Постанова № 21831263, 06.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2012 № 2/047-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г

суддів: Сухового В.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Марвано А.Т.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 довіреність № 63 від 24лютого 2012 року,

від відповідача ОСОБА_3, довіреність від 22.04.2010 року №812,

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Український професійний банк»,

на рішення господарського суду Київської області від 24січня2012року,

у справі №2/047-11 (суддя Конюх О.В.),

за позовом публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», м.Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Бровари,

про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Український професійний банк» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними (а.с. 4-9).

Рішенням господарського суду Київської області від 24січня2011року у справі №2/047-11 в позові відмовлено повністю (а.с. 143-148).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 24січня2011року у справі №2/047-11 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2012 року апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників учасників апеляційного провадження 28 лютого 2012 року.

В судовому засіданні 28 лютого 2012 року, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 6 березня 2012 року.

Представник позивача в судових засідання підтримав вимоги позовної заяви та апеляційної скарги посилаючись на те, що договори № 4652-ЮР та № 4651-ЮР від 14.03.2008р., в розумінні ст. 235 ЦК України є удаваними, оскільки укладені з метою приховати інший правочин договір оренди нежитлового приміщення на першому поверсі будівлі по АДРЕСА_1 укладеним на строк 4 роки 17 днів, та просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати і прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, посилаючись на правомірність укладення двох окремих договорів на різні періоди.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За згодою представника сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні дата судового засідання було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

14 березня 2008 року ФОП ОСОБА_4 та відкрите акціонерне товариство “Український професійний банк” (правонаступником якого є позивач ПАТ “УПБ”) уклали два договори оренди нежитлового приміщення площею 196,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, перших поверх для цільового використання по самостійному наданню банківських послуг за № 4652-ЮР та №4651-ЮР ( а.с. 19-22 та 15-18).

Предмет та умови укладених договорів ідентичні, крім того, що :

- договір № 4652-ЮР укладений строком з 14.03.2008р. по 31.12.2010р. включно,

- договір № 4651-ЮР укладений строком з 01.01.2011р. по 31.03.2012р. включно.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з наступного. Відповідно до частини 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно пункту 2 частини 1 ст. 208 ЦК України визначено, що правочини між фізичною та юридичною особою вчиняються у письмовій формі. Крім того, частиною 2 ст. 793 ЦК України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно до ст. 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Із змісту укладених договорів № 4652-ЮР та №4651-ЮР від 14 березня 2008 року, вбачається, що сторони мали на меті укладення договору оренди нежитлового приміщення площею 196,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, фактично з 14.03.2008р. по 31.03.2012р., тобто на строк 4 роки 17 днів.

Вказане підтверджується також тим, що 17 березня 2008 року, сторони підписали акт приймання-передачі орендованого приміщення на виконання договору № 4651-ЮР строк дії якого визначений строком з 01.01.2011р. по 31.03.2012р. включно. Тобто сторони мали на увазі передачу обєкту в оренду фактично з 17 березня 2008 року по 31 березня 2012 року ( а.с. 25, 118).

Отже, зазначені договори в розумінні ст. 235 ЦК України є удаваними, оскільки укладені з метою приховати інший правочин (договір оренди на строк 4 роки 17 днів), який потребує обовязкового нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України «Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.»

Тобто укладаючи два окремих договори на одне і теж приміщення без перериву у його використанні, сторони мали на меті ухилення від обовязкового нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди. До вказаних договорів повинні застосовуватись вимоги ст. ст. 793, 794 ЦК України, якими передбачено обовязкове нотаріальне посвідчення та державна реєстрація.

Відповідно до частини 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже, на переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, укладені сторонами договори № 4652-ЮР та №4651-ЮР від 14 березня 2008 року є нікчемними.

Крім того визначений строк дії договору оренди терміном до трьох років не відповідає вимогам банківського законодавства і суперечить ст. ст. 203, 215 ЦК України. Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд України у постанові від 4 грудня 2007 року по справі N 23/293 за позовом ВАТ "УкрНДІінжпроект".

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З наведеного випливає, зокрема, що сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним).

Але законом не виключається можливість вирішення судом спорів, пов'язаних також з нікчемними правочинами, як от про визнання нікчемних правочинів недійсними. Отже, позовні заяви про визнання нікчемних правочинів недійсними приймаються і розглядаються господарськими судами на загальних підставах. Дана позиція викладене у листах Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 та від 29.06.2010, № 01-08/369.

Згідно статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За таких умов, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» підлягають задоволенню, а договори № 4652-ЮР та №4651-ЮР від 14 березня 2008 року визнати недійсними з моменту укладення.

Водночас колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне наголосити на тому, що фактичні відносини сторін, які продовжують існувати на час розгляду даної справи та справи № 18/046-10/3 не можуть бути підставою для визнання договорів № 4652-ЮР та №4651-ЮР від 14 березня 2008 року дійсними, оскільки такі вимоги сторонами не заявлялись. Крім того на час розгляду справи № 18/046-10/3, якою встановлено факт користування позивачем зазначеним приміщенням, сторонами також не заявлялись вимоги, щодо визнання вказаних договорів недійсними.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини справи проте дав їм не правильну правову оцінку. У звязку з чим місцевий господарський суд припустився неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» підлягає задоволенню. Рішення господарського суду Київської області від 24 січня 2012 року необхідно скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» на рішення господарського суду Київської області від 24 січня 2012 року по справі № 2/047-11 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Київської області від 24 січня 2012 року по справі № 2/047-11 скасувати.

Прийняти нове рішення: «1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними з моменту укладення, Договори №4651-ЮР та №4652-ЮР оренди нежитлового приміщення від 14 березня 2008 року, укладені між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (АДРЕСА_2; № НОМЕР_1) та Відкритим акціонерним товариством «Український Професійний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк» (м. Київ, вул. М.Раскової, 15; код: 19019775).

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2 код НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (м. Київ, вул.. М. Раскової, 15 код 19019775) відшкодування судового збору за розгляд справи в господарському суді Київської області в сумі 941 грн. 00 коп.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2 код НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (м. Київ, вул. М. Раскової, 15 код 19019775) відшкодування судового збору за розгляд справи в Київському апеляційному господарського суді в сумі 536 грн. 50 коп.

4.Доручити господарському суду Київської області видати накази.

5.Справу № 2/047-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддяЧорногуз М.Г

СуддіСуховий В.Г.

Агрикова О.В.