Постанова № 19228760, 01.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2011 р. Справа № 5023/5604/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., судді Плахов О.В., Бородіна Л.І.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача Єрьоменко М.В.

відповідача Батрина Л.М.

третьої особи не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків (вх. № 4017Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 29.08.11 р. по справі № 5023/5604/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 9382530,10 грн. за Генеральною угодою №28 від 21.04.2008 року в рамках якої було укладено кредитний договір №15.22-28/08-СК від 21.04.2008 року та № 15.76-28/08 від 30.07.2008 року. Крім того, до стягнення були заявлені судові, а саме витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Буракова А.М.) від 29.08.2011 р. по справі № 5023/5604/11 в позові відмовлено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків на користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, м. Київ заборгованості за кредитним договором № 15.22-28/08-СК від 21.04.2008 року: 579457,10 доларів США (еквівалент в гривні - 4623198,47 грн.) - строкова заборгованість за кредитом; 99356,26 доларів США (еквівалент в гривні - 792713,92 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом; 12576,90 доларів США (еквівалент в гривні - 100344,79 грн.) - строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 236889,92 доларів США (еквівалент в гривні -1890026,22 грн.) - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 3600,83 доларів США (еквівалент в гривні - 28729,22 грн.) - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту, 8797,25 доларів США (еквівалент в гривні - 70188,85 грн.) - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом; пені нарахованої за порушення строку погашення відсотків 19083,21 дол. США (еквівалент в гривні 152255,39 грн.), сума пені нарахована за порушення строку погашення кредиту - 7812,26 дол. США (еквівалент в гривні 62330,11 грн.); за кредитним договором № 15.76-28/08-СК від 30.07.2008 року - в розмірі 57434,97 доларів США (еквівалент в гривні - 458244,90 грн.) - строкова заборгованість за кредитом; 41441,19 доларів США (еквівалент в гривні - 330638,53 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом; 1260,67 доларів США (еквівалент в гривні - 10058,25 грн.) - строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 41135,26 доларів США (еквівалент в гривні - 328197,67 грн.) - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 1427,85 доларів США (еквівалент в гривні - 11392,10 грн.) - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту, 1525,10 доларів США (еквівалент в гривні - 12168,01 грн.) - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 2613,09 доларів США (еквівалент в гривні - 20848,53 грн.) - пеня нарахована в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту; 2737,57 доларів США (еквівалент в гривні - 21841,70 грн.) - пеня нарахована в зв'язку несплатою процентів за користування кредитом, державного мита в сумі 24224,38 грн., та 224,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, м. Київ на користь Державного бюджету України 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення пені нарахованої за порушення строку погашення відсотків 33086,10 дол. США (еквівалент 263977,44 грн.), сума пені нарахована за порушення строку погашення кредиту - 13571,42 дол. США (еквівалент 108279,57 грн.) за кредитним договором №15.22-28/08-СК від 21.04.2008 року в позові відмовлено.

В частині стягнення пені нарахованої за порушення строку погашення відсотків 5851,00 дол. США (еквівалент 46682,20 грн.), сума пені нарахована за порушення строку погашення кредиту - 6318,75 дол. США (еквівалент 50414,14 грн.), за кредитним договором №15.76-28/08-СК від 30.07.2008 року в позові відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та залишити позов без розгляду або зупинити провадження у справі до вирішення справи № 2-907/2010 Дзержинським районним судом м. Харкова.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення не врахував той факт, що з метою стягнення заборгованості за спірними кредитними договорами Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м. Київ звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до боржника за кредитними договорами ОСОБА_3 та поручителів ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків. На сьогодні даний позов розглядається судом в межах справи № 2-907/2010.

