Рішення № 21227002, 12.01.2012, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-1245/11

Номер провадження 2/1620/49/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.2012 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

при секретарі Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення суми вкладів, відсотків по вкладам та пені, третя особа ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ПАТ «Райффайзен банк Аваль». В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 26 вересня 2008 року він уклав з відповідачем договір банківського вкладу № 20/02-02/18 на вклад «Універсальний», на підставі якого передав готівкою 100000 грн. строком на 6 місяців під відсоткову ставку у розмірі 28% річних. У звязку з цим на його імя був відкритий вкладний рахунок НОМЕР_2. Згодом, 11 листопада 2008 року, на цей же рахунок він додатково вніс 50000 грн., тобто усього по цьому договору ним зроблений вклад на суму 150000 грн.

Крім того, 26 вересня 2008 року він уклав з відповідачем договір банківського вкладу № 20/02-02/19 на вклад «Універсальний»та передав готівкою 14100 євро строком на 6 місяців, під відсоткову ставку 25% річних. У звязку з цим на його імя був відкритий вкладний рахунок НОМЕР_1. Згодом, 30 жовтня 2008 року, він поповнив цей рахунок на 30000 євро. Таким чином усього розмір вкладу по вказаному договору становить 44100 євро. 26 березня 2009 року строк дії обох договорів закінчився і відповідач повинен був сплатити йому суму вкладу з відсотками відповідно до умов договорів. Він звернувся до відповідача з заявою про повернення суми вкладу і сплату суми відсотків, але відповідач йому в цьому відмовив.

Виходячи з положень ст. 41 Конституції України, ст.ст. 22, 23, 386, 525, 611, 615, 629, 1060 ЦК України просив стягнути з відповідача на його користь 150000 гривень грошового вкладу по договору №20/02-02/18 на вклад Універсальний від 26 вересня 2008 року, відсотки у розмірі 19063,11 грн. та 75525,00 грн. пені за несвоєчасне повернення коштів згідно умов договору, а також 44100 євро грошового вкладу по договору №20/02-02/19 на вклад Універсальний від 26 вересня 2008 року, відсотки у розмірі 4769,31 євро. та 21322,35 євро пені за несвоєчасне повернення коштів згідно умов договору.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та стягнути на користь позивача понесені судові витрати. Суду позивач пояснив, що договори банківського вкладу укладав у кабінеті начальника Миргородського відділення ОСОБА_3, яка підписувала договори та потім, разом з ним здавши гроші до каси банку, видавала йому приходні касові ордери. При цьому у позивача не було сумніву в законності вчинюваних дій та наявності у керівника відділення банку необхідного обсягу повноважень. При закінченні строку дії договорів позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення вкладів та сплату відсотків, але відповіді на своє звернення так і не отримав, тому він звернувся до суду.

Представник відповідача ОСОБА_5 що діє на підставі довіреності (а.с. 25, 32) в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у письмовому запереченні на позов (а.с.35-39), в т.ч. тому що позивачем не доведено факт вчинення правочину укладення банківського договору вкладу між ним та ВАТ «Райффайзен банк Аваль», так як документи, надані ним на підтвердження укладення договорів, не відповідають зразкам, які використовуються у діяльності відповідача. Крім того, грошові кошти від позивача на виконання умов договорів до каси банку не надходили і зазначені у договорах рахунки не відкривалися. Не доведено також і факт одержання та привласнення ОСОБА_3 коштів позивача, оскільки у день укладення договорів вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Миргородській ЦРЛ. За умови, якщо спірний договір був укладений позивачем і підписаний начальником Миргородського відділення ОСОБА_3, він не може вважатися дійсним, тому що надані позивачем копії прибуткового касового ордеру не є касовими документами, які відповідно до вимог Інструкції про касові операції в банках України підтверджують факт внесення готівки до банку для зарахування на вкладний рахунок. Крім того, кошти повинні були вноситись до банку тільки через касу банку, а ОСОБА_3 не була уповноважена здійснювати касові операції та приймати готівку від клієнтів банку та укладати депозитні договори за ставками, що перевищували б ставки, встановлені керівними органами банку. Також просила застосувати до вимог позивача про стягнення пені скорочений строк позовної давності в один рік.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, про час і місце розгляду справи відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України була повідомлена належним чином (а.с.67-68).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 вересня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»було укладено Договір № 20/02-02/18 на вклад Універсальний (без пролонгації). Сума вкладу становила 100000 гривень. Відповідно до п. 1.2 Договору на суму вкладу нараховуються відсотки у розмірі 28% річних. Згідно п. 2.2 Договору, для обліку суми вкладу Банк відкрив вкладнику рахунок НОМЕР_2. Строк дії укладеного договору відповідно до п. 1.1 встановлено у 6 місяців (а.с. 6). На виконання умов договору ОСОБА_1 передав готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 100000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 1 від 26 вересня 2008 року (а.с.7). 11 листопада 2008 року позивач поповнив вказаний рахунок на 50000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 2 від 11 листопада 2008 року (а.с.7). Також, 26 вересня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»було укладено Договір № 20/02-02/19 на вклад Універсальний (без пролонгації). Сума вкладу становила 14100 євро. Відповідно до п. 1.2 Договору на суму вкладу нараховуються відсотки у розмірі 25% річних. Строк дії укладеного договору відповідно до п. 1.1 встановлено у 6 місяців (а.с. 8). На виконання умов договору ОСОБА_1 передав готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 14100 євро, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 1 від 26 вересня 2008 року (а.с.9). Згідно п. 2.2 Договору, для обліку суми вкладу Банк відкрив вкладнику рахунок НОМЕР_1. 30 жовтня 2008 року позивач поповнив вказаний рахунок на 30000 євро, що підтверджується прибутковим валютним ордером № 2 від 30 жовтня 2008 року (а.с.9).

