУ становить 23 344,09 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 4 999,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 39 573,26 грн., пеня 534 133,79 грн. - за договором про надання траншу № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року: капітал 49 598,57 доларів США, що за курсом НБУ становить 392 557,80 грн., за процентами по графіку 2 087,17 доларів США, що за курсом НБУ становить 16 519,32 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 3 154,80 доларів США, що за курсом НБУ становить 24 969,30 грн., пеня 363 631,65 грн. - за договором про надання траншу № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року: капітал 7 404,16 доларів США, що за курсом НБУ становить 58 601,71 грн., за процентами по графіку 104,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 830,81 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 562,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 454,00 грн., пеня 60 677,35 грн. - за договором про надання траншу № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року: капітал -80 724,42 грн., проценти по графіку 5 662,97 грн., проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 12 257,78 грн., пеня 88 553,87 грн. (а.с. 183-187, а.с. 433-437). Як вбачається з зазначених довідок, загальна заборгованість Позичальника ОСОБА_3 за Рамковою угодою станом на 08 листопада 2008 року складає 2 588 204,21 грн., з яких заборгованість за капіталом 1 257 009,98 грн., за процентами по графіку 53 622,82 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 92 760,34 грн., пеня 1 184 810,97 грн. Тобто розмір пені фактично дорівнює розміру заборгованості за капіталом (тілом кредиту) і в 13 разів перевищує інший вид відповідальності за неправомірне користування простроченим капіталом - проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом. При порівнянні заборгованості, яка існувала станом на 17 травня 2010 року, тобто до нарахування процентів за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом та пені на суми дострокового погашення кредиту, із заборгованістю станом на 08 листопада 2010 року встановлено, що вона збільшилася за рахунок лише процентів за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом та пені: станом на 17 травня 2010 року заборгованість позивача за Рамковою угодою за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом складала - 135,76 $ та 487,84 грн., пеня 26 295,24 грн. (а.с. 124-128); станом на 08 листопада 2010 року заборгованість позивача за Рамковою угодою за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом склала - 10 171,27$ та 12 257,78 грн., пеня 1 184 810,96 грн. (а.с. 183-187); заборгованість за капіталом та за процентами по графіку не змінилася. Тобто за період з 17 травня 2010 року по 08 листопада 2010 року, що склададє 176 календарних днів, позивачем Позичальнику ОСОБА_3 нарахована пеня в розмірі 1 158 515,72 грн., що в середньому щодня складає 6 582,48 грн., при збільшенні за цей же період заборгованості за Рамковою угодою без урахування пені за рахунок нарахування процентів за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом лише на 10 035,51$ та 11 769,91 грн., що разом в перерахунку на гривню складає 91 197,96 грн. (10035,51 х 7,9147 +11 769,91). Відповідно до частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Враховуючи, що розмір пені, нарахований Позичальнику ОСОБА_3 за період з 17 травня 2010 року по 08 листопада 2010 року значно (в 13 разів) перевищує розмір збитків, який визначається процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом (1 184 810,96 : 91 197,96), апеляційний суд вважає можливим застосувати до спірних правовідносин положення частини 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір пені, нарахованої за зобовязаннями Позичальника ОСОБА_3, які виникли з Рамкової угоди. В якості підстав для зменшення розміру пені апеляційний суд також враховує: - матеріальний та сімейний стан відповідача ОСОБА_3, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 620, а.с. 621, а.с. 624), на житло яких квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цим рішенням суду звернуто стягнення; - матеріальний та сімейний стан матері відповідача ОСОБА_3 - відповідача ОСОБА_4, яка є пенсіонером за віком, розмір пенсії якої станом на лютий 2012 року складає 931,05 грн. в місяць (а.с. 623), на житло якої житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, в рахунок погашення заборгованості відповідача ОСОБА_3 за Рамковою угодою звернуто стягнення за виконавчим написом нотаріуса від 15 липня 2010 року; - ту обставину, що 02 березня 2010 року, ще до предявлення до нього вимог про дострокове погашення кредитів, Позичальник ОСОБА_3 звертався до позивача з письмовою пропозицією реалізації одного з предметів іпотеки будівлі санітарної частини, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, оціночна вартість якої згідно договору іпотеки 226 968 грн., посилаючись на неможливість через фінансові труднощі виконання ним зобовязань згідно Графіків погашення кредитів та сплати процентів (а.