Рішення № 20066759, 19.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.11 Справа № 10/5009/7826/11

Суддя Алейникова Т.Г.

За позовом: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ІНДУСТРІАЛБАНК», м. Запоріжжя

До відповідача: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», м. Київ, в особі Запорізької регіональної дирекції, м. Запоріжжя

про стягнення суми 66281.09 грн.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 97 від 20.06.2011 р.

Від відповідача: не зявився

Розглядається позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по договору № 0285360800 страхування кредитного портфелю Банку від 01 вересня 2006 року у сумі 60493,23 грн. основного боргу, а також три проценти річних в сумі 5797,86 грн., що разом складає 66281,09 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09 грудня 2011 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження по справі № 10/5009/7826/11, розгляд якої призначено на 19 грудня 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Відповідач у судове засідання не зявився, позовні вимоги не спростував, своїм правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд встановив:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ІНДУСТРІАЛБАНК” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС»в особі Запорізької регіональної дирекції, м.Запоріжжя про стягнення 66281,09 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 09.12.2011р. порушив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 0285360800 страхування кредитного портфелю банку (далі договір страхування).

За Договором страхування Позивачем було застраховано ризики за наступними Кредитними угодами:

1. Договір кредитний №KRT/0141/247/07 від 16.10.2007 року, укладений між Позивачем та Позичальником ОСОБА_2, надалі Кредитна угода 1, який був включений в Реєстр кредитних угод 31 жовтня 2008 року до Договору страхування. Позивачем був сплачений страховий внесок відповідно до порядку та в строки згідно п. 7.2. Договору страхування, що підтверджується меморіальним ордером № 179 53 від 10 листопада 2008 року.

2. Договір кредитний № КР/0141/63/07 від 23.02.2007 року, укладений між Позивачем та Позичальником ОСОБА_3, надалі Кредитна угода 2, який був включений в Реєстр кредитних угод від 06 березня 2008 року до Договору страхування. Позивачем був сплачений страховий внесок відповідно до порядку та в строки згідно п. 7.2. Договору страхування, що підтверджується меморіальним ордером № 442 4 від 07 березня 2008 року.

3.Договір кредитний № КР/0141/164/07 від 22.06.2007 року, укладений між Позивачем та Позичальником ОСОБА_4, надалі Кредитна угода 3, який був включений в Реєстр кредитних угод від 04.07.2008 року до Договору страхування. Позивачем був сплачений страховий внесок відповідно до порядку та в строки згідно п. 7.2. Договору страхування, що підтверджується меморіальним ордером № 442 12 від 08.07.2008 року.

4.Договір кредитний № КР/0141/56/06 від 23.10.2006 року, укладений між Позивачем та Позичальником ОСОБА_5, надалі Кредитна угода 4, який був включений в Реєстр кредитних угод від 06.11.2007 року до Договору страхування. Позивачем був сплачений страховий внесок відповідно до порядку та в строки згідно п. 7.2. Договору страхування, що підтверджується меморіальним ордером № 442_8 від 09.11.2007 року.

5.Договір кредитний № КР/0141/96/07 від 06.04.2007 року, укладений між Позивачем та Позичальником ОСОБА_6, надалі Кредитна угода 5, який був включений в Реєстр кредитних угод від 07.05.2008 року до Договору страхування. Позивачем був сплачений страховий внесок відповідно до порядку та в строки згідно п. 7.2. Договору страхування, що підтверджується меморіальним ордером № 442_17 від 08.05.2008 року.

6.Договір кредитний № КР/0141/7/07 від 17.01.2007 року, укладений між Позивачем та Позичальником ОСОБА_7, надалі Кредитна угода 7, який був включений в Реєстр кредитних угод від 07.02.2008 року до Договору страхування. Позивачем був сплачений страховий внесок відповідно до порядку та в строки згідно п. 7.2. Договору страхування, що підтверджується меморіальним ордером № 442_5 від 08.02.2008 року.

Згідно з п.4.1 договору страхування, предметом цього договору є страхування ризиків страхувальника, повязаних з невиконанням (неналежним виконанням) фізичними особами (позичальниками) своїх договірних зобовязань за договорами кредитними, укладеними між страхувальником та позичальниками (загальна кількість таких угод не обмежена) та зазначеними в Реєстрі кредитних угод. Відповідно до п.4.2 договору страхування, цей договір розповсюджується на кредитні угоди, укладені після набрання чинності цим договором.

Як встановлено у п.4.4 договору страхування обєкт страхування майнові інтереси страхувальника (кредитора), повязані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на умовах страхувальника (кредитора) у відповідності з договором кредитним, укладеним між позичальником та страхувальником, згідно з «Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі (крім кредитування в межах карткових проектів) АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», затверджених Протоколом Правління від 05.07.2006р. зі змінами.

Сторони у пункті 6.1 договору страхування визначили, що страховим випадком є невиконання або часткове невиконання позичальником своїх зобовязань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок смерті або неплатоспроможності позичальника.

Під неплатоспроможністю позичальника сторони розуміють наявність факту прострочення виконання позичальником своїх зобовязань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на протязі більш ніж 30 календарних днів з моменту настання обовязку щодо сплати відповідно до умов кредитної угоди.

Відповідно до п.10.5.3 договору страхування відповідач зобовязаний в повній мірі, відповідно до визначених у п.11 цього договору страхування і Правилами та чинним законодавством України умов, провести виплату страхового відшкодування.

Щодо Кредитної угоди 1, укладеної з ОСОБА_2.

У звязку з невиконанням позичальником своїх зобовязань по Кредитному договору в частині неповернення суми кредиту, сплати відсотків та комісій, Позивачем відповідно умов п. 10.3.6 Договору страхування було направлене Відповідачу повідомлення за вих. № 286 від 10.03.2009 року про затримку виконання Позичальником своїх зобовязань за Кредитним договором.

27.04.2009 року у звязку з неплатоспроможністю позичальника за договором страхування настав страховий випадок.

Згідно п. 11.1.3 договору страхування, для виплати страхового відшкодування Страхувальник надає Страховику заяву про настання страхового випадку з одночасною передачею всіх документів, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитків

05.05.2009 року у відповідності до п. 11.1, п.11.1.3., п.11.1.4. Договору страхування, Позивач звернувся до Відповідача про виплату страхового відшкодування з Заявою № 552 про страхове відшкодування (в розмірі 3471,56 (три тисячі чотириста сімдесят одна гривня 56 копійок, у тому числі: 2989,05 гривень - сума кредиту; 99,91гривень - сума відсотків; 382,60 гривень- сума комісії), до якої були додані всі документи, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку. Відповідно до відмітки у повідомленні про вручення поштового відправлення вищезазначені документи були отримані Відповідачем 08.05.2009 року. Отже Позивачем в повному обсязі виконані всі умови Договору страхування.

Відповідно до пункту 10.6.2. Договору страхування Страховик несе фінансову відповідальність по договору страхування в межах обумовленої в ньому страхової суми (згідно Реєстрів). Згідно реєстру кредитних договорів від 31.10.2008 року страхова сума по фінансовим ризикам за кредитним договором складає 4486 грн. 91 коп.

Позичальником була погашена сума заборгованості за відсотками та комісією у розмірі 482,51 грн., в результаті чого заборгованість за кредитним договором складала 2989,05 грн.

Пунктом 11.1.6. Договору страхування сторони узгодили, що Страховик зобовязаний виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх зазначених в Договорі страхування документів.

Таким чином, Відповідач повинен був сплатити Позивачу страхове відшкодування у розмірі 2989,05 грн. відповідно до Заяви про страхове відшкодування № 552 від 05.05.2009 року не пізніше 25.05.2009 року.

30.11.2009 року Позивачем був отриманий лист від Відповідача за № 115813 від 04.11.2009 року згідно якого Відповідач, посилаючись на пп. 10.4.1., 10.4.4. 10.4 Договору страхування, та п.3 ст.26 Закону України «Про страхування»відмовив у виплаті страхового відшкодування за Заявою № 552 від 05.05.2009 року.

За таких обставин заборгованість зі сплати страхового відшкодування у розмірі 2989,05 грн. не сплачена.

Стосовно Кредитної угоди 2, укладеної з ОСОБА_3

У звязку з невиконанням позичальником своїх зобовязань по Кредитному договору в частині неповернення суми кредиту, сплати відсотків та комісій, Позивачем відповідно умов п. 10.3.6 Договору страхування було направлене Відповідачу повідомлення за вих. № 6 від 04.01.2009 року про затримку виконання Позичальником своїх зобовязань за Кредитним договором.

27.01.2009 року у звязку з неплатоспроможністю позичальника за договором страхування настав страховий випадок.