За період часу, що пройшов від укладення позивачем договорів, Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

24 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про повернення йому сум вкладів по закінченню строку договорів і сплату відсотків (а.с.33, 34), але відповідач відмовив в задоволенні його заяви та повідомив, що договори на вклад, укладені з ним ОСОБА_3 нібито від імені АППБ «Аваль»не зареєстровані, не обліковуються та не зберігаються у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», рахунки у Миргородському відділенні ПОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»не відкривалися і кошти для їх поповнення до банку не надходили. Крім того, вказані договори укладені ОСОБА_3 на умовах, не передбачених нормативними документами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та з перевищенням своїх повноважень (а.с.60). Вказана відповідь була направлена позивачу рекомендованим листом, який не був отриманий позивачем і повернувся відповідачу за закінченням терміну зберігання (а.с.61).

У відповідності з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативноправовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України передбачає, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція, або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Надані позивачем прибуткові ордери (а.с.7, 9) відповідають вказаним вимогам Інструкції, отже вони є документами, які підтверджують внесення грошової суми до банку.

Крім того, положення вищевказаної інструкції встановлюють порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій і не встановлюють будь-яких обовязкових правил поведінки для клієнтів банку, тому ОСОБА_1 не може бути відповідальним за порушення працівниками банку положень згаданої інструкції та інших внутрішніх банківських нормативних документів.

З цих же підстав, а також з огляду на те, що відповідно посадової інструкції начальника Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»ОСОБА_3 (а.с.51-52), остання на час укладення договорів з позивачем мала право на заміщення будь якого працівника банку, в тому числі і касира, забезпечувала належний стан організації касової роботи відділення, а також, на підставі діючої на той час довіреності (а.с.50), мала право підписувати від імені ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»розрахунково-касові документи (прибуткові, видаткові та реєстри) і одержувати майно, суд не може прийняти до уваги посилання представника банку на те, що кошти від ОСОБА_1 приймалися не в касі банку і не касиром, як на підставу для визнання письмової форми договору не додержаною.

Спірні договори від імені відповідача укладені та підписані ОСОБА_3 на той час начальником Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджено постановою про порушення кримінальної справи від 30 квітня 2009 року (а.с.14) та підтвердив відповідач у своїй відповіді на заяви позивача (а.с.60), та скріплені печаткою Миргородського відділення ПОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»яка, за показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9, зберігалась у начальника відділення. На думку суду, перебування ОСОБА_3 в період укладення договорів на лікуванні в Миргородській ЦРЛ, враховуючи діагноз, який зазначений у листку непрацездатності, та строк лікування (а.с.57), не перешкоджало їй періодично зявлятись на роботу для виконання своїх функцій начальника відділення, оскільки даних про те, що на час відсутності ОСОБА_3 її обовязки були покладені на іншого працівника відділення в матеріалах справи немає, а вищевказані свідки повідомили, що не памятають, щоб ОСОБА_3 була відсутня на роботі такий тривалий час.