с. 200-201, а.с. 626). Проте позивач, отримавши 02 березня 2010 року зазначену пропозицію, не прийняв заходів щодо його права відповідно до п. 3.2 договору іпотеки № Кр-442/07.03-ДЗ4, укладеного між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3 26 вересня 2006 року, здійснити за дорученням Заставодавця реалізацію заставленого майна, лише в серпні 2010 року звернувся до суду з вимогами про звернення стягнення на цей предмет іпотеки. В вересні 2010 року Позичальник ОСОБА_3 також звертався до позивача з письмовою пропозицією реалізації іншого залогового майна: житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить його матері ОСОБА_4, яка є іпотекодавцем за договором іпотеки № Кр-442/07/03-ІД 9 від 17 жовтня 2005 року, оціночна вартість якого згідно договору іпотеки 363 600 грн., та предмету застави за договором застави рухомого майна № Кр-442.07/03-ДЗ13, укладеним між ним та позивачем 06 грудня 2007 року, а саме, транспортного засобу марка ТОYОТА, модель RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2, оціночною вартістю 143 925 грн. Посилався на те, що має на це майно покупців, що від продажу цього майна має отримати приблизно 60 000 $, яка буде направлена повністю на погашення заборгованості за кредитними договорами (а.с. 200-201, а.с. 625). Проте отримавши зазначене звернення, позивач, як заставодержатель, відповідно до п. 6.4 договору застави рухомого майна № Кр-442.07/03-ДЗ13 від 06 грудня 2007 року не прийняв заходів щодо реалізації предмета застави - транспортного засобу марка ТОYОТА, модель RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2, з метою погашення за рахунок виручених коштів вимог Заставодержателя, незважаючи на те, що зазначений транспортний засіб на цей час вже перебував на відповідальному зберіганні у позивача (а.с. 573). Така поведінка позивача сприяла збільшенню заборгованості Позичальника ОСОБА_3 за кредитними договорами, укладеними на підставі Рамкової угоди, та відповідно збільшенню розміру пені. Посилаючись на зазначені обставини, позивач подавав до суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру пені (а.с. 200-201). З врахуванням зазначених обставин апеляційний суд вважає можливим зменшити розмір пені, нарахованої за кожним з договорів про надання траншу, до розміру, який складається з розміру пені станом на 17 травня 2010 року збільшеного станом на 08 листопада 2010 року на розмір заборгованості за кредитним договором, тобто на розмір процентів за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом за період з 17 травня 2010 року по 08 листопада 2010 року, що складає: - за договором про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року 14 146,40 грн. (пеня на 17 травня 2010 року 2 740,53 грн. + проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом за період з 17 травня 2010 року по 08 листопада 2010 року 1 441,10 $ (1 453,75-12,65), що за курсом НБУ станом на 08 листопада 2010 року, який застосований позивачем в позові, в тому числі і при розрахунку пені, становить 11 405,87 грн.); - за договором про надання траншу № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року - 46 535,97 грн. (пеня на 17 травня 2010 року 7 156,14 грн. + проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом за період з 17 травня 2010 року по 08 листопада 2010 року 4 975,53 $ (4999,97-24,44) що за курсом НБУ станом на 08 листопада 2010 року становить 39 379,83 грн.); - за договором про надання траншу № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року - 30 243,50 грн. (пеня на 17 травня 2010 року 5 436,06 грн. + проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом за період з 17 травня 2010 року по 08 листопада 2010 року 3 134,35 $ (3 154,80-20,45), що за курсом НБУ станом на 08 листопада 2010 року становить 24 807,44 грн.); - за договором про надання траншу № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року - 10 588,89 грн. (пеня на 17 травня 2010 року 6 753,98 грн. + проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом за період з 17 травня 2010 року по 08 листопада 2010 року 484,53 $ (562,75-78,22), що за курсом НБУ станом на 08 листопада 2010 року становить 3 834,91 грн.); - за договором про надання траншу № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року - 15 978,47 грн. (пеня на 17 травня 2010 року 4 208,53 грн. + проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом за період з 17 травня 2010 року по 08 листопада 2010 року 11 769,94грн. (12 257,78-487,84). Враховуючи зазначене, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється в рахунок погашення заборгованості за рамковою угодою № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року, укладеною між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк» та ОСОБА_3, із змінами та доповненнями, яка станом на 08 листопада 2010 року апеляційним судом з урахуванням зменшення розміру пені визначена в розмірі 1 520 886,37 грн., а саме: - за договором про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року в розмірі 179 564,83 грн., яка складається із заборгованості за капіталом в розмірі 18 528,41 долари США, що за курсом НБУ становить 146 646,81 грн., за процентами по графіку 917,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 7 265,62 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 1 453,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 11 506,00 грн., пені 14 146,40грн. - за договором про надання траншу № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року в розмірі 687 932,57 грн., яка складається із заборгованості за капіталом в розмірі 73 089,22 долари США, що за курсом НБУ становить 578 479,25 грн., за процентами по графіку 2 949,46 доларів США, що за курсом НБУ становить 23 344,09 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 4 999,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 39 573,26 грн., пені 46 535,97 грн. - за договором про надання траншу № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року в розмірі 464 289,92 грн., яка складається із заборгованості за капіталом в розмірі 49 598,57 долари США, що за курсом НБУ становить 392 557,80 грн., за процентами по графіку 2 087,17 доларів США, що за курсом НБУ становить 16 519,32 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 3 154,80 доларів США, що за курсом НБУ становить 24 969,30 грн., пені 30 243,50 грн. - за договором про надання траншу № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року в розмірі 74 475,41 грн., яка складається із заборгованості за капіталом в розмірі 7 404,16 долари США, що за курсом НБУ становить 58 601,71 грн., за процентами по графіку 104,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 830,81 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 562,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 454,00 грн., пені 10 588,89 грн. - за договором про надання траншу № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року в розмірі 114 623,64 грн., яка складається із заборгованості за капіталом в розмірі 80 724,42 грн., за процентами по графіку 5 662,97 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 12 257,78 грн., пені 15 978,47 грн. Що стосується вимог позивача про стягнення зазначеної заборгованості, то такі задоволенню не підлягають. Звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно зі стягненням заборгованості за кредитним договором діючим законодавством не передбачено та фактично є стягненням в подвійному розмірі, що суперечить вимогам ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Задоволення позовних вимог АТ «ПроКредит Банк» шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки та предмети застави є способом стягнення наявної заборгованості за Рамковою угодою. Відповідно до частини 4 ст. 591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами частини 7 ст. 47 Закону України «Про іпотеку» якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна боржника у порядку, встановленому законом. Такі ж положення містяться і в договорах іпотеки, за якими апеляційним судом звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, в п. 3.4 договору іпотеки № Кр-442/07.03-ДЗ4, укладеному між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3 26 вересня 2006 року (а.с. 69), та в п. 5.4 договору іпотеки № Кр-442/07.03-ІД 5, укладеному між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3 28 січня 2004 року (а.с. 78-79). Відповідно до п. 6.8 договору застави транспортного засобу № Кр-442/07.03-ДЗ1, укладеному між АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_6 08 липня 2003 року, із змінами згідно договору № 4 про внесення змін та доповнень до договору застави транспортного засобу від 06 грудня 2007 року, за яким апеляційним судом звернуто стягнення на предмет застави, якщо після звернення стягнення на предмет застави чи погашення Заставодавцем вимог Заставодержателя кредитні договори залишаються чинними, то вимоги Заставодержателя матимуть пріоритет перед вимогами Заставодавця щодо задоволення вимог до Позичальника за рахунок майна Позичальника чи майна його поручителів (а.с. 89-91). Тобто після реалізації предметів іпотеки та застави позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з вимогами щодо стягнення з відповідачів, в тому числі поручителів, решти заборгованості у порядку передбаченому законом. Враховуючи зазначене, позовні вимоги АТ «ПроКредит Банк» підлягають задоволенню частково лише щодо звернення стягнення на заставлене майно, на яке позивачем не отримані виконавчі написи нотаріусу. Відповідно до частини 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При зверненні до суду з позовом позивачем АТ «ПроКредит Банк» були сплачені судовий збір в розмірі 1 700 грн. (а.