Рішення № 21227003, 03.01.2012, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-1210/11

Номер провадження 2/1620/39/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.01.2012 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Сидоренко Ю.В.

при секретарі- Кійченко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (внучки),

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в позові посилалася на те, що з серпня 2011 року її неповнолітня внучка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні. Батько дитини ОСОБА_4, на утримання дочки аліментів не сплачує, його місцеперебування невідоме і вже більше року він перебуває в розшуку, відповідачка добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини також не надає, хоча має таку можливість, тому що працює та отримує допомогу від держави на утримання дитини, інших утриманців не має. В звязку з цим позивачка змушена звертатися до суду, просила постановити рішення про стягнення з відповідачки аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, пояснила, що з травня 2011 року відповідачка з дочкою ОСОБА_3 стали проживати окремо від неї, але в серпні 2011 року внучка повернулась і стала проживати з нею. ОСОБА_3 навчається у 11 класі, їй необхідні кошти на додаткову літературу для підготовки до випускних іспитів та незалежного оцінювання. Вона забезпечує внучку шкільним приладдям, одягом, взуттям та харчуванням, але її пенсії на все не вистачає, а відповідачка не надає допомоги на утримання своєї дочки, хоч і отримує в управлінні праці та соціального захисту населення допомогу на дочку в розмірі 300 грн. щомісяця.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала. Пояснила, що в травні 2011 року позивачка вигнала її з квартири АДРЕСА_1, де вони зареєстровані та разом проживали, і вони з дочкою перейшли жити на найману квартиру. У серпні 2011 року дочка перейшла жити до бабусі, тому що в будинку, в якому вона живе, немає побутових зручностей. Вона здає за дочку гроші батьківському комітету класу для підготовки до випускного вечора, в розмірі 200 грн. на місяць, влаштувала їй святкування дня народження, пропонувала надавати допомогу продуктами харчування, але її мати від цього відмовляється. За останні півроку вона отримувала заробітну плату в розмірі від 555 до 720 грн., тому не могла надавати більшу допомогу грошима, оскільки їй ще необхідно оплачувати найом житла.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивачка є бабусею неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 2), яка проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, що підтверджується показаннями самої ОСОБА_3 та не заперечується відповідачкою. В добровільному порядку відповідачка матеріальну допомогу на утримання дочки надає у недостатньому розмірі та за рахунок соціальної допомоги на утримання дитини.

Відповідно до ч.2 ст. 258 СК України баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Враховуючи визнання позову відповідачкою, на підставі ст. 174 ЦПК України, суд вважає можливим постановити рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 11, 88, 213-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 258 СК України суд

В и р і ш и в :

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки і жительки АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 9 листопада 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягти з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.) на р/р 31210206700012; код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач коштів УДК України у Миргородському районі, код отримувача за ЄДРПОУ 34698720, банк отримувача ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019, призначення платежу: «22030001 Судовий збір; 26436309 (п.1.1.)».

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області, що не перешкоджає його негайному виконанню в частині стягнення аліментів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Суддя:Ю. В. Сидоренко