Рішення № 21579153, 10.11.2011, Апеляційний суд Житомирської області

                                                   УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 22-ц/0690/1817/11

Категорія 30.34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Забродського М.І.

суддів: Миніч Т.І., Трояновської Г.С.

при секретарі судового засідання Григоровича А.М.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 травня 2011 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Транснаціональна корпорація „Граніт” про стягнення не донарахованої і невиплаченої заробітної плати в надурочний час та компенсацію моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2010 року позивач звернувся з позовом до відповідача та просив стягнути 2457,98 грн. не виплачену йому заробітну плату за період з 01 вересня 2008 року по 01 грудня 2008 року та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову зазначав, що 23 серпня 2008 року він був прийнятий на роботу до відповідача машиністом тепловоза, а 02 листопада 2009 року його звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України. Проте при звільненні йому не виплачена заробітна плата за 181 годину надурочного часу.

Неправомірними діями відповідача, щодо невиплати заробітної плати у повному обсязі ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, яку він оцінив у 5000 грн. та просив стягнути з відповідача.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги.

Посилається на те. що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи. Зокрема суд безпідставно не взяв до уваги акт територіальної державної інспекції по праці у Житомирській області від 24 січня 2010 року, в якому чітко зазначено заступником начальника інспекції, що позивач надурочно відпрацював у вересні 2008 року 61 годину, у жовтні 36 годин, а в листопаді 60 годин. Проте у порушення законодавства ці години не були оплачені. Крім того іншими актами інспекції підтверджується неправильне оформлення табелів обліку робочого часу та порушення трудового законодавства.

Судом безпідставно не взяті до уваги покази свідків, які стверджували, що у вересні – жовтні 2008 року вони по вказівці керівництва кар’єру працювали по 24 години. ------------

Судом неповно досліджено та не дано оцінки підробленим табелям обліку робочого часу за вересень – листопад 2008 року. Про це міг ствердити свідок ОСОБА_2, який безпосередньо по вказівці керівника склав ці табелі. Останні не відображають фактично відпрацьований час.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що доказів роботи в надурочний час ОСОБА_1 та його представник не надали суду.

Проте з таким висновком суду погодитися не можливо.

Як убачається з матеріалів справи 23 серпня 2008 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу машиністом тепловоза у навантажувальну дільницю ВАТ Транснаціональна корпорація „Граніт” з погодинною оплатою праці(а.с. 10). Облік виконуваної позивачем роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці здійснювався на підставі табелю обліку використання робочого часу, який щомісяця затверджувався головою правління ВАТ „Граніт”(а.с.20-27). 02 листопада 2009 року позивач був звільнений з роботи у зв’язку зі скороченням штатів(а.с.8).

Відповідно до ст.106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумкового обліку робочого часу оплачується як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.

З копій табелю обліку робочого часу за вересень, жовтень, листопад 2008 року видно, що ОСОБА_1 надурочно не працював жодної години.

Разом з тим актом перевірки заступником начальника Територіальної державної інспекції праці у Житомирській області №06-25-02/160 від 24 січня 2010 року ОСОБА_3 стверджується, що позивач відпрацював надурочно у вересні 2008 року 61 годину, у жовтні 2008 року 36 годин та у листопада 2008 року 60 годин. Ці висновки зроблені ним на підставі аналізу відомостей користування вагонами, а саме часу подання, навантаження та забирання їх. Крім того записи інструктажу в журналі з ТБ та ТУ-152 не співпадали з початком роботи позивача. Цей акт є дійсним, а отже не спростований відповідачем.

Колегія суддів вважає, що саме цей акт відображає справжню хронологію робочого часу ОСОБА_1 у зазначені місяці 2008 року ніж в актах цієї інспекції за серпень 2010 року та квітень 2010 року. Проте всі державні інспектори праці відмічали, що на підприємстві незадовільно вівся облік робочого часу працівників та вносилися неправдиві відомості в табелі.

Виходячи з наведеного вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати є обґрунтовані та задовольняє їх.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 зазнав і моральних страждань, оскільки незаконно було обмежено його право на отримання заробітної плати у більшому розмірі, а відтак він змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Проте визначений ним розмір заподіяної моральної шкоди у 5000 грн. є завищений. Виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості та співмірності до заборгованості по заробітній платі колегія суддів визначає розмір моральної шкоди у 300 грн. та стягує їх з відповідача.

Судові витрати стягуються з відповідача в дохід держави у відповідності до ч.3 ст. 88 ЦПК України та Закону України від 08 липня 2011 року „Про судовий збір” у розмірі 188,20 грн. на рахунок 31219206700002, код платежу 22030001 МФО 811039 банк одержувач: ГУ ДКУ у Житомирській області, одержувач Управління Державного казначейства у м. Житомирі, код ЄДРПО 02891440

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції і ухваленням нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Отже рішення Коростенського міськрайонного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Керуючисьст.ст.106,233,237-1КЗпПУкраїни,ст.ст.88,209,303,304,307,309,313,314,316,367 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 травня 2011 року та ухвалити нове.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Транснаціональної корпорації "Граніт" на користь ОСОБА_1 2457,98 грн. заробітної плати, без урахування податків і зборів, за період з вересня по листопад 2008 року та 300 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Транснаціональної корпорації "Граніт" в дохід держави 188,20 грн. судового збору.

В решті вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення, в межах платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підпис/

З оригіналом згідно: суддя Забродський М.І.