Ухвала суду № 19881060, 14.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

14.11.11 справа № 7/5009/4332/11-4/5009/5880/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк”, (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 2-А; адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 57)

до відповідача Приватного підприємства “Геополіс”, (69001, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 30, кв. 79)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1. Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області в особі Підрозділу примусового виконання рішень, (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6)

2. ОСОБА_3, (69032, АДРЕСА_2)

про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна від 17.02.2011 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_4, довіреність б/н від 21.02.2011 р. (бланк серія ВРЕ № 456348);

від відповідача ОСОБА_5 директор, на підставі наказу б/н від 01.04.2000 р.;

від третьої особи 1 ОСОБА_6, довіреність № 13529-9/11 від 04.10.2011 р.;

від третьої особи 2 не зявився;

У звязку із скасуванням постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2011 р. ухвали господарського суду Запорізької області від 01.08.2011 р. у справі № 7/5009/4332/11 (№ 0907-1073), на підставі ст. 2-1 ГПК України згідно реєстру автоматизованого розподілу справ господарського суду Запорізької області від 29.09.2011 р. справу № 7/5009/4332/11 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2011 р. справу № 7/5009/4332/11 прийнято до розгляду суддею Зінченко Н.Г., справі присвоєний № 7/5009/4332/11-4/5880/11, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучені Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області в особі Підрозділу примусового виконання рішень, м. Запоріжжя та ОСОБА_3, м. Запоріжжя, засідання суду призначено на 14.11.2011 р., у сторін і третіх осіб витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

Ухвалу оголошено в судовому засіданні 14.11.2011 р.

За письмовим клопотанням представників сторін і третьої особи 1 розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Третя особа 2 в судове засідання 14.11.2011 р. не прибула, письмові пояснення по суті спору та витребувані ухвалою суду по справі від 06.10.2011 р. документи і матеріали суду не надала, про поважність причин неявки себе особисто або свого уповноваженого представника суд не повідомляла.

Про дату, час та місце розгляду справи 3 7/5009/4332/11-4/5009/5880/11 третя особа 2 була повідомлена належним чином ухвалою суду по справі від 06.10.2011 р., яка на адресу суду відділенням поштового звязку не поверталася.

За таких обставин, суд визнав за доцільне судове засідання 14.11.2011 р. здійснювати за відсутністю представника третьої особи 2.

Судом розглядаються позовні вимог про визнання недійсним Звіту, складеного ПП “Геополіс” 17.02.2011 р., про оцінку нерухомого майна: квартири, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., за адресою місцезнаходження: 69032, АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_3

Позовні вимоги обґрунтовані приписами на ст., ст. 13, 58 Закону України “Про виконавче провадження” та ст., ст. 3, 12, 18, 30 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. Мотивуючи заявлений позов позивач зазначає, що вказана відповідачем у Звіті про оцінку нерухомого майна від 17.02.2011 р. оцінка обєкта оцінки квартири, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., за адресою місцезнаходження: 69032, АДРЕСА_3nbsp;кв. 41Б, що належить на праві власності ОСОБА_3, не відповідає дійсності та не відображає реальні ціни на аналогічне нерухоме майно, які склалися на теперішній час, а сама оцінка є значно заниженою. При проведені оцінки, як зазначено у постанові про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 06.12.2010 р., оцінювач мав сертифікат № 1750 від 10.06.2000 р., що свідчить про те, що у оцінювача не було сертифіката субєкта оціночної діяльності чинного на момент проведення оцінки, так як згідно ч. 2 ст. 18 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” сертифікат субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання видається строком на три роки та може бути анульований з підстав, зазначених в ст. 20 цього Закону. Відповідний сертифікат не був наданий і до матеріалів експертної оцінки від 17.02.2011 р. Крім того, ані під час проведення експертної оцінки ПП “Геополіс”, а ні під час рецензування Звіту про оцінку нерухомого майна від 17.02.2011 р., оцінювачами не оглядався обєкт оцінки, а оцінка проводилася за фотоматеріалами, які були надані оцінювачу державним виконавцем. Вказані фотоматеріали (фотографії обєкт оцінки) були зроблені державним виконавцем під час складання акту опису та арешту майна від 05.11.2010 р. Наведене свідчить про те, що оцінювачі не могли в повній мірі оцінити обєкт оцінки, дослідити усі складові оцінюваного обєкту, які могли б суттєво вплинути на вартість обєкта оцінки. Таким чином, за проміжок часу з моменту опису майна до проведення його оцінки могли статися суттєві зміни в обєкті оцінки (переобладнання, ремонт, поліпшення стану внутрішнього обладнання тощо), а під час проведення оцінки ці факти враховані не були. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що реалізація предмету оцінки за ціною, вказаною в Звіті про оцінку нерухомого майна від 17.02.2011 р., призведе до збитків, які зазнає позивач в результаті не погашення заборгованості. На підставі зазначеного просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки вважає, що даний спір взагалі не підлягає вирішенню в господарських судах. Свої заперечення мотивує тим, що оскаржуваний позивачем Звіт про оцінку нерухомого майна від 17.02.2011 р. взагалі не є актом нормативного чи ненормативного характеру, не може вважатися документом, який безумовно тягне певні правові наслідки. На підставі зазначеного, просить суд провадження у справі припинити.

Третя особа позов вважає безпідставним та необґрунтованим, вказує на те, що Звіт про оцінку нерухомого майна від 17.02.2011 р., наданий ПП “Геополіс”, відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, що підтверджується рецензією ПМП ПВФ “ЕЛІТА” від 07.07.2011 р. та має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Наполягає, що арештоване майно боржника ОСОБА_3 підлягає примусовій реалізації саме за оцінкою визначеною ПП “Геополіс”. Просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи 1, суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2008 р. ЗАТ “Перший Український Міжнародний Банк” (правонаступником якого є позивач у справі) та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 6128314, за умовами якого ОСОБА_3 був наданий кредит строком до 19.02.2028 р. в розмірі 257 200,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом виходячи із 14,49 % річних.

З метою забезпечення виконання зобовязань Позивальника перед Банком 19.02.2008 р. ЗАТ “Перший Український Міжнародний Банк” та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 6128332, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 19.02.2008 р. і зареєстрований в реєстрі за № 640, згідно з яким в забезпечення виконання зобовязань Позичальника перед Банком в іпотеку Банку було передане нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3, а саме: квартиру, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., за адресою місцезнаходження: 69032, АДРЕСА_3.

Через неналежне виконання ОСОБА_3 своїх зобовязань за кредитним договором № 6128314 від 19.02.2008 р. станом на 25.06.2010 р. у нього утворилася заборгованість перед Банком в сумі 405 242,23 грн.

У звязку із цим, 12.07.2010 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 на договорі іпотеки № 6128332 від 19.02.2008 р. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1110, про звернення стягнення на майно квартиру, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., за адресою місцезнаходження: 69032, АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_3 За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, було запропоновано задовольнити вимоги ПАТ “Перший Український Міжнародний Банк” в сумі 405 242,23 грн. за кредитним договором № 6128314 від 19.02.2008 р.

На підставі заяви ПАТ “Перший Український Міжнародний Банк” Ленінським ВДВС Запорізького МУЮ було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису від 12.07.2010 р. № 1110, про звернення стягнення на квартиру, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., за адресою місцезнаходження: 69032, АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_3

21.09.2010 р. матеріали виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 1110 від 12.07.2010 р. передані до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, про що винесено відповідну постанову.

05.11.2010 р. державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області ОСОБА_6 проведено опис майна та накладений арешт на нерухоме майно належне боржнику, а саме: квартиру, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., за адресою місцезнаходження: 69032, АДРЕСА_3, про що був складений Акт опису й арешту майна від 05.11.2010 р. серія АА № 861420.

З метою остаточного визначення вартості описаного та арештованого нерухомого майна згідно приписів ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” 06.12.2010 р. державним виконавцем винесено Постанову № 1468/3, якою призначений суб'єкт оціночної діяльності ПП “Геополіс” для участі у виконавчому провадженні. Експертом призначено ОСОБА_5, яка має сертифікат № 1750 від 10.06.2000 р., виданий ФДМ України спільно з Українським товариством оцінювачів та Харківським орендним підприємством науково-технічної та економічної інформації та зобов'язано надати письмовий висновок запитань ринкової вартості майна, описаного Актом опису й арешту майна від 05.11.2010 р. серія АА № 861420. (Постанова № 1468/3 від 06.12.2010 р. про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні).

Листом від 28.02.2011 р. за № 1238-3/11 Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області повідомив ПАТ “Перший Український Міжнародний Банк” та ОСОБА_3 про проведену оцінку та ринкову вартість нерухомого майна. В листі було зазначено, що відповідно до Звіту про оцінку майна від 17.02.2011 р. вартість нерухомого майна, описаного та арештованого Актом опису й арешту майна від 05.11.2010 р. серія АА № 861420, визначена оцінювачем в розмірі 180 679,00 грн.