с. 1) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (а.с. 2). Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Виходячи з задоволених позовних вимог АТ «ПроКредит Банк» про звернення стягнення на заставлене майно загальною оціночною вартістю 384 418 грн., частка якого оціночною вартістю 368 368 грн. належить відповідачу ОСОБА_3, а частка оціночною вартістю 16 050,83 грн. - відповідачу ОСОБА_6, витрати по сплаті позивачем судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог слід віднести: на відповідача ОСОБА_3 в сумі 1 629,02 грн. (всього звернуто стягнення на майно оціночною вартістю 384 418 грн., з якої підлягав сплаті судовий збір в максимальному розмірі 1 700 грн.; 368 368 х 1 700 : 384 418); на відповідача ОСОБА_6 в сумі 70,98 грн. (16 050,83 х 1 700 : 384 418). Витрати по сплаті позивачем інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи слід віднести на відповідача ОСОБА_3 в сумі 115,00 грн. (368 368 х 120 : 384 418) та на відповідача ОСОБА_6 в сумі 5,00грн. (16 050,83 х 120 : 384 418). З апеляційної скарги позивачем АТ «ПроКредит Банк» сплачено судовий збір в розмірі 1 411, 50 грн. (850+561,50) (а.с. 473, а.с. 501). Виходячи з задоволених позовних вимог АТ «ПроКредит Банк», витрати по сплаті судового збору з апеляційної скарги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог слід віднести на відповідача ОСОБА_3 в сумі 1 352,57 грн. (всього звернуто стягнення на майно оціночною вартістю 384 418 грн., з якої підлягав сплаті судовий збір в максимальному розмірі 1 411,50 грн.; 368 368 х 1 411,50 : 384 418) та на відповідача ОСОБА_6 в сумі 58,93 грн. (16 050,83 х 1 411,50 : 384 418). Тобто всього, на відшкодування витрат по сплаті судового збору з відповідача ОСОБА_3 на користь АТ «ПроКредит Банк» підлягає стягненню 2 981,59 грн. (1 629,02+1 352,57), та на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 115,00 грн., всього 3 096,59 грн. З відповідача ОСОБА_6 на користь АТ «ПроКредит Банк» підлягає стягненню на відшкодування витрат по сплаті судового збору всього 129,91 грн. (70,98 +58,93), на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 5,00 грн., всього 134,91 грн. Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, - В И Р І Ш И В: Апеляційну скаргу позивача за основним позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задовольнити частково. Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2011 року скасувати та ухвалити нове. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на заставлене майно задовольнити частково. В рахунок погашення заборгованості за рамковою угодою № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року, укладеною між Закритим акціонерним товариством «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333, юридична адреса м. Київ пр. Перемоги, 107 «а»), та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Словянська Донецької області, ІНН НОМЕР_5), із змінами та доповненнями згідно додаткової угоди № 1 від 17 жовтня 2003 року, додаткової угоди № 2 від 27 січня 2005 року, додаткової угоди № 3 від 22 вересня 2006 року, додаткової угоди № 4 від 19 червня 2007 року, договору № 5 про внесення змін та доповнень до рамкової угоди від 06 грудня 2007 року, станом на 08 листопада 2010 року в розмірі 1 520 886 (один мільйон пятсот двадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 37 коп., а саме: - за договором про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, із змінами згідно договору № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 16 лютого 2009 року, в розмірі 179 564 гривень 83 коп., яка складається із заборгованості за капіталом в розмірі 18 528,41 долари США, що за курсом НБУ становить 146 646,81 грн., за процентами по графіку 917,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 7 265,62 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 1 453,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 11 506,00 грн., пені 14 146,40грн. - за договором про надання траншу № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, із змінами згідно договору № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 16 лютого 2009 року, в розмірі 687 932 гривень 57 коп., яка складається із заборгованості за капіталом в розмірі 73 089,22 долари США, що за курсом НБУ становить 578 479,25 грн., за процентами по графіку 2 949,46 доларів США, що за курсом НБУ становить 23 344,09 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 4 999,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 39 573,26 грн., пені 46 535,97 грн. - за договором про надання траншу № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, із змінами згідно договору № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 