Ухвала суду № 20507644, 22.07.2011, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-4118\2011 Головуючий у 1 інстанції: Геєць Ю.В.

Доповідач: Панкеєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2011 рокум. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.,

суддів: Ломейко В.О.,

Панкеєва О.В.

при секретарі: Череватій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»в особі представника ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2011 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсними нотаріальних дій,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк" звернувся з позовом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсними нотаріальних дій.

В позові зазначали, що 18.04.2007 року між юридичною особою Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк", тип якого змінено за рішенням зборів акціонерів (протокол № 53 від 22.04.2009 року) згідно з Законом України «Про акціонерні товариства»та фізичною особою ОСОБА_3, укладено кредитний договір Ж»5365675. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язався надати боржнику грошові кошти у розмірі 70 000,00 доларів США, а боржник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит банку в порядку та у строки; визначені положеннями Кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов'язань боржника перед банком за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № 5367383 від 18.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4., про що зроблено запис у реєстрі нотаріальних дій № 844. Згідно з п. 1.2.1.1. договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором виступає нерухоме майно, а саме: квартира, загальною площею 74,58 кв.м., житловою площею 50,49 кв.м., адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1

У зв'язку з укладенням вищевказаного договору іпотеки до Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна було внесено запис про заборону відчуження вказаного нерухомого майна № 4829865 від 18.04.2007 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна № 12159936 від 18.04.2007 року.

Крім того, цього ж дня до державного реєстру іпотек було внесено запис про обтяження вказаного нерухомого майна іпотекою, що підтверджується витягом з державного реєстру іпотек № 1216404 від 18.04.2007 року.

До 24.10.2008 року боржник належним чином виконував свої договірні зобов'язання перед банком, щодо сплати грошових коштів за кредитом. Починаючи з 24.10.2008 року боржник припинив виконання зобов'язань за Кредитним договором.

24.03.10 Боржник звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ПАТ «ПУМБ», третя особа ОСОБА_5., про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними.

15.09.2010 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя по цивільній справі за позовом ОСОБА_3. до ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк" про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_3. було задоволено в повному обсязі та визнано недійсним укладений між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»та ОСОБА_3 кредитний договір № 5365675 від 18.04.2007 року, визнано недійсним укладений між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»та ОСОБА_3 договір іпотеки № 5367383 від 18.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4. за № 844, визнано недійсним укладений між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»та ОСОБА_5. договір поруки № 5367969 від 18.04.2007 року, знято заборону на відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 та було передано в іпотеку Закритому акціонерному товариству «ПУМБ», а саме трьохкімнатну квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1, стягнуто з ПАТ „Перший Український-Міжнародний Банк" на користь ОСОБА_3. судові витрати понесені ним при подачі позовної заяви, а також встановлено растрочку виконання рішення суду по поверненню коштів ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк" у сумі 231042 грн. 23 коп. по 2000 грн. щомісяця до повного погашення боргу. 24.09.2010 року на зазначене рішення суду ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк" подано апеляційну скаргу.

18.01.2011 року представникам банку стало відомо, що 17.01.2011 року ОСОБА_3., із вищевказаним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, на якому було зроблено відмітку про те, що вказане рішення набрало законної сили, звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та подав їй заяви про вилучення записів з відповідних реєстрів. На підставі зазначеного рішення нотаріус здійснив вилучення записів з Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, а також Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 30005028, а також витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 30004870.

