Постанова № 19339861, 22.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5013/755/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. головуючого

Волковицької Н.О.

Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаОСОБА_1 дов. від 02.11.2011 року

відповідачане зявився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс"

на постановувід 15.08.2011 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 5013/755/11 господарського суду Кіровоградської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" доВідкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс" простягнення 8667,34 грн. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс" про стягнення заборгованості у розмірі 8667,34 грн. за надані послуги.

Заявою від 24.06.2011 року позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості за надані послуги у розмірі 7363,50 грн., яка судом першої інстанції залишена без розгляду з огляду на відсутність повноважень представника зменшувати розмір позовних вимог.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2011 року (суддя Болгар Н.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 року (головуючий суддя Прудніков В.В., судді Орєшкіна Е.В., Крутовських В.І.), позов задоволено частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут "Маштехкомплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експресс" 7363,50 грн. боргу та відповідні судові витрати.

Доповідач: Волковицька Н.О.

В іншій частині позов залишено без розгляду.

Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 року і залишити позов без розгляду у повному обсязі.

Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме суди розглянули справу за відсутності відповідача, не врахували недотримання позивачем досудового порядку реалізації господарсько правової відповідальності у відповідності з вимогами статті 222 Господарського кодексу України, статей 5, 6, 7, 8 Господарського процесуального кодексу України, а також розглянули спір за недоведеними обставинами.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких останній просить у задоволенні касаційної скарги відмовити з підстав, викладених у запереченнях.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" є представником світової мережі експрес-перевезень кореспонденції та вантажів TNT Express, є агентом компанії TNT Express в Україні та діє під торгівельною маркою TNT на підставі Угоди про співробітництво з компанією TNT Express від 14.09.1998 року і відповідає за організацію перевезення на території України.

Судами встановлено, що 07.02.2009 року відповідачем було замовлено доставку вантажу з міста Кіровоград (Україна) до міста Нижній Новгород (Росія), вага вантажу 658 кг.

Факт надання позивачем послуг з транспортного експедирування вантажу підтверджується транспортною накладною GD 939091537 WW.

Згідно частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання зазначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Докази укладення сторонами договору транспортного експедирування, вимоги до якого містить стаття 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", відсутні.

Згідно частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання, яким є правовідношення, де одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема за пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, є договори та інші правочини. Правочином, як то встановлено частиною 1 статті 202 названого Кодексу є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Судами встановлено, що сторони своїми діями, зокрема позивач шляхом надання послуг з транспортного експедирування, виставлення рахунку, а відповідач замовлення доставки експорту, передачі товару для перевезення, створили певні права та обов'язки. Так у відповідача зокрема виникло зобов'язання по оплаті вартості отриманих послуг, а у позивача у свою чергу виникло право вимагати здійснення оплати.

Сторонами строк оплати наданих послуг не визначено.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В якості вимоги про оплату наданих послуг суди визнали лист позивача №9-30551/09 від 17.12.2009 року, претензії № 9-34713/10 від 21.04.2010 року, докази відправки яких позивачем додано до матеріалів справи (а.с.14,19).

Відповідачем докази виконання зобов'язання по оплаті суми боргу не надано, що стало підставою для задоволення вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу.

Щодо залишення позовних вимог без розгляду в частині стягнення інфляційних та річних суди попередніх інстанцій виходили із того, що позивачем не доведено у письмовій формі підстав викладення вимог про стягнення штрафних санкцій з посиланням на частину 2 статті 193, статтю 199 Господарського кодексу України, при тому, що фактично позов поданий про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, які не є штрафними санкціями у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, не наданий розрахунок позову із зазначенням конкретних періодів, за які розраховані річні (день, місяць, рік), необхідні для вирішення спору.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і обєктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку при вирішенні спору по суті.

Посилання скаржника на порушення позивачем частини 2 статті 222 Господарського кодексу України суди визнали безпідставними, оскільки відповідно до зазначеної статті Господарського кодексу України пред'явлення претензії є правом, а не обов'язком позивача.

Більш того, судами встановлено направлення позивачем претензії вих. № 9-34713/10 від 21.04.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03869051 (а.с. 12-14).

Посилання відповідача на розгляд справи без його участі касаційна інстанція не приймає до уваги, оскільки підставою для скасування рішення або постанови є розгляд справи без участі сторони не повідомленої належним чином про час і місце розгляду справи.

У даному випадку відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.34, 66, 110), а також відзивом та клопотанням.

Що стосується недоведеності обставин справи, то касаційна інстанція звертає увагу, що згідно частини 2 статті 111 Господарського процесуального кодексу України не допускається у касаційній скарзі посилання на недоведеність обставин справи.

Отже, твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 року у справі №5013/755/11 господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс" залишити без задоволення.

Головуючий суддяТ. Дроботова

С у д д іН. Волковицька

Л. Рогач