30.01.2009 року у відповідності до п.11.1., п.11.1.1, п.11.1.3 Договору страхування Позивачем була надана Відповідачу Заява № 129 про страхове відшкодування (в розмірі 9616,40 (девять тисяч шістсот шістнадцять гривень 40 копійок, у тому числі: 8816,28 грн. - сума кредиту, 200,12 грн.- сума відсотків, 600,00грн.- сума комісій), до якої були додані всі документи, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку. Відповідно до поштового повідомлення № 559360 вказана Заява була відправлена 02.02.2009 року, та отримана Відповідачем 04.02.2009 року. Отже Позивачем в повному обсязі виконані всі умови Договору страхування.

Позичальником сплачена сума заборгованості за відсотками та комісією, в результаті чого заборгованість за кредитним договором складає 8816,28 грн.

Відповідно до пункту 10.6.2. Договору страхування Страховик несе фінансову відповідальність по договору страхування в межах обумовленої в ньому страхової суми (згідно Реєстрів). Згідно реєстру кредитних договорів від 06.03.2008 року страхова сума по фінансовим ризикам за кредитним договором складає 14471 грн. 18 коп. Загальна сума вимог позивача 8816,28 грн. Таким чином вимоги Позивача не перевищують розміру страхової суми, в межах якої Відповідач несе фінансову відповідальність по договору страхування.

Відповідно до п. 11.1.6. Договору страхування Страховик зобовязаний виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх зазначених в Договорі страхування документів.

Таким чином, Відповідач повинен був сплатити Позивачу страхове відшкодування у розмірі 8816,28 грн. відповідно до Заяви про страхове відшкодування № 129 від 30.01.2009 року не пізніше 18.02.2009 року

Однак 02.10.2009 року Позивачем був отриманий лист від Відповідача за № 881 від 02.10.2009 року згідно якого Відповідач, відмовив у виплаті страхового відшкодування за Заявою № 129 від 30.01.2009 року.

Таким чином, заборгованість зі сплати страхового відшкодування у розмірі 8816,28 грн. не сплачена.

Щодо Кредитної угоди 3, укладеної з ОСОБА_4.

У звязку з невиконанням позичальником своїх зобовязань по Кредитному договору в частині неповернення суми кредиту, сплати відсотків та комісій, Позивачем відповідно умов п. 10.3.6 Договору страхування було направлене Відповідачу повідомлення за вих. № 910 від 07.08.2008 року про затримку виконання Позичальником своїх зобовязань за Кредитним договором.

28.08.2008 року у звязку з неплатоспроможністю позичальника за договором страхування настав страховий випадок.

01.09.2008 року у відповідності до п.11.1., п.11.1.1, п.11.1.3 Договору страхування Позивачем була надана Відповідачу Заява № 1028 про страхове відшкодування (в розмірі 15106,16 (пятнадцять тисяч сто шість гривень 16 копійок, у тому числі: 13888,84 грн. - сума кредиту, 417,32 грн. - сума відсотків, 800,00 грн.- сума комісій), до якої були додані всі документи, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку. Відповідно до листа Відповідача № Г.2700/262 від 20.01.2009 року вказана Заява була отримана Відповідачем 01.09.2008 року. Таким чином, Позивачем в повному обсязі виконані всі умови Договору страхування.

Позичальником погашена сума заборгованості відсотками та комісією, та частково погашена заборгованість за кредитом у розмірі 1385,75 грн., в результаті чого заборгованість за кредитним договором складає 12503,09 грн.

Відповідно до пункту 10.6.2. Договору страхування Страховик несе фінансову відповідальність по договору страхування в межах обумовленої в ньому страхової суми (згідно Реєстрів). Згідно реєстру кредитних договорів від 04.07.2008 року страхова сума по фінансовим ризикам за кредитним договором складає 15063 грн. 84 коп. Загальна сума вимог позивача 12503,09 грн. Таким чином вимоги Позивача не перевищують розміру страхової суми, в межах якої Відповідач несе фінансову відповідальність по договору страхування.

Відповідно до п. 11.1.6. Договору страхування Страховик зобовязаний виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх зазначених в Договорі страхування документів.

Таким чином, Відповідач повинен був сплатити Позивачу страхове відшкодування у розмірі 12503,09 грн. відповідно до Заяви про страхове відшкодування № 1028 від 01.09.2009 року не пізніше 15 вересня 2009 року.