Згідно ч.4 ст.95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданою нею довіреності. Відповідно до ч. 3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно ч.1 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Ст. 239 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє.

Повноваження начальника Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»на укладення та підписання депозитних (вкладних) договорів та будь-яких документів, повязаних з виконанням цих договорів, від імені банку передбачені довіреністю, виданою їй 27 грудня 2006 року (а.с.50), у відповідності з Процедурою щодо надання повноважень на право підпису від імені «Райффайзен Банк Аваль», затвердженою постановою Правління Банку № П-101/11 від 11 вересня 2006 року (а.с.53-56). Згідно п.6.4 спірних договорів Банк брав на себе зобовязання нести відповідальність за дії службовця, уповноваженого приймати вклади від фізичних осіб (в даному випадку ОСОБА_3), як за свої власні. За таких обставин, суд вважає додержаною письмову форму спірних договорів банківського вкладу.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що кошти від позивача за зазначеними договорами до каси банку не надходили і рахунок по ньому не відкривався, оскільки ці обставини не спростовують факту передання позивачем коштів відповідальним працівникам Банку, тим більше що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунків не могло залежати від волі вкладника. Крім цього за умовами п.2.2 договору вказаний рахунок зобовязувався відкрити банк, а у виданих вкладнику прибуткових касових ордерах банком були зазначені номери рахунків, які відповідали змісту договору.

Враховуючи вищевикладене, договори між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на вклад «Універсальний»(без пролонгації) № 20/02-02/18 від 26.09.2008р. і на вклад «Універсальний»№ 20/02-02/19 від 26.09.2008р. є укладеними і такими, що набрали чинності.

Відповідно до п.2.1. Положення про здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 516 від 03.12.2003р., грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті. Отже ведення обліку вкладних (депозитних) договорів організовується безпосередньо банком і відсутність договорів з позивачем на обліку у відповідача є внутрішньою проблемою організації обліку юридичної особи банку і не може бути підставою для відмови у виконанні зобовязань.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобовязання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Статтею 525 ЦК України встановлено що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до п. 3.2.3. вищезгаданих договорів вкладник має право по закінченню строку договору отримати всі належні йому суми коштів за договором готівкою.

Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунками за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Виходячи з системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені судом, відповідач зобовязаний повернути позивачу суму вкладу на першу вимогу вкладника, а відмова від такої видачі є неправомірною, тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення сум вкладів ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню в сумі 150000 грн. і 44100 євро.

Згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача відсотків по договорам суд виходить із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наданої начальнику Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»ОСОБА_3 довіреності, її посадової інструкції та «Процедури щодо надання повноважень на право підпису від імені «Райффайзен Банк Аваль», затвердженої Постановою Правління «Райффайзен Банк Аваль»№П-101/11 від 11.09.2006 року (а.с.53-56), остання повинна була в своїй діяльності керуватися як діючим законодавством України, так і внутрішніми нормативними документами «Райффайзен Банк Аваль».

З рішення Комітету з управління активами та пасивами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»№080425/РІ/1 від 25.04.2008 року на дату укладення договору № 20/02-02/18 на вклад «Універсальний»(без пролонгації) від 26 вересня 2008р. за депозитними договорами на вклад у гривнях на суму 100000 грн. та більше на строк 6 місяців у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»діяв розмір процентної ставки на рівні 13,50% річних (а.с.47).

З урахуванням вищевикладених міркувань, суд вважає, що при визначенні відсоткової ставки по цьому депозитному вкладу слід виходити з розміру 13,50% річних, а не 28% річних, як це зазначено в договорі.

Відповідно до п.2.4.5 вищевказаного договору, банк не нараховує відсотки на суму вкладу після закінчення строку вкладу, визначеного п.1.1. договору, отже після 26 березня 2009 року банк не зобовязаний нараховувати позивачу проценти по вкладу.

Враховуючи суми коштів, що вносив на вкладний рахунок позивач, розмір відсотків за час дії договору складає:

з 26.09.08р. до 11.11.08р. 100000 ? 13,50% : 365 ? 46 = 1701,37 гривень;

з 11.11.08р. до 26.03.09р. 150000 ? 13,50% : 365 ? 135 = 7489,73 гривень;

Всього: 9191,10 гривень.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на користь позивача заборговані відсотки по вкладу «Універсальний»(без пролонгації) № 20/02-02/18 в сумі 9191,10 грн.