Зазначені обставини відповідач вважає такими, що перешкоджає розгляду позовних вимог в межах даної справи та є підставами для зупинення її розгляду або залишення позову без розгляду на підставі ст. 81 ГПК України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.11 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.10.11 р.; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м. Харків; запропоновано позивачу та третій особі надати відзив на апеляційну скаргу, документи в обґрунтування своїх доводів; запропоновано сторонам надати суду докази розгляду Дзержинським районним судом м. Харкова станом на час розгляду даної апеляційної скарги справи за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків про стягнення заборгованості за кредитними договорами, яка є предметом розгляду в межах даної справи; запропоновано надати суду письмові пояснення з цього приводу.

В наданих відповідачем письмових поясненнях останній вказує на неповне зясування судом першої інстанції при винесенні рішення обставин, які мають істотне значення для справи, безпідставне відхилення його клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Дзержинським районним судом м. Харкова справи за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків про стягнення заборгованості за кредитним договором. Крім того, відповідач також зазначає, що в процесі розгляду вказаної справи Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м. Київ відмовилось від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків, та надало відповідне клопотання, яке Дзержинським районним судом м. Харкова ухвалою від 19.10.2011 р. було задоволене, проте вказана ухвала на цей час не набрала законної сили, оскільки була оскаржена Товариством з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі та вищевказаних письмових поясненнях, просить вказану скаргу задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на відповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи та вимогам закону. Стосовно доводів відповідача про розгляд Дзержинським районним судом м. Харкова справи № 2-907/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків про той же предмет та з тих же підстав позивач зазначає, що банк у встановленому законом порядку відмовився від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків, зазначене клопотання судом відповідно до ували від 19.10.2011 р. було задоволено. Таким чином, на даний час в межах справи № 2-907/2010 Дзержинським районним судом м. Харкова розглядаються вимоги банку до ОСОБА_3, та ОСОБА_4

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, просить суд в її задоволенні відмовити.

Третя особа - ОСОБА_3, м. Харків в судове засідання не зявився, відзиву чи пояснення по скарзі не надав, про причини неприбуття не повідомив.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 21 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк» (позивач, Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник, третя особа) укладено Генеральну угоду № 28, згідно якої позивач зобов'язався надавати Позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених кредитними договорами в рамках Генеральної угоди.

Відповідно до п. 1.1. Генеральної угоди, Банк на положеннях та умовах цієї Угоди зобов'язується надавати Клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної і лінії (далі за текстом кредитні договори), укладених у рамках цієї Угоди і які є її невід'ємними частинами.

Пунктом 1.2. Генеральної угоди встановлено, що загальний розмір позичкової заборгованості Позичальника за наданими в рамках Генеральної угоди кредитами не повинен перевищувати суми еквівалентної 1000000 доларів США за офіційним курсом на дату надання кредиту.

Відповідно до п. 4.1. Кредитних договорів, Банк зобов'язаний надати Позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на строк, що встановлені в п.1.1. Кредитного договору та в порядку і на умовах, встановлених Кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках Генеральної угоди від 21 квітня 2008 року було укладено наступні кредитні договори: Кредитний договір №15.22-28/08-СК від 21.04.2008 року, відповідно до умов якого, Позичальнику було надано кредит в розмірі 700000 доларів США, що підтверджується Випискою з особового рахунку. Кредитний договір №15.76-28/08 СК від 30.07.2008 року, відповідно до умов якого Позичальнику було надано кредит в розмірі 100000 доларів США, що підтверджується Випискою з особового рахунку.

Відповідно до умов Кредитних договорів Позичальник зобов'язався щомісячно, у встановлені договорами строки, здійснювати повернення частини кредиту, та сплачувати нараховані відсотки за використання кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі та надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 800000 доларів США, що підтверджується Виписками з особового рахунку, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.1. кредитних Договорів, погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та в строки згідно Графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невідємною частиною кредитних договорів (графік).

Відповідно до матеріалів справи (а. с. 18, 23) до кредитного договору було викладено Графік погашення кредиту та відсотків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем за вказаними Угодою та кредитним договором, що підтверджується наявними у справі документами.

Проте, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, з грудня 2008 року позичальником в порушення умов кредитних договорів та Генеральної угоди систематично не виконуються зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та відсотків за його використання.