Однак 28.11.2008 року Позивачем був отриманий лист від Відповідача за № Г.2700/262 від 20.01.2009 року, згідно якого Відповідач, відмовив у виплаті страхового відшкодування за Заявою № 1028 від 01.09.2009 року.

Таким чином, заборгованість зі сплати страхового відшкодування у розмірі 12503,09 грн. не сплачена.

Стосовно Кредитної угоди 4, укладеної з ОСОБА_5.

У звязку з невиконанням позичальником своїх зобовязань по Кредитному договору в частині неповернення суми кредиту, сплати відсотків та комісій, Позивачем відповідно умов п. 10.3.6 Договору страхування було направлене Відповідачу повідомлення за вих. № 916 від 07.08.2008 року про затримку виконання Позичальником своїх зобовязань за Кредитним договором.

27.08.2008 року у звязку з неплатоспроможністю позичальника за договором страхування настав страховий випадок.

01.09.2008 року у відповідності до п.11.1., п.11.1.1, п.11.1.3 Договору страхування Позивачем була надана Відповідачу Заява № 1027 про страхове відшкодування (в розмірі 9478,11 (девять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 11 копійок, у тому числі: 9184,93 грн. - сума кредиту, 65,50 грн. - сума відсотків, 227,68 грн.- сума комісій), до якої були додані всі документи, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку. Відповідно до листа Відповідача № 26.11.2008 року вказана Заява була отримана Відповідачем 08.09.2008 року.

Позичальником погашена заборгованість за відсотками та комісією, в результаті чого заборгованість за кредитним договором складає 9184,93 грн.

Відповідно до пункту 10.6.2. Договору страхування Страховик несе фінансову відповідальність по договору страхування в межах обумовленої в ньому страхової суми (згідно Реєстрів). Згідно реєстру кредитних договорів від 06.11.2007 року страхова сума по фінансовим ризикам за кредитним договором складає 14467 грн. 13 коп. Загальна сума вимог позивача 9184,93 грн. Таким чином вимоги Позивача не перевищують розміру страхової суми, в межах якої Відповідач несе фінансову відповідальність по договору страхування.

Відповідно до п. 11.1.6. Договору страхування Страховик зобовязаний виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх зазначених в Договорі страхування документів.

Таким чином, Відповідач повинен був сплатити Позивачу страхове відшкодування у розмірі 9184,93 грн. відповідно до Заяви про страхове відшкодування № 1027 від 01.09.2008 року не пізніше 22.09.2008 року.

Однак 28.11.2008 року Позивачем був отриманий лист від Відповідача за № 1512 від 26.11.2008 року згідно якого Відповідач, відмовив у виплаті страхового відшкодування за Заявою № 1027 від 01.09.2008 року.

Таким чином, заборгованість зі сплати страхового відшкодування у розмірі 9184,93 грн. не сплачена.

Щодо Кредитної угоди 5, укладеної з ОСОБА_6.

У звязку з невиконанням позичальником своїх зобовязань по Кредитному договору в частині неповернення суми кредиту, сплати відсотків та комісій, Позивачем відповідно умов п. 10.3.6 Договору страхування було направлене Відповідачу повідомлення за вих. № 738 від 04.07.2008 року про затримку виконання Позичальником своїх зобовязань за Кредитним договором.

28.07.2008 року у звязку з неплатоспроможністю позичальника за договором страхування настав страховий випадок.

07.08.2008 року у відповідності до п.11.1., п.11.1.1, п.11.1.3 Договору страхування Позивачем була надана Відповідачу Заява № 919 про страхове відшкодування в розмірі 14152,80 грн. (чотирнадцять тисяч сто пятдесят дві гривні 80 копійок., у тому числі: 13333,28 грн. - сума кредиту, 111,47 грн. - сума відсотків, 708,05 грн.- сума комісій)) Відповідно до листа Відповідача Г2700/264 від 20.01.2009 року вказана Заява була отримана Відповідачем 07.08.2008 року.

Позивачем частково сплачена сума заборгованості за кредитним договором, в результаті чого заборгованість зі сплати страхового відшкодування складає 12555,51 грн.

Відповідно до пункту 10.6.2. Договору страхування Страховик несе фінансову відповідальність по договору страхування в межах обумовленої в ньому страхової суми (згідно Реєстрів). Згідно реєстру кредитних договорів від 07.05.2008 року страхова сума по фінансовим ризикам за кредитним договором складає 15834 грн. 40 коп. Загальна сума вимог позивача 12555,51 грн. Таким чином вимоги Позивача не перевищують розміру страхової суми, в межах якої Відповідач несе фінансову відповідальність по договору страхування.

Відповідно до п. 11.1.6. Договору страхування Страховик зобовязаний виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх зазначених в Договорі страхування документів.

Таким чином, Відповідач повинен був сплатити Позивачу страхове відшкодування у розмірі 12555,51 грн. відповідно до Заяви про страхове відшкодування № 919 від 07.08.2008 року не пізніше 21.08.2008 року.

Однак 26.01.2008 року Позивачем був отриманий лист від Відповідача за № Г2700/264 від 20.01.2009 року згідно якого Відповідач, відмовив у виплаті страхового відшкодування за Заявою № 919 від 07.08.2008 року.

Таким чином, заборгованість зі сплати страхового відшкодування у розмірі 12555,51 грн. не сплачена.

Щодо Кредитної угоди 6, укладеної ОСОБА_7.

У звязку з невиконанням позичальником своїх зобовязань по Кредитному договору в частині неповернення суми кредиту, сплати відсотків та комісій, Позивачем відповідно умов п. 10.3.6 Договору страхування було направлене Відповідачу повідомлення за вих. № 12 від 10.01.2008 року про затримку виконання Позичальником своїх зобовязань за Кредитним договором.

28.01.2008 року у звязку з неплатоспроможністю позичальника за договором страхування настав страховий випадок.

07.02.2008 року у відповідності до п.11.1., п.11.1.1, п.11.1.3 Договору страхування Позивачем була надана Відповідачу Заява № 175 про страхове відшкодування (в розмірі 16260,09 грн. шістнадцять тисяч двісті шістдесят гривень девять копійок (14994,53 грн. - сума кредитів, 465,56 грн. сума відсотків, 800,00 грн. сума комісії). Відповідно до листа відповідача Г.0101/6708 вказана заява отримана відповідачем 07.02.2008 року.

Позивачем частково сплачена сума заборгованості з кредитним договором, в результаті чого заборгованість зі страхового відшкодування складає 14444,40 грн.

Відповідно до пункту 10.6.2. Договору страхування Страховик несе фінансову відповідальність по договору страхування в межах обумовленої в ньому страхової суми (згідно Реєстрів). Згідно реєстру кредитних договорів від 07.02.2008 року страхова сума по фінансовим ризикам за кредитним договором складає 16199 грн. 66 коп. Загальна сума вимог позивача 14444,40 грн. Таким чином вимоги Позивача не перевищують розміру страхової суми, в межах якої Відповідач несе фінансову відповідальність по договору страхування.

Відповідно до п. 11.1.6. Договору страхування Страховик зобовязаний виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх зазначених в Договорі страхування документів.

Таким чином, Відповідач повинен був сплатити Позивачу страхове відшкодування у розмірі 14444,40 грн. відповідно до Заяви про страхове відшкодування № 175 від 07.02.2008 року не пізніше 21.02.2008 року.

Однак Позивачем був отриманий лист від Відповідача за № Г.0101/6708 від 15.08.2011 року згідно якого Відповідач, відмовив у виплаті страхового відшкодування за Заявою № 175 від 07.02.2008року.

Таким чином, заборгованість зі сплати страхового відшкодування у розмірі 14444,40 грн. не сплачена.

За таких обставин загальна сума несплачених страхових відшкодувань за зазначеними страховими випадками за кредитними угодами 1, 2, 3, 4, 5, 6 складає 60493,23 грн.

Згідно ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України тощо.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується, у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 989 вказаного кодексу страхувальник зобовязаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Аналогічні приписи містяться у пункті 3 частини 1 статті 20 та пункті 5 частини 1 статті 21 Закону України «Про страхування».

Частиною 1 статті 25 вказаного Закону передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 991 ЦК України передбачена відмова від здійснення страхової виплати. Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі, зокрема, подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про обєкт страхування або про факт настання страхового випадку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, зокрема, є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.

Як свідчать обставини справи, позивачем своєчасно та в повному обсязі виконано зобовязання договору щодо надання документів, передбачених умовами договору.

