Постанова № 19339826, 22.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5005/4811/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. головуючого

Волковицької Н.О.

Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаОСОБА_1 дов. від 18.05.2011 року

відповідачане зявився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

на постановувід 28.07.2011 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 5005/4811/2011 господарського суду Дніпропетровської області за позовомВідкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" доДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" простягнення 1077,06 грн. ВСТАНОВИВ: Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 1077,06 грн. вартості вагової недостачі коксової продукції, поставленої позивачу по залізничній накладній №52569412 на підставі договору №39-12/08/806208 від 01.12.2008 року, укладеного між ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпромресурси". Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 року (суддя Загинайко Т.В.) позовні вимоги задоволено. З Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" стягнуто 1077,06грн. вартості вагової недостачі та відповідні судові витрати.

За апеляційною скаргою Державного підприємства "Придніпровська залізниця" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 року (головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Прудніков В.В., Крутовських В.І.) змінено. Позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" 205,98 грн. вартості вагової недостачі коксової продукції та відповідні судові витрати.

Доповідач: Волковицька Н.О.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Скаржник вважає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку заявника при винесення постанови апеляційним судом порушені вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, що мають суттєве значення для вирішення спору та не надано оцінки доводам, які були представлені позивачем.

Висновок апеляційного господарського суду щодо застосування 2% при визначенні недостачі коксової продукції виходячи із того, що у накладній зазначено "кокс (влажный") заявник вважає помилковим, оскільки він суперечить порядку передбаченому Правилами видачі вантажу, яким не передбачено додаткових особливостей визначення природної втрати коксу окрім 1% маси, з розрахунку розміру шкоди позивачем здійснено розрахунок недостачі та розміру шкоди, виходячи з маси вантажу у сухому стані, жодним нормативним або законодавчим актом не заборонено застосування відсотку вологості за даними вантажовідправника (% вологості зазначений у додатку до рахунку) при визначенні сухого стану вантажу.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи на підставі договору №39-12/08/806208 від 01.12.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпромресурси" (вантажовідправник) та Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (вантажоождержувач), на адресу останнього зі станції Ханженкове Донецької залізниці 20.12.2010 року у вагоні №60685237 за залізничною накладною №52569412 відправлено навалом коксовий дрібязок фракції 0-25 у вологому стані.

На підставі рахунку-фактури №СФ_0000377 від 20.12.2010 року на виконання умов вказаного договору позивачем оплачена продукція, що підтверджується платіжним дорученням №116190 від 30.12.2010 року (а.с.12).

Видача вантажу здійснена залізницею відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року, з перевіркою його маси, в результаті якої виявлена недостача коксової продукції, про що на станції Нікополь Придніпровської залізниці 22.12.2010 року складено комерційний акт АА№037234/187, в якому зазначено, що при переваженні вагону №60685237 фактично виявлено продукції менше проти перевізного документа на 1250 кг (в накладній вказано 57150кг, виявилось 55900 кг), яка у вагоні вміститися могла б; навантаження нижче бортів 10-15 см.; вантаж маркований вапном, крім наявних поглиблень над 2-м, 3-м люками довжиною 300 см., шириною на усю ширину вагона, глибиною 30см.; з другого боку вагона над 1-м люком поглиблення розміром 150х150х30 см.; двері та люки закриті; течі вантажу немає.

Задовольняючи частково позовні вимоги апеляційний господарський суд виходив із того, що згідно статті 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, обчислюється з урахуванням норми природної втрати та граничного визначення маси нетто вантажу під час перевезення.

Апеляційним судом зазначено, що позивач пред'явив до стягнення вартість вагової недостачі дрібязку коксового з урахуванням норми природної втрати 1% на суму, згідно розрахунку, 1077,06грн. але виходячи із того, що продукція була здана для перевезення у вологому стані, норма природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто в даному випадку повинна становити 2% та вартість вагової недостачі вантажу - 205,98 грн.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів передбачено норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від його маси.

При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і обєктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку при вирішенні спору по суті.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 року у справі №5005/4811/2011 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" залишити без задоволення.

Головуючий суддяТ. Дроботова

С у д д іН. Волковицька

Л. Рогач