Як свідчать матеріали справи, 21 квітня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №15.22-28/08-СК від 21.04.2008 року між Банком та ТОВ «Алта» (Поручитель, відповідач) було укладено договір поруки №15.22-28/08-ДП01.

Також 30 липня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №15.76-28/08-СК від 30.07.2008 року між позивачем та ТОВ «Алта» було укладено договір поруки №15.76-28/08-ДП02.

Відповідно до вищевказаних договорів поруки, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Кредитними договорами Поручитель і Позичальник відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Пунктом 5 зазначених договорів поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків.

Обставини щодо несплати заборгованості ОСОБА_3 стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позичальник ОСОБА_3 порушив взяті на себе зобовязання щодо сплати заборгованості за кредитними договорами, що зумовлює покладення на відповідача, як поручителя, відповідальності за порушення зобовязань ОСОБА_3

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в звязку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський суд правомірно встановив, що ОСОБА_3 свої зобовязання за договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати відсотків виконав не в повному обсязі, в звязку з чим станом на 17 травня 2011 року розмір заборгованості за кредитним договором №15.22-28/08-СК від 21.04.2008 року складає 928280,18 доларів США, що станом на 17.05.2011 року за офіційним курсом НБУ становить 7406283,40 гривень, з яких: 579457,10 доларів США (еквівалент в гривні - 4623198,47 грн.) - строкова заборгованість за кредитом; 99356,26 доларів США (еквівалент в гривні - 792713,92 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом; 12576,90 доларів США (еквівалент в гривні - 100344,79 грн.) - строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 236889,92 доларів США (еквівалент в гривні - 1890026,22 грн.) - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом.

Станом на 18 травня 2011 року розмір заборгованості за кредитним договором №15.76-28/08-СК від 30.07.2008 року складає 57434,97 доларів США (еквівалент в гривні - 458244,90 грн.) - строкова заборгованість за кредитом; 41441,19 доларів США (еквівалент в гривні - 330638,53 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом; 1260,67 доларів США (еквівалент в гривні - 10058,25 грн.) - строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 41135,26 доларів США (еквівалент в гривні - 328197,67 грн.) - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом;

