Рішення № 21578974, 09.02.2012, Апеляційний суд Житомирської області

                                                   УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 22-ц/0690/2596/11

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді:           Шевчук А.М.,

          суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М.,

при секретарі судового засідання : Жовновській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 вересня 2011 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства „БМ Банк” до товариства з обмеженою відповідальністю „Трансметалпродукт” та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановила:

13 січня 2011 року публічне акціонерне товариство „БМ Банк” (надалі Банк або кредитодавець, або позивач) звернулося в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Трансметалпродукт” (надалі ТОВ „Трансметалпродукт” або позичальник, або відповідач) та ОСОБА_1 (надалі відповідач або поручитель), посилаючись на те, що 24 січня 2008 року між банком та ТОВ „Трансметалпродукт” був укладений договір відновлюваної кредитної лінії за яким позичальник отримав кредит в розмірі 2400000 грн. на умовах сплати процентів за користування кредитом та строковості його повернення. Проте, позичальник належно не виконує договірні зобов'язання. За належне виконання зобов’язань позичальником поручився ОСОБА_1 Позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість в сумі 3401607 грн. 99 коп., що включає 2400000 грн. простроченої заборгованості по тілу кредиту, 534297 грн. 33 коп. процентів за користування кредитом та 467310 грн. 66 коп. пені. Банк просив покласти на відповідачів судові витрати: 1700 грн. судового збору та 120 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайнного суду Житомирської області від 12 вересня 2011 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства „БМ Банк” до товариства з обмеженою відповідальністю „Трансметалпродукт” та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку задоволено.

Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Трансметалпродукт” та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства „БМ Банк” заборгованість за кредитом, а саме: 3401607,99 грн., з них: 2400000 грн. - заборгованості за кредитом; 534297,33 грн. – нарахованих та не сплачених процентів за кредитом; 467310,66 грн. – пені.

Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Трансметалпродукт” та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства „БМ Банк” сплачену суму судового збору у розмірі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайнного суду Житомирської області від 15 вересня 2011 року суд з власної ініціативи виправив описку в рішенні Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 вересня 2011 року, а саме в резолютивній частині рішення слова та цифри „3401607,99 грн. (три мільйони чотириста одна тисяча шістсот сім грн.99 коп.)” та „ 467310,66 грн. (чотириста шістдесят сім тисяч триста десять грн.66 коп.) – пеня” замінив словами та цифрами „3205371 грн. 90 коп. (три мільйони двісті п’ять тисяч триста сімдесят одна грн.90 коп.)” та „271371 грн. 57 коп. (двісті сімдесят одна тисяча триста сімдесят одна грн. 57 коп.) заборгованість пені”.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 12 вересня 2011 року скасувати в частині стягнення заборгованості по процетам за користування кредитом в розмірі 534297,33 грн., пені за несвоєчасно проведені розрахунки в розмірі 271371,57 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог банку до товариства з обмеженою відповідальністю „Трансметалпродукт” в розмірі 384657,52 грн. процентів та 218238,05 грн. пені. ОСОБА_1 посилається на те, що нарахування процентів після 19 лютого 2010 року є неправомірним та стягнення пені можливе протягом одного року з дня виникнення прострочення виконання зобов’язання, а її нарахування повинно припинятися через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Розглянувши справу в межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 24 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „БМ Банк”, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство „БМ Банк”, ідентифікаційний код 33881201 та товариством з обмеженою відповідальністю „Трансметалпродукт” укладений договір відновлюваної кредитної лінії №2008-001/DC-002 (а.с.30-35).

За умовами договору Банк зобов’язався надати кредит, а позичальник зобов’язався повернути кредит у розмірі 2400000 грн. з остаточним терміном повернення не пізніше 23 січня 2010 року відповідно до графіку та сплатити проценти за користування кредитом за процентною ставкою 16,5 процентів річних (пункти 1.1,1.2, підпункт 1.5.1.1 пункту 1.5 розділу 1 договору відновлюваної кредитної лінії).

За виконання зобов’язань позичальником поручився ОСОБА_1 (а.с.41-42).

