Ухвала суду № 22012396, 27.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1870/2440/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

представника відповідача Кіптенко Н.Г.

представника позивача Підіпригора М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. по справі№2а-1870/2440/11

за позовом Приватного підприємства Науково-технічний центр "Промтехкомплект" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство Науково-технічний центр "Промтехкомплект" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-визнати протиправними (нечинними) та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000892305/0/84705 від 04.11.2010 року (№0000892305/1/84705 від 28.12.2010 року) щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 26208 грн., в т. ч. основного платежу 17472,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 8736,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0000892305/0/84705 від 04.11.2010 р. та №0000892305/1/84705 від 28.12.2010 р. щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 26208 грн. в т. ч. за основним платежем в розмірі 17472 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8736 грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 року залишити без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 06 вересня 2010 року по 15 жовтня 2010 року ДПІ в м. Суми було проведено планову виїзну перевірку ПП НТЦ "Промтехкопмлект" результати якої викладено в акті №8585/235/31209190/71 від 20 жовтня 2010 року "Про результаті планової виїзної перевірки ПП НТЦ "Промтехкопмлект", і.к. 31209190 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2010 р.".

На підставі наведеного акту відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення №0000892305/0/84705 від 04 листопада 2010 року, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 26208 грн.. в т.ч. основного платежу 17472,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 8736,00 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ДПІ в м. Суми. Рішенням про результати розгляду первинної скарги №99002/10/25-010/110 ск від 28 грудня 2010 року скаргу товариства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін у зв'язку з чим було винесене податкове повідомлення-рішення №0000892305/1/84705 від 28 грудня 2010 року.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ДПА в Сумській області. Рішенням про результати розгляду повторної скарги №2324/10/25005-5/5 від 10.02.2011р. скарга підприємства була залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Не погодившись з зазначеним рішенням позивач звернувся зі скаргою до ДПА України. Рішенням про результати розгляду повторної скарги №7014/6/25-0115 від 12.04.2011 року (отримано 19.04.2011 р. вх. №178) скарга підприємства залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правила формування податкового кредиту платником податку на додану вартість визначені ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, право на податковий кредит відповідно до приписів п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”виникає по першій з подій, а саме: даті оплати товарів (робіт, послуг), або даті отримання податкової накладної.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Конкон", на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит за вересень 2008 року, підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2008 року між позивачем та ТОВ "Конкон" було укладено договір купівлі-продажу товарів № 1-28 відповідно до п.1.1. якого продавець (ТОВ "Конкон") зобов'язується передати покупцю (ПП НТЦ "Промтехкомплект") товар, по цінам, номенклатурі та в кількості, зазначених в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору, товар поставляється продавцем ТОВ "Конкон" на склад покупця.

Пунктом 3.2 договору передбачена можливість здійснення попередньої оплати.

27 жовтня 2008 року ТОВ "Конкон" згідно видаткової накладної №ко-27-10/1 було поставлено корпуси насосів НГТ 20.03.20.01 - 2 шт. та корпуси насосів НГТ 20.03.20.02 - 2 шт. на загальну суму 104832,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, товар був отриманий Руденко В.М. за довіреністю №26 від 27.10.2008 року, що підтверджується журналом виданих довіреностей та його поясненнями, що додані до матеріалів справи.

Факт отримання позивачем товару на суму 104832 грн., в тому числі ПДВ-17472.00 грн. підтверджується податковою накладною № 29-9/3 від 29.09.2008 р. та видатковою накладною № ко-27-10/1 від 27.10.2008 р.,

Виконання сторонами умов спірного договору також підтверджується повною оплатою товару, а саме платіжними дорученнями №1711 від 29 вересня 2008 року на суму 54832,00 грн. та №1710 від 29 вересня 2008 року на суму 50000,00 грн. відповідно до яких позивачем була здійснена попередня оплати за корпуси насосів на загальну суму 104832,00 грн.

Отже, фактичне виконання сторонами умов договору купівлі-продажу товарів № 1-28 підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, позивачем правомірно було сформовано податковий кредит на підставі отриманої від ТОВ «Конкон» податкової накладної.

Висновки відповідача щодо неправомірного завищення позивачем податкового кредиту за вересень 2008 року грунтуються на недекларуванні контрагентом позивача податкових зобов'язань за вищевказаною угодою.

Однак, колегія суддів зазначає, що Закон України “Про податок на додану вартість” не ставить право платника податку на податковий кредит від того, чи декларує контрагент свої податкові зобов'язання. Вказаний Закон визнає тільки одну підставу для виключення з податкового кредиту відповідні суми ПДВ і цією підставою є відсутність належним чином оформленої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої позивачем контрагенту ТОВ "Конкон" та зазначений в податковій накладній, виданої контрагентом.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. по справі№2а-1870/2440/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 01.11.2011 р.