Рішення № 20857246, 12.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.12 р. Справа № 23/149

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, м. Маріуполь

до відповідачів: 1) Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк,

2) Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки

про стягнення 3 321,34грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Шевелев В.Г. юр.

відповідача: Ляшко Д.В. пров. юр.

відповідача 2: ОСОБА_1. - за довіреністю

Публічним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” до Державного підприємства “Донецька залізниця”, Державного підприємства “Ровенькиантрацит” предявлено позов про стягнення збитків, які виникли у звязку з несхоронним перевезенням вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого позивачу Державним підприємством “Ровенькиантрацит” 09.07.11р. за залізничною накладною № 53246872 у напіввагонах №№ 53525176, 56008238, у сумі 3 321,34грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагонів на станцію призначення з ознаками розкрадання (втрати) під час перевезення (заглибини у вагоні) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційними актами від 11.07.2011р. №№ БН 699496/149, БН 699497/150. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені комбінатом збитки має нести перевізник.

Залізниця позов не визнала з посиланням на те, що:

-відповідно до комерційних актів, вантаж прибув в справних вагонах;

-втрата вантажу можлива через конструктивні зазори, які не були усунені вантажовідправником;

-позивачем не доведена ціна одиниці продукції (ст.115 Статуту залізниць України).

Державне підприємство “Ровенькиантрацит” вимоги комбінату не визнало з посиланням на те, що:

-залізниця прийняла спірні вагони до перевезення без зауважень;

-згідно ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту його видачі одержувачеві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

09.07.11р. Державним підприємством “Ровенькиантрацит” (вантажовідправник) на адресу Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” , надалі перейменованого в Публічне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (вантажоодержувач) у напіввагонах №№ 53525176, 56008238 за залізничною накладною на групу вагонів № 53246872 зі станції Фащівка Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило кварцит антрацит у вологому стані. За накладною вага у вагоні:

-№ 53525176 нетто 69 000 кг (брутто не зазначено, тара -21 800 кг);

-№ 56008238 нетто 69 000 кг (брутто не зазначено, тара -22 400 кг).

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № ДУК-01/10-42р/4521, укладеним 07.09.10р. з Товариством з обмеженою відповідальністю “Метінвест холдінг”. Згідно специфікації від 01.07.2011р. ціна 1т вугілля АШ 0-6 збагач. 777,47грн. без ПДВ.

Згідно рахунку відправника (Державне підприємство “Ровенькиантрацит”) вартість 1т антрациту за спірною відправкою становить 804,64грн. (з ПДВ).

На станцію призначення вагони прибули 11.07.2011р., де були складені акти загальної форми № 1-116 від 11.07.2011р., № 1-117 від 11.07.2011р. Підстава складання актів загальної форми: під час огляду було виявлені воронкоподібні заглиблення у напіввагоні № 53525176 - над 2, 5, 6 люками, у напіввагоні № 56008238 - над 2, 4, 5 люками.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею були складені комерційні акти від 11.07.2011р. БН 699496/149 та БН 699497/150, згідно з якими:

БН 699496/149 від 11.07.2011р. (вагон № 53525176):

-вагон в технічному відношенні справний;

-навантаження нижче рівня бортів на 40-50см, рівномірне, розрівняне;

-поверхня вантажу маркована вапном, над 2, 5, 6 люками маркування порушене;

-є воронкоподібне заглиблення над 2 люком: 50см х 50см х 60см в глибину, над 5 люком: 50см х 40см х 50см в глибину, над 6 люком: 60см х 50см х 50см в глибину вагону;

-витікання вантажу на станції немає;

-люки і двері зачинені, над 2, 5, 6 люками є конструктивні зазори до 10мм, які не усунуті відправником;

-зважування вагону проводилося на справних, повірених 150 т електронних терезах станції Сартана-2 ПАТ “ММК ім. Ілліча” з повною зупинкою вагону;

-вага нетто зважування вантажу 67 200кг (брутто 89 000кг, тари з брусу 21 800 кг), нестача вантажу складає 1 800кг проти даних залізничної накладної;

БН 699497/150 від 11.07.2011р. (вагон № 56008238):

-вагон в технічному відношенні справний;

-навантаження нижче рівня бортів на 40-50см, пегорбоподібне;

-поверхня вантажу маркована вапном, над 2, 4, 5 люками маркування порушене;

-є воронкоподібне заглиблення над 2 люком: 70см х 60см х 60см в глибину, між 4-5 люками 100см х 100см до підлоги вагону;

-є витікання вантажу, усунене за допомогою мотлоху;

-люки і двері справні та зачинені, над 2, 4, 5 люками є конструктивні зазори до 12мм, які не усунуті відправником;

-зважування вагону проводилося на справних, повірених 150 т електронних терезах станції Сартана-2 ПАТ “ММК ім. Ілліча” з повною зупинкою вагону;

-вага нетто зважування вантажу 64 900кг (брутто 87 300кг, тари з брусу 22 400 кг), нестача вантажу складає 4 100кг проти даних залізничної накладної;

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема з боку залізниці - начальником станції, двома прийомоздавальниками, один з яких старший, з боку одержувача - вагарем комбінату.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобовязаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційними актами.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 2 526,57 грн. із розрахунку: 3 140 кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 804,64грн. (вартість 1т антрациту, зданого до перевезення з ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню за рахунок перевізника частково у сумі 2 526,57 грн. В іншій частині позов задоволенню не підлягає, так як позивач допустився помилки під час розрахунку суми нестачі.

Позов до вантажовідправника заявлений без достатніх на те підстав і задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення судом врахована та обставина, що на залізниці лежить обов'язок подавати під завантаження справні, у технічному відношенні, вагони (ст.31 Статуту залізниць України) і тому якщо вона подала несправні вагони, повинна відповідати за нестачу, яка виникла внаслідок цього. Якщо припустити, що відправник здійснив завантаження у несправні вагони, то постає правомірне питання: чому несправність вагонів і витікання вантажу не було виявлено на станції відправлення? На ці запитання залізниця суду пояснень не дала. Так само як і наполягаючи на тому, що вагони під завантаження були подані у технічному відношення справними, не надала пояснення на питання де і яким чином вони були пошкоджені.

Однак, згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У звязку з цим є правомірним припущення, що якщо б відправник завантажив несправні вагони, то на станції відправлення це було б виявлено.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов у частині щодо ДП „Донецька залізниця” задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019, 260030000173 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, (87504, м. Маріуполь, вул.. Шевченко, 1, п/р №26002962487612 в ПАТ “ПУМБ” м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ банку 14282829, код ЄДРПОУ позивача 00191129) 2 526,57 грн. основного боргу (вартість нестачі), 77,59грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 179,53грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

У задоволенні позову до Державного підприємства “Ровенькиантрацит” відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено 12.01.2012р.

Надруковано примірників:

1 до справи;

1 позивачу;

1 відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18