Постанова № 19986410, 12.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р. Справа № 5021/1829/2011

Колегія суддів у склад і: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.,

при секретарі Сиротніковій Я.Є.,

за участю представників сторін:

позивача представник ОСОБА_1 за дов. № 099-6299038, від 07.12.2010 р.

відповідача представник ОСОБА_2 за дов. від 09.03.2011 р.,

треті особи не з*явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Суми, (вх. №4988С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 04.10.2011 р. у справі № 5021/1829/2011,

за позовом фізичної особи- підприємця ОСОБА_3, м. Суми,

до Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк», м. Суми,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, м. Харків,

2. Державний виконавець Зарічного відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_5, м. Суми,

про зобовязання вчинити певні дії,--

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд визнати виконавчий напис № 971 від 29.03.2011р., вчинений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_4 в інтересах ПАТ «ПроКредитБанк»про звернення стягнення за заставлене майно фізичної особи-придприємця ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню.

23.08.2011 р. відповідач подав до господарського суду заяву, в якій просив припинити провадження у даній справі.

Рішенням господарського суду Сумської області від 04.10.2011 р. (суддя Соп*яненко О.Ю.) по справі № 5021/1829/2011 у задоволенні клопотання ПАТ «ПроКредитБанк»про припинення провадження у справі відмовлено. В задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 04.10.2011 р. по даній справі та прийняти нове судове рішення, яким заявлений у справі позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме, судом не вірно застосовано статтю 88 Закону України «Про нотаріат».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між сторонами (позивачем і відповідачем) у даній справі, на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису, в наявності був спір на стадії апеляційного та касаційного провадження у справі № 11/190-10 за позовом позивача до відповідача про визнання договору недійсним. Однак, при зверненні до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису відповідач приховав факт існування спору між сторонами та те, що в провадженні суддів господарського суду на розгляді перебуває справа № 11/190-10. Також, після того, як позивач оскаржив всі виконавчі написи вчинені тим же нотаріусом за зверненням банку, відповідач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення заборгованості з позивача і на момент прийняття рішення у даній справі в наявності між сторонами був ще один спір у справі № 5021/1951/2011 господарського суду Сумської області за позовом ПАТ «ПроКредитБанк» до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 1547590,69 грн.

Отже, апелянт вважає, що безспірності вимог банку до позивача не існує, тому є всі підстави для задоволення його позову.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Сумської області від 04.10.2011 р. по справі № 5021/1829/2011 без змін, вважаючи його законним та винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права. При цьому, відповідач вказує на те, що при вчиненні спірного виконавчого напису ним було враховано факт існування судового спору щодо розміру пені і він не просив нотаріуса стягнути її розмір.

07.12.2011 р. до апеляційного суду приватного нотаріуса ХНО ОСОБА_4 надійшла заява, в якій остання просить розгляд даної справи здійснити у її відсутності.

У судове засідання третя особа державний виконавець Зарічного ВДВС Сумського МУЮ Шевченко В.В. не з*явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і в установлений законом строк.

Представники сторін не заперечують проти розгляду даної справи у відсутності третіх осіб.

Справа розглядається у відсутності третіх осіб за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2011 р. до господарського суду Сумської області з позовною заявою звернувся ФОП ОСОБА_3, в якій просив визнати виконавчий напис № 971 від 29.03.2011 р., вчинений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_4 в інтересах ПАТ «ПроКредитБанк»про звернення стягнення за заставлене майно фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги позивача були мотивовані тим, що при вчиненні виконавчого напису існував судовий спір про розмір пені, що призвело до вчинення незаконного напису та тим, що кредит надавався в доларах США, а виконавчий напис вчинено у гривнях, що не відповідає вимогам закону та інструкції.

