Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22/37726.12.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»
до Приватного підприємства «Богуславпаливо»
третя особа Приватне підприємство «Торговельна компанія «Енергія»
про звернення стягнення на предмет іпотеки за договорами іпотеки від 28.12.2010р.,
від 13.01.2011р.
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 673/11.5.2 від 31.08.2011р.);
від відповідача не зявились;
В судовому засіданні 26.12.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»(надалі ПАТ «ВТБ Банк», позивач) звернулось до суду з позовом в якому заявлені вимоги:
- звернути стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором від 28.12.2010р. та іпотечним договором від 13.01.2011р., що належать Приватному підприємству «Богуславпаливо»(надалі ПП «Богуславпаливо», відповідач), а саме на:
нежитлові будівлі: літ. «А», пл. 65,8 кв. м.; «Б»пл. 56,7 кв. м.; що складаються з: адмін. будівлі, літ. А, загальною площею 65,8 кв. м.; складу, літ. Б, загальною площею 56,7 кв. м.; вимощення, №1, загальною площею 4834,0 кв. м.; бетонного укріплення №2; огорожі, № 3-5, загальною площею 216, 7 кв. м., які знаходяться за адресою: Київська область, Богуславський район, місто Богуслав, вулиця Шевченка, будинок 150;
нежитлові будівлі: літ. «А», пл.180, 6 кв. м.; «Б»пл. 212,1 кв. м., що складаються з: адмінбудівлі, літ. А, загальною площею 180,6 кв. м., гаража, літ. Б, загальною площею 212,1 кв. м.; огорожі, №1-2, загальною площею 81,70 кв. м.; майданчика для складування топлива, №3, загальною площею 13,300 кв. м.; пожежного резервуар - 1 шт., № 4; резервуар для мастил, № 5; естакада для розвантажування вагонів з під'їзним шляхом, № 6,6а, які знаходяться за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, провулок Захарченка, будинок 4 (чотири).
- кошти, що будуть отримані внаслідок звернення стягнення на предмети іпотеки, звернути на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», в рахунок погашення загальної заборгованості Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Енергія»за Кредитним договором № 100.2.3-04/143к-10 від 28.12.2010р. в розмірі 5 373 680,32 грн.. Згідно з заявою поданою на вимоги суду, у відповідності зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку»для вирішення спору в судовому порядку, позивач також просив:
- спосіб реалізації предметів іпотеки вказати шляхом проведення прилюдних торгів;
- початкову ціну предмету іпотеки за договором від 28.12.2010р. посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстрованим в реєстрі за № 7636, для подальшої реалізації вказувати згідно п. 2.2 договору іпотеки та встановити в розмірі 3087042 грн.;
- початкову ціну предмету іпотеки по договору іпотеки від 13.01.2011р. посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстрованому в реєстрі за № 51, для подальшої реалізації вказувати згідно п. 2.2 договору іпотеки та встановити в розмірі 547867 грн.;
- щодо пріоритету та розміру вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предметів іпотеки, ПАТ «ВТБ Банк»має першочергове право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предметів іпотеки переважно перед іншими особами відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку», що підтверджено витягами з Державного реєстру іпотек.
Відповідач в судові засідання не зявлявся, судом отримано заяву про визнання позову частково, в якій, зокрема відзначалося про недобросовісність дій банку, недотримання умов договору та процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, а також про безпідставність заявленого клопотання щодо забезпечення позову.
Ухвалою суду від 27.10.2011р. до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Приватне підприємство «Торговельна компанія «Енергія», яке є позичальником за кредитним договором, вимоги позивача за яким були забезпечені договорами іпотеки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
28 грудня 2010р. між ПАТ «ВТБ Банк»та ПП «Торговельна компанія «Енергія»укладено кредитний договір № 100.2.3-04/143к-10 за умовами якого банк зобовязувався надати позичальнику кредит в сумі 10000000 грн., а позичальник зобовязувався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 27 червня 2012р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобовязання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором.
За умовами договору (п. 1.1.1) кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеного відповідно до погодженого графіка.
Підтвердженням виконання позивачем зобовязань за договором, зокрема щодо надання в користування позичальника кредитних коштів в сумі 3434379, 96 грн. та 1438492, 19 грн. є надані до матеріалів справи меморіальні ордери № 13520 від 23.02.2011р., № 14219 від 17.01.2011р..
