Рішення № 19716339, 24.11.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Цивільна справа № 2-2437/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2011 року Соломянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Шолудченко А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»від імені якого діє Відділення «Луцька регіональна дирекція ПАТ «ВТБ Банк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 1755521,54 гривень та у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1

Оскільки відповідач взятих на себе зобовязань за договором належним чином не виконує, чим порушила умови укладеного договору, у звязку з чим в неї виникла заборгованість за кредитним договором яка станом на 04 лютого 2011 року становила 1755521,54 гривень

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав наведених в позові, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням (а.с.102) про причини неявки, що можуть бути визнані судом поважними не повідомила, що свідчить про її небажання приймати участь у розгляді справи.

За таких обставин та за згодою представника позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

20.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №20.00.001245 відповідно до умов якого остання отримала кредит на суму 180 000 доларів США, строком до 19.12.2022 р. зі сплатою 12% річних за користування кредитних коштів.

Також в забезпечення виконання своїх зобовязань за Кредитним договором 21.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 передала позивачу в забезпечення виконання своїх зобовязань за Кредитним договором квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох жилих кімнат, загальною площею 49,90 кв. м, житловою 39,90 кв. м.

Погашення кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись позичальником щомісяця у розмірі та в строки визначені Кредитним договором №20.00.001245 та

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Однак, відповідачем внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобовязань, було порушено умови кредитного договору, у звязку з чим виникла заборгованість перед банком, яка станом на 04 лютого 2011 року відповідно до поданого позивачем розрахунку становить 215211,00 доларів США і яка складається із заборгованості: за тілом кредиту 180000,00 дол., за відсотками 35111,00 дол. США та пені 46743,99 гривень.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобовязанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави, за якою заставлене нерухоме майно залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 589 ЦК України У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Також згідно ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов в частині стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення такої заборгованості є обґрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума загальної заборгованості за кредитним договором в розмірі 1755521,24 грн., в рахунок погашення якої слід звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох жилих кімнат, загальною площею 49,90 кв. м, житловою 39,90 кв. м.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Отже суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову в частині виселення відповідача з усіма проживаючими особами в квартирі АДРЕСА_1 яка складається з трьох жилих кімнат, загальною площею 49,90 кв. м, житловою 39,90 кв. м.

Також відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції станом на 19.10.2011р., чинний на день подачі позову сплачені позивачем судові витрати в сумі 1 820 гривень, що складаються з державного мита в сумі 1700,00 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 гривень, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1, 4 ст.ст. 525, 526, 530, 553-554, 572, 589, 590, 591, 625,1050 Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку», статями 27, 31, 60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»від імені якого діє Відділення «Луцька регіональна дирекція ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Луцьк, Волинської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, п/р351979000900 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 311767, код ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за Кредитним договором 1755521 (один мільйон сімсот пятдесят пять тисяч пятсот двадцять одну) гривень 24 копійок та судові витрати в сумі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 00 копійок, а всього стягнути 1757321 (один мільйон сімсот пятдесят сім тисяч триста двадцять одну) гривень 24 копійок, шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох жилих кімнат, загальною площею 49,90 кв. м, житловою 39,90 кв. м., що належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 11.10.2004 року.

Виселити ОСОБА_1 з усіма особами, що проживають з нею, з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з для отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Зінченко С.В.