Постанова № 19180847, 27.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2011                                                                                           № 16/1715

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників сторін:

від позивача – Жванко Л.М.,

від відповідача1 – не з’явився,

від відповідача2 – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Київська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.06.2011 у справі № 16/1715 (Спаських Н.М.)

за позовом          Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Київська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк»

до                    1. Відкритого акціонерного товариства «Санаторій Аквадар», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Санаторій Аквадар»

                    2. Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВ АГРО»

про                    стягнення 1620953,51 доларів США та 992547,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до остаточно уточнених позовних вимог, позивачем пред’явлено позов про стягнення з відповідачів, як із солідарних боржників (позичальник та поручитель), заборгованості за кредитними зобов'язаннями першого відповідача в загальній сумі 14 905 122,22 грн. (основний борг та санкції) на підставі договору про надання мультивалютної відновлюваної відкличної кредитної лінії № 10-0604/250К від 27.06.2006 та договору поруки № 10-0604/258п від 27.06.2006.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.06.2011 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення. Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним, винесеним при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 повернуто Публічному акціонерному товариству «ВТБ Банк» в особі відділення «Київська регіональна дирекція» апеляційну скаргу на рішення господарського суду Черкаської області від 02.06.2011 у справі №16/1715(з доданими матеріалами).

Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2011 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства ЗТБ Банк» в особі відділення «Київська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі № 16/1715 скасовано, справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

28.09.2011 справа № 16/1715 разом з супровідним листом Вищого господарського суду України від 22.09.2011 № 03.09-25/552 надійшла до Київського апеляційного господарського суду.

Відповідно до резолюції Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2011 справу № 16/1715 було передано 03.10.2011 для розгляду головуючому судді – Моторному О.А., судді: Кошіль В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 у справі № 16/1715 розгляд справи призначено на 27.10.2011 та зобов'язано Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі відділення «Київська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» надати в судове засідання оригінал апеляційної скарги, докази сплати державного мита та надсилання відповідачам копії апеляційної скарги.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 21.10.2011 позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог від 21.10.2011 з доказами надсилання відповідачам копії заяви, а також надано оригінал апеляційної скарги з додатками та документи., що підтверджують зміну найменування відповідача-1 з Відкритого акціонерного товариства «Санаторій Аквадар» на Приватне акціонерне товариство «Санаторій Аквадар».

В судове засідання 27.10.2011 з’явився представник позивача. Представники відповідачів в засідання суду не з’явились, однак від представника відповідача-1 на адресу суду 26.10.2011 надійшла телеграма, яка за своїм змістом є клопотанням про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила залишити без задоволення клопотання представника відповідача-1, зважаючи на те, що чинне законодавство України не обмежує коло осіб, які можуть представляти інтереси юридичної особи, лише певним представником.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи, оскільки неявка вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті так, як в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду.

На підставі ст. 25 ГПК України, колегією суддів здійснено заміну Відкритого акціонерного товариства «Санаторій Аквадар» на його правонаступника – Приватне акціонерне товариство «Санаторій Аквадар».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду від 02.06.2011 скасувати, апеляційну скаргу - задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2006 між Закритим акціонерним товариством «Вєшторгбанк (Україна)», правонаступником якого є позивач - Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (Кредитор) та відповідачем-1 Відкритим акціонерним товариством «Санаторій Аквадар», у зв'язку із зміною найменування - Приватне акціонерне товариство «Санаторій Аквадар» (Позичальник), укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/250 к, за умовами якого в редакції договору від 18.11.2008 № 5 про внесення змін до кредитного договору, кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування в межах максимального ліміту заборгованості 1 500 000,00 доларів США та 922 500,79 гривень.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору цільовим призначенням кредиту є поповнення оборотних коштів та рефінансування.

Позивач належним чином виконав свій обов'язок по кредитному договору щодо надання Позичальнику грошових коштів (кредиту). Заперечень з приводу неотримання кредиту позичальник суду не надав.

Відповідно до п. 3.3.7 та п. 3.3.5 кредитного договору відповідач-1 був зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в строк, визначений п. 1.1. кредитного договору, а також сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому п. 1.1. кредитного договору в порядку, визначеному п. 2.5 кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1.2. кредитного договору в редакції договору від 18.11.2008 № 5 про внесення змін до кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує 20 процентів річних в гривнях, 13,5 процентів річних в доларах США.

Згідно з п. 2.5.1. кредитного договору в редакції договору від 30.09.2009 № 7 про внесення змін до кредитного договору, проценти, нараховані за період з 25 липня 2009 року по 24 жовтня 2009 року (включно), сплачуються не пізніше 30 жовтня 2009 року (включно) та відповідно до п. 2.5.2 цього договору проценти, нараховані за період з 25 числа кожного попереднього місяця по 24 число (включно) кожного поточного місяця сплачуються щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця (включно).

Проте, відповідач-1 в порушення умов кредитного договору своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав. Починаючи з 01.11.2009, відповідач-1 порушив строки повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. п. 4.4. кредитного договору у разі невиконання Позичальником протягом 15 (п'ятнадцять) днів з моменту направлення Позичальнику Кредитором письмового повідомлення зобов'язань, визначених п. 3.3.2., 3.3.4-3.3.7, 3.3.9-3.3.21 цього Договору, термін повернення Кредиту вважається таким, що настав, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний погасити Кредит, сплатити проценти за фактичний час використання Кредиту, та нараховані штрафні санкції.

Листами (вих. №355/100-08-2 від 01.02.2010, вих. № 356/100-08-2 від 01.02.2010, вих. № 488/100-08-2 від 09.02.2010, вих. № 489/100-08-2 від 09.02.2010) банк неодноразово вимагав від позичальника виконати умови кредитного договору. Дані листи були отримані відповідачем-1 15.02.2010, проте вимогу не було виконано.

За наведених обставин, позивач набув право па дострокове повернення кредитних коштів разом зі сплатою процентів, що й було встановлено господарським судом Черкаської області. Рішенням місцевого господарського суду також встановлено факт вірності розрахунків кредитного боргу (основна сума, проценти за користування кредитом, пеня, штрафи, 3 % річних).

З урахуванням уточнених позовних вимог в суді першої інстанції (а.с. 5-8 т. 2), загальна заборгованість ПрАТ «Санаторій Аквадар» перед ПАТ «ВТБ Банк» по договору про надання мультивалютної відновлюваної відкличної кредитної лінії № 10-0604/250К від 27.06.2006 станом на 31.03.2011 становить 14 905 122,22 грн., в тому числі:

1) поточна заборгованість за Кредитом становить:

- 357 417,00 грн.;

- 688 760,00 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 31.03.2011 р. 1 долар США = 7,96 грн. становить сума - 5 482 529,60 грн.);

2) прострочена заборгованість за Кредитом за період:

- з 01.12.2009р. по 30.03.2011р. становить 357 405,00 грн.;

- з 01.11.2009р. по 30.03.2011р. становить 708 740,00 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 31.03.2011р. 1 долар США = 7,96 грн. становить сума - 5 641 570,40 грн.);

3) прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованими за період:

- з 25.02.2010р. по 24.02.2011р. становить 137 830,01 грн.;

- з 25.09.2009 р. по 24.02.2011р. становить 287 454,46 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 31.03.2011р. 1 долар США = 7,96 грн. становить сума - 2 288 137,50 грн.);

4) пеня за несвоєчасну сплату Кредиту за період:

- з 01.10.2010р. по 30.03.2011р. становить 68 382,58 грн.;

5) пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами за період:

- з 01.10.2010р. по 30.03.2011р. становить 27 581,79 грн.;

6) 3 (три) проценти річних за весь час прострочення сплати Кредиту за період:

- з 01.12.2009р. по 30.03.2011р. становить 7 152,78 грн.;

- з 01.11.2009р. по 30.03.2011р. становить 14 711,44 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 31.03.2011р. 1 долар США = 7,96 грн., становить сума - 117 103,06 грн.);

7) 3 (три) проценти річних за весь час прострочення сплати процентів за період:

- з 01.04.2010р. по 30.03.2010р. становить 2 285,55 грн.;

- з 01.12.2009р. по 30.03.2011р. становить 7 252,13 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим. НБУ станом на 31.03.2011р. 1 долар США = 7,96 грн., становить сума - 57 726,95 грн.);

8) Штрафні санкції за невиконання умов Кредитного договору (згідно п.4.3. Кредитного договору за невиконання умов щодо сплати процентів, повернення Кредиту) - 360 000,00 грн.

Так, судом встановлено, що зменшення розміру кредитної заборгованості відповідача-1 перед позивачем відбулося за рахунок часткового погашення боргу, а саме: 11 серпня 2011 року відбулися прилюдні торги та аукціон з реалізації майна відповідача-1, що було предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору від 04.07.2006 (а.с. 139-145 т. 1).

В результаті проведених торгів 19 серпня 2011 року на позичковий рахунок ПрАТ «Санаторій Аквадар» було направлено кошти в розмірі 11 250 330,25 грн. в рахунок погашення боргу за договором про надання мультивалютної відновлюваної відкличної кредитної лінії № 10-0604/250К від 27.06.2006, що підтверджується виписками по особистому рахунку відповідача-1 (а.с. 164-167 т. 2). Також, позивачем надано копію постанови державного виконавця Роєнко Р.В. про повернення виконавчого документу стягувачу від 12.09.2011 (а.с. 162-163 т. 2).

Таким чином, як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, розмір заборгованості ПрАТ «Санаторій Аквадар» перед Банком становить 3654791,97 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги подану позивачем 21.10.2011 заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача-1 заборгованість в сумі 5379564,45 грн., оскільки відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до п. 8.1. кредитного договору, у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення Кредиту та сплати процентів за його користування, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, що діяла у період невиконання зобов'язань за Кредитним договором.

Керуючись вказаними положеннями ЦК України, умовами Кредитного договору, а також враховуючи положення п. 6 ст. 232 ГК України, ст. 258 ЦК України, Позивач нарахував Позичальнику пеню на суму прострочених грошових зобов'язань - суми кредиту (кредитної лінії) та процентів за його користування (а.с. 146-149 т. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись наведеною нормою, позивач здійснив нарахування 3% річних на суми простроченого боргу по кредиту та процентам за користування кредитом (а.с. 150-153 т. 2).

Оскільки, відповідач-1, в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість по кредиту та процентам за користування кредитом своєчасно не сплатив, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Черкаської області щодо припинення поруки відповідача-2 – ТОВ «Сев Агро». Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Так, 25.09.2008 між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір № 4 про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого було змінено (збільшено) розмір процентної ставки за користування кредитом. Водночас, в матеріалах справи відсутні докази про укладення додаткових угод щодо зміни основного зобов'язання до договору поруки № 10-0604/258п від 27.06.2006, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Сев Агро».

За наведених обставин, порука припинилася з моменту виникнення у позичальника нового зобов'язання, що встановлено договором № 4 від 25.09.2008 про внесення змін до кредитного договору.

В основу рішення місцевого господарського суду покладено висновок щодо припинення солідарного зобов'язання позичальника та поручителя, та виникнення одноособового зобов'язання позичальника ПрАТ «Санаторій Аквадар».

В той же час суд дійшов помилкового висновку про неможливість стягнення боргу лише з позичальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, позивач має право на стягнення заборгованості, як і з відповідача-1, так і з відповідача-2, як разом від ПрАТ «Санаторій Аквадар» та ТОВ «СЕВ АГРО», так і окремо, оскільки дані боржники є солідарними.

Встановивши неможливість стягнення заборгованості з одного солідарного боржника, суд на підставі зазначеної статті, повинен стягнути борг з іншого солідарного боржника. Саме в цьому й заключається поняття солідарність боржників - виконання зобов'язання або всіма боржниками або кожним з них окремо. Господарський суд Черкаської області в своєму рішенні встановив та підтвердив факт існування заборгованості ПрАТ «Санаторій Аквадар» перед позивачем, проте неправомірно відмовив в задоволенні грошових вимог позивачу.

Підставою для стягнення заборгованості з ПрАТ «Санаторій Аквадар» є договір про надання мультивалютної відновлюваної відкличної кредитної лінії № 10-0604/250К від 27.06.2006, а не договір поруки № 10-0604/258п від 27.06.2006, який є забезпеченням виконання зобов’язання.

Також, помилковим є висновок місцевого господарського суду про вихід суду за межі позовних вимог у випадку стягнення боргу з відповідача-1, оскільки позов ПАТ «ВТБ Банк» містить вимоги про стягнення боргу з відповідача-1 та відповідача-2, у зв’язку з чим, позов може бути задоволено частково лише в частині стягнення суми боргу з позичальника.

На підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями ст. 49, 101, п.2 ст. 103, ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 02.06.2011 р. у справі № 16/1715 скасувати. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерне товариства «Санаторій Аквадар» (20100, Черкаська область, Маньківський район, смт. Маньківка, вул. Лісова, 1, код ЄДРПОУ 21361759, р/р 37395003 в Київській філії ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк», МФО 320876) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, б. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319, р/р № 290929001023 у ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) заборгованість за договором про надання мультивалютної відновлюваної відкличної кредитної лінії № 10-0604/250К від 27.06.2006 в розмірі 3654791,97 грн. (три мільйони шістсот п’ятдесят чотири тисячі сімсот дев’яносто одну гривню 97 коп.). Витрати зі сплати державного мита в сумі