Відповідач заперечував проти позову, просив припинити провадження у даній справі, посилаючись на те, що даний спір випливає з цивільно-правового договору, так як позовну заяву про визнання виконавчого напису № 971 від 29.03.2011 р., вчиненого на договорі іпотеки № С-713/09.04-ІД2 від 20.09.2004 р., укладеного між АТ «ПроКредитБанк»та фізичними особами ОСОБА_3,ОСОБА_6, ОСОБА_7, подано ФОП ОСОБА_3

Приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_4 також надала суду заперечення до позовної заяви ( вх.№ 12678 від 23.08.2011 р.), в якому вказала, що спірний виконавчий напис було вчинено відповідно до вимог чинного законодавства і на підставі документів, які підтверджують безспірність вимог стягувача.

07.09.2011 р. до господарського суду від Зарічного ВДВС Сумського МУЮ надійшла заява № 21/11/9189 від 30.08.2011 р., в якій останній повідомив, що в його провадженні знаходиться примусове виконання виконавчого напису № 971 від 29.03.2011 р. , виданого приватним нотаріусом ХМНО про звернення на стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Сумської міської ради народних депутатів 04.04.1997 р., зареєстроване у Сумському ООБТІ за р.№ 162.

04.10.2011 р. місцевим господарським судом постановлено оскаржуване судове рішення. При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що виконавчий напис за реєстровим № 971 від 29.03.2011 р. був вчинений нотаріусом у відповідності до вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат»на підставі наданих відповідачем документів, які підтверджували безспірність вимоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, так цього не спростовано і в апеляційній інстанції, 20.09.2004 р. між ЗАТ «ПроКредитБанк»та ФОП ОСОБА_3 було укладено рамкову угоду № С-713/09.04. Банк на умовах даної угоди та договорів про надання траншу відкрив позичальнику кредитну лінію в доларах США терміном на 36 місяців. До рамкової угоди були укладені додаткові угоди № 1 від 14.12.2004 р., № 2 від 06.05.2005 р., № 3 від 19.09.2005 р., договори про зміну рамкової угоди від 21.09.2006 р., та від 15.10.2007 р., договір № 6 про внесення змін та доповнень до рамкової угоди.

Окрім того, між позивачем та відповідачем на підставі рамкової угоди були укладені договори про надання траншу № 15.6978/С-713/09.04 від 15.10.2007 р., №15.6991/С-713/09.04 від 15.10.2007 р., № 15.7700/С-713/09.04 від 04.04.2008 р. із змінами та доповненнями (надалі кредитні договори), за якими відповідач був зобовязаний своєчасно погашати кредит та відсотки за користування ним в порядку і строки, вказані в кредитних договорах.

Таким чином, у вказаних вище кредитних правовідносинах відповідач є стягувачем, а позивач боржником.

В забезпечення виконання ОСОБА_3 зобовязань за кредитними договорами 20.09.2004 р. укладено договір іпотеки № С-713/09.04-ІД2 між кредитором ЗАТ «ПроКредитБанк»( правонаступником якого є ПАТ «Прокредит Банк») та фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим номером 4855.

Відтак, фізичні особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є боржниками за кредитними договорами, а вони виступили лише як іпотекодавці нерухомого майна в забезпечення виконання позичальником (позивачем) зобовязань за кредитним договором.

За таких обставин, твердження відповідача, що справа не підлягає розгляду в господарському суді, суперечить діючому законодавству та предмету даного спору.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови відповідачу в задоволенні клопотання останнього про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України .

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено в апеляційній інстанції, позивач належним чином виконав умови кредитних договорів. Проте, відповідач свої договірні зобовязання виконував неналежним чином, в звязку з чим станом на 21.01.2011 р. у нього за договорами про надання траншу № 15.6991 від 15.10.2007 р., № 15.7700 від 04.04.2008 р., № 15.6978 від 15.10.2007 р. виникла заборгованість на загальну суму 167512,57 дол. США.

21.01.2011 р. банк направив ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідні повідомлення про виникнення заборгованості з рамкової угоди від 20.09.2004 р. № С-713/09.04; необхідність погасити просрочену заборгованість по кредиту та про намір звернутися (у разі непогашення заборгованості) до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису на підставі вищезазначеного договору іпотеки нерухомого майна ( а.с. 56-61).

