Постанова № 22033773, 01.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2012 р. Справа № 5023/4346/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,

суддів:Міщенка П.К.,

Поліщука В.Ю.

розглянувши

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства

"УкрСиббанк"

на постанову

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року

господарського суду Харківської області

від 16.08.2011року

у справі

господарського суду№ 5023/4346/11

Харківської області

за заявою ТОВ "VIP LTD"

доФізичної особи-підприємця

ОСОБА_4

про визнання банкрутом

ліквідаторЗалеська Наталя Сергіївна

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "УкрСиббанк" Лупеко О.М.,

ПАТ "Укрсоцбанк" Гіленко А.М.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2011 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Постановою господарського суду Харківської області від 16.08.2011 (суддя Швидкін А.О.) визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, підприємницьку діяльність банкрута припинено, строки виконання всіх грошових зобов'язань та зобовязань щодо сплати податків і обовязкових платежів вважаються такими, що настали, припинено нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, скасовано арешти, накладені на майно боржника, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Залеську Н.С., зобовязано ліквідатора відповідно до ст.ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у термін до 16.02.2012 провести ліквідаційну процедуру.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 (колегія суддів: Фоміна В.О., Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) постанову господарського суду Харківської області від 16.08.2011 залишено без змін.

ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Харківської області від 16.08.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 скасувати, припинити провадження у справі про банкрутство.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.52 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 1, 6, 7, 40, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1,3,17 Закону України "Про іпотеку", ст.52 ЦК України, ст.43 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що боржник має статус субєкта підприємницької діяльності (громадянина-підприємця), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ №340447 від 18.01.2011 року та свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серія В00 №971202 від 14.06.2002.

Відповідно до ст.53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

За приписами ч.2 ст.47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закону) заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається, в тому числі, кредитором. Ця заява повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; докази обґрунтованості вимог кредитора; інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

Відповідно до ч.8 ст.7 цього Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника..

Таким чином, заява кредитора про банкрутство боржника - громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд за наявності матеріальних підстав, передбачених ч.3 ст.6, ч.7, ч.8 ст.7, ст.47 Закону та ст.53 ЦК України для порушення провадження у справі про банкрутство, а суд, встановивши факт неспроможності боржника - громадянина-підприємця задовольнити безспірні вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, може визнати боржника - громадянина-підприємця банкрутом.

Судом першої інстанції зазначено, що боржник має зобов'язання перед кредитором ТОВ “VIP LTD” на загальну суму 308 928,72 грн., що виникла на підставі договору комісії № 29/1-8 від 29.01.2008 року.

Відповідно до умов вищевказаного договору (п.1.1) комітент доручає, а комісіонер за винагородження приймає на себе зобовязання здійснювати від свого імені угоди по реалізації третім особам товарів комітента в асортименті, кількості та по цінам не нижче зазначених в накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Судом першої інстанції зазначено, що строки оплати послуг визначені договором минули, в зв'язку з чим ТОВ “VIP LTD”, звернувся до боржника з претензіями № 05/08-8 від 05.08.2008 року, № 29/01-9 від 29.01.2009 року, № 30/07-9 від 30.07.2009 року, № 9/2-10 від 09.02.2010 року, № 19/8-10 від 19.08.2010 року. Невиконання вимог за договором комісії підтверджуються рішенням постійно діючого третейського суду при Товарній біржі “Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства ” № 1/43-10 від 30.09.2010 року, ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2011 року по справі № 5023/419/11, наказом господарського суду Харківської області від 07.02.2011 року по справі № 5023/419/11, постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №24341601 від 10.02.2011 року та постановою про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 24341601 від 03.06.2011 року.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги ТОВ “VIP LTD” є безспірними, оскільки підтверджені виконавчими документами, повністю визнані боржником та ним не оспорюються, боржник неспроможний виконати грошові зобовязання перед кредитором ТОВ “VIP LTD” та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями, що притаманне ст.ст. 47-49 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Однак такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору комісії № 29/1-8 від 29.01.2008 та видаткових накладних ТОВ “VIP LTD” передало боржникові товар для реалізації на суму 308928,72 грн. Заявник звертався до боржника з претензіями № 05/08-8 від 05.08.2008 року, № 29/01-9 від 29.01.2009 року, № 30/07-9 від 30.07.2009 року, № 9/2-10 від 09.02.2010 року, № 19/8-10 від 19.08.2010 року, в яких вимагав повернути непроданий товар та повернути кошти за проданий товар.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що боржник має у власності грошові кошти у сумі 500,00 грн., майно (нерухоме та рухоме). Однак, боржник не може використати для задоволення вимог кредиторів, грошові кошти від продажу рухомого та нерухомого майна, оскільки це майно є предметом іпотеки та забезпечує виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 805/6/18/7-179 від 30.10.2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та АКБСР “Укрсоцбанк”, зобовязань за кредитним договором № 820/1-27/21-03-07/046 від 13.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та АКБСР “Укрсоцбанк”, зобовязань за кредитними договорами №№ 11309757000, 11309778000, 11309732000 від 07.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_4 та АКІБ “Укрсиббанк”, зобовязань за кредитним договором CL-701/242/2006 від 08.08.2006 року, укладеного між ОСОБА_4 та АКБ “Райффайзенбанк Аваль”.

