Рішення № 19895054, 14.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.11 Справа№ 5015/5653/11

За позовом: Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків

до відповідача: Приватного підприємства “Мідея”, м. Львів

про стягнення 189 163, 46 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Романова Ю.Л. - представник

від відповідача: не з»явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз‘яснено.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” до Приватного підприємства “Мідея” про стягнення 189 163, 46 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з‘явився, вимоги суду не виконав, причини неявки суду не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

05.04.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” (надалі –банк, позивач) та Приватним підприємством “Мідея” (надалі –позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір № 111137300000 (надалі –кредитний договір), відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у формі кредитної лінії із встановленим лімітом в сумі 12 300 швейцарських франків, що за курсом НБУ на момент видачі кредиту становило 50 905, 94 грн., під 8, 99 % річних. Згідно п. 1.3.2. договору, дана процентна ставка збільшувалась до 13,49 % річних у випадку користування кредитними коштами понад встановлений графіком строк та/або у випадках передбачених п.9.2. кредитного договору.

Згідно графіку погашення кредиту, що є додатком № 2 до кредитного договору, обнулення –повернення траншів повинно відбуватися 07.04.2008 р., 06.04.2009 р. та 05.04.2010 р.

Відповідач зобов‘язався належним чином використовувати і повернути кредит, у будь-якому випадку, у повному обсязі до 05.04.2010 року, якщо не застосовується інший строк повернення кредиту у відповідності до розділу 11 кредитного договору.

Кредитні кошти надавалися на поповнення відповідачем обігових коштів.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується зведеним валютним меморіальним ордером від 16.04.2008 року.

З метою забезпечення виконання зобов‘язань, встановлених кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки від 05.04.2007 р., відповідно до якого предметом іпотеки є нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Грунтова,1е.

Позивач свої зобов‘язання по кредитному договору щодо надання відповідачу кредиту виконав, надавши відповідачу кредит у повному розмірі. Однак, відповідач, отримавши суму кредиту, свої зобов‘язання за кредитним договором щодо повернення отриманих коштів та сплати відсотків за користування кредитом не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту.

На момент звернення з позовом до суду, загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 12 300,00 (дванадцять тисяч триста) швейцарських франків 00 сантимів, що згідно курсу НБУ, становить –114 207, 54 грн.; заборгованість по відсотках становить 6 065,49 (шість тисяч шістдесят п»ять) швейцарських франків 49 сантимів, що згідно курсу НБУ становить - 56 319, 08 грн.;

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків повернення кредиту в розмірі 13 636,84 грн. (за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 10 504,03 грн. та за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах – 3 132,81 грн.), а також штраф в розмірі 5 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши всі докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Статтею 526 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов‘язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до кредитного договору відповідач отримав кредит у формі кредитної лінії із встановленим лімітом в сумі 12 300,00 (дванадцять тисяч триста) швейцарських франків за курсом НБУ на момент видачі кредиту становило 50 905,94 грн., під 8,99 % річних, що підтверджується зведеним валютним меморіальним ордером від 16.04.2010 р., який долучений до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов‘язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов‘язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов”язання перед позивачем згідно умов кредитного договору належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Представник відповідача в судові засідання не з»явився, позовні вимоги в частині основного боргу та заборгованості по відсотках не заперечив, доказів належного виконання зобов’язання перед банком за кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів згідно договору, не представив, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 12 300,00 (дванадцять тисяч триста) швейцарських франків 00 сантимів, що згідно курсу НБУ, становить –114 207, 54 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 6 065,49 (шість тисяч шістдесят п»ять) швейцарських франків 49 сантимів, що згідно курсу НБУ становить 56 319, 08 грн. підлягають до задоволення.

Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов»язання є припинення зобов»язання, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою.

Статтею 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов»язань, передбачених цим Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплати Банку пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом «факт/360»(метод «факт/360»передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування..

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені за порушення строків повернення кредиту в розмірі 13 636, 32 грн. (за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості за період з 05.04.2010 р. по 04.10.2010 р. в розмірі 10 504,03 грн. та за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за період з 05.04.2010 р. по 04.10.2010 р. в розмірі 3 132,81 грн.), суд вважає, що розрахована вона відповідно до умов договору та з врахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань», тому вказана сума підлягає до стягнення.

Пунктом 7.6 договору, передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.611 Цивільного кодексу України позичальник зобов‘язаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобов‘язань (в тому числі, й за порушення термінів виконання зобов‘язань), встановлених пп.4.3, 4.4., 4.5. цього Договору.

Розмір зазначеної в цьому пункті Договору неустойки встановлюється рівним 5 000 (п‘ять тисяч) гривень.

В частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 000,00 грн., суд вважає, що нарахований він відповідно до умов договору, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись, ст.ст. 536, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Мідея” (79070, м.Львів, вул. Гната Хоткевича, 20/24, код ЄДРПОУ 20839408) на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” (юридична адреса: 61050, м.Харків, пр.-т Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750; поштова адреса: 79026, м.Львів, вул.У.Самчука, 26/1):

- заборгованість за кредитом 12 300,00 (дванадцять тисяч триста) швейцарських франків 00 сантимів, що згідно курсу НБУ становить 114 207, 54 грн.;

- заборгованість по відсотках 6 065,49 (шість тисяч шістдесят п‘ять) швейцарських франків 49 сантимів, що згідно курсу НБУ становить 56 319, 08 грн.;

- 13 636,84 грн. – пені за порушення строків повернення кредиту;

- 5 000, 00 грн. –штрафу;

- 1 891, 63 грн. - державного мита;

- 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.