Постанова № 19181136, 03.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2011 № 35/51

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко А.І.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - юрист

від відповідача: не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 27.04.2011р.

у справі № 35/51

за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Арт-агенція «Ольвія театральна”

про стягнення 2965516,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.2011р. по справі № 35/51 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арт-агенція «Ольвія театральна” на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 1883928,56 грн. заборгованості за кредитом, 491459,60 грн. заборгованості по процентам, 429,75 грн. пеня за прострочення сплати процентів, 1925 грн. 77 коп. пеня за прострочення повернення кредиту, 20445,83 грн. державного мита та 189,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що судом прийнято рішення, яке не відповідає обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідно до умов Кредитного договору №1116991000 від 14.06.2007р., банк надав Позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті у доларах США в сумі 320000,00 доларів США. При цьому АТ «УкрСиббанк» звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором просив стягнути заборгованість у валюті виданого кредиту доларах США. Однак, судом було ухвалено рішення про стягнення у національній валюті, а це є, на думку апелянта порушення норм матеріального права, так як, відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом. На думку апелянта кредитні кошти були надані позичальнику в іноземній валюті, а отже і стягненню підлягає заборгованість у доларах США.

Апелянт звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору, за використання коштів за договором позичальник сплачує банку проценти у розмірі 13% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. Згідно із п. 1.3.3. договору за користування кредитом може бути встановлений новий розмір процентної ставки у разі настання будь-якої із обставин, передбачених п.п. «а» та/або «б» п. 9.2. договору.

22.02.2008 р. АТ «УкрСиббанк» направило Позичальнику лист №204980 про запровадження нової системи нарахування відсотків за користування кредитом по договору №11169991000 від 14.06.2007року на прострочену суму основного боргу. Такий порядок нарахування процентів за кредитним договором почав діяти з 31.03.2008 року. Після зміни процентної ставки Відповідач продовжує сплачувати відсотки за новою відсотковою ставкою та у разі незгоди з новим розміром відсоткової ставки не вжив заходів, передбачених п. 9.2.2. Кредитного договору. Однак Господарським судом було зроблено помилковий висновок, що матеріали справи не містять жодних доказів зміни договору процентної ставки за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.

В судове засідання представник відповідача не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.

Вислухавши думку представника позивача, враховуючи строки розгляду справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне.

14.06.2007 року між Публічним акціонерним товариствои «УкрСиббанк» (Банк) та ТОВ “Арт-агенція «Ольвія театральна” (Позичальник) було укладено Кредитний договір, предметом якого є надання Банком Позичальнику кредиту в сумі 320000 доларів США.

Згідно з пунктом 1.1. договору Банк зобовязується надавати Позичальнику, а Позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 320000 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2.2. договору Постачальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі у термін, не пізніше 13.06.2008 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі дадаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. договору.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 13% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

Згідно з п. 1.3.2. договору за використання кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 13% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за договором.

Нарахування та облік таких процентів Банк здійснює відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ.

Пунктом 1.3.5. предбачено, що Позичальник зобовязується сплачувати проценти за договором у строк до 10 числа кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Згідно з п. 1.3.8. договору Постачальник сплачує Банку комісію за управління лімітом кредитування у розмірі 1,5 % річних від суми невикористаного ліміту кредитної лінії. Нарахування комісії здійснюється в національній валюті України методом «факт/360» і сплачується на рахунок №3739511169991 в АКІБ «УкрСиббанк» МФО 351005 ОКПО 09807750. При цьому комісія нараховується на суму, невикористаного ліміту (під сумою невикористаного ліміту сторонни розуміють суму, що розраховується як різниця між сумою ліміту кредитної лінії, зазначеної в п. 1.1. данного договору, і сумою кредиту, що використовується Позичальником) пропорційно кількості днів, протягом дії данного договору.

Позичальник зобовязувався відповідно до п. 4.1. використовувати кредит на зазначені в цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобовязання з повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами, що призвело до виникнення заборгованості за кредитом у розмірі 237339 доларів США 35 центів, що за курсом НБУ станом на 22.11.2010 становить 1883928,56 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 135900 доларів США 37 центів, що за курсом НБУ станом на 22.11.2010 становить 1078736,37 грн.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленістю двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як визначено коментованою статтею, кредитодавцем у кредитному договорі виступає тільки спеціальний суб'єкт - банк або інша фінансова установа. Однак не всі фінансові установи можуть надавати кредити, оскільки законодавство України встановлює для фінансових установ спеціальну правосуб'єктність і можливість здійснення лише декількох видів діяльності, які є виключними для фінансових установ. Відповідно до діючого законодавства України кредити в Україні на підставі виданих ліцензій можуть надавати тільки дві фінансові установи - банки та кредитні спілки.

Статті 47 та 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність" до кредитних операцій віднесені наступні операції:

1) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

2) організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

3) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

4) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

5) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

6) лізинг.

Позивач наголошує, що відповідачем були порушені договірні зобовязання в частині своєчасного повернення суми кредиту у розмірі 237339,35 доларів США та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 135900,37 доларів США.

Відповідно до п. 1.3.1. договору за використання кредитних коштів за договором позичальник сплачує банку проценти у розмірі 13% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

Пунктом 1.3.2. договору передбачено, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 13% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів Банк здійснює відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України, зокрема нормативних актів НБУ.

Згідно з 1.3.3. договору за користування кредитом може бути встановлений новий розмір процентної ставки у разі настання будь-якої із обставин, передбачених п.п.»а» та/або «б» п. 9.2. договору.Цими пунктами передбачено, що банк може збільшити розмір процентної ставки у разі порушення позичальником вимог п. 4.8. договору та/або у разі здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ.

Позивачем було надано розрахунки в яких зазначається, що з 01.07.2008 позивач розраховує проценти за користування простроченою сумою кредиту, виходячи із 26% річних.

Порядок зміни процентної ставки передбачений п.п. 9.2.1., 9.2.2. договору, за змістом яких про новий розмір процентної ставки позичальник повідомляється шляхом направлення йому банком поштою відповідного рекомендованного листа.

Пунктом 5.5. передбачено право зміни процентної ставки за користування кредитом. При цьому зміна розміру плати за кредит здійснюється в порядку, встановленому розділом 11 договору, яким передбачено обовязкове направлення позичальнику відповідної письмової вимоги.

Окрім того, матеріали справи не містять жодного доказу зміни позивачем розміру процентної ставки за користування кредитом у порядку, передбаченому умовами договору.

В судовому засіданні представник банку наддав лист від 22.02.2008 №204980 про збільшення процентної ставки. Однак не надав доказів його відправлення відповідачу, у звязку з чим зазначений лист не може вважатися допустимим та належним доказом у справі.

Виходячи з вищевикладеного , заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом починаючи з 01.07.2008 повинна розраховуватись, виходячи із розміру ставки, встановленої п. 1.3.2. договору, тобто 13% річних.

Розмір процентів за користування простроченною сумою кредиту за переід з 01.07.2008 по 31.10.2010 становить 73985,76 доларів США.

Всьго за користування кредитними коштами відповідач повинен був сплатити 118243,54 доларів США.

Позивачем до матеріалів справи долучено рахунок з якого вбачається, що відповідач за користування кредитом сплатив 56328,93 доларів США.

Заборгованість за процентами становить 61914,61 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.11.2011 становить 491459,60 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 237339,35 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.11.2010 становить 1883928,56 грн., суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню у розмірі 61914,61 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.11.2011 становить 491459,60 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Боржник вважається таким,що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законм (ч. 1 ст. 612 ЦК України)

Відповідальність сторін за порушення зобовязань (їх невиконання або виконання з порушенням умов) передбачена главою 51 ЦК України. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Порядок зміни і припинення дії (розірвання) договору врегульований статтями 631, 651-654 ЦК України, частиною 7 статті 180, статтею 188 ГК України.

Відсутність в оспорюваному кредитному договорі положення щодо відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов кредитного договору не є підставою для визнання договору недійсним на підставі ч.1 ст. 203 ЦК України, оскільки у зазначеній нормі мова йде про відповідність закону саме змісту правочину, а не його форми. Таким чином відсутні підстави визнавати кредитний договір недійсним у зв»язку з тим, що він не містить певних умов, зокрема, умов про відповідальність банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, істотними умовами є ті умови, без наявності яких договір не може існувати. Ці умови повинні визначатися законом саме як істотні, бути такими виходячи із правової природи даного виду договору, або якщо одна із сторін заявить, що має бути досягнуто згоди щодо певної умови.

Умови, наведені в частині 2 статті 345 ГК України (зокрема, мета кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту), не є істотними умовами кредитного договору.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або комісій, встановлених договором, Банк має право вимагати від Позивача, а Позичальник при цьому зобовязаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,2% річних від суми зазначеної простроченої заборговансті, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення терміну повернення кредиту у розмірі 242,61 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.11.2010 становить 1925.77 грн., та пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 116,68 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.11.2010 становить 926,17 грн.

Зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню у розмірі 242,61 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.11.2010 становить 1925,77 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з висновком місцевого суду, що істотними умовами кредитного договору як господарського договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в підтвердження вищезазначених обставин не надано суду відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач повідомив відповідача про зміну кредитної ставки належним чином.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що підстав для скасування рішення Господарського суду м. Києва не вбачається, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2011р. у справі № 35/51 залишити без змін.

Матеріали справи № 35/51 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя

Судді

09.11.11 (відправлено)