Рішення № 20533047, 15.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/32215.12.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка СП»; до:Товариства з обмеженою відповідальністю «НС Нерухомість»;

про стягнення грошових коштів у розмірі 668 441,45 грн.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НС Нерухомість»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка СП»;

про стягнення грошових коштів у розмірі 217 566,50 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники за первісним позовом:

Від позивача:ОСОБА_1, представник, довіреність №26/10-11 від 26.10.2011 р.;

Від відповідача:ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н від 30.11.2011 р.;

ОСОБА_3, представник, довіреність №б/н від 30.11.2011 р.

Представники за зустрічним позовом:

Від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н від 30.11.2011 р.;

ОСОБА_3, представник, довіреність №б/н від 30.11.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_1, представник, довіреність №26/10-11 від 26.10.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 р. порушено провадження у справі №18/322, справа призначена слуханням на 01.12.2011 р. У судовому засіданні 01.12.2011 р. оголошено перерву до 15.12.2011 р. Відповідно до ст. 25 ГПК України ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2011 р. замінено Закрите акціонерне товариство «НС Нерухомість»в порядку процесуального правонаступництва на Товариство з обмеженою відповідальністю «НС «Нерухомість». Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2011 р. прийнято зустрічний позов ТОВ «НС Нерухомість»до ТОВ «Клініка СП»про стягнення коштів у розмірі 217566,50 грн. для спільного розгляду з первісним позовом.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

За первісним позовом

Позивач за первісним позовом у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 668 441,45 грн., а також 6684,42 грн. судових витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду м.Києва від 21.04.2011 року у справі № 26/67 у задоволенні позову ЗАТ «НС Нерухомість»до ТОВ «Клініка СП»про стягнення 117763,00 грн. відмовлено.

При цьому стягувач посилається на мотивувальну частину рішення господарського суду, в якій, зокрема, зазначено що договором оренди від 11.06.2009 року №2 сторонами не було досягнуто істотних умов, передбачених частиною першою статті 284 ГК України, а саме сторонами не погоджена вартість майна з урахуванням її індексації та не встановлений порядок використання амортизаційних відрахувань та орендна плата з урахуванням її індексації. Відтак такий договір вважається неукладеним або таким що не відбувся.

Отже, перераховані позивачем кошти за період з березня 2009 року по листопад 2010 року на користь відповідача у розмірі 668441,45 грн. він вважає набутими останнім без достатніх правових підстав.

В обґрунтування позову позивач за первісним позовом посилається на частину першу статті 1212 ЦК України щодо зобов»язання особи у зв»язку з набуттям та збереженням майна без достатньої правової підстави ; частину першу статті 1213 ЦК України про обов»язок повернення набувачем потерпілому безпідставно набутого майна в натурі.

Відповідач за первісним позовом у наданому відзиві на позов, а його представники у судових засіданнях вважають вимоги позивача необґрунтованими та неправомірними, а отже такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач наголошує на наявності між сторонами цивільних прав та обов»язків, які відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Також відповідач посилається на частину другу статті 640 Цивільного кодексу України, відповідно до вимог якої, якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на приписи статтей 759, 762, 795 Цивільного кодексу України, статті 283 Господарського кодексу України та зазначив, що тривале (понад півтора року) користування позивачем неналежним йому нежитловим приміщенням не може свідчити про те, що відповідач набув кошти безпідставно.

Відповідач у відзиві на позов акцентує на недопустимості застосування позивачем у спірних відносинах статтей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України з огляду на те, що отримана відповідачем орендна плата не може розглядатися як майно, яке підлягає повергненню, а є оплатою послуг.

Представником позивача в порядку статтей 66 та 67 Господарського процесуального кодексу України подана заява про забезпечення позову, в якій просить господарський суд вжити відповідних заходів щодо забезпечення заявленого позову у вигляді накладення арешту на нежиле приміщення загальною площею 135,80 квадратних метрів, розташованого за адресою: м.Київ, проспект Миколи Бажана, будинок № 16 літера А.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що відповідач, як власник приміщення, розмістив на Інтернет-сайті оголошення про продаж майна, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За зустрічним позовом

Позивач за зустрічним позовом у поданій до господарського суду зустрічній позовній заяві просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 189 996,20 грн. як належних платежів за фактичне користування приміщенням, 5 396,30 грн. трьох відсотків річних від прострочених сум заборгованості за період з 01.09.2011 р. по 30.11.2011 р.; 570,00 грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2011 р. по 30.11.2011 р., а також 21 604,00 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків у звязку із незаконним переплануванням приміщення.

Крім того позивач за зустрічним позовом просить господарський суд стягнути з ТОВ «Клініка СП»на свою користь судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4351,33 грн.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані статтями 625 та 762 Цивільного кодексу України та мотивовані тим що внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов»язань утворилася різниця між належною до сплати і фактично сплаченими сумами відповідачем, яка становить 189996,20 грн. на користь позивача. Ним доданий розрахунок щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних за період з 01.09.2010 р. по 30.11.2011 р., що складає 5396,30 грн., а також інфляційних втрат у розмірі 570,00 грн. за період з 01.03.2011 р. по 30.11.2011 р.

На думку позивача, з відповідача підлягає стягненню 21604,00 грн. витрат понесених останнім на проведення відновлювальних робіт внаслідок перепланування приміщення відповідачем без отримання на це згоди позивача та без дозволу відповідних органів на будівництво (перепланування) приміщення.

Позивач за зустрічним позовом просить господарський суд постановити ухвалу щодо забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках відповідача.

Відповідач за зустрічним позовом письмовий відзив не надав, натомість його представник у судовому засіданні позовні вимоги заперечив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

11.06.2009 р. між сторонами укладений договір №2 за умовами якого орендодавець (відповідач за первісним позовом) передає, а орендар (позивач за первісним позовом) приймає в тимчасове володіння наступне приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Миколи Бажана, 16, офіс № 7, поверх 1, загальною площею 135,8 кв.м.

Згідно з пунктом 3.2. договору передача приміщення, що орендується, здійснюється за актом прийому-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду.

Відповідно до пункту 4.1. договору термін оренди складає два роки та одинадцять місяців з моменту фактичного прийняття приміщення, що орендується позивачем.

Відповідно до пункту 5.1. договору розмір орендної плати складає 40780 грн. на місяць.

Пунктом 7.1. договору визначено, що позивач зобовязаний своєчасно здійснювати орендні та комунальні платежі, не здійснювати без письмової згоди відповідача перебудову та перепланування приміщення, що орендується.

Згідно з пунктом 8.1. договору після закінчення терміну оренди позивач зобовязаний передати відповідачу приміщення, що орендується, протягом 5 робочих днів з моменту закінчення терміну оренди відповідно до цього договору.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до акту прийому-передачі від 11.06.2009 р., з посиланням на договір, відповідачем за первісним позовом передано позивачу за первісним позовом у тимчасове користування нежитлове приміщення, що є обєктом договору оренди.

Сторонами, 28.02.2011 р. складений та підписаний акт прийому-передачі приміщення до договору № 2 оренди приміщення від 11.06.2009 р., за змістом якого позивач за первісним позовом передав, а відповідач за первісним позовом прийняв нежитлове приміщення загальною площею 135,8 кв. м , розташоване за адресою: м.Київ, проспект Миколи Бажана, будинок № 16, офіс № 7, що передавалося в оренду для розміщення стоматологічної клініки.

При цьому сторонами встановлено, що орендарем було здійснено демонтаж розсувних дерев»яних дверей, що відокремлювали приміщення № 2 від приміщення № 3 та здійснено перебудову, а саме встановлено стіну та двері, розділивши таким чином приміщення № 3 на дві частини.

Позивачем за первісним позовом перераховано з березня 2009 р. по листопад 2010 р. на рахунок відповідача за первісним позовом грошові кошти у якості орендної плати в розмірі 668441,45 грн., відповідно до платіжних доручень, які містяться у матеріалах справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2011 р. у справі № 26/67 відмовлено відповідачеві за первісним позовом до позивача за первісним позовом про стягнення з останнього 117763,00 грн., а мотивувальна частина рішення містить висновок про неукладеність догору № 2 або такого, що не відбувся.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з»ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення за первісним та зустрічним позовами, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову з наступних підстав.

Орендні правовідносини виникли між сторонами 11.06.2009 р. на підставі підписаного договору № 2, укладення якого позивачем та відповідачем не оспорюється.

Цією ж датою сторонами підписаний акт прийому передачі приміщення (стоматологічної клініки), що розташоване за адресою: м.Київ, проспект Миколи Бажана, будинок № 16, офіс № 7 на першому поверсі.

У лютому 2011 р. фактичні орендні відносини між сторонами припинилися, наслідком чого стало підписання ними 28.02.2011 р. акту зворотнього прийому передачі майна, із зазначенням в цьому акті фактичного стану повернутого майна.

Сторони не заперечують, що за період з 11.06.2009 р. по 28.02.2011 р. орендарем перераховано на користь орендодавця 668441,45 грн., стягнення якої з орендодавця є предметом первісного позову.

Відмовляючи у задоволенні позову орендодавцю, Господарський суд міста Києва у справі № 26/67 від 21.04.2011 року у мотивувальній частині дійшов до висновку що договір, на підставі якого між сторонами виникли взаємні цивільні права та обов»язки стосовно орендованого майна не укладався (такий, що не відбувся).

З цих підстав позивач за первісним позовом, він же орендар за договором, вважає що орендодавець набув грошові кошти загальною сумою 668441,45 грн. безпідставно.

Проте, як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, позивач за первісним позовом користувався приміщенням з червня 2009 р. по лютий 2011 р. відповідно до умов договору та сплачував орендну плату.

З врахуванням вказаних обставин, господарський суд прийшов до висновку що сторони перебували у відносинах майнового найму, врегульованих главою 58 Цивільного кодексу України.

Як визначено абзацом першим частини першої статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною другою статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України використання майна за договором оренди є платним.

Відповідно до вимог статті 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, твердження позивача за первісним позовом про безпідставність отримання відповідачем грошових коштів не відповідає чинному законодавству та обставинам справи. Сам факт визнання договору неукладеним або таким, що не відбувся не є підставою для повернення коштів.

З огляду на викладене, посилання позивачем за первісним позовом на норми статтей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, є хибним.

Що стосується зустрічних позовних вимог позивача за зустрічним позовом господарський суд зважає на таке.

Відповідач за зустрічним позовом неналежним чином виконував свої зобовязання за договором, внаслідок чого з боку останнього утворилась перед позивачем за зустрічним позовом заборгованість по орендній платі у сумі 189996,20 грн.

Відповідач за зустрічним позовом фактично користувався нежилим приміщенням позивача з червня 2009 р. по лютий 2011 р., що підтверджується матеріалами справи.

Дана обставина свідчить про наявність між сторонами відносин оренди, а згідно до вимог статті 762 Цивільного кодексу України наймач повинен вносити плату за користуванням майном.

Позивачем за зустрічним позовом нараховані 570,00 грн. інфляційних втрат та 5 396,30 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, які відповідають розрахунку та ґрунтуються на матеріалах справи.

Як визначено частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за зустрічним позовом також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у зв'язку із незаконним переплануванням приміщення у розмірі 21 604,00 грн.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України).

Частинами першою - третьою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Доданий позивачем за зустрічним позовом кошторис №1 витрат на ремонтні роботи в якості доказу понесених витрат на приведення приміщення у попередній стан, не є допустимим доказом у розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки не підтверджує фактичних витрат позивача за зустрічним позовом для здійснення ремонтних робіт.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не додано доказів понесення витрат по приведенню приміщення в первісний стан, а тому у господарського суду відсутні правові підстави на задоволення зустрічного позову в частині стягнення збитків.

Вина відповідача за зустрічним позовом повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача за зустрічним позовом, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Позивачем за первісним позовом до господарського суду подана заява про забезпечення позову в якій останній просить вжити відповідних заходів щодо забезпечення заявленого позову у вигляді накладення арешту на нежиле приміщення загальною площею 135,80 кв. м , розташованого за адресою: м. Київ, проспект Миколи Бажана, 16 літера А.

Позивачем за зустрічним позовом в свою чергу до господарського суду подана заява про забезпечення позову в якій останній просить вжити заходів щодо забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка СП».

Заяви сторін про забезпечення позову не підлягають задоволенню, оскільки статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. У даному випадку це стосувалося позивачів за первісним та зустрічним позовами, які мали б довести наявність обставин, визначених статтями 66, 67 ГПК України. Такі докази позивачами за первісним та зустрічним позовами господарському суду не надані, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення зазначених заяв.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.У первісному позові відмовити повністю.

2.Зустрічний позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка СП»(юридична адреса: інд. 03115, м. Київ, вул. Бубнова, 9, поштова адреса: інд. 03058, м. Київ, вул. Ніжинська, 7, кв. 252, код ЄДРПОУ 32526040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НС Нерухомість»(юридична адреса: інд. 02081, м. Київ, пр.-т Бажана, 16-а, поштова адреса: інд. 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 3-а, оф. 4, код ЄДРПОУ 35198790) заборгованість у сумі 189 996 (сто вісімдесят девять тисяч девятсот девяносто шість) грн. 20 коп., 5396 (пять тисяч триста девяносто шість) грн. 30 коп. 3% річних від простроченої суми, 570 (пятсот сімдесят) грн. інфляційних втрат, 4351 (чотири тисячі триста пятдесят одна) грн. 33 коп. судового збору. Видати наказ.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.В іншій частині зустрічного позову відмовити.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 29.12.2011 р.