Банк виконав взяті на себе зобов’язання належним чином, оскільки 24 січня 2008 року меморіальним ордером №49921 перерахував позичальнику 2400000 грн. (а.с.55).

Згідно додаткового договору №1 від 02 червня 2008 року сторони домовилися, що починаючи з 01 червня 2008 року проценти за користування кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 18 процентів річних(а.с.36).

Додатковим договором №3 від 29 грудня 2008 року сторони змінили послідовність погашення зобов’язань (а.с.37).

Додатковим договором №5 від 30 вересня 2009 року фактично відтерміновані строки погашення, але при цьому дата остаточного повернення залишилися незмінною, тобто – не пізніше 23 січня 2010 року (а.с.39).

Додатковим договором №6 від 25 січня 2010 року сторони змінили остаточний термін повернення – не пізніше 19 лютого 2010 року (а.с.40).

Згідно підпункту 1.5.1.2 пункту 1.5 розділу 1 вище вказаного договору відновлюваної кредитної лінії проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до настання терміну, зазначеного в п.1.2 цього договору. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку не включається.

Проте, тіло кредиту у розмірі 2400000 грн. Банку не повернуто.

Суд першої інстанції дав правильну оцінку факту неповернення банку тіла кредиту та стягнув заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 534297 грн. 33 коп.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів, оскільки у даному випадку йдеться про проценти за користування кредитом, а позичальник продовжує користуватися грошима та дія договору не припинилася.

Проценти за користування кредитом є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат банку від знецінення грошових коштів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а відтак ці кошти нараховуються незалежно від настання остаточного терміну повернення кредиту у разі, якщо кошти до настання остаточного терміну не повернуті (ст.599 ЦК України, пункт 10.1 розділу 10 договору відновлюваної кредитної лінії).

Що ж стосується пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, то колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції з наступних підстав.

Так, підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 передбачено, що за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом позичальник зобов’язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Товариство з обмеженою відповідальність „Трансметалпродукт” заявляло про застосування позовної давності до пені до винесення судом першої інстанції рішення (а.с.94-95).

Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).

Кредит одержувало підприємство на ведення поточної діяльності.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Колегія суддів знаходить підставними заперечення особи, що подала апеляційну скаргу щодо того, що у даному випадку стягнення пені можливе протягом одного року з дня виникнення прострочення виконання зобов’язання та її нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Станом на 10.01.2011 року сума пені з урахуванням вище зазначених вимог закону та договору складає 271074 грн. 57 коп. ( розрахунок а.с.124-125, зворот).

ОСОБА_1 відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, пені, оскільки іншого не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК України, пункт 3.1 договору поруки).

Таким чином, з відповідачів слід стягнути солідарно пеню у сумі 271074 грн. 57 коп. та відмовити позивачу у стягненні пені у сумі 196236 грн. 09 коп. у зв’язку з спливом позовної давності.

Однак, суд першої інстанції в рішенні від 12 вересня 2011 року стягнув солідарно з відповідачів пеню у сумі 467310 грн. 66 коп., а ухвалою від 15 вересня 2011 року, виправляючи з власної ініціативи описку, знову допустив помилку та зазначив до стягнення пеню у сумі 271371 грн. 57 коп. Окрім того, позивач не зменшував позовних вимог, а суд, фактично частково стягуючи пеню, не відмовив у задоволенні решти пені. Невідповідність висновків суду обставинам справи тягне скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог.

Керуючись ст.ст. 209,303,304,307,309,313,314,316-317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 вересня 2011 року та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства „БМ Банк” задовольнити частково.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Трансметалпродукт” та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства „БМ Банк” заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії від 24 січня 2008 року №2008-001/ДС-002 у загальній сумі 3205 371 грн. 90 коп., яка складається із: 2400000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 534297 грн. 33 коп. нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом, 271074 грн. 57 коп. пені.

В решті позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Трансметалпродукт” на користь публічного акціонерного товариства „БМ Банк” 850 грн. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства „БМ Банк” 850 грн. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:                                         

Судді: