Рішення № 20798500, 20.12.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року справа № 5020-1702/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-1702/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс»

до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України,

за участю представників:

позивача ОСОБА_2, довіреність б/н від 20.08.2009;

відповідача - ОСОБА_3, головний юрисконсульт Управління по роботі з проблемними активами Департаменту контролю банківських ризиків, довіреність №591/11.5.2 від 03.08.2011;

третьої особи (приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1) - не зявився;

третьої особи (Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України) - не зявився;

Суть спору:

26.10.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27.10.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27.10.2011 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс»у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 10.11.2011 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення звернення стягнення на заставлене майно посилаючись на те, що воно може бути реалізоване третім особам без достатніх правових підстав. Доказів зазначеного позивачем не подано.

10.11.2011 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про передачу матеріалів справи за підсудністю до господарського суду міста Києва.

У судовому засіданні 24.11.2011 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони органам ДВС, у тому числі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відповідачу вчиняти будь-які дії відносно майна, що належить позивачу, до моменту вирішення спору.

Треті особи явку уповноваженого представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, третя особа Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про причини неявки суд не повідомила.

24.11.2011 від третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 надішли письмові пояснення по суті спору та клопотання про вирішення спору у її відсутність. Третя особа заперечує проти позовних вимог, вважає, що у нотаріуса були відсутні підставі для відмови у вчиненні виконавчих написів (том 3 арк.с.53-54).

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України подав суду відзив на позовну заяву та пояснив, що валюта зобовязання, що міститься у виконавчих написах, відповідає валюті, що передбачена кредитним договором. Також відповідач подав усі необхідні для вчинення виконавчих написів документи та виконавчі написи вчинено з дотриманням строків, передбачених Законом України «Про нотаріат»(том 2 арк.с.1-3).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін

в с т а н о в и в:

27 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс» (Позичальник, надалі позивач) та Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», що перейменовано на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»в порядку Закону України «Про акціонерні товариства», (Кредитор, надалі відповідач) був укладений кредитний договір №20.07/08-МНЛ, згідно умов якого відповідач зобов'язався надати позивачу кредит в сумі 12000 000,00 доларів США.

На забезпечення виконання зобовязань в повному обсязі за кредитним договором №20.07/08-МНЛ від 27.06.2008 та додаткових угод до нього між сторонами 02.07.2008 було укладено іпотечні договори про передання в іпотеку наступного нерухомого майна, що належить позивачу на праві власності, (том 1 арк.с.25-57):

-комплекс гостевих номерів з приміщеннями обслуговування, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, проспект Жовтневої революції, 44, який складається з приміщень 1-го поверху з №ІV-1 по ІV-З; 2-го поверху з ІV-4 по ІV-34; 3-го поверху з №ІV-35 по ІV-66; 4-го поверху №ІV-67 по IV-87 - в літ. «А.»суспільно-торговельного комплексу обслуговування, загальною площею 923,40 кв.м;

-приміщення спортивно-оздоровчого центру, що знаходяться за адресою: місто Севастополь, проспект Жовтневої революції, 38/12, які складаються з: приміщення 3-го поверху VІІ-4; приміщень 4-го поверху з ХІІІ-1 по ХШ-17 та з XIV-1 по XIV-19, загальною площею 901,50 кв.м;

-кафе-бар (з літньою площадкою), що знаходиться за адресою: місто Севастополь, проспект Жовтневої революції, 44, яке складається з нежилих приміщень з №І-1 по І-15 в цокольному поверсі літ «А»суспільно-торговельного комплексу обслуговування, загально площею 130,80 кв.м;

-будівлю діагностико-оздоровчо-консультаційного центру соціального обслуговування, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, проспект Жовтневої революції, 33-А/1, яка складається з блоку 1, літ. «А»з підвалом, прибудовами літ. «а», літ. «а1», літ. «а2», терасою та ґанком, загальною площею 2739,10 кв.м;

-нежитлові приміщення 2-го поверху ХІ-1; ХІ-2, що знаходяться за адресою: місто Севастополь, проспект Жовтневої революції, 44/1, загальною площею 43,4 кв.м.

12 вересня 2011 року на адресу позивача надішли копії постанов Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 30.08.2011 про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. від 12.08.2011 №2968, №2969, №2970, №2971, 2974 (том 1 арк.с.10-24), якими було звернено стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечними договорами.

Як зазначив позивач, у нотаріуса не було достатніх підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем є безспірним, тому не мав права вчиняти виконавчі написи. Крім того, позивач вважає, що виконавчі написи вчинені на виконання зобовязань, які договорами іпотеки не визначені, оскільки сума боргу у написах та договорах іпотеки вказаний у різної валюті.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

У пунктах 4.2 іпотечних договорів передбачено випадки, коли Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема у разі виникнення у останнього права вимагати дострокового виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та/або за іпотечними договорами.

Відповідно до пунктів 5.1 іпотечних договорів звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором Іпотекодержателя, у тому числі шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом.

12.08.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинено виконавчі написи за іпотечними договорами про звернення стягнення на нерухоме майно позивача, яке є предметом іпотеки (том 3 арк.с.47-51).

Відповідно до частини першої статі 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною шостою статті 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачене Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинного з 01.01.2004, який визначає правовий режим регулювання обтяжень майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями вказаного Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, вищенаведеними нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, умови договору щодо звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису суперечать нормам чинного законодавства.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину, згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-другою, пятою а шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та визнання спірних виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі позову) покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 82, 82-1, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати виконавчі написи, зареєстровані в реєстрі за №2968, №2969, №2970, №2971, 2974, вчинені 12.08.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс», такими, що не підлягають виконанню.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01004, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс» (99011, місто Севастополь, вулиця Очаківців, 26 кв. 1; ідентифікаційний код 30475947) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 26.12.2011.