Ухвала суду № 21281535, 07.02.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0603/1-442/11

Стаття 185 ч.3 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Романова О.В.

суддівГузовського О.Г., Ляшука В.В.

з участю прокурора Селюченко І.І.

та засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 листопада 2011 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мирославль Баранівського району Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, інваліда 3-ї групи, працюючого вантажником в ПП «Омельчук», проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2 раніше судимого: 16.12.10 Баранівським районним судом за ст.ст. 185 ч. 1, 75, 104, 76 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2010 року, ОСОБА_1 визначено до відбування остаточне покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Початок строку відбуття призначеного покарання ОСОБА_1 постановлено обчислювати з моменту взяття його під варту.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с.Чижівка Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку щодо нього тривалістю 1 рік 6 місяців, та покладенням на нього відповідно до п.п. 3,4 ч.1 ст.76 КК України обовязків повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_2 залишено попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Житомира, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно непрацюючого (зі слів працюючого продавцем на оптовому ринку в м. Житомирі), неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_4, раніше судимого: 19.04.11 Бердичівським міськрайонним судом за ст.ст. 297 ч. 2, 75, 104, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців (судимість за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 28.02.08 - за ст.ст. 185 ч. З, 75, 104, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, 30.03.09 звільнений постановою Бердичівського міськрайонного суду по закінченню іспитового строку - погашена в силу ст. 89 КК України), засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 квітня 2011 року ОСОБА_3 визначено до відбування остаточне покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_3 залишено попередній - підписку про невиїзд. Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_3 обчислювати з моменту взяття під варту. Стягнуто з засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області по 206 грн. 36 коп. з кожного судових витрат за проведення судової дактилоскопічної експертизи та судової трасологічної експертизи. Речові докази після набрання вироком законної сили: автомобільний акумулятор «НYUNDAI ССА550А», який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 вирішено повернути законному володільцю ОСОБА_4, автомобільний акумулятор «РАNASONIC 75D 23L», що зберігається в Бердичівському професійному аграрному ліцеї - повернути до Бердичівського професійного аграрного ліцею; десять металевих частин електродвигуна, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - знищити; кеди чорного кольору, що зберігаються в камері схову речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - повернути законному володільцю ОСОБА_2; викрутку з пластмасовою ручкою чорного кольору, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - постановлено конфіскувати. Відповідно до вироку суду першої інстанції 13 червня 2011 року приблизно о 21 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом відкриття за допомогою викрутки навісного замка, проникли до підсобного приміщення Бердичівського професійного аграрного ліцею, який розташований за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.В.Низгірці, вул. Ліцейна, 1. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вказаного підсобного приміщення таємно викрали належну ОСОБА_4 акумуляторну батарею «НYUNDAI ССА550А», вартістю 350 гривень. Крім того, з цього ж приміщення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також викрали акумуляторну батарею «РАNASONIC 75D 23L», вартістю 186 гривень, та електродвигун до посудомийної машини, який цінності не становить, що належали Бердичівському професійному аграрному ліцею. На вирок суду засудженим ОСОБА_1 подано апеляцію, в якій він вказує, що при призначенні йому покарання, судом першої інстанції, на його думку, не в повній мірі враховано те, що він є сиротою, інвалідом 3 групи по зору, свою вину у вчиненні злочину, за який засуджений визнав повністю, під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину, що отримані внаслідок злочину гроші він витратив на продукти харчування, що цивільний позов по справі не заявлений, потерпіла по справі ОСОБА_4 претензій матеріального характеру до нього немає, що він є особою молодого віку, працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання. Вважає, що за сукупності зазначених обставин йому призначено занадто суворе покарання, з огляду на що порушує питання про зміну вироку, застосування до нього положень ст.69 КК України та призначення покарання у вигляді 3 років обмеження волі. Вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніким з можливих апелянтів не оскаржений. Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію з вищевказаних підстав, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 крадіжки чужого майна за обставин, наведених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку й досліджених у судовому засіданні доказах.

В цій частині вирок суду першої інстанції ніким з можливих апелянтів не оспорюється.

Що ж стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то, на думку колегії суддів апеляційного суду, судом першої інстанції не в повній мірі враховано, що ОСОБА_1 є сиротою, з 1999 року як особа, яка була позбавлена батьківського піклування, перебував на вихованні у Новоград-Волинській школі-інтернаті (а.с.165), у липні місяці 2011 року після закінчення навчання у Бердичівському професійному аграрному ліцеї повернувся на постійне місце проживання, де з власної ініціативи з метою вирішення питань оформлення реєстрації за місцем майбутнього проживання, працевлаштування, налагодження позитивних соціальних зв'язків, адаптації до нового соціального середовища звернувся до Баранівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, під супроводом якого перебуває й на даний час (а.с.278), в той же час працевлаштувався на роботу, звідки характеризується виключно позитивно (а.с.276), є інвалідом 3 групи з дитинства (а.с.277), свою вину у вчиненні дій, за які засуджений визнав повністю, під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину.

Сукупність зазначених обставин, на думку колегії суддів, свідчить про можливість застосування до ОСОБА_1 положень ст.69 КК України та призначення йому за ст.185 ч.3 КК України покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеного закону.

Разом з тим, підстав для призначення ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю вироків у вигляді обмеження волі, про що засуджений просить в апеляції, колегія суддів не вбачає, оскільки, як вбачається з матеріалів справи новий злочин ОСОБА_1 вчинив під час іспитового строку, призначеного вироком Баранівського районного суду від 16.12.2010 року, яким він був засуджений за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, а відповідно до ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинання одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 частково задовольнити.

Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2010 року, ОСОБА_1 визначити до відбування остаточне покарання у вигляді 1 року 7 місяців позбавлення волі.

В решті цей ж вирок залишити без зміни.

Судді