Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/28213.02.12 За позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця Сервіс»
Третя особа ОСОБА_2
Про стягнення 1 317 557, 56 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю від 12.11.2010 року;
Від відповідача не зявились;
Від третьої особи не зявились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Марфін банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Столиця-Сервіс” про стягнення 1 317 557, 56 грн., у звязку із порушенням останнім умов кредитного договору № 227/К від 04.12.2007 року, щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів.
Ухвалою суду від 14.10.2011 року порушено провадження по справі та призначено розгляд на 08.11.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2011 року позов підтримав у повному обсязі, вимоги ухвали виконав частково.
Представник відповідача у судове засідання 08.11.2011 року не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 08.11.2011 року залучено ОСОБА_2. у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та відкладено розгляд справи на 06.12.2011 року.
Представники відповідача, третьої особи у судове засідання 06.12.2011 року не зявились, вимоги ухвали суду від 08.11.2011 року не виконали, однак через загальний відділ діловодства суду подали клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2011 року заявив клопотання про продовження строку вирішення спору та подав витребувані судом докази.
Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на пятнадцять днів.
На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою суду від 08.11.2011 року залучено ОСОБА_2. у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та відкладено розгляд справи на 06.12.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2011 року відкладено розгляд справи до 26.12.2011 року.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року, у звязку із перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, справу № 27/282 передано для розгляду судді Головіній К.І.
Ухвалою суду від 26.12.2011 року справу № 27/282 суддею Головіною К. І. прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 24.01.2012 року.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року у звязку із великою завантаженістю судді Головіної К. І. та у звязку із виходом судді Дідиченко М. А. із відпустки, справу № 27/282 передано для розгляду судді Дідиченко М. А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року справу № 27/282 прийнято до провадження суддею Дідиченко М.А.
Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 24.01.2012 року не зявився про поважні причини неявки суд не повідомив.
Третя особа у судове засідання 24.01.2012 року не зявилась, однак через загальний відділ діловодства суду подала клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку із перебуванням у відрядженні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року відкладено розгляд справи до 13.02.2012 року.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.02.2012 року подав заяву про закриття провадження у справі та повернення матеріалів справи позивачу, у звязку із тим, що місцезнаходженням ТОВ «Столиця-Сервіс»є 07400, Київська область, м. Бровари, вул.. Гагаріна, 22, а тому дана справа не підсудна Господарському суду міста Києва.
Згідно із ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суді.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.11.2011 року місцезнаходженням ТОВ «Столиця-Сервіс»було місто Київ, вул. Будіндустрії, 7, оф. 37. В подальшому, згідно із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.02.2012 року місцезнаходженням ТОВ «Столиця-Сервіс»стала Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 22.
Позовна заява ПАТ «Марфін Банк»до ТОВ «Столиця-Сервіс»була прийнята до провадження 14.10.2011 року, коли місцезнаходженням відповідача був місто Київ, а отже справа прийнята господарським судом з додержанням правил підсудності, а тому повинна розглядатися Господарським судом міста Києва.
Враховуючи зазначене, суд відхиляє заяву відповідача про закриття провадження у справі та повернення матеріалів справи позивачу.
Представник позивача у судовому засіданні 13.02.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
04.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»(надалі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Столиця - Сервіс»(надалі позичальник) був укладений кредитний договір № 227/К (надалі - договір), за яким банк зобовязується надати позичальнику кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на суму 251465, 34 дол. США з 04.12.2007 року і терміном погашення по 03.12.2012 року включно на наступні цілі: на купівлю транспортного засобу у сумі 209554, 46 дол. США і на оплату страхових платежів у сумі 41910, 89 дол. США, зі сплатою у валюті кредиту 13% річних за фактичний період користування кредитом (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобовязується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом.
На виконання умов договору, 05.12.2007 року позивач перерахував відповідачеві 209554, 46 дол. США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 19 наявним в матеріалах справи.
Відповідно до п. 5.2 договору відсотки відповідно до п. 1.1 договору нараховуються за фактичний період користування коштами за кредитом на фактичну суму заборгованості за кредитом. Відсотки за користування кредитом нараховуються 25 числа кожного місяця фактичного періоду користування кредитом, в день повного (дострокового або із простроченням) погашення кредиту та в день, передбачений для повного погашення кредиту, за період з дати попереднього нарахування/дати виникнення заборгованості (включно) до 24 числа поточного місяця включно/дати повного погашення кредиту (не включаючи день повного погашення)/дати, передбаченої для повного погашення кредиту. Відсотки за користування кредитом сплачуються на рахунок, вказаний у п. 1.1 даного договору з 26 числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а уразі дострокового повного погашення заборгованості в день фактичного погашення кредиту.
В порушення умов договору, відповідач свого обовязку щодо повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі не виконав, внаслідок чого у останнього станом на 18.03.2009 року виникла заборгованість з повернення кредиту у розмірі 167 638, 46 дол. США, що за курсом НБУ станом на 16.03.2009 року становить 1317557, 56 грн. та сплати процентів у сумі 3 149, 14 дол. США, що за курсом НБУ станом на 16.03.2009 року становить 24248, 38 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості по кредиту та сплати процентів суду не надав.
Крім того, судом встановлено, що 04.12.2007 року між позивачем та Удовиченком Андрієм Вікторовичем, у якості поручителя, був укладений договір поруки № 564-СК, відповідно до якого поручитель зобовязався відповідати перед кредитором за виконання зобовязань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Яготинським районним судом Київської області у справі № 2-342\10р. було прийнято рішення, відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Морський транспортний банк»стягнуто заборгованість у сумі 1317557, 56 грн. за кредитним договором № 227/К від 04.12.2007 року.
Водночас, як вбачається із листа Відділу Державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції Київської області № 504 від 02.02.2012 року, виконавчий лист № 2-342/10 від 27.08.2010 року про примусове виконання вищезазначеного рішення на виконанні у відділі не перебував.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 167 638, 46 дол. США, що за курсом НБУ станом на 16.03.2009 року становить 1317557, 56 грн. та процентів за користування кредитом у сумі 3 149, 14 дол. США, що за курсом НБУ станом на 16.03.2009 року становить 24248, 38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 296, 28 дол. США, що за курсом НБУ станом на 16.03.2009 року становить 2281, 36 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у сумі 27, 49 дол. США, що за курсом НБУ станом на 16.03.2009 року становить 211, 67 грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.1, 3.2.2., 5.1, 5.2 даного договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.1, 3.2.12, 3.3.2 цього договору, комісій, передбачених п. 5.7 даного договору, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, на рахунок банку № 63971408291. У випадку надання кредиту в іноземній валюті пеня сплачується у грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату нарахування пені.
Так, перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що пеня за несвоєчасне повернення кредиту становить 296, 28 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.03.2009 року становить 2281, 36 грн. та підлягає задоволенню у повному обсязі, а пеня за прострочення сплати процентів становить 27, 49 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.03.2009 року становить 211, 67 грн. та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ст. 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця Сервіс»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 22; код ЄДРПОУ 33440634), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»(68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28; код ЄДРПОУ 21650966) заборгованість за кредитом у сумі 167 638, 46 дол. США, що за курсом НБУ станом на 16.03.2009 року становить 1317557 (один мільйон триста сімнадцять тисяч пятсот пятдесят сім) грн. 56 коп., заборгованість по сплаті процентів у розмірі 3 149, 14 дол. США, що за курсом НБУ станом на 16.03.2009 року становить 24248 (двадцять чотири тисячі двісті сорок вісім) грн. 38 коп., пеню за порушення строків повернення кредиту у розмірі 296, 28 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.03.2009 року становить 2281 (дві тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 36 коп., пеню за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у сумі 27, 49 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.03.2009 року становить 211 (двісті одинадцять) грн. 67 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 13 175 (тринадцять тисяч сто сімдесят пять) грн. 58 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяДідиченко М.А. дата підписання 20.02.2012 року
Судове рішення № 21659810, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 27/282. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: