Рішення № 20732252, 19.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.11 р. Справа № 19/130пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мекрос”, м.Донецьк

про зобовязання повернути в натурі одержані по кредитному договору кошти в розмірі 915595,42 дол.США та 122000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача: не зявився

Суд перебував в нарадчій кімнаті

19.12.2011р. з 12.00 год. по 12.10 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мекрос”, м.Донецьк про зобовязання повернути в натурі одержані по кредитному договору кошти в розмірі 915595,42 дол.США та 122000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на визнання недійсним кредитного договору № 010/05/00172 від 14.04.2008р. та невиконання відповідача обовязку повернути в натурі одержані грошові кошти за вказаним кредитним договором в розмірі 915595,42 дол. США та 122000,00грн.

Ухвалою від 21.11.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/130пн.

Представник позивача в судовому засіданні 19.12.2011р. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в жодне судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відбитком штемпелю канцелярії на ухвалах суду від 21.11.2011р., 29.11.2011р.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №729863, Товариство з обмеженою відповідальністю „Мекрос” зареєстровано за адресою: 83058, м. Донецьк, вул. Бессарабська, 1.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Процесуальні документи суду надсилались на адресу реєстрації відповідача, а також на адресу, що визначена позивачем як поштова адреса ТОВ „Мекрос”: 83058, м. Донецьк, вул. Бессарабська, 24.

Проте, відповідач в судові засідання не зявлявся, витребувані судом документи не представив, про поважність причин невиконання вимог суду не повідомив.

Відповідно до розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

14 квітня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ в особі Донецької обласної дирекції (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мекрос” (позичальник) був укладений кредитний договір №010/05/00172 від 14.04.2008р. (кредитний договір) за умовами якого кредитор зобовязався надати позичальнику кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 990 000,00 доларів США, але не більше суми еквівалентній 5 000 000 грн. 00 коп. на дату укладення цільового договору, а позичальник зобовязався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору, сплатити 13% річних за користування ним та комісії.

10 жовтня 2008р. між кредитором та позичальником укладено додаткову угоду №010/05/00172/1 до кредитного договору від 14.04.2008р. №010/05/00172, згідно якої кредитор зобовязався надати позичальнику кредит у сумі еквівалентній 5 000 000 грн. 00 коп. Вказаною угодою були змінені відсоткові ставки річних за надання коштів у національній валюті 19% річних, у доларах США 13% річних.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2011р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 28.09.2011р. скасовано рішення господарського суду Донецької області по справі № 1/191пд від 30.05.2011 р.; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мекрос” м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства “Райфайзен Банк Аваль” м.Київ в особі Донецької обласної Дирекції м. Донецьк задоволені та визнано недійсним кредитний договір №010/05/00172 від 14.04.2008р. з додатковими угодами №№ 010/05/00172/1 від 10.10.2008р., 010/05/00172 від 26.01.2009р.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У звязку з тим, що кредитний договір №010/05/00172 від 14.04.2008р. з додатковими угодами №№ 010/05/00172/1 від 10.10.2008р., 010/05/00172 від 26.01.2009р. визнано недійсним, позивач звернувся до суду з вимогою про зобовязання повернути йому в натурі одержані за недійсним правочином грошові кошти, тобто з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом квітня травня 2008 року позивач перерахував відповідачеві за недійсною угодою 990000 доларів США та 10 жовтня 2008 року 122000 грн. , фактично відповідач повернув позивачу 74404,00 дол.США. Наразі залишились неповернутими грошові кошти в сумі 915595,42 дол. США та 122000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківських рахунків, які є належними доказами відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

31 жовтня 2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №120-1-1/12236 про погашення дебіторської заборгованості перед банком, отримання якої підтверджується копією поштового повідомлення №05726589 про вручення поштового відправлення. Вищевказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Суд розцінює цю вимогу, як вимогу про повернення безпідставно набутого майна на підставі ч. 3 пп.1 ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Крім зазначеного положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним право чином.

За приписами ст. 1313 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Таким чином у відповідача виникає зобовязання здійснити дії щодо повернення безпідставно отриманого майна у вигляді грошових коштів- 915595,42 дол.США та 122000,00 грн., безпосередньо з акту цивільного законодавства, а саме приписів ст.ст. 11,177, 209, 216, 1212, 1213 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Враховуючи предявлення вимоги позивачем 31.10.2011 року , та отримання відповідачем цієї вимоги 3.11.2011 року, зобовязання по поверненню грошових коштів повинно було бути виконане не пізніш 10.11.2011 року. Позивач звернувся з позовом 18.11.2011 року, тобто предявлення позову не є передчасним.

З огляду на вищевикладене, враховуючи факт визнання кредитного договору недійсним та неповернення відповідачем одержаних за недійсним право чином коштів в повному обсязі, позовні вимоги щодо зобовязання повернути в натурі одержані за визнаним недійсним кредитним договором кошти в розмірі 915595,42 дол.США та 122000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати підлягають віднесенню на відповідача. Аналізуючи зміст позовних вимог суд приходить до висновку, що у разі позитивного рішення з відповідної справи заявник одержує майно у вигляді грошових коштів, у звязку з чим розмір судового збору повинен визначатись згідно з вимогами пункту 2 частини першої статті 55 ГПК України. У звязку з чим з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому Законом України „Про судовий збір”.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 209, 216, 530, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 27, 33-35, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мекрос”, м.Донецьк про зобовязання повернути в натурі одержані по кредитному договору кошти в розмірі 915595,42 дол.США та 122000,00 грн. задовольнити.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Мекрос” (83058, м. Донецьк, вул. Бесарабська, б.1 ЄДРПОУ 32458090) повернути на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ (01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9 ЄДРПОУ 14305909) грошові кошти в сумі 915595,42 дол.США та 122000,00 грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Мекрос” (83058, м. Донецьк, вул. Бесарабська, б.1 ЄДРПОУ 32458090) на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9 ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору в сумі 941, 00 грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Мекрос” (83058, м. Донецьк, вул. Бесарабська, б.1 ЄДРПОУ 32458090 на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 55 519,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.12.2011р оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 26.12.2011р.