16 лютого 2009 року, в розмірі 464 289 гривень 92 коп., яка складається із заборгованості за капіталом в розмірі 49 598,57 долари США, що за курсом НБУ становить 392 557,80 грн., за процентами по графіку 2 087,17 доларів США, що за курсом НБУ становить 16 519,32 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 3 154,80 доларів США, що за курсом НБУ становить 24 969,30 грн., пені 30 243,50 грн. - за договором про надання траншу № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, із змінами згідно договору № 1 про внесення змін до договору траншу від 14 грудня 2009 року, в розмірі 74 475 гривень 41 коп., яка складається із заборгованості за капіталом в розмірі 7 404,16 долари США, що за курсом НБУ становить 58 601,71 грн., за процентами по графіку 104,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 830,81 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 562,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 454,00 грн., пені 10 588,89 грн. - за договором про надання траншу № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3, в розмірі 114 623 гривні 64 коп., яка складається із заборгованості за капіталом в розмірі 80 724,42 грн., за процентами по графіку 5 662,97 грн., за процентами за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 12 257,78 грн., пені 15 978,47 грн. звернути стягнення на заставлене майно: - за договором іпотеки № Кр-442/07.03-ДЗ4, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, посвідченим 26 вересня 2006 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованим в реєстрі за № 3909, а саме, будівлю санітарної частини, загальна площа якої 333,00 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 2005 року, яке зареєстровано КП Бюро технічної інвентаризації м. Словянська 19 грудня 2005 року, номер запису 250 в книзі 3, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації 226 968 (двісті двадцять шість тисяч девятсот шістдесят вісім) гривень; - за договором іпотеки № Кр-442/07.03-ІД 5, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, посвідченим 28 січня 2004 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованим в реєстрі за № 162, а саме, квартиру, яка складається з трьох кімнат, має загальну площу 80,00 кв.м, жилу площу 50,2 кв.м, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 січня 2004 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_14, зареєстрованим в реєстрі за № 246, яке зареєстровано КП Бюро технічної інвентаризації м. Словянська 28 січня 2004 року, номер запису 12921 в книзі 18, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації квартири 141 400 (сто сорок одна тисяча чотириста) гривень; - за договором застави транспортного засобу № Кр-442/07.03-ДЗ1, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Словянська Донецької області, ІНН НОМЕР_6), посвідченим 08 липня 2003 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованим в реєстрі за № 1890, із змінами згідно додаткової угоди № 1 від 17 жовтня 2003 року, додаткової угоди № 2 від 28 січня 2005 року, додаткового договору № 3 від 19 червня 2007 року, договору № 4 про внесення змін та доповнень до договору застави транспортного засобу, посвідченим 06 грудня 2007 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованим в реєстрі за № 3634, а саме, на транспортний засіб тип легковий універсал, марка ВАЗ 21213, колір фіолетовий, 1999 року випуску, кузов НОМЕР_9, реєстраційний номер НОМЕР_4, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10, виданого МРЕВ м. Слов'янська Донецької області 04 серпня 2001 року, належить ОСОБА_6, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації 16 050 (шістнадцять тисяч пятдесят) гривень 83 коп. Відмовити Публічному акціонерному товариству «ПроКредит Банк» в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на заставлене майно: - за договором іпотеки № Кр-442/07/03-ІД 9, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_4, посвідченим 17 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованим в реєстрі за № 2895, а саме, житловий будинок з господарчо-побутовими спорудами, загальна площа якого 90,3 кв.м, житлова площа 52,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; - за договором застави рухомого майна № Кр-442.07/03-ДЗ13, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, посвідченим 06 грудня 2007 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованим в реєстрі за № 3623, а саме, на транспортний засіб тип легковий універсал, марка LEXUS, модель RХ 350, колір чорний, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11, видане ВРЕР м.Слов'янська при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області 06 листопада 2007 року; на транспортний засіб тип легковий джип, марка ТОYОТА, модель RAV4, колір чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12, видане РЕВ 17 МРВ м.Слов'янська УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області 07 вересня 2007 року. Відмовити Публічному акціонерному товариству «ПроКредит Банк» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за рамковою угодою № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року, укладеною між Закритим акціонерним товариством «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, із змінами та доповненнями згідно додаткової угоди № 1 від 17 жовтня 2003 року, додаткової угоди № 2 від 27 січня 2005 року, додаткової угоди № 3 від 22 вересня 2006 року, додаткової угоди № 4 від 19 червня 2007 року, договору № 5 про внесення змін та доповнень до рамкової угоди від 06 грудня 2007 року, та договорами про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року, № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року, № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року, № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року, № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року, укладеними між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 981,59 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 115 грн., всього 3 096 (три тисячі девяносто шість) гривень 59 коп. Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 129,91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 05 грн., всього 134 (сто тридцять чотири) гривні 91 коп. Відмовити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у задоволенні зустрічних позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про визнання недійсними: рамкової угоди № Кр-442/07.03 від 07 липня 2003 року, укладеної між Закритим акціонерним товариством «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, із змінами та доповненнями згідно додаткової угоди № 1 від 17 жовтня 2003 року, додаткової угоди № 2 від 27 січня 2005 року, додаткової угоди № 3 від 22 вересня 2006 року, додаткової угоди № 4 від 19 червня 2007 року, договору № 5 про внесення змін та доповнень до рамкової угоди від 06 грудня 2007 року; договору про надання траншу № 17.3752/Кр-442/07.03 від 22 вересня 2006 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, із змінами згідно договору № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 16 лютого 2009 року; договору про надання траншу № 17.4324/Кр-442/07.03 від 19 червня 2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, із змінами згідно договору № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 16 лютого 2009 року; договору про надання траншу № 17.4627/Кр-442/07.03 від 06 грудня 2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, із змінами згідно договору № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 16 лютого 2009 року; договору про надання траншу № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та ОСОБА_3, із змінами згідно договору № 1 про внесення змін до договору траншу від 14 грудня 2009 року; договору про надання траншу № 1701.15199/Кр-442/07.03 від 02 листопада 2009 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3; договору іпотеки № Кр-442/07.03-Д34 від 26 вересня 2006 року, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; договору іпотеки № Кр-442/07.03-ІД9 від 17 жовтня 2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; договору іпотеки № Кр-442/07.03-ІД5 від 28 січня 2004 року, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; договору застави рухомого майна № Кр-442.07/03 - ДЗ13 від 06 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; договору застави транспортного засобу № Кр-442.07/03-ДЗ1 від 08 липня 2003 року, укладеного між ОСОБА_6 та Закритим акціонерним товариством «Мікрофінансовий Банк», із змінами та доповненнями; договору поруки № Кр-442.07/03-ДП3 від 16 жовтня 2003 року, укладеного між ОСОБА_4 та ЗАТ «Мікрофінансковий банк», із змінами та доповненнями; договору поруки № Кр-442.07/03-ДП3 від 06 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ЗАТ «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; договору поруки № Кр-442.07/03-ДП4 від 06 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ЗАТ «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; договору поруки № 17.4686/Кр-442/07.03 від 24 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ЗАТ «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; договору поруки № Кр-442.07/03-ДП1 від 08 липня 2003 року, укладеного між ОСОБА_6 та ЗАТ «Мікрофінансовий банк», із змінами та доповненнями; договору поруки № 17.3752/Кр-442/07.03-ДП від 26 вересня 2006 року, укладеного між ОСОБА_6 та ЗАТ «ПроКредит Банк», із змінами та доповненнями; договору поруки № Кр-442/07.03-ДП 1 від 19 червня 2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та ЗАТ «ПроКредитБанк», із змінами та доповненнями та застосування наслідків недійсності правочинів. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Головуючий: О.М. Пономарьова Судді: Л.І. Соломаха О.Д. Канурна