Відповідно до умов п. 11.1.6 договору страхування, після отримання заяви страхувальника про страховий випадок, страховик зобовязаний:

а) зясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт та визначити розмір своєї відповідальності та розміру збитку;

б) зробити розрахунок суми страхового відшкодування;

в) виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх документів, перелічених у п.11.1.3., п.11.1.4. цього договору, залишаючи за собою право затримати виплату в разі особливо складних обставин страхового випадку, за письмовою згодою з страхувальником, але в будь якому разі не більш, ніж на 2 місяці.

Однак Відповідачем всупереч умовам договору страхування не здійснено своєчасної виплати страхового відшкодування за страховими випадками, що настали у звязку з невиконанням Позичальниками своїх зобовязань за кредитними угодами 1,2,3,4,5,6. При цьому відповідач посилаючись на п.п.10.4.1, 10.4.4 договору страхування, а також на п.3 ст.26 Закону України «Про страхування»відмовив у виплати страхового відшкодування.

Вбачається, що відповідач обґрунтовує відмову тим, що відповідно до проведеного ним розслідування довідки про доходи Позичальника, або звіти про доходи Позичальника, які Позивач надає Відповідачу разом з пакетом документів для виплати страхового відшкодування, є начебто сфальсифікованими, та посилається на відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової адміністрації України, або відомості з Управління пенсійного фонду України, які нібито підтверджують той факт, що позичальник на момент оформлення кредиту взагалі не отримував доходи від підприємства, від якого надано довідку про доходи позичальника, або отримував, однак не в тому розмірі, що вказана в довідці про доходи. Також Відповідач посилається на Відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців які начебто підтверджують, що на момент укладання кредитного договору позичальник не являвся фізичною особою-підприємцем.

Відповідачем зроблені висновки, що при наданні кредиту відділом безпеки Позивача «не було вжито заходів для встановлення фактичної інформації про позичальника, зокрема, не були перевірені дані, які містяться в довідці про доходи, або вона була свідомо прихована Таким чином на думку відповідача Позивач надав відповідачу недостовірну інформацію, яка суттєво впливає на настання страхового випадку.

Твердження Відповідача є необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10.4.1. договору страхування, Страхувальник має право перевіряти інформацію, яку повідомив страхувальник, а також виконання Страхувальником, а також виконання Страхувальником умов та вимог (достовірність подання звітної інформації).

Суду не надано доказів, що інформація, яка подавалась позивачем є недостовірною. Довідки про доходи Позичальників видавались роботодавцем Позичальників, а не позивачем, а тому це не є інформацією, яку повідомив Страхувальник.

Згідно п. 10.4.4. договору страхування, страховик має право повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування у відповідності з чинним законодавством України про порушення Страхувальником умов цього договору і взятих на себе зобовязань.

Однак, позивачем жодного разу не порушувались умови договору страхування та взяті на себе зобовязання.

За приписами п.3 ст.26 Закону України “Про страхування” підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є, зокрема, подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.

Завідомо неправдивими вважаються відомості, неправдивість яких є очевидною для їх поширювача, про те він не дивлячись на вказану обставину розповсюдив їх. Позивач не має іншої інформації про отримання позичальником доходів, ніж інформація, яка міститься в довідці, що надається працедавцем позичальника, або ніж інформація, яка міститься в звітах субєкта малого підприємництва - фізичної особи платника єдиного податку, які надавались Позичальником до Державної податкової інспекції, а тому ця інформація не могла бути для Позивача свідомо/завідомо неправдивою.

Крім того, інформація та документи щодо фінансового стану Позичальника, не є обєктом/предметом страхування. Предмет та обєкт Договору страхування визначені п. 4.1 та п. 4.4. Договору страхування, до яких інформація та документи щодо фінансового стану не мають ніякого відношення.

Зазначені у листі Відповідача обставини ніяким чином не впливають на обєкт/предмет страхування та на факт настання страхового випадку, оскільки ці дані, а саме: визначення Відповідачем “фальсифікації довідки” про заробітну плату Позичальника, взагалі не можуть бути визначені як “Обєкт/предмет страхування”.

Настання страхового випадку у звязку з невиконанням Позичальником зобовязань за Кредитним договором є дійсним, жодних документальних доказів щодо ненастання страхового випадку (платіжних документів щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, комісій) Відповідачем до суду не надано.