З вищевказаного рішення Комітету з управління активами та пасивами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»№080425/РІ/1 від 25.04.2008 року на дату укладення договору № 20/02-02/19 на вклад «Універсальний»(без пролонгації) від 26 вересня 2008р. за депозитними договорами на вклад у євро на суму від 2000 до 19999 євро на строк 6 місяців у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»діяв розмір процентної ставки на рівні 6,50% річних (а.с.49).

Даних про те, що начальник Миргородського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль»ОСОБА_3 мала повноваження укладати договори по депозитним вкладам з більш високими відсотками судом не встановлено.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що при визначенні відсоткової ставки по цьому депозитному вкладу слід виходити з розміру 6,50% річних, а не 25% річних, як це зазначено в договорі, оскільки стягнення більших відсотків ніж офіційно встановив Банк, не відповідатиме положенням ст.ст. 5, 44 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до п.2.4.5 вищевказаного договору, банк не нараховує відсотки на суму вкладу після закінчення строку вкладу, визначеного п.1.1. договору, отже після 26 березня 2009 року банк не зобовязаний нараховувати позивачу проценти по вкладу.

Враховуючи суми коштів, що вносив на вкладний рахунок позивач, розмір відсотків за час дії договору складає:

з 26.09.08р. до 30.10.08р. 14100 ? 6,50% : 365 ? 34 = 85,37 євро;

з 30.10.08р. до 26.03.09р. 44100 ? 6,50% : 365 ? 147 = 1154,45 євро

Всього: 1239,82 євро, що еквівалентно за курсом НБУкраїни станом на 12.01.2012р. 12598,34 грн.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.1061 ЦК України, у разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Що стосується вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасне повернення вкладів, то згідно п.4.1. вищевказаних договорів на вклад у випадку необгрунтованого неповернення банком суми вкладу в строк, визначений п.1.1. договору банк виплачує пеню в розмірі 0,05% від неповернутої суми вкладу за кожен день затримки виплати. Оскільки строк дії вкладів закінчився 26 березня 2009 року і відповідач не повернув позивачу суми вкладів, то пеня повинна нараховуватись з 27.03.2009 року.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені 18.11.2011 року, відповідно до ч.3 ст. 549 пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, отже у задоволенні цієї вимоги за період до 18.11.2010р. слід відмовити.

Враховуючи межі позовних вимог позивача, сума пені за період з 18.11.2010р. по 18.11.2011 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить:

150000 грн. ? 0,05% ? 365 днів = 27375,00 грн.

44100 євро ? 0,05% ? 365 днів = 8048,25 євро, що еквівалентно за курсом Національного банку України станом на 12.01.2012р. 81781,71 грн.

Відповідно до ст.ст. 81, 84, 88 ЦПК України в звязку з частковим задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог документально підтверджені судові витрати в сумі 4648,00 гривень, з них: 2823 грн. судового збору (а.с.1), 1825 гривень витрати на правову допомогу (а.с.17).

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 17 Загальної декларації прав людини, ст.ст. 95, 237, 239, 244, 258, 267, 525, 526, 626, 621, 638, 1059, 1060, 1074 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 74, 88, 208, 209, 212, 215, 223, 294 ЦПК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 150000,00 грн. (сто пятдесят тисяч гривень 00 коп.) в рахунок повернення банківського вкладу по договору на вклад Універсальний (без пролонгації) № 20/02-02/18 від 26 вересня 2008 р., 9191,10 грн. (девять тисяч сто девяносто одну гривню 10 коп.) відсотків по вказаному вкладу та 27375,00 грн. (двадцять сім тисяч триста сімдесят пять гривень 00 коп.) пені за несвоєчасне повернення вкладу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 44100,00 євро, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 12.01.2012р. 448118,98 грн. (чотириста сорок вісім тисяч сто вісімнадцять гривень 98 коп.) в рахунок повернення банківського вкладу по договору на вклад Універсальний (без пролонгації) № 20/02-02/19 від 26 вересня 2008 р., 1239,82 євро, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 12.01.2012р. 12598,34 грн. (дванадцять тисяч триста пятсот девяносто вісім гривень 34 коп.) відсотків по вказаному вкладу та 8048,25 євро, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 12.01.2012р. 81781,71 грн. (вісімдесят одна тисяча сімсот вісімдесят одна гривня 71 коп.) пені за несвоєчасне повернення суми вкладу.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 4648,00 грн. (чотири тисячі шістсот сорок вісім гривень 00 коп.) у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:Ю. В. Сидоренко