При цьому, судами не з'ясовано питання про товар, переданий ініціюючим кредитором - ТОВ “VIP LTD” боржнику за договором комісії № 29/1-8 від 29.01.2008 для реалізації на суму 308928,72 грн., його наявність чи відсутність у боржника, його місцезнаходження.

Відповідно до ч.2, 4 ст.48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції станом на день винесення оскаржуваної постанови) за заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.

Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Таким чином, суд має з'ясувати заходи вжиті кредиторами щодо стягнення заборгованості з боржника, неможливість укладення мирової угоди між боржником та кредиторами.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2011 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 та зобов'язано боржника надати документи, визначені п.3 цієї ухвали, зобов'язано кредитора надати документи, визначені п.4 цієї ухвали.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.06.2011 розгляд справи відкладено до 16.08.2011 у зв'язку з невиконанням боржником вимог ухвали суду від 06.06.2011 та клопотання боржника про відкладення розгляду справи для проведення розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.

В порушення приписів ч.2 ст.48 Закону, судом першої інстанції не з'ясовано питання чи вживались заходи щодо проведення розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.

Відповідно до ч.4 ст.205 ГК України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Судами зазначено, що боржник має у власності рухоме та нерухоме майно, згідно його заяви у нього відсутня дебіторська заборгованість, відсутні будь-які інші активи. При цьому судом так і не визначено загальна вартість майнових активів боржника, а висновки про відсутність у боржника майна зроблені на підставі довідок датованих лютим місяцем 2011 року, тобто виданих за півроку до порушення провадження у справі.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судами попередніх інстанцій в порушення приписів ст.43 ГПК України не з'ясовано у боржника загальна вартість його активів, наявність чи відсутність товарів, переданих за договором комісії №29/1-8 від 29.01.2008 для реалізації, можливості розрахунку заборгованості за цим договором, наявність чи відсутність дебіторської заборгованості. Судами не з'ясовано питання чи не носить договір комісії №29/1-8 від 29.01.2008 фіктивного характеру, адже, заборгованість за ним стала підставою для звернення кредитора до господарського суду з заявою про визнання боржника банкрутом.

Судами зазначено, що між боржником та банками укладено кредитні договори, однак, в порушення приписів ст.43 ГПК України судами попередніх інстанцій було лише констатовано про наявність у боржника грошових зобов'язань перед банками, втім, не встановлено характер цієї заборгованості.

Вищевикладене свідчить про те, що, постанова суду першої інстанції була прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з неналежним застосуванням норм законодавства, а тому суд дійшов передчасного висновку про необхідність визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 та постанова господарського суду Харківської області від 16.08.2011 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Судам при новому розгляді справи необхідно врахувати вказівки суду касаційної інстанції, повно та всебічно оцінити всі обставини справи, з'ясувати які заходи вживались кредиторами для стягнення заборгованості з боржника. У разі виявлення ознак фіктивного банкрутства чи інших фатів порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, надіслати про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк"задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 та постанову господарського суду Харківської області від 16.08.2011 у справі №5023/4346/11 скасувати.

Справу №5023/4346/11 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області зі стадії прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук