Ухвала суду № 22012408, 27.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1870/4057/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

представника відповідача Кіптенко Н.Г.

представника позивача Лунік О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. по справі№2а-1870/4057/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі по тексту перший відповідач), Головного управління Державного казначейства України в Сумській області (надалі по тексту другий відповідач) в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 27 травня 2011 року № 0001332306/0/42114 та стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе 95440,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції в місті Суми, головного управління державного казначейства України в Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 27 травня 2011 року № 0001332306/0/42114.

Стягнуто з Державного бюджету України (Головного управління Державного казначейства в Сумській області - м. Суми, вул. Воскресенська, 7, рах. № 31111030700002, банк ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, Державний бюджет м. Суми, код 23636315, код бюджетної класифікації 14010200) на користь публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе" (м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991, рах. № 26001034313200 в АТ "УкрСіббанк", м. Харків, МФО 351005, код банка 09807750) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 95440,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України (Головного управління Державного казначейства в Сумській області - м. Суми, вул. Воскресенська, 7, рах. № 31111030700002, банк ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, Державний бюджет м. Суми, код 23636315, код бюджетної класифікації 14010200) на користь публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991, рах. № 26001034313200 в АТ "УкрСіббанк", м. Харків, МФО 351005, код банка 09807750) 957,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

Перший відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року в повному обсязі та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Перший відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем неправомірно було включено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Метал-Ресурс" та ТОВ "ТД Агринол" за нікчемними правочинами у розмірі 95440 грн.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року-без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач відповідно до Податкового Кодексу України подав до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року із заявою про бюджетне відшкодування ПДВ (а.с. 23-29), а саме: декларація за лютий 2011 року заявлена сума відшкодування податку на додану вартість 29930301 грн.

Сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість була частково відшкодована позивачу в результаті чого на час розгляду справи залишилась не відшкодована сума бюджетного відшкодування в сумі 95440,00 грн.

З метою встановлення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року 13.05.2011 Державною податковою інспекцію в м. Суми була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за періоди серпень 2009 року, березень, липень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року. Про зазначене свідчить Акт № 3151/23-6/05747991 (а.с. 11-22). В ході перевірки встановлено завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2011 року на суму 95440,00 грн.

На підставі зазначеного вище акту перевірки до позивача податковим повідомленням-рішенням № 0001332306/0/42114 від 17 травня 2011 року (а.с. 10) була застосована штрафна санкція в розмірі 1,00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 95440,00 грн., вказані вище суми не відшкодовані позивачу в звязку з тим, що в січні 2011 року підприємством ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе встановлено фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ “Метал-Ресурс” та ТОВ “ТД Агринол” у яких відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року відповідач здійснив без достатніх на те підстав.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Так, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Подактового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування” та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 Кодексу передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ "Метал-Ресурс" та ТОВ "ТД Агринол", на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у січні 2011, підтверджується матеріалами справи.

24.06.2010 р. між позивачем та ТОВ "ТД Агринол" було укладено договір № 125, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник ( ТОВ "ТД Агринол") зобов'язується передати Покупцю ( ТОВ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе") товар, а Покупець зобов'язується його прийняти та оплатити на умовах визначених договором в кількості та якості визначених в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Фактичне виконання сторонами вказаного договору підтверджується специфікаціями, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, платіжнм дорученням, відповідно до якого позивачем проведено оплату за поставлене масло відповідно до договору № 125 від 24.06.2010 р. в ціні якого сплачено ПДВ в розмірі 41658, 20 грн., а також паспортом якості товару, що постачався позивачу (а.с.72-81).

Отже матеріалами справи підтверджено, що господарські операції за договором № 125 від 24.06.2010 р. відбулися та мають реальний характер.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Метал-Ресурс" укладено договір № 1301/2011 від 13.01.2011 року, відповідно до п. 1.1. якого Продавець ( ТОВ "Метал-Ресурс") зобов'язується передати Покупцю (ТОВ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору в кількості та якості визначених специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору.

Фактичне виконання сторонами вказаного договору підтверджується специфікаціями, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, паспортом якості, (а.с.82-95)

Отже матеріалами справи підтверджено, що господарські операції за договором № 1301/2011 від 13.01.2011 року відбулися та мають реальний характер.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні видані контрагентами ТОВ "Метал-Ресурс" та ТОВ "ТД Агринол" у січні 2011 року, оформлені належним чином.

Реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Метал-Ресурс" та ТОВ "ТД Агринол" підтверджено матеріалами справи, а тому позивач виконав вимоги Податкового кодексу України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, отриманого у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 201.10 ст. 201 Кодексу - видали позивачеві, належним чином оформлені податкові накладні.

Таким чином, позивачем правомірно було включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Метал-Ресурс" та ТОВ "ТД Агринол".

Відповідно до Акту від 13.05.2011 року № 3151/23-6/05747991 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди за серпень 2009 р., березень, липень, листопад, грудень 2010 р., січень 2011 р., підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування слугували висновки відповідача про нікчемність господарських операцій з контрагентами ТОВ "Метал-Ресурс" та ТОВ "ТД Агринол", на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит за січень 2011 року, в зв'язку з чим контролюючий орган прийшов до висновку про не підтвердження бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 95440 грн.

Між тим, відповідно до приписів Податкового кодексу України умовою бюджетного відшкодування є сплата отримувачем товару ПДВ в ціні товарів (послуг) постачальникам таких товарів, а не сплата постачальниками таких товарів ПДВ до бюджету.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача або контрагент постачальника товару не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку постачальником товару, або контрагентом постачальника товару (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача та суму бюджетного відшкодування.

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої постачальнику товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2011р. по справі№2а-1870/4057/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 01.11.2011 р.