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами, організаціями не більше одного року.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів УКраїнивід 29.06.1999 р. № 1172 зі змінами та доповненнями «Перелік документів, якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку»містить декілька підстав, за якими провадиться стягнення заборгованості у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису: за нотаріально засвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передавання або повернення майна, а також звернення стягнення на заставне майно.

Відповідно до п.282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється КМУ.

Відповідно до п.284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою КМУ.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2011 р. відповідач звернувся до приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою № 76-2/11/273 про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на житлове приміщення трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, до якої додав оригінал договору іпотеки, повідомлення про виникнення заборгованості, направлені ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та докази їх отримання останніми.

29.03.2011 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 971, про звернення на вищевказане житлове приміщення. За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставленого та переданого в іпотеку майна, підлягають задоволенню вимоги ПАТ «ПроКредитБанк»в розмірі 167512,57 дол. США, що є еквівалентом суми 1330636,09 грн., а також 44803,16 грн. плати за вчинення виконавчого напису. Загальна сума 1 375 439,25 грн.

При цьому, слід зазначити, що відповідачем при зверненні 18.03.2011 р. до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису передбачений законом трирічний строк, який обчислюється з дня виникнення права вимоги, у даному випадку з 15.10.2009 р., пропущений не був, а тому дії нотаріуса в цій частині щодо вчинення виконавчого напису є правомірними і відповідають вимогам законодавства.

Окрім того, нотаріус на підставі ч.4 п.283 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», вчинив виконавчий напис після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцями та боржником, письмової вимоги про усунення порушення.

Отже, виконавчий напис, від 29.03.2011 р., який вчинено на договорі іпотеки від 15.10.2007 р. за реєстром № 4893, був вчинений з дотриманням чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про нотаріат», Цивільного кодексу України, Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», Постановою КМУ від 29.06.1999 р.№ 1172 зі змінами та доповненнями «Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку».

З матеріалів справи вбачається, що позивач в підтвердження того, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства зазначив, що за виконавчим написом суми заборгованості вказані в національній валюті, тоді як кредит був наданий в іноземній валюті доларах США, вимога про дострокове повернення кредиту направлялась позивачу в доларах США.

Приписами статті 198 Господарського процесуального кодексу встановлено, що грошові зобовязання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

З урахуванням наведеної норми права, колегія суддів погоджується з тим, що місцевий господарський суд не прийняв такі твердження до уваги, оскільки при здійсненні виконавчого напису, нотаріусом було зазначено суму заборгованості як у доларах США, так і національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом.

Щодо посилання апелянта на те, що при вчиненні виконавчого напису існував судовий спір про розмір пені, що призвело до вчинення незаконного напису, то такі посилання також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, і таке підтверджено у судовому засіданні, відповідач у заяві про вчинення виконавчого напису врахував факт існування судового спору щодо розміру пені та не просив нотаріуса стягнути розмір пені.

Вказане право відповідача закріплене ст. 543 Цивільного кодексу України, де вказано, що кредитор маж право вимагати виконання обовязку частково.

Тому, 29.03.2011 нотаріусом вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з ФОП ОСОБА_3 суму капіталу, процентів, та комісії, стягнення пені за оспорюваним виконавчим написом не передбачено.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, все вищенаведене свідчить про необґрунтованість та недоведеність вимог апелянта. Наведені ним факти та докази не відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, апелянт не довів, в чому полягає неповне з*ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи чи порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано і законно відмовив у позові.

Заперечення, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, у зв*язку з чим рішення господарського суду Сумської області від 04.10.2011 р. по справі № 5021/1829/2011 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1) ч.1 ст. 103, ст. 105 Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 04.10.2011 р. по справі №5021/1829/2011 залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного господарського суду по справі

№5021/1829/2011 набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Шевель

суддя В.В.Лакіза

суддя О.А. Пуль

Повний текст постанови складено 09.12.2011 р.