У зв'язку з чим, позивач просив визнати недійсною нотаріальну дію вчинену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 17.01.2011 року щодо скасування заборони на відчуження квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1, підстави обтяження іпотечний договір № 5367383 зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 844 18.04.2007 року, іпотекодержатель ЗАТ «ПУМБ»ЄДРПОУ 14282829 місцезнаходження 83000, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 2А, іпотекодавець ОСОБА_3. ідентифікаційний номер НОМЕР_1 місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1, розмір зобов'язання 70000 доларів США, строк виконання зобов'язання 18.04.2017 року; визнати дії приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо виключення з Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису за № 4829865 з контрольною сумою БВ55ЕЗЕГГІ про заборону відчуження квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 - незаконними; визнати дії приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо виключення з Державного реєстру іпотек запису за № 4830174 з контрольною сумою 50021БЕЗЕ4 про обтяження іпотекою квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 - незаконними; визнати дійсною нотаріальну дію щодо накладення заборони відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 і вчинена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4. від 18.04.2007 року та зареєстрована в реєстрі за № 88; зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4., внести до Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про заборону відчуження квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1, підстави обтяження іпотечний договір № 5367383 зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій :а № 844 18.04.2007 року, власником квартири є ОСОБА_3. ідентифікаційний номер НОМЕР_1 місце проживання якою зареєстровано за адресою АДРЕСА_1; зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4. внести до Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1, підстави обтяження іпотечний договір № 5367383 зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 844 18.04,2007 року, іпотекодержатель ПАТ «ПУМБ»ЄДРПОУ 14282829 місцезнаходження 83000, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 2А, іпотекодавець ОСОБА_3

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк" до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсними нотаріальних дій залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ «ПУМБ» в особі представника ОСОБА_1 подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили рішення скасувати та ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 17 січня 2011 року до приватного нотаріуса ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, з заявою про вилучення з єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису № 4829865, зареєстрованого 18.04.2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4., а також про вилучення запису № 4830174 з Державного реєстру іпотек, зареєстрованого 18.04.2007 року тим же нотаріусом, пов'язаних з укладенням договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4. 18.04.2007 року, за р. № 844 (а.с. 49-53).

До вказаної заяви ОСОБА_3. надав рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.09.2010 року по справі № 2-2570/2010, яким був задоволений його позов до банку (позивача) про визнання недійсними кредитного договору № 5365675 від 18.04.2007 року, договору іпотеки № 5367383 , укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ «ПУМБ»на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3, посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_4. (а.с. 63-66). В резолютивній частині судового рішення також було зазначено про скасування заборони на відчужений нерухомого майна - зазначеної квартири. Рішення суду набрало законної сили 27.09.2010 року, про що було зазначено на копії рішення з відповідним підписом службової особи і печаткою суду.

Враховуючи, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим, суд дійшов висновку, що підстав для відмови ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії у нотаріуса не було.

Колегія судів вважає, що посилання апелянта на те, що нотаріус ОСОБА_2. не мала права вчиняти дії щодо зняття заборони відчуження майна , а тому нотаріальні дії слід визнати недійсними не ґрунтуються на законі.

Відповідно до статті 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 9 Законом України «Про нотаріат» встановлені підстави для можливості визнання нотаріальних недійсними : «Нотаріус та посадова особа органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер) а також на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та доручення на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені і порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними».

Інструкція «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року зареєстрованого Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882, з наступними змінами та доповненнями, яка є підзаконним актом, також не виключає можливість та не забороняє знімати заборону відчуження нерухомого майна іншим нотаріусом (не тим, хто накладав заборону).

Підставою для державній реєстрації за заявою заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним. Абзацом 13 пункту 253 цієї ж Інструкції встановлено, якщо нотаріус, яким було накладено заборону щодо відчуження, позбавлений можливості вчинити нотаріальну дію щодо зняття заборони, така нотаріальна дія може бути вчинена іншим нотаріусом.

Відповідачу при вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_3 надано рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.09.2010 року з якого видно, що копія рішення суду, яке набрало законної сили 27.09.2010 року, була видана Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя позивачу ОСОБА_3 - 05.10.2010 року, і на той час апеляційна скарга на це рішення від банку до суду не надходила. Тому, твердження позивача про те, що нотаріальна дія вчинена відповідачем за рішенням суду, яке не набрало законної сили, не відповідає дійсним обставинам справи. (арк.с..23-29)

Згідно з вимогами ст. 14 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат»- нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє, нотаріальні дії, зобовязані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відсутність відповідної постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій зі сторони третьої особи, а також інші докази, підтверджують про неможливість нотаріуса ОСОБА_4 виконати рішення суду и вчинити нотаріальну дію (зняти заборону).

З матеріалів справи вбачається, що після звернень ОСОБА_3. особисто до нотаріуса ОСОБА_4, надіслання ОСОБА_3 кур'єрською доставкою документів для зняття заборони до нотаріуса ОСОБА_4.-03.12.2010 року (о 9 годині 50 хвилин) нотаріус відмовилась в отриманні цих документів. Про це свідчить копія поштового відправлення з позначкою працівника поштового відділення про відмову від отримання документів (а.с. 75).

Відповідності до вимог ст.ст.34, 74 Закону України «Про нотаріат», п.253 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»- на підставі належним чином оформлених документів - така дія була вчинена відповідачем.

Крім того, у день вчинення нотаріальної дії відповідачем належним чином були повідомлені Банк (позивач) та нотаріус ОСОБА_4. (яка накладала заборону) про зняття заборони з надісланням їм документів, що підтверджують цей факт (а.с. 78-83).

Вказані обставини з урахуванням приписів ст. 49 Закону України «Про нотаріат», яка забороняє нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії - підтверджують обґрунтованість і законність дій відповідача щодо виключення з Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та Державного реєстру іпотек відповідних записів про обтяження нерухомого майна.

З огляду на викладене, районний суд прийшов правильного висновку, що нотаріальна дія, яка вчинена нотаріусом ОСОБА_2 17.01.2011 року за заявою ОСОБА_3., здійснена у відповідності до вимог закону, при знятті заборони було повністю дотримано всіх вимог Законів України «Про нотаріат», «Про іпотеку», Інструкцію «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», Постанови Кабінету Міністрів України № 410 від 31.03.2004 року, а також виконані вимоги Цивільного процесуального Кодексу України і кримінального законодавства щодо відповідальності осіб за невиконання судових рішень/ухвал.

Доводи позивача про наявність в рішенні суду описок (помилок), а також про наявність підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з незрозумілим викладенням рішення суду, є неспроможними, оскільки резолютивна частина , що стосувалася нотаріуса не перешкоджала виконанню рішення суду та в ній було зазначено, щодо скасування заходів забезпечення позову та визнання недійсності договору поруки у відповідності до дійсного прізвища, ім'я та по-батькові позивача. (арк..с.29)

Відповідно до ст. ст. 213, 215 ЦПК України рішення у справі може постановлюватися лише щодо сторін. Згідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 30 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка притягується судом до відповіді за позовом, тому що на неї вказує позивач, як на порушника свого права. За вимогами ст. 33 ЦПК України ( в редакції на час уточнення позовних вимог), змінити первісного позивача належним позивачем суд, якщо позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача, має право за клопотанням позивача.

Згідно до ст. 11 ЦПК України, встановлено принцип диспозитивності цивільного судочинства, тобто визначення відповідачів, як осіб, до яких предявляється позов, є виключним правом позивача. Статтею 33 ЦПК України не передбачено право суду самостійно залучати до участі у справі співвідповідача, навіть у випадку обовязкової співучасті, якщо позивач не заявить такого клопотання.

Цивільний процесуальний Кодекс України виключає можливість апеляційного суду скасувати рішення, після чого, залучивши співвідповідачів по справі, вирішити справу як суд першої інстанції. Враховуючи конкретні обставини справи та положення норм процесуального права, рішенням суду першої інстанції, яким прийнято до уваги обраний позивачами спосіб захисту порушеного права, правильно відмовлено у задоволені вимог щодо визнання дійсною нотаріальної дії нотаріуса ОСОБА_4 щодо накладення заборони відчуження, зобовязання нотаріуса ОСОБА_4 внести до Єдиного реєстру заборон відчужень та Державного реєстру іпотек , оскільки вона не є стороною у справі, та у позові не зазначено, претензії до неї зі сторони позивача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»в особі представника ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2011 року по цій справ залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: