Постанова № 20021515, 06.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2011 № 64/255

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Іоннікової І.А.

суддів:

секретар Гончарук І.В.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 08.07.2010 р.)

від відповідача-1 - ОСОБА_2. (дов. №79 від 02.09.2011 р.)

від відповідача-2 - не зявився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Діадема»

на рішення господарського суду міста Києва

від 28.10.2011 р.

у справі №64/255 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

до 1) Закритого акціонерного товариства «Діадема»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕНЕВА»

про стягнення 415649,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» (далі за текстом позивач, ПАТ «ПроКредит Банк») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Діадема» (далі за текстом ЗАТ «Діадема», відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕНЕВА» (далі за текстом ТОВ «ЖЕНЕВА», відповідач-2) про стягнення 415649,90 грн. заборгованості за рамковою угодою №3373 від 29.04.2008 р. та договором про надання траншу №1,37916/3373 від 29.04.2008 р., укладених між позивачем та відповідачем-1, звернути стягнення на користь позивача в межах суми 415649,95 грн. на нерухоме майно (предмет іпотеки за договором іпотеки №3373-ДІ01 від 29.04.2008 р., укладеного між відповідачем-2 та позивачем).

В ході судового розгляду позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача-1 на користь позивача заборгованість за рамковою угодою №3373 від 29.04.2008 р. та договором про надання траншу №1.37916/3373 від 29.04.2008 р. в розмірі 1940253,20 грн., з яких: борг по капіталу 912628,67 грн., 5959,15 грн. боргу по процентам, 65609,49 грн. боргу по процентам за фактичне користування капіталом, 915063,76 грн. пені, 18318,57 грн. 2% штрафу за невиконання вимог банку, 22673,56 грн. 2% штрафу за неподання фінансової звітності та стягнути судові витрати в сумі 19638,53 грн. (19402,53 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем-1 порушено взяті на себе зобовязання за рамковою угодою №3373 від 29.04.2008 р. та договором про надання траншу №1.37916/3373 від 29.04.2008 р., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 1940253,20 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2011р. у справі №64/255 позов задоволено; стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Діадема» на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість за рамковою угодою №3373 від 29.04.2008 р. та за договором про надання траншу №1.37916/3373 від 29.04.2008 р. в сумі 1940253,20 грн., з яких: 912628,67 грн. боргу по капіталу, 5959,15 грн. боргу по процентам, 65609,49 грн. боргу по процентам за фактичне користування капіталом, 915063,76 грн. пені, 18318,57 грн. 2% штрафу за невиконання вимог банку, 22673,56 грн. 2% штрафу за неподання фінансової звітності, 19402,53 грн. витрат зі сплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача-1 912628,67 грн. боргу по капіталу, 5959,15 грн. боргу по процентам, 65609,49 грн. боргу по процентам за фактичне користування капіталом, 915063,76 грн. пені, 18318,57 грн. 2% штрафу за невиконання вимог банку, 22673,56 грн. 2% штрафу за неподання фінансової звітності, оскільки відповідач-1 не виконав своїх зобовязань за кредитним договором.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 р. у справі №64/255 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду позивач зазначив порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник стверджує, що останнім до 02.03.2011 р. належним чином виконувались умови договорів; після виставлення позивачем вимоги від 02.03.2011 р. про повне дострокове погашення кредиту, графік повернення кредиту та відсотків за ним припинив дію, а тому у позивача відсутні правові підстави для звернення з вимогою про стягнення боргу по поверненню кредиту, боргу по процентам, боргу по процентам за фактичне користування капіталом, пені. На думку відповідача-1 нарахування штрафів у розмірі 2% від суми кредитної заборгованості не передбачено ані законом, ані рамковою угодою, а тому вимоги щодо стягнення 18318,57 грн. 2% штрафу за невиконання вимог банку, 22673,56 грн. 2% штрафу за неподання фінансової звітності не підлягають задоволенню. Також, позивач зазначає, що пеня та проценти за користування коштами збільшені на ті суми, які вже були предметом розгляду у справі №27/60, в якій в задоволенні вимог по їх стягненню було відмовлено.

05.12.2011 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, змінити оскаржуване рішення, в резолютивній частині рішення суду змінити суми, що підлягають стягненню, а саме: розмір загальної заборгованості з 1940253,20 грн. на 1744931,79 грн., борг по процентах по графіку з 5959,15 грн. на 20594,29 грн., борг по процентах за фактичне користування кредитом з 65609,49 грн. на 50978,73 грн., пеню з 915063,76 грн. на 724224,95 грн., 2% штрафу за невиконання вимог позивача з 18318,57 грн. на 18252,57 грн., 2% штрафу за неподання позивачу у встановлені строки фінансової звітності з 22673,56 грн. на 18252,57 грн.

В судове засідання апеляційної інстанції 06.12.2011 р. відповідач-2 не направив повноважного представника.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання 06.12.2011 р. не була визнана судом обовязковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутності представника відповідча-2.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 06.12.2011 представник відповідача-1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 р. у справі №64/255 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 06.12.2011 р. представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 р. у справі №64/255 в резолютивній частині рішення суду змінити суми, що підлягають стягненню, а саме: розмір загальної заборгованості з 1940253,20 грн. на 1744931,79 грн., борг по процентах по графіку з 5959,15 грн. на 20594,29 грн., борг по процентах за фактичне користування кредитом з 65609,49 грн. на 50978,73 грн., пеню з 915063,76 грн. на 724224,95 грн., 2% штрафу за невиконання вимог позивача з 18318,57 грн. на 18252,57 грн., 2% штрафу за неподання позивачу у встановлені строки фінансової звітності з 22673,56 грн. на 18252,57 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», як кредитором, та Закритим акціонерним товариством «Діадема», як позичальником, укладено Рамкову угоду №3373, відповідно до умов якої кредитор зобовязується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобовязується виконувати всі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобовязань, а також належно виконувати усі інші зобовязання, передбачені угодою та кредитними договорами (п.2.1 Рамкової угоди).

Виходячи зі змісту п.2.2 Рамкової угоди сторонами встановлені наступні ліміти умов кредитування: ліміт суми 500000,00 Євро, ліміт строку - 240 календарних місяців, максимальний розмір процентів 40% річних.

Видача кредитів на підставі Рамкової угоди №3373 та визначення їх умов здійснювались шляхом укладення договорів про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії (надалі - Кредитні договори), які є невідємною частиною Рамкової угоди та не мають самостійного значення.

29.04.2008 року в межах Рамкової угоди №3373 позивач та відповідач-1 уклали Договір про надання траншу №1.37916/3373.

За Договором про надання траншу №1.37916/3373 від 29.04.2008 року кредит надано в сумі 150000,00 доларів США, строком на 84 календарних місяців, під процентну ставку 13 % річних.

Відповідно до п.3, п.4 договору по надання траншу №1.37916/3373 кредит видається у дату, вказану в графіку повернення кредиту і сплати процентів (раніше і надалі графік), що є додатком № 1 до цього договору за умови сплати комісії за видачу кредиту; повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені графіком в черговості, встановленій рамковою угодою.

Згідно із додатком №1 до договору про надання траншу №1.37916/3373 «Графік повернення кредиту та сплати процентів», в редакції від 23.07.2009 р., поверненню підлягають відповідна частина кредиту та сплата процентів у період з 23.05.2008 р. по 23.04.2015 р.

В забезпечення виконання зобовязань за Рамковою угодою №3373 та договором про надання траншу №1.37916/3373, між позивачем, як іпотекодержателем, та відповідачм-2, як іпотекодавцем, був укладений договір іпотеки №3373-ДІ01 від 29.04.2008 р., відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку нерухоме майно: Подарунковий магазин, загальною площею 124,0 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Тернопіль, вул. Руська (вул. Леніна), будинок 19.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи меморіального валютного ордера №3076-1 від 29.04.2008 р. 11.07.2005 р. позивачем на виконання умов Рамкової угоди №3373 та договору про надання траншу №1.37916/3373 надано відповідачу-1 кредит в розмірі 150000,00 доларів США.

Пунктом 8.6 Рамкової угоди визначено, що у разі існування заборгованості позичальника тривалістю понад 30 календарних днів позичальник зобовязаний здійснити повне дострокове погашення кредиту, виданого на підставі кредитного договору, по якому існує прострочення не пізніше ніж через 3 банківські дні з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення незалежно від того, чи кредитор предявив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором.

02.03.2011 р. позивач предявив відповідачу-2 вимогу №534 про повне дострокове погашення кредиту, з посиланням на існування обставин, які заперечують дійсність встановлення забезпечення, можуть ускладнити або унеможливити задоволення вимог позивача за рахунок забезпечення, а також свідчать про погіршення фінансового стану позичальника.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2011 р. у справі №27/60 за позовом Публічного акціонерного товариства «Про Кредит Банк» до ТОВ «Женева», ЗАТ «Діадема» про стягнення заборгованості за договором про надання траншу №1.37916/3373 від 29.04.2008 р. у розмірі 925278,99 грн., вимога позивача №534 від 02.03.2011 р. про дострокове погашення кредиту визнана безпідставною, в звязку з чим в позові відмовлено.

Разом з тим, в даній вимозі позивачем зазначено про те, що предявлення цієї вимоги є автоматичною зміною графіку, який є додатком до Договору, також позивачем визначено черговість погашення заборгованості за кредитним договором: 1) витрати, повязані зі стягненням боргу, 2) пеня, 3) проценти, 4) капітал кредиту.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача стверджував, що у звязку з простроченням Закритим акціонерним товариством «Діадема» 23.03.2011 р. повернення кредиту та сплату процентів, останнє зобовязано було здійснити повне дострокове повернення кредиту та сплату процентів 28.04.2011 р., відповідно до п.8.6 Рамкової угоди. При цьому, попередні посилання позивача на те, що повне погашення кредиту мало відбутися не пізніше 04.06.2011 р. є помилковим.

Як вбачається з таблиці розрахунку заборгованості, складеної позивачем станом на 29.04.2011 р. (а.с.58 т.1), всі грошові кошти, які перераховувались відповідачем-2 після 23.02.2011 р. на виконання вимог кредитного договору (повернення кредиту та сплата процентів) були віднесені банком на погашення пені. Так, 18.03.2011 р. грошові кошти в розмірі 11359,72 доларів США віднесені на погашення пені, 21.03.2011 р. грошові кошти в розмірі 6,44 доларів США віднесені на погашення пені, 01.04.2011 р. грошові кошти в розмірі 5,00 доларів США віднесені на погашення пені. Тобто, банк своїми діями фактично позбавив відповідача-1 виконати умови кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 2 ст. 345 ГК України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обовязків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобовязання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем-1 належним чином виконувались зобовязання за кредитним договором, тоді як позивачем безпідставно, в порушення умов кредитного договору грошові кошти відповідача-1, перераховані на повернення кредиту та сплату процентів, були віднесені на погашення пені; позивачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження виникнення та наявності заборгованості у Закритого акціонерного товариства «Діадема» перед ПАТ «ПроКредит Банк» за рамковою угодою №3373 від 29.04.2008 р. та договором про надання траншу №1.37916/3373 від 29.04.2008 р., у звязку з порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору, а тому підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 912628,67 грн. боргу по капіталу, 5959,15 грн. боргу по процентам, 65609,49 грн. боргу по процентам за фактичне користування капіталом відсутні.

Крім суми основного боргу позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 915063,76 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 10.2 Рамкової угоди у разі порушенні встановлених цим договором строків погашення грошових зобовязань позичальник сплачує штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п'ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості. Починаючи з 31 календарного дня прострочення, вказаний розмір пені збільшується до 1% за умови подання кредитором відповідного повідомлення позичальнику про таке збільшення. Розмір пені не може бути збільшено, якщо погашено не менше ніж 80% усього боргу чи щомісячно погашається не менше ніж 30% від суми заборгованості.

Оскільки судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу, в звязку з недоведенням позивачем виникнення та наявності заборгованості у Закритого акціонерного товариства «Діадема» перед ПАТ «ПроКредит банк», вимоги щодо нарахування та стягнення пені є безпідставними.

Вимога позивача щодо стягнення штрафу в сумі 18318,57 грн., штрафу в сумі 22673,56 грн. не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із п. 10.3 Рамкової угоди при порушенні п.5.4, 9.2.3, 9.2.5.1, 9.2.7, 9.2.9 угоди позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 2% від суми загального залишку кредиту за кредитними договорами на дату вчинення порушення за кожен випадок порушення.

Штраф в сумі 18318,57 грн., нарахований за невиконання вимог банку п.9.2.3 Рамкової угоди, не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено та не надано доказів на підтвердження факту невиконання відповідачем-1 вимог банку. Крім того, при нарахуванні штрафу, позивач не послався на дату вчинення порушення та не зазначив відповідного випадку порушення, як то передбачено п.10.3 Рамкової угоди.

Штраф в сумі 22673,56 грн., нарахований за невиконання вимог банку п.9.2.3, п.9.2.4 рамкової угоди, а саме: ненадання фінансової звітності, не підлягає задоволенню, оскільки умовами кредитного договору передбачено відповідальність лише за порушення п.5.4, 9.2.3, 9.2.5.1, 9.2.7, 9.2.9 угоди, тоді як надання фінансової звітності товариства передбачено п.9.2.4 угоди. В матеріалах справи відсутні докази звернення банку з вимогою про надання фінансової звітності, що унеможливлює застосування п.9.2.3 угоди.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Судові витрати по сплаті державного мита за звернення з позовною заявою, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, покладаються на позивача Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що після прийняття апеляційної скарги до провадження, колегією суддів було виявлено, що до апеляційної скарги апелянтом було додано платіжне доручення №290 від 07.11.2011 р. про сплату судового збору в розмірі 9702,00 грн., тоді як з тексту апеляційної скарги вбачається, що ЗАТ «Діадема» оскаржує рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 р. в повному обсязі, а тому відповідно до ч.1 ст. 3, ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, що набрав чинності 01.11.2011 р., судовий збір при зверненні з даною апеляційною скаргою підлягає сплаті в розмірі 19402,53 грн.

Виходячи зі змісту інформаційного листа Вищого господарського суду від 21.11.2011 р. №01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір» підлягають застосуванню незалежного від того, коли до набрання Законом чинності чи після цього подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з ЗАТ «Діадема» в доход Державного бюджету України недоплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 9700,53 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Діадема» задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 р. у справі №64/255 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107-а, код ЄДРПОУ 21677333) на користь Закритого акціонерного товариства «Діадема» (04050, м. м. Київ, вул. Мануїльського, 23, код ЄДРПОУ 24377399) 9702 (девять тисяч сімсот дві) грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Діадема» (04050, м. м. Київ, вул. Мануїльського, 23, код ЄДРПОУ 24377399) в доход Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 9700 (девять тисяч сімсот) грн. 53 коп.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №64/255 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя

Судді