В силу положень договору (п. 8.1) усі додатки, зміни та доповнення до договору мають бути укладені в письмовій формі, скріплені печатками та підписані уповноваженими на те представниками сторін, з обовязковим посиланням на договір та будуть невідємними частинами договору.
Згідно з договорами № 1 від 24.02.2011р., № 2 від 01.04.2011р. внесено зміни до кредитного договору шляхом викладення та доповнення по відповідних положеннях договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Про виконання сторонами зобовязань по договору свідчать надані до справи виписки, що підтверджують рух коштів, їх зарахування по погашенню сплачених коштів, винесенню простроченої заборгованості та інше.
Графік погашення кредиту викладений у п. 1.1.2 кредитного договору, а порядок нарахування та сплати процентів погоджений у розділі 3 договору, де у п. 3.1.3 договору встановлено, що сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок обліку/сплати процентів, визначений п. 10.1 договору у наступному порядку:
- щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно - проценти, нараховані відповідно до п. 3.1.2 договору;
- в день повного повернення заборгованості за кредитом.
У випадку невикористання всієї суми кредиту, позичальник зобовязаний сплатити банку комісію за управління невикористаною частиною кредитної лінії в розмірі 1% річних із розрахунку факт/365 від суми невикористаної частини кредиту, на отримання якої у позичальника виникло право згідно договору (п. 3.5.1 договору).
Строки сплати відсотків за користування кредитом, а також сплати комісії визначені договором, позичальником порушені, згідно приведеного розрахунку заборгованості прострочено сплату процентів станом на 25.07.2011р., що становить суму 441479, 59 грн., а також у періоді з 25.04.2011р. по 24.07.2011р. допущено прострочення по сплаті комісії за невикористаний ліміт в сумі 12782, 70 грн..
Згідно з п. 5.2 договору, у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право відкликати власні зобовязання з кредитування за цим договором та/або вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит, а позичальник зобовязаний незважаючи на положення п. 1.1.2 договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями (окрім комісії за дострокове розірвання цього договору), що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно умов договору, в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги; у разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, а також вчиняти всі інші дії щодо стягнення заборгованості згідно чинного законодавства.
Наведені положення договору кореспондуються зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
У листі-вимозі за вих. № 21/52/100-08-02 від 26.06.2011р., яка адресована позичальнику (ПП «Торговельна компанія «Енергія») позивач зазначав про наявність заборгованості за кредитним договором № 100.2.3-04/143к-10, і з посиланням на п. 5.2 договору, вимагав виконати порушене зобовязання та повністю повернути всю суму кредиту за кредитним договором, а також сплатити штрафні санкції передбачені кредитним договором протягом 3 банківських днів від дати одержання вимоги.
Доказів направлення зазначеної вимоги позичальнику на вимоги суду (ухвали від 27.10.2011р., від 21.11.2011р.) позивачем не представлено, документів які б підтверджували погашення існуючої заборгованості по договору матеріали справи також не містять.
Згідно приведених розрахунків станом на 02.08.2011р. строкова заборгованість по кредиту становить 4872872, 15 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих з 25.03.2011р. по 25.07.2011р. становить 441479, 59 грн.; строкова заборгованість по сплаті процентів нарахованих з 25.07.2011р. по 31.07.2011р. становить 35044, 63 грн.; прострочена заборгованість по сплаті комісії за невикористаний ліміт, нарахованої за період з 25.04.2011р. по 24.07.2011р. становить 12782, 70 грн.; строкова заборгованість по сплаті за невикористаний ліміт, нарахованої за період з 25.07.2011р. по 31.07.2011р. становить 983, 28 грн.. Окрім того, до загальної заборгованості позичальника позивачем включено нараховані штрафні санкції за період прострочення сплати процентів з 01.05.2011р. по 01.08.2011р. у вигляді пені в сумі 7615, 64 грн., 3% річних 1494, 47 грн., інфляційних втрат 1407, 86 грн..
Заборгованість по сумі кредиту, нарахованих відсотках та комісії підтверджена наданими до справи банківськими виписками, а жодних доказів у спростування наявного боргу суду не представлено.
Нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за прострочення зобовязання з погашення плати за кредит передбачене п. 7.2 договору, сплата інфляційних збитків та 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання визначена на законодавчому рівні у ст. 625 ЦК України.
