Постанова № 19339829, 22.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5015/2145/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:Ткаченко Н.Г.,

Коробенка Г.П.,

Куровського С.В.,

розглянувши

касаційну скаргу Приватного підприємства "Реліквія"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 29.08.2011

у справі№5015/2145/11 господарського суду Львівської області

за позовомПриватного підприємства "Реліквія"

доПублічного акціонерного товариства "Кредобанк"

треті особи:1.Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної

виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області,

2.Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Куліняк І.Я.

провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

за участю:

позивача

відповідача

третьої особи 1

третьої особи 2 - Репецький В.В.;

Івченко А.А.;

не зявилися;

не зявилися; В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.06.2011 у справі №5015/2145/11 (суддя Березяк Н.Є.) позов задоволено, визнано виконавчий напис вчинений 23.02.2011 Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я. за реєстровим номером 402 таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 у справі №5015/2145/11 (судді: Якімець Г.Г., Зварич О.В., Хабіб М.І.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Приватне підприємство "Реліквія", не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2008 між ВАТ "Кредобанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк", в особі другої Львівської філії та ПП "Реліквія" укладено кредитний договір №38/08-к із змінами і доповненнями ( додаткові угоди до договору № 38/08-к), відповідно до умов якого, відповідач надав позивачу кредит, а останній зобовязувався повернути кредит частинами згідно погодженого між сторонами графіку (а.с. 45-48 т.1).

Відповідно до додаткового договору від 13.04.2009 дата остаточного повернення кредиту 23.04.2010 (а.с. 49-50 т.1).

14.04.2009 між ВАТ "Кредобанк" (іпотекодержатель) та ПП "Реліквія" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідчений Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим номером 582, який забезпечував виконання позивачем основного зобовязання перед відповідачем, яке випливає з кредитного договору №38/08-к, укладеного ними 25.04.2008, а також усіх додаткових договорів до нього, укладених і, які можуть бути укладені в майбутньому. Відповідно до умов іпотечного договору позивач передав відповідачу в іпотеку нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Патона Є., буд.2 загальною площею 348,1 кв.м. (п.1.2, 1.2.1, 1.2.1). Дане майно належить позивачу на праві приватної власності (а.с.51-54 т.1).

23.02.2011 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я., вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 402 про звернення стягнення на обєкти нерухомого майна, що належать ПП "Реліквія" та на підставі іпотечного договору від 14.04.2009 передані в іпотеку ВАТ "Кредобанк", в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №38/08-к від 25.04.2008 (а також усіх додаткових договорів до нього). У виконавчому написі зазначено, що строк платежу за забезпеченим зобовязанням настав 23.04.2010. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного вище нерухомого майна, нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги ПАТ "Кредобанк" на загальну суму - 939277,06 грн., а саме 793588, 21 грн. неповернута сума кредиту, 716,49 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 22.02.2010 по 06.07.2010, 141472,36 грн. пеня за несвоєчасне погашення основної суми кредиту за період з 22.02.2010 по 21.02.2011, 3500 грн. плата за вчинення виконавчого напису. Із розрахунку, який подавався нотаріусу вбачається, що заборгованість позивача перед відповідачем виникла з липня 2009 (а.с. 43 т.1).

На підставі вказаного виконавчого напису 30.05.2011 Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№26789077 про звернення стягнення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою:м. Львів, вул. Патона Є., буд.2 загальною площею 348,1 кв.м. та належать на праві власності ПП "Реліквія", для задоволення вимог відповідача в межах суми 939277,06 грн (а.с.120 т.1).

Статтею 18 ЦК визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до статей 34, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють виконавчі написи за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Пунктом 1 Переліку встановлено, що для одержання виконавчого напису на нотаріально посвідчених угодах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов'язання, відповідачем на виконання нормативно встановлених вимог надано нотаріусу необхідні документи, які підтверджують безспірну заборгованість боржника та право вимоги стягувача.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що спірний виконавчий напис вчинено на підставі таких документів, як кредитний договір №38/08-к від 25.04.2008, додатковий договір від 13.04.2009 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №38/08-к від 25.04.2008, оригінал іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Лоїком О.І. 14.04.2009 в реєстрі за №582; заяви-вимоги іпотечне повідомлення вих. №15.04-6524/10 від 23.12.10 ПАТ "Кредобанк", розрахунку заборгованості по кредиту станом на 22.02.2011, здійсненого ПАТ "Кредобанк", платіжного доручення №1 від 06.05.08 , виданого ПП "Реліквія", випискою про рух коштів по рахунках, виданою ПАТ "Кредобанк".

Згідно абз. 9 п. 283 розд. 32 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Мінюста № 20/5 від 03.03.2004, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобовязання та умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України "Про нотаріат" перелік документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до ст.ст. 283, 284 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" передбачає, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Пунктом 286 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, як вбачається з матеріалів справи Банком надано нотаріусу необхідні документи, які підтверджують безспірну заборгованість боржника та право вимоги стягувача.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою,гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Одночасно, за змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України передбачено окремі види застав, одним із видів договору застави є іпотека.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Належним чином дослідивши обставини справи, давши оцінку зібраним по справі доказам, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального та процесуального права та вважає, що відсутні правові підставі для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Реліквія" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 у справі №5015/2145/11 залишити без змін.

Головуючого Ткаченко Т.Г.

судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.