Не погоджуючись з оцінкою ПП “Геополіс”, визначену оцінювачем в розмірі 180 679,00 грн., 12.03.2011 року ПАТ “Перший Український Міжнародний Банк” звернулося до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області про призначення рецензування Звіту про оцінку майна від 17.02.2011 р., складеного ПП “Геополіс” щодо оцінки квартири, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., за адресою місцезнаходження: 69032, АДРЕСА_3 (заперечення на звіт про експертну оцінку № 638/114103).

Для проведення рецензування Звіту від 17.02.2011 р. з експертної оцінки вищезазначеного майна Постановою № 152/3 від 30.06.2011 р. було призначено рецензента ПМП ПВФ “ЕЛІТА”.

Згідно висновків рецензії від 07.07.2011 р. Звіт з експертної оцінки квартири, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., за адресою місцезнаходження: 69032, АДРЕСА_3, складений 17.02.2011 р. ПП “Геополіс”, можливо кваліфікувати як, звіт що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Позовні вимоги про визнання недійсним Звіту від 17.02.2011 р. про оцінку квартири, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., за адресою місцезнаходження: 69032, АДРЕСА_3, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, в розмірі 180 679,00 грн., виконаного ПП “Геополіс”, стали предметом судового розгляду у даній справі. Дослідивши та проаналізувавши матеріали і фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини3 статті22 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

З огляду на вказані приписи та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до частини2 статті20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно зі статтею15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту, передбачені статтею16 ЦК України, за своїм змістом є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахування цього в пункті 10 частини2 статті16 ЦК України формулюється загальне правило про можливість пред'явлення на захист порушеного цивільного права вимоги про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. А також у вказаній статті зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Отже, виходячи із зазначених норм, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Згідно зі статтею12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.

А відтак, оспорювана оцінка майна, оформлена звітом про оцінку майна, не є актом державного чи іншого органу та не може бути предметом самостійного оскарження в господарському суді. Зазначений документ не є нормативним правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права та обовязки позивача та йому не адресований, а є лише результатом практичної діяльності фахівця оцінювача з визначених питань і може бути використаний в якості доказу, що підлягатиме оцінці судом у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, а тому оскаржений акт не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений можливості оспорити вартість спірного майна, визначеного ПП “Геополіс”, в ході його реалізації під час проведення аукціону, але враховуючи специфіку проведення процедури аукціону, така ситуація може і не виникнути.

Зазначені висновки підтверджуються практикою господарського судочинства, (зокрема, постановами Вищого господарського суду України № 31/98 від 28.02.2011 р., № 14/174 від 09.09.2010 р., № 41/75 від 16.11.2010 р.).

З урахуванням викладеного, а також положень статті 12 ГПК України щодо справ, які підвідомчі господарським судам, провадження по справі № 7/5009/4332/11-4/5009/5880/11 підлягає припиненню на підставі пункту1 частини1 статті80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України у позовному провадженні.

Враховуючи положення ст. 47 ГПК України, п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та п. 9 розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського суду України” суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України державне мито в сумі 85,00 грн., сплачене платіжним дорученням № 2228 від 27.07.2011 р., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 256,00 грн., сплачені платіжним дорученням № 2227 від 27.07.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст., ст. 12, 47, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 7/5009/4332/11-4/5009/5880/11 припинити.

2. На підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” та п. 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за № 50, повернути Публічному акціонерному товариству “Перший Український Міжнародний Банк”, (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 2-А; адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 57, код ЄДРПОУ 14282829) державне мито в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп., сплачене платіжним дорученням № 2228 від 27.07.2011 р., у звязку із тим, що позов не підлягає вирішенню в господарських судах України. (Оригінал платіжного доручення № 2228 від 27.07.2011 р. знаходиться в матеріалах справи № 7/5009/4332/11-4/5009/5880/11).

3. На підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито”, п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, та п. 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за № 50, повернути Публічному акціонерному товариству “Перший Український Міжнародний Банк”, (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 2-А; адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 57, код ЄДРПОУ 14282829) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 256 (двісті пятдесят шість) грн. 00 коп., сплачені платіжним дорученням № 2227 від 27.07.2011 р., у звязку із тим, що позов не підлягає вирішенню в господарських судах України. (Оригінал платіжного доручення № 2227 від 27.07.2011 р. знаходиться в матеріалах справи № 7/5009/4332/11-4/5009/5880/11).

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ГПК України дана ухвала є підставою для повернення з Державного бюджету України зазначених сум державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Копію даної ухвали направити сторонам у справі та третім особам.

Суддя Н.Г.Зінченко

Ухвала оформлена в повному обсязі та підписана 18 листопада 2011 р.