Факт часткового виконання ОСОБА_3 умов Генеральної кредитної угоди та укладеного на підставі неї кредитного договору підтверджується виписками банку, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Відповідач не надав суду доказів виконання своїх зобовязань за договором поруки.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №15.22-28/08-СК від 21.04.2008 року в розмірі 579457,10 доларів США (еквівалент в гривні - 4623198,47 грн.) - строкова заборгованість за кредитом; 99356,26 доларів США (еквівалент в гривні - 792713,92 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом; 12576,90 доларів США (еквівалент в гривні - 100344,79 грн.) - строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 236889,92 доларів США (еквівалент в гривні -1890026,22 грн.) - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; за кредитним договором №15.76-28/08-СК від 30.07.2008 року складає 57434,97 доларів США (еквівалент в гривні - 458244,90 грн.) - строкова заборгованість за кредитом; 41441,19 доларів США (еквівалент в гривні - 330638,53 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом; 1260,67 доларів США (еквівалент в гривні - 10058,25 грн.) - строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 41135,26 доларів США (еквівалент в гривні - 328197,67 грн.) - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем в звязку з чим, господарський суд правомірно визнав їх такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем до стягнення з відповідача за кредитним договором №15.22-28/08-СК від 21.04.2008 року заявлені 3600,83 доларів США (еквівалент в гривні - 28729,22 грн.) - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту, 8797,25 доларів США (еквівалент в гривні - 70188,85 грн.) - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, а також 21383,68 доларів США (еквівалент в гривні - 170609,69 грн.) - пеня нарахована в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту; 52169,31 доларів США (еквівалент в гривні - 416232,83 грн.)- пеня нарахована в зв'язку несплатою процентів за користування кредитом; за кредитним договором №15.76-28/08-СК від 30.07.2008 року - 1427,85 доларів США (еквівалент в гривні - 11392,10 грн.) - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту, 1525,10 доларів США (еквівалент в гривні - 12168,01 грн.)- три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 8464,09 доларів США (еквівалент в гривні - 67530,74 грн.)- пеня нарахована в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту; 9056,32 доларів США (еквівалент в гривні - 72255,84 грн.)- пеня нарахована в зв'язку несплатою процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З урахуванням чого, за кредитним договором №15.22-28/08-СК від 21.04.2008 року в сумі - 3600,83 доларів США (еквівалент в гривні - 28729,22 грн.) - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту, 8797,25 доларів США (еквівалент в гривні - 70188,85 грн.) - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом; за кредитним договором №15.76-28/08-СК від 30.07.2008 року - 1427,85 доларів США (еквівалент в гривні - 11392,10 грн.) - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту, 1525,10 доларів США (еквівалент в гривні - 12168,01 грн.)- три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, - правомірно визнані судом першої інстанції такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.1. Кредитних договорів, у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його використання та/або інших платежів згідно умов Кредитного договору більше 3-х банківських днів, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених зобов'язань.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування штрафних санкцій за кредитним договором №15.22-28/08-СК від 21.04.2008 року - 21383,68 доларів США (еквівалент в гривні - 170609,69 грн.) суд встановив, що пеня нарахована в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту; 52169,31 доларів США (еквівалент в гривні - 416232,83 грн.)- пеня нарахована в зв'язку несплатою процентів за користування кредитом. Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований за період з - 22.08.2008 р. по 21.04.2011 р., виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені нарахованої за порушення строку погашення відсотків 19083,21 дол. США (еквівалент 152255,39 грн.), сума пені нарахована за порушення строку погашення кредиту - 7812,26 дол. США (еквівалент 62330,11 грн.), в частині стягнення пені нарахованої за порушення строку погашення відсотків 33086,10 дол. США (еквівалент 263977,44 грн.), сума пені нарахована за порушення строку погашення кредиту - 13571,42 дол. США (еквівалент 108279,57 грн.), суд правомірно відмовив в позові, у звязку з невірним нарахуванням.

Розглянувши нарахування пені за кредитним договором №15.76-28/08-СК від 30.07.2008 року - 8464,09 доларів США (еквівалент в гривні - 67530,74 грн.) - пеня нарахована в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту; 9056,32 доларів США (еквівалент в гривні - 72255,84 грн.) - пеня нарахована в зв'язку несплатою процентів за користування кредитом, господарський суд правомірно зазначив, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахування відбувалося за період з - 02.12.2008 р. по 18.05.2011 р. що суперечить вимогам закону. Виходячи з вищевикладеного, суд правомірно зазначив, що задоволенню підлягає сума пені в розмірі - 2613,09 доларів США (еквівалент в гривні - 20848,53 грн.) - пеня нарахована в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту; 2737,57 доларів США (еквівалент в гривні - 21841,70 грн.) - пеня нарахована в зв'язку несплатою процентів за користування кредитом, в частині стягнення пені нарахованої за порушення строку погашення відсотків 5851,00 дол. США (еквівалент 46682,20 грн.), сума пені нарахована за порушення строку погашення кредиту - 6318,75 дол. США (еквівалент 50414,14 грн.), суд правомірно відмовив в позові, у звязку з невірним нарахуванням.

Не підлягають задоволенню вимоги відповідача про залишення позову без розгляду або зупинення провадження у справі на підставі того, що Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м. Київ звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до боржника за кредитними договорами ОСОБА_3 та поручителів ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків про стягнення заборгованості, яка є предметом позову по даній справі і на даний момент нібито даний позов розглядається в межах справи № 2-907/2010.

