Рішення № 20732250, 20.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.11 р. Справа № 37/310

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Сєвдалін”, м. Донецьк

про: стягнення за договором оренди №б/н від 13.04.2010 р. нежитлових вбудованих приміщень загальною площею №196,1м2 заборгованості в розмірі 25499,29грн., інфляційних у розмірі 24.71 грн., 3% річних в розмірі 136,17 грн., пені в розмірі 703,54 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю

від відповідача: не зявився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

20.12.2011р. з 10.40 год. по 10.50 год.

Суть справи:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк (далі Позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Сєвдалін”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення за договором оренди №б/н від 13.04.2010р. заборгованості в розмірі 25499,29грн., інфляційних у розмірі 24.71 грн., 3% річних в розмірі 136,17 грн., пені в розмірі 703,54 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди приміщення від 13.04.2010р. в частині сплати орендних платежів, у звязку з чим нараховує до стягнення 3% річних, інфляційну складову за час прострочення виконання зазначеного грошового зобов'язання та пеню.

Ухвалою від 31.10.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №37/310.

У звязку з перебуванням судді Попкова Д.О. на лікарняному, справу №37/310 передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого для розгляду вищевказаної справи призначено суддю Демідову П.В.

В судовому засіданні 20.12.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача не зявився в жодне судове засідання, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відбитком штемпелю канцелярії на ухвалах суду від 31.10.2011р., 28.11.2011р.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 09.11.2011р. приватне підприємство „Сєвдалін” зареєстровано за адресою: 83110, м. Донецьк, вул. Раздольна, 21, кв.45.

На адресу суду повернуто поштові відправлення, надіслані відповідачу за вказаною адресою, №15223197 з відміткою органу поштового звязку „за закінченням терміну зберігання”.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" іт.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідно до розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42, 43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

13 квітня 2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендодавець) та Приватним підприємцем „Севдалін”(далі - орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець зобовязується передати орендарю в тимчасове платне користування нежитлове вбудоване приміщення площею 196,1 кв.м. з майном, що знаходиться в ньому, розташоване на цокольному поверсі будівлі за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, „26” (далі приміщення), для використання його в якості бару-кофейні, а орендар зобовязується прийняти приміщення, користуватися ним за призначенням, своєчасно вносити орендну плату та повернути приміщення у встановлений строк в стані, в якому воно було прийнято, з урахуванням нормального зносу.

За умовами п.1.3. договору передача орендарю, а також повернення орендодавцю приміщення здійснюється з підписанням актів прийому-передачі, в яких відображується стан приміщення, а також перелік та стан майна орендодавця.

Згідно п 1.4. договору приміщення передається в оренду на строк 2 роки 11 місяців. Відновлювальна вартість приміщення становить 3 000000 грн. (п.1.5. договору). Орендодавець зобовязується передати, а орендар прийняти приміщення 14 квітня 2010р.

За приписами п.1.7. договору орендодавець не є власником приміщення, має право користування ним на підставі Договору оренди від 15.03.2010р., відповідно до якого має право передавати приміщення в суборенду. Оренда за цим договором є суборендою за первісним договором.

Згідно з п.2.1, орендна плата за період з моменту підписання цього договору та по 31 серпня 2010р. включно становить 15000, 00 грн. за місяць без ПДВ, а з першого вересня 2010р. в розмірі 20000,00 грн. за місяць без ПДВ. Перші два роки розмір орендної плати зміні не підлягає. В подальшому розмір орендної плати щомісячно коригується на останній опублікований індекс інфляції, якщо такий індекс більш ніж 100%. Розрахунки проводяться в національній валюті України у безготівковому порядку або готівкою.

Відповідно до п. 2.3.3. плата за кожний місяць оренди сплачується не пізніше 15 числа розрахункового місяця.

За умовами п.2.4. договору крім орендної плати, орендар перераховує орендодавцю кошти для сплати споживаних орендарем комунальних послуг.

Відповідно до п.2.5. договору в разі збільшення затрат орендодавця на утримання приміщення, збільшення ринкового розміру орендної плати за аналогічні чи подібні приміщення, орендна плата за договором підлягає перегляду та відповідному збільшенню, про що орендар повідомляється письмово. Протягом 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення орендарем сторони підписують відповідну додаткову угоду.

Пунктом 4.2. договору встановлено що в разі прострочки виконання грошових зобовязань орендар сплачує орендодавцю суму боргу з урахування індексу інфляції і пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.6.1. договору договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Згідно з п.1.3 договору, 13.04.2010р. приміщення було передано в оренду Приватному підприємству „Сєвдалін”, м. Донецьк, про що сторонами складено відповідний акт прийому-передачі.

Сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до договору оренди від 13.04.10р., якими змінювався розмір орендної плати за визначений період, зокрема, додатковою угодою від 31.05.2011р. сторони змінили розмір орендної плати за період з 01.06.2011р. по 31.08.2011р., встановивши її в розмірі 14000,00грн. в місяць.

15 серпня 2011р. у звязку з припинення дії договору оренди приміщення було передано ОСОБА_1, про що сторонами складено відповідний акт прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору оренди від 13.04.2010р.; встановлені ст.207 Цивільного кодексу України вимоги щодо форми правочину сторонами дотримані, відсутні докази його визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що умови зазначеного правочини є дійсними та обовязковими для виконання сторонами. З огляду на вищевикладене, правові відносини, що склались між сторонами, підпадають під правове регулювання §§1, 4 Глави58 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначає позивач, відповідачем порушено приписи вищевикладених норм, заборгованість з орендної плати в сумі 25488,29грн. залишилась ним не сплаченою. Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з повідомленням від 01.08.2011р. про наявність заборгованості в розмірі 23 583,31 грн., яке власноруч отримано відповідачем, проте залишене ним без відповіді та задоволення, у звязку з чим 10.10.2011р. позивач звернувся до нього з претензією, в якій вимагав сплатити суму боргу в сумі 25488,29грн. Вищевказана претензія була також залишена відповідачем без задоволення.

Під час судового розгляду справи №37/310 відповідачем не надано доказів належного виконання зобов'язань за договором оренди від 14.04.2010р. та не спростовано наявності заборгованості з орендної плати за договором.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та з пояснень позивача у судовому засіданні, до суми заборгованості за орендною платою за період з 01.07.2011р. по 15.08.2011р. окрім 21000,00 грн. заборгованості за орендною платою включена заборгованість по сплаті комунальних платежів.

За умовами п.2.4. договору крім орендної плати, орендар перераховує орендодавцю кошти для сплати споживаних орендарем комунальних послуг: холодного водопостачання, теплопостачання, електропостачання, вивозу сміття, а також експлуатаційних витрат та витрат по сплаті сигналізації. Вказані кошти передаються щомісячно протягом 5 робочих днів з моменту надання виставлення орендодавцем відповідного рахунку.

Між тим, із наявних матеріалів справи не вбачається доказів виставлення позивачем або отримання відповідачем рахунків або будь-якої іншої вимоги про сплату комунальних платежів, що передбачено п.2.4. договору.

До того, відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Включаючи в розмір орендної плати заборгованість за послугами холодного водопостачання, теплопостачання, електропостачання, вивозу сміття, а також експлуатаційних витрат та витрат по сплаті сигналізації, позивач не визначився з розміром відшкодування щодо кожної зі спожитих відповідачем послуг, не надав суду розрахунок заборгованості щодо кожної із спожитих послуг. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що надати суду розрахунок заборгованості за кожною отриманою комунальною послугою не представляється можливим.

Враховуючи приписи ст. ст.33,34 ГПК України , суд приходить до висновку про недоведеність позивачем вимог щодо стягнення 4499,29 грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми, позивачем заявлено до стягнення 24,71 грн. інфляційних за вересень, 3% річних в розмірі 136,17 грн., пеню в розмірі 703,54 грн., нараховані за період з 16.08.2011р. по 19.10.2011р.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки інфляційних за вересень, 3% річних та пені та встановлено, що вони є невірними, з огляду на те, що визначаючи базу для їх нарахування, позивач виходив зі суми заборгованості 25 499,29 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд задовольняє вимоги щодо стягнення інфляційних,3% річних та пені виходячи з розміру вимог , яки задовольняються. З огляду на викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення інфляційних за вересень у розмірі 21,00 грн., 3% річних в розмірі 112,19грн. та пені в розмірі 579,66 грн. за період 1.08.2011 року по 19.10.2011 року.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 612, §§1, 4 Глави58 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 24, 33-35, 43, 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк до Приватного підприємства „Сєвдалін”, м. Донецьк про стягнення по договору оренди від 13.04.2010р. заборгованості в розмірі 25499,29 грн., інфляційних у розмірі 24,71грн., 3% річних у розмірі 136,17 грн. та пені у розмірі 703,54 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Приватного підприємства „Сєвдалін” (83110, м. Донецьк, вул. Раздольна, 21, кв.45 , ідентифікаційний код 37041236) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за договором оренди від 13.04.2010р. у розмірі 21000,00 грн., інфляційних за вересень в сумі 21,00 грн., 3% річних у розмірі 112,19грн., пені в сумі 579,66 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 217,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 194,46 грн.

В задоволені решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 26.12.2011р.

Суддя Демідова П.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >