Рішення № 20533009, 21.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/35521.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс"

до

про Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Оранта"

відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 5925,19 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідачаОрел С.С. - представник;

не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Оранта" суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 5925,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів від 02.02.2010 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди ПрАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, а також на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.12.2010 позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. Оскільки відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує на те, що позивач не повідомив відповідача про укладений договір відступлення права вимоги, не звертався до відповідача із заявою про виплату. Крім того відповідач вказує на те, що позивач не є страховиком, а тому безпідставно вимагає відшкодувати йому шкоду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

За договором добровільного страхування наземного транспорту від 02.02.2010 № 046.0205398.143, укладеним між Закритим акціонерним товариством "Страховою компанією "Альфа Страхування", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування"(страховик), та ОСОБА_1 (страхувальник), вигодонабувач ПАТ "Альфа Банк", страховик зобовязався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1.

28.04.2010 по вул. Миропільській, 2 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_1 та автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_2, внаслідок чого автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1 отримав пошкодження.

28.04.2010 ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" із заявою про виплату йому страхового відшкодування.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів " в редакції закону, чинній на момент врегулювання страхового випадку, передбачалося право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до звіту № 069 з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, складеного ФОП "ОСОБА_3" вартість відновлювального ремонту складає 8166,92 грн.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи страхового акту №1437.206.10.03.01 від 20.05.2010 розмір страхового відшкодування становить 5925,19грн. Платіжним дорученням №7933 від 28.05.2010 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 5925,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 09.06.2010 особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 28.04.2010 по вул. Миропільській, 2 в м. Києві, визнано водія транспортного засобу Skoda, державний номер НОМЕР_2 та притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_2 майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/6322834) строком з 22.03.2010 по 21.03.2011.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/6322834), а до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору від 02.02.2010, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/6322834) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза - 0 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2010 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" направляло на адресу відповідача заяву про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 5925,19 грн. (матеріальна шкода). Однак, відповідач регресну вимогу не задовольнив, кошти не перерахував.

01.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс"(новий кредитор) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" (первісний кредитор) укладений договір відступлення права вимоги № 01-12/10, відповідно до умов якого первісний кредитор зобовязується відступити новому кредитору свої права зворотної грошової вимоги (регресу) за договорами добровільного страхування наземного транспорту, у тому числі по договору № 046.0205398.143. На виконання умов договору, позивачем отримані документами, що підтверджується актом від 01.12.2010.

Таким чином, відповідно до вказаного договору відступлення права вимоги саме товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт-Фінанс"є новим кредитором та має право вимоги до відповідача за договором добровільного страхування № 046.0205398.143.

Позивачем до матеріалів справи додане повідомлення, яким ПАТ "СК "Альфа Страхування" повідомило відповідача про відступлення права вимоги (регресу) до ВАТ "НАСК "Оранта" за договором добровільного страхування наземного транспорту № 046.0205398.143 товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт-Фінанс".

Основним аргументом заперечень відповідача є те, що право займатись страховою діяльністю безпосередньо або через посередників мають право страховики, які отримали відповідну ліцензію. Оскільки позивач не є ні страховиком, ні посередником страховика, - до нього не може перейти право регресної вимоги, так як реалізація страховиком права регресу є частиною страхової діяльності страховика.

Суд не погоджується з даним твердженням відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про страхування" страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, повязана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо повязано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

В даному випадку ТОВ "Вердикт Фінанс" не здійснював страхової діяльності.

Пунктом 1.1. договору відступлення права вимоги від 01.12.2010 ПАТ "СК "Альфа Страхування" відступило ТОВ "Вердикт Фінанс" право уже існуючої грошової вимоги (регресу) за договорами страхування наземного транспорту, договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які укладені між ПАТ "СК "Альфа Страхування" та фізичними/юридичними особами, страхувальниками, а ТОВ "Вердикт Фінанс" зобовязався сплатити ПАТ "СК "Альфа Страхування" грошові кошти за відступлені останнім права.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено судом договір відступлення права вимоги № 01-12/10 від 01.12.2010 судом недійсним не визнаний. Відтак, на підставі зазначеного договору для його сторін виникли права та зобовязання, які вони мали виконувати належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобовязанні є боржник і кредитор.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 511 Цивільного кодексу України, кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Таким чином, позивач є кредитором відповідача відповідно до договору відступлення права вимоги № 01-12/10 і має право вимагати відшкодування спричинених збитків (вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу).

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Враховуючи підтверджену позивачем вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд погоджується з висновком позивача, що відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в сумі 5925,19 грн., а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У звязку із задоволенням позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, БЦ "Форум Парк Плаза", корп. 4-А, офіс 502, код 36698193) суму у розмірі 5925 (пять тисяч девятсот двадцять пять) грн. 19 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішння набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 27.12.2011