Ухвала суду № 20507637, 08.12.2011, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-4038\2011 Головуючий у 1 інстанції: Притуло Л.В.

Доповідач: Панкеєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2011 р.м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.,

суддів: Ломейко В.О.,

Панкеєва О.В.

при секретарі: Черненко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит»в особі АТ «Банк «Фінанси та кредит»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ПАТ Банк «Фінанси та кредит»звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 17.10.2006 року між банком та відповідачкою був укладений кредитний договір № 10-2393-106И. Згідно умов якого відповідачка отримала кредит в розмірі 40 000 доларів США. Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 кредитного договору, ОСОБА_2 була зобов'язана в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості в розмірі 594,82 долара США, згідно графіку зниження розміру заборгованості та повністю повернути суму кредиту до 15.10.2021 року. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 17.10.2006 року був укладений іпотечний договір № 10-2393-106І, відповідно до якого відповідачка передала в іпотеку наступне нерухоме майно: нежиле приміщення, літ. А-5 по АДРЕСА_1 Однак, відповідачка систематично не виконувала належним чином зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користуванням ним. За порушення термінів сплати заборгованості по кредиту та відсотків за ним відповідно до п.6.1 кредитного договору встановлена пеня у розмірі 1 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу. Станом на 04.04.2011 року заборгованість становить 506 442 гривні 05 копійок, яка складається з : 68 774, 24 гривень - сума непогашених відсотків за кредитом; 297 287,53 гривень - сума позичкової заборгованості за кредитом; 140 380,28 гривень - сума несплаченої пені за прострочку відсотків, щомісячної комісії і кредиту. Відповідачу була направлена вимога про погашення заборгованості за кредитним договором. Однак, до часу звернення позивача з позовом заборгованість не була погашена. Позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 506 442,05 гривень та сплачені судові витрати в розмірі 1 820 гривень.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2011 року позовну заяву публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та кредит»на п/р 37390010900980 «Транзитний рахунок за іншими розрахунками»у Філії «Запорізьке РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 313731. ОКНО 25821086 суму заборгованості по кредитному договору в розмірі 506 442 (п'ятсот шість тисяч чотириста сорок дві) гривні 05 (п'ять) копійок, яка складалася з : 68 774, 24 гривень сума непогашених відсотків за кредитом; 297 287,53 гривень - сума позичкової заборгованості за кредитом; 140 380,28 гривень - сума несплаченої пені за прострочку відсотків, щомісячної комісії і кредиту.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та кредит»витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не зясування обставин, що мають значення для справи, просила рішення скасувати та ухвалити нове яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17.10.2006 року між ТОВ Банк „Фінанси та Кредит" , правонаступник ПАТ Банк „Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 10-2393-106И, відповідно до якого ОСОБА_2. отримала кредит в сумі 40 000 доларів США з оплатою по процентній ставці 16 % річних (а.с.12-13).

17.10.2006 року між ТОВ „Банк „Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 10-2393-1061, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала в іпотеку наступне нерухоме майно: нежиле приміщення, літ. А-5 по АДРЕСА_1 (а.с.10-11).

З серпня 2009 року ОСОБА_2 не в повному обсязі здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до витягу з особового рахунку станом на 04.04.2011 року, заборгованість за кредитним договором № 10-2393-106И від 17.10.2006 року у ОСОБА_2 склала 506 442 гривні 05 копійок, яка складається з: 68 774. 24 гривень - сума непогашених відсотків за кредитом; 297 287,53 гривень - сума позичкової заборгованості за кредитом; 140 380,28 гривень - сума несплаченої пені за прострочку відсотків, щомісячної комісії і кредиту (а.с.44-47).

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що у суду не було підстав для дострокового стягнення усієї суми кредиту, оскільки строк кредитного договору закінчується лише 15.10.2021 року та до кінця цього строку вона погасить заборгованість, а суд не врахував, що заборгованість виникла через настання світової кризи, зростання курсу долара та суттєвим зниженням доходів. Колегія судів не погоджується з такими доводами скарги, оскільки згідно до п. 3.4 Кредитного Договору та ч.2 ст. 1050 ЦК України, у випадку неналежного невиконання позичальником зобовязань, кредитор має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Оскільки ОСОБА_2 не в повному обсязі проводила внески (а.с.44-47) по кредитному договору, про що їй банком направлялися повідомлення - вимоги від 17.02.2009 року та 06.11.2009 року про дострокове погашення кредиту (а.с. 18-19), відповідно до п. 3.4 Кредитного Договору та ч.2 ст. 1050 ЦК України, суд правомірно достроково стягнув заборгованість по кредиту та процентам.

Посилання апелянта на світову кризу, зростання курсу долара та суттєве зниження доходів, як на підставу у відмові у достроковому стягненні боргу не приймаються колегією, оскільки виходячи зі змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за такі ризики лежить саме на позичальнику.

Твердження апелянта про те, що, згідно з положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, який встановлено договором не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, зважаючи на їх безпідставність, а також тому, що вони спростовуються як матеріалами справи, так і положеннями чинного законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простроченого виконання.

За змістом ч.2 ст.351 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Відповідно до п. 3 ст.3 та ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні та визначенні умов договорів.

Як вбачається зі змісту Кредитного договору, укладеного між Банком «Фінанси та кредит»та ОСОБА_2, пунктом 6.1 передбачено пеня - 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення. Тому районний суд перевіряючи наданий позивачем розрахунок, правильно виходив з умов договору щодо визначення розміру пені 1 відсоток за кожен день прострочки зобовязання.

Не може застосовуватися у вказаному випадку право суду на зменшення пені, передбаченого ч.3 статтею 551 ЦК України, яка передбачає , що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, оскільки розмір збитків 297287 гривень 53 копійки, що становить позичкову заборгованість за кредитом та плюс 68774 гривень, 24 копійки, що становить непогашений розмір відсотків за кредитом а всього = 366061, 77 гривень, тобто він не значно менше, (як це передбачено ч. 3 ст.551 ЦКУ), а розмір збитків понад вдвічі більше розміру пені, тому підстав для застосування ч.3 ст. 551 ЦК України , - зменшення пені у суду не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовуються законність рішення суду і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2011 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: