Рішення № 21217267, 07.10.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-280/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаряКарпенко І.В.,

за участю представника позивача по довіреності від 25.11.2010 року №02-04/754 ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №332-22/340 від 16.04.2008 року в сумі 43 955,10 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 334 893 грн. 90 коп., шляхом звернення стягнення на заставне майно та стягнення судових витрат, посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_2 отримала в позивача кредит в розмірі 185 000 грн. строком до 14.04.2023 року зі сплатою 17% річних та зобовязалася виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії. Додатковою угодою №1 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №332-22/340 від 16.04.2008 року, укладеною між сторонами 12.06.2008 року, внесено зміни до п. 1.1.1. договору, згідно якого банк надав відповідачці кредит в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 38 133 долари США строком до 14.04.2023 року зі сплатою 14% річних. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 10.06.2009 року за відповідачкою наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в розмірі 43 955,10 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 334 893 грн. 90 коп., а саме заборгованість по кредиту в розмірі 37 073,75 доларів США, заборгованість по відсотках в розмірі 4 006,36 доларів США, пеня в розмірі 450,19 доларів США, штраф в розмірі 2 464,80 долари США. Договір про надання відновлювальної кредитної лінії забезпечений іпотекою. Відповідно до іпотечного договору іпотекодавцями є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Умовами іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечену вимогу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. ОСОБА_3, як майновий поручитель згідно іпотечного договору, відповідає по зобов'язаннях, що витікають із договору про надання відновлювальної кредитної лінії перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні, не заперечуючи факту отримання кредитних коштів та наявної заборгованості за кредитними зобов'язаннями, позовні вимоги визнала частково, мотивуючи фінансовою неспроможністю погасити кредит. Крім того, зміна валюти кредиту згідно додаткової угоди №1 від 12.06.2008 року ускладнює виконання нею кредитних зобовязань через постійний ріст її курсу. Вона неодноразово зверталася до банку з заявами про зміну валюти кредиту та надання їй можливості погашати заборгованість за кредитними зобовязаннями в національній валюті України гривні, однак банк не реагував на її звернення. Ствердила, що не відмовляється від погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права банку на належне виконання умов кредитного договору, забезпеченого іпотекою, внаслідок чого банк позивається про його відновлення у спосіб стягнення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

16 квітня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”, в подальшому назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк”, та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №332-22/340 (а.с. 6-9), за яким банк надав, а позичальник (відповідачка) отримала кредит в сумі 185 000 грн. та зобов'язалася погасити кредит до 14.04.2023 року. Згідно п. 1.1. договору про надання відновлювальної кредитної лінії (а.с. 6) відповідачка ОСОБА_2 зобов'язалася сплатити 17% річних за користування кредитними коштами. Пунктом 1.1.1. визначено, що погашення кредиту буде здійснюватись щомісячно до 20 числа кожного місяця, починаючи з травня 2008 року по квітень 2023 року. Відповідно до п. 2.4.5. договору (а.с. 7 зв.) сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти.

12 червня 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №332-22/340 від 16.04.2008 року (а.с. 11-12), відповідно до п. 1.1.1. якої банк надав відповідачці кредит в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 38 133 долари США строком до 14.04.2023 року зі сплатою 14% річних.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Не зважаючи на взяті на себе за договором про надання відновлювальної кредитної лінії та додатковою угодою №1 зобов'язання, відповідачка ОСОБА_2 належно їх не виконувала, порушуючи терміни та розміри сплати кредиту і процентів, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №332-22/340 від 16.04.2008 року (а.с. 13-15).

Порушивши умови договору та закону, відповідачка зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В силу дії ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту та процентів пунктом 4.1. договору визначено, що позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення.

Також за порушення позичальником зобов'язань по погашенню кредиту та процентів пунктом 4.2. договору про надання відновлювальної кредитної лінії визначено, що позичальник зобовязаний сплатити кредитору штраф у розмірі 3% від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами за кожний випадок.

У відповідності до п. 3.2.3. банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, пені і штрафних санкцій у випадку прострочення платежу з оплати чергового платежу щонайменше на один календарний місяць.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 10.06.2009 року проведено розрахунок заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №332-22/340 від 16.04.2008 року (а.с. 13-15), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки ОСОБА_2 за кредитними зобов'язаннями в розмірі 43 955,10 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 334 893 грн. 90 коп., а саме заборгованість по кредиту в розмірі 37 073,75 доларів США, заборгованість по відсотках в розмірі 4 006,36 доларів США, пеня в розмірі 450,19 доларів США, штраф в розмірі 2464,80 долари США.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним договором про надання відновлювальної кредитної лінії відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

При цьому статтею 575 ЦК України передбачені окремі види застав, в тому числі: іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Водночас за змістом частини 1 ст. 583 ЦК України та частини 2 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). При цьому застава (іпотека) завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем (іпотекодавцем) зобов'язання. Законодавством розрізняється застава (іпотека), надана боржником та застава (іпотека), надана третьою особою (майновим поручителем).

В забезпечення виконання договору про надання відновлювальної кредитної лінії №332-22/340 від 16.04.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що є майновим поручителем ОСОБА_2, 16.04.2008 року укладено іпотечний договір (а.с. 19-20), відповідно до п. 1.1. якого відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали у іпотеку банку нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатну квартиру №2, загальною площею 127,1 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцям на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.07.2007 року.

Згідно п. 1.2. іпотечного договору вартість предмету іпотеки в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 320 928 грн.

Пунктами 2.4.3. та 4.1. іпотечного договору (а.с. 18 зв. - 20) передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобовязання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Спосіб реалізації предмета іпотеки встановлений ст. 39 Закону України “Про іпотеку”.

В пункті 2.4.10. вказаного іпотечного договору сторони погодили, що у разі, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває всіх вимог іпотекодержателя, забезпечених іпотекою, він має право отримати решту суми з іншого майна іпотекодавців у порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права у спосіб стягнення з відповідачів заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 525, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 548 ч.1, 589, 590, 591, 610, 611, 612, 629, 1050 ч.2, 1054 ч.2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 33, 39 Закону України “Про іпотеку”, ст. 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно та стягнення судових витрат задоволити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300001, код 00039019 на рахунок 37390340990011 у Львівській обласній філії КБ “Укрсоцбанк”, МФО 325019, код 09325011 334 893 грн. 90 коп.(триста тридцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто три гривні 90 коп.), що еквівалентно 43 955,10 доларам США на день проведення розрахунку заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №332-22/340 від 16.04.2008 року та Додатковою угодою №1 від 12.06.2008 року, укладеними між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”, в подальшому назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк”, та ОСОБА_2, 1700 грн. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, шляхом звернення стягнення заборгованості на іпотечне майно за іпотечним договором від 16.04.2008 року, зареєстрованим в реєстрі за номером 1075, а саме: чотирикімнатну квартиру №2 загальною площею 127,1 кв.м., що знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. Г.Хоткевича, 45 та належить ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.07.2007 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.