Аналіз положень ст. 553-554 ЦК України свідчить про те, що при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника, що було правомірно та в межах закону було зроблено позивачем при зверненні до суду з позовом до відповідача, як поручителя, в межах даної справи. При цьому, позивачем було дотримано правила територіальної та предметної підсудності.

Разом з тим, додані відповідачем до додаткових письмових пояснень матеріали свідчать про те, що в процесі розгляду Дзержинським районним судом м. Харкова справи № 2-907/2010 ПАТ "ВТБ Банк", м. Київ подав клопотання про залишення без розгляду його вимог до ТОВ "Алта", м. Харків, які відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.09.2011 р. були задоволені, позов ПАТ "ВТБ Банк", м.Київ до ТОВ "Алта", м. Харків про стягнення заборгованості залишені без розгляду. Таким чином, на даний час в межах справи № 2-907/2010 Дзержинським районним судом м. Харкова розглядаються вимоги банку до ОСОБА_3, та ОСОБА_4

Судова колегія вважає безпідставними та недоведеними посилання відповідача на те, що зазначена ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.09.2011 р. не набрала законної сили, т. я. була оскаржена ним в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги, оскільки при цьому відповідач не надав суду належних доказів прийняття Апеляційним судом зазначеної скарги до свого провадження.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 31 ЦПК України, позивач у цивільній справі зокрема має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від позову. До того ж, п. 5 ст. 207 ЦПК України передбачено, що місцевий суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, зокрема якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Тобто, право звернення до суду з позовом до конкретної особи з метою захисту своїх прав є субєктивним правом позивача, і такий позов розглядається виключно за наявності відповідних позовних вимог позивача.

ПАТ "ВТБ Банк", м. Київ в межах справи № 2-907/2010 скористався своїм субєктивним правом на відмову від позову до ТОВ "Алта", м. Харків, що свідчить відсутність підстав для залишення позову в межах даної справи без розгляду та про необхідність розгляду його позовних вимог господарськими судами.

До того ж, надані відповідачем в обгрунтування зазначених обставин копія ухвали Дзержинськеого районного суду м. Харкова від 19.09.2011 р., як і інші матеріали що нібито залучені до справи № 2-907/2010, взагалі належним чином не завірені, що унеможливлює прийняття копії зазначених документів в якості належного доказу, та свідчить про недоведеність відповідачем зазначених обставин.

Крім того, ч. 1 ст. 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідач в обґрунтування своїх доводів, та всупереч вимогам ст. 32-34 ГПК України, не надав суду першої інстанції належних та допустимих доказів розгляду Дзержинським районним судом м. Харкова справи № 2-907/2010 станом на момент розгляду даної справи (процесуального або іншого документа суду, який би міг засвідчити що розгляд справи дійсно триває). Доказів неможливості подання таких доказів суду апеляційної інстанції також не надав.

Посилання відповідача на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.02.2010 р. по справі № 2-907/2010 про забезпечення позову, як на доказ розгляду зазначеної справи станом на момент розгляду господарським судом даної справи є безпідставними, оскільки вказана ухвала датована 23.02.2010 р., та жодним чином не засвідчує факт розгляду цієї справи станом на липень серпень 2011 р., тобто, в розумінні ст. 34 ГПК України, є неналежним доказом зазначених обставин.

Разом з тим, також безпідставними є посилання відповідача на подання ним в межах справи № 2-907/2010 Дзержинського районного суду м. Харкова зустрічного позову про визнання договорів поруки №15.22-28/08-ДП01. та №15.76-28/08-ДП02. від 30.07.2008 р. недійсними, оскільки при цьому, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів прийняття зазначеного зустрічного позову Дзержинським районним судом м. Харкова до провадження.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги відповідача викладені в апеляційній скарзі позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у звязку з ненаданням всупереч вимогам ст. 32-34 ГПК України належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, викладених у вказаній скарзі, що зумовлює залишення зазначеної апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду першої інстанції - без змін.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.08.11 р. по справі № 5023/5604/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 01.11.2011 р.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

судді Плахов О.В.

Бородіна Л.І.