До того ж неподання податковим агентом податкового розрахунку утриманих доходів свідчить про порушення норм податкового законодавства і достовірно не підтверджує, що найманий працівник (Позичальник) не мав доходів. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України “обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування”. Інформація з бази даних ДПІ не може бути доказами отримання/неотримання заробітної плати та інших доходів виходячи з наступного:

Згідно до ст. 1 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів»(діяв на момент нібито отримання Відповідачем відповідної інформації) “Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.” Мета створення зазначеного Державного реєстру визначена ст. 2 зазначеного Закону, відповідно до якої:

“Створення Державного реєстру забезпечує:

- повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов'язкові платежі, з однозначною їх ідентифікацією;

- організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами в режимі комп'ютерної мережі;

- взаємодію державних податкових інспекцій з метою забезпечення контролю за правильністю та своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами;

- організацію нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових інспекцій з іншими державними органами;

- розвиток вітчизняного математичного забезпечення, засобів зв'язку та обчислювальної техніки.”

Тобто, зазначений Державний реєстр не може достовірно підтверджувати інформацію про отримання/неотримання позичальниками доходів, наприклад, у вигляді заробітної плати.

До того ж, згідно ст.8 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів” (діяв на момент отримання Відповідачем відповідної інформації) відомості з Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом і надаються іншим державним органам згідно чинного законодавства, у відповідача відсутня можливість отримувати інформацію про розміри податкових відрахувань та суми доходів працівників.

Відомості з Управління пенсійного фонду України, на які посилається Відповідач, також не можуть бути доказами неотримання Позичальником заробітної плати. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, від 04.06.1998, № 794 "Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування основними завданнями персоніфікованого обліку: є: створення єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб; сприяння розвитку заінтересованості фізичних осіб у внесенні платежів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та створення умов для їхнього контролю за сплатою цих платежів; сприяння створенню умов для більш повного надходження платежів на пенсійне страхування; створення інформаційних передумов для визначення розміру виплат за пенсійним страхуванням залежно від тривалості страхового стажу та особистого внеску фізичної особи у формування коштів цього страхування; забезпечення відповідно до законодавства захисту відомостей про фізичних осіб; інформаційне забезпечення завдань прогнозування та планування у системі пенсійного страхування. Більш того, забороняється розголошувати без згоди фізичної особи відомості про неї стосовно персоніфікованого обліку.

Що стосується твердження Відповідача про фальсифікацію звітів про доходи, на підставі того, що позичальник був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців після укладення кредитного договору, воно також є необгрутованим з наступних причин. Згідно з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»№ 755-ІV від 15.05.2003 р., Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, був створений та ведеться спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації починаючи з 01 липня 2004 року, відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що набули державної реєстрації в якості субєктів підприємницької діяльності до набрання чинності цим Законом, які підлягають включенню до даного державного реєстру відповідно до вимог ст.17 цього Закону, включаються до нього підчас заміни державним реєстратором раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразку шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.

Пунктом п. 2.1 Правил кредитування фізичних осіб на споживчі цілі в АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», затверджених протоколом Правління від 05.07.2006 року (в редакції, яка діяла на момент оформлення документів по видачі кредиту) передбачено, що кредити надаються повнолітнім і дієздатним особам громадянам України, які мають постійне проживання і основне місце роботи в регіоні, який обслуговується банком; вік позичальника на момент закінчення строку дії кредитного договору не повинен перевищувати для чоловіків 60 років, для жінок 55 років; які мають стабільні і документально підтверджені джерела доходів за останні шість місяців, які дозволяють забезпечити своєчасне виконання умов кредитного договору.

Згідно з п. 4.1 Правил, для розгляду питання щодо надання кредиту позичальник надає банку:

заяву-анкету на отримання кредиту;

документи для ідентифікації позичальника: паспорт або інший документ, якій згідно з чинним законодавством України є підставою для ідентифікації фізичної особи; документ, виданий органом державної податкової служби України, що засвідчує присвоєння фізичній особі ідентифікаційного номера платника податків. Якщо вищевказані документи не дають змогу банку визначити місце проживання або тимчасового перебування фізичної особи, то банк має право витребувати від позичальника інший документ, який містить таку інформацію.

документи, що надаються позичальником на підтвердження своїх доходів (для позичальників, що отримують дохід, як наймані працівники, в якості документу на підтвердження своїх доходів надається: довідка з місця роботи із зазначенням посади, нарахованого та/або фактично отриманого доходу (за вирахуванням податків) протягом 6-ти останніх місяців з помісячною розбивкою або довідка про суми надходжень на картковий рахунок (до розрахунку приймаються надходження грошових коштів у вигляді заробітної плати та інших прирівняних до неї виплат на картковий рахунок, відкритий у банку, протягом останніх шести місяців).

Істотним фактом, який має значення при оформленні пакету документів на отримання кредиту є заповнення Позичальником Заяви-Анкети на отримання кредиту, в якій Позичальник вказує всю необхідну інформацію про себе (тобто надає Позивачу відомості), підтверджує своїм підписом їх достовірність та попереджається про юридичну відповідальність за надання недостовірної інформації/відомостей.

Достовірність інформації/відомостей, які надаються Позичальником та вказуються ним у Заяві-Анкеті перевіряється працівником служби безпеки Позивача (пункт 5.5. Правил кредитування) на підставі документів для ідентифікації Позичальника: а саме:

для позичальників, які отримують дохід як наймані працівники:

- особа Позичальника підтверджується паспортом громадянина України;

- присвоєння Позичальнику індивідуального податкового номеру підтверджується Довідкою про присвоєння ІПН. З оригіналів цих документів працівник банку (Позивача) робить фотокопії та засвідчує їх як такі, що відповідають оригіналу;

- документальне підтвердження стабільних джерел доходів (розмір яких сам Позичальник вказує в Заяві-Анкеті) здійснюється на підставі оригіналу Довідки про доходи за останні шість місяців.

для позичальників, які отримують дохід від господарської (підприємницької діяльності): - свідоцтво про реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності фізичної особи видане органом виконавчої влади, іншим органом, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію; -

- свідоцтво про сплату єдиного податку (в разі наявності);

- декларація про прибуток (для платників єдиного податку звіт субєкта господарювання) за останні 2 звітні квартали, або довідка про отримані доходи за останні 2 квартали, надана податковим органом.

Таким чином, Працівник служби безпеки Позивача протягом одного дня (п. 5.5. Правил) перевіряє достовірність відомостей, наданих позичальником (вказаних ним у Заяві-Анкеті), зокрема щодо доходів Позичальника шляхом порівняння розміру середньомісячних доходів, які зазначаються Позичальником у Заяві-Анкеті з даними, які містяться у довідці про доходи, або в звітах субєкта підприємницької діяльності.

Правила кредитування не зобовязують працівників служби безпеки Позивача перевіряти достовірність відомостей, які надаються підприємством роботодавцем. Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в Довідці про доходи несе керівник і головний бухгалтер, що підтверджують своїм підписом і печаткою.

Будь-якої іншої обовязкової процедури перевірки наданої Позичальником інформації Правила кредитування фізичних осіб на споживчі цілі не встановлюють.

З огляду на викладене, позивач здійснив всі необхідні дії для встановлення достовірності відомостей, наданих позичальником, та перевірки його репутації відповідно до п.5.5 зазначених Правил. Позичальник надав всі необхідні документи, що вимагаються п.4.1 Правил, достовірність яких була перевірена позивачем доступними йому засобами.

Отже, за таких умов відповідач мав здійснити страхове відшкодуванням за зазначеними страховими випадками за кредитними угодами 1, 2, 3, 4, 5, 6 у розмірі 60493,23 грн, проте необґрунтовано відмовився від його виплати.

Відповідач взятих на себе договірних зобовязань не виконав, доказів здійснення страхового відшкодування не надав, тому вимоги позивача про стягнення 60493,23 грн суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, Відповідач повинен сплатити Позивачу три проценти річних від простроченої суми, що складає 5797,86 грн. (розрахунок знаходиться у справі).

Оцінивши всі наявні матеріали справи, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, зокрема, про стягнення 60493,23 грн. страхового відшкодування та 5797,86 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 625, 979, 988, 989, 991 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, ст.ст.20, 21, 25, 26 Закону України „Про страхування” та ст.ст 49, 82, 84, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ІНДУСТРІАЛБАНК»до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», м. Київ, в особі Запорізької регіональної дирекції, м. Запоріжжя задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „СТРАХОВА ГРУПА “ТАС” (03062, м.Київ, пр.Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) в особі Запорізької регіональної дирекції (69000, м.Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5 ідентифікаційний код 25821620) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ “ІНДУСТРІАЛБАНК” (м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, буд.39Д, ідентифікаційний код 13857564) 60493,23 грн. страхового відшкодування, три проценти річних в сумі 5797,86 грн., судового збору в розмірі 1411,50 грн.

Видати наказ.

Суддя Алейникова Т.Г.

Рішення підписане 19.12.2011 р.

19.12.2011