У відповідності з п. 4.3.6 кредитного договору позичальник зобовязаний достроково сплатити боргові зобовязання за кредитом в повному обсязі у разі надходження заявленої вимоги банку щодо дострокового виконання боргових зобовязань у випадках передбачених п. 3.1.7, 5.2, 6.12 договору; а згідно з п. 4.2.3 договору, банк має право, у випадку невиконання позичальником умов п. 4.3.6 договору, звернути стягнення на заставлене майно/майнові права, чи скористатися іншими видами забезпечення виконання боргових зобовязань за договором.
Як те погоджено договором (п. 1.3), виконання позичальником своїх зобовязань за договором забезпечується:
- іпотекою нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: Київська область, місто Миронівка, провулок Захарченко, будинок 4 та належать на праві власності ПП «Богуславпаливо»(п. 1.3.7 договору);
- іпотекою нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: Київська область, місто Богуслав, вул. Шевченко, будинок 150, та належать на праві власності ПП «Богуславпаливо»(п. 1.3.8 договору).
В силу положень ст. 3 Закону «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Згідно з Законом України «Про іпотеку»13.01.2011р. та 28.12.2010р. обтяження по типу «іпотека»згідно договорів іпотеки укладених з ПП «Богуславпаливо»зареєстроване в Державному реєстрі іпотек, на майно накладено заборону відчуження, що підтверджено витягами про реєстрацію в єдиному державному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна за № 10710985, 10675299.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.
Згідно з п. 6.1 договорів іпотеки, що укладені між ПАТ «ВТБ Банк»та ПП «Богуславпаливо» 28.12.2010р. та 13.01.2011р.:
- у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобовязань за договором кредиту та/або іпотекодавцем за цим договором іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги в повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
В силу ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
До матеріалів справи позивачем залучено вимогу, що адресована ПП «Богуславпаливо»щодо погашення кредитної заборгованості позичальника за договором № 100.2.3-04/143к-10 від 28.12.2010р., у якій зокрема відзначалось про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі непогашення заборгованості перед банком.
Як вбачається з матеріалів справи, на день предявлення позову та розгляду справи в судовому засіданні зобовязання за кредитним договором № 100.2.3-04/143к-10 від 28.12.2010р. не виконані, сума заборгованості по кредитному договору щодо якої заявляються позивачем вимоги про погашення за рахунок предмета іпотеки, а саме: строкова заборгованість по кредиту 4872872, 15 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих з 25.03.2011р. по 25.07.2011р. в сумі 441479, 59 грн.; строкова заборгованість по сплаті процентів нарахованих з 25.07.2011р. по 31.07.2011р. в розмірі 35044, 63 грн.; прострочена заборгованість по сплаті комісії за невикористаний ліміт, нарахованої за період з 25.04.2011р. по 24.07.2011р. в сумі 12782, 70 грн.; строкова заборгованість по сплаті за невикористаний ліміт, нарахованої за період з 25.07.2011р. по 31.07.2011р. в сумі 983, 28 грн.; нараховані станом на 01.08.2011р. суми пені 7615, 64 грн., 3% річних 1494, 47 грн., інфляційних втрат 1407, 86 грн., не сплачені, що свідчить про порушення договірних зобовязань щодо повернення кредиту та сплаті процентів, в порядку та на умовах, встановлених кредитним договором.
Заявлені позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 100.2.3-04/143к-10 від 28.12.2010р. за рахунок коштів отриманих від реалізації предметів іпотеки задовольняються судом через визнання заявленого позову ПП «Богулавпаливо»та при встановленому факті наявності заборгованості позичальника ПП «Торгівельна компанія «Енергія» за кредитним договором.
Згідно з ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку»початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
При укладенні договорів іпотеки від 28.12.2010р., від 13.01.2011р. сторони у п. 2.2 договорів передбачили, що за домовленістю сторін, на момент укладення договору, предмети іпотеки оцінено в сумі 547867 грн. та 3087042 грн., що відповідно свідчить про обґрунтованість вимог позивача щодо визначення вказаної початкової ціни продажу вартості предметів іпотеки.
Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
В даному випадку, матеріали справи не підтверджують виникнення спору у справі внаслідок дій відповідача, оскільки ним позов визнається, а у відзиві на позов зазначено про недотримання процедури звернення стягнення саме з боку банку.
Вимоги суду викладені в ухвалах позивачем не виконані, розгляд справи призначений на 21.11.2011р. було відкладено саме через ненадання суду витребуваних ухвалою від 27.10.2011р. доказів, а враховуючи, що вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки позивачем передані на розгляд суду, обовязком позивача є доведення, в даному випадку, факту звернення до відповідача, який є відмінним від боржника, з відповідною вимогою належними доказами, які можуть бути перевірені (підтверджені) судом.
Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».
Зазначена позиція викладена в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010) від 07.10.2010р. (судова палата у цивільних справах Верховного Суду України), в яких також зазначено, що у випадках, коли з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога, передбачена ст. 35 Закону України «Про іпотеку»банком іпотекодавцю та/або боржнику не направлялася, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, в його задоволенні може бути відмовлено. Тобто недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові.
Заявлені позивачем вимоги належними доказами, які б свідчили про порушення відповідачем прав позивача, невизнання таких чи оспорювання не підтверджені, на вимоги суду (ухвали від 27.10.2011р., від 21.11.2011р.) позивачем не надано доказів направлення вимог до поручителя та до позичальника про дострокове погашення кредитної заборгованості, а рішення про задоволення позовних вимог прийнято судом лише при врахуванні визнання позову відповідачем.
З урахуванням наведеного, витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача у справі, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Звернути стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором від 28.12.2010р. та іпотечним договором від 13.01.2011р., що належать Приватному підприємству «Богуславпаливо»(юрид. адреса: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна 23, кв. 17, ідент. код 32714525), а саме на:
нежитлові будівлі: літ. «А», пл. 65,8 кв. м.; «Б»пл. 56,7 кв. м.; що складаються з: адмін. будівлі, літ. А, загальною площею 65,8 кв. м.; складу, літ. Б, загальною площею 56,7 кв. м.; вимощення, №1, загальною площею 4834,0 кв. м.; бетонного укріплення №2; огорожі, № 3-5, загальною площею 216, 7 кв. м., які знаходяться за адресою: Київська область, Богуславський район, місто Богуслав, вулиця Шевченка, будинок 150;
нежитлові будівлі: літ. «А», пл.180, 6 кв. м.; «Б»пл. 212,1 кв. м., що складаються з: адмінбудівлі, літ. А, загальною площею 180,6 кв. м., гаража, літ. Б, загальною площею 212,1 кв. м.; огорожі, №1-2, загальною площею 81,70 кв. м.; майданчика для складування топлива, №3, загальною площею 13,300 кв. м.; пожежного резервуару - 1 шт., № 4; резервуару для мастил, № 5; естакада для розвантажування вагонів з під'їзним шляхом, № 6,6а, які знаходяться за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, провулок Захарченка, будинок 4 (чотири).
в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська 8/26, ідент. код 14359319):
- за кредитним договором № 100.2.3-04/143к-10 від 28.12.2010р. у розмірі строкової заборгованості по кредиту 4872872, 15 грн.; простроченої заборгованості по сплаті процентів, нарахованих з 25.03.2011р. по 25.07.2011р. в сумі 441479, 59 грн.; строкової заборгованості по сплаті процентів нарахованих з 25.07.2011р. по 31.07.2011р. в розмірі 35044, 63 грн.; простроченої заборгованості по сплаті комісії за невикористаний ліміт, нарахованої за період з 25.04.2011р. по 24.07.2011р. в сумі 12782, 70 грн.; строкової заборгованості по сплаті за невикористаний ліміт, нарахованої за період з 25.07.2011р. по 31.07.2011р. в сумі 983, 28 грн.; пені в сумі 7615, 64 грн., 3% річних 1494, 47 грн., інфляційних втрат 1407, 86 грн..
Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни продажу предмета іпотеки, що визначена сторонами у п. 2.2. іпотечних договорів від 28.12.2010р. та від 13.01.2011р., зокрема:
- нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: Київська область, місто Богуслав, вул. Шевченко, будинок 150, в сумі 547867 грн. (пятсот сорок сім тисяч вісімсот шістдесят сім гривень);
- нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: Київська область, місто Миронівка, провулок Захарченко, будинок 4 - в сумі 3087042 грн. (три мільйони вісімдесят сім тисяч сорок дві гривні).
3. Стягнути з Приватного підприємства «Богуславпаливо»(юрид. адреса: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна 23, кв. 17, ідент. код 32714525) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська 8/26, ідент. код 14359319) 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 03.01.2012
Судове рішення № 20533048, Господарський суд м. Києва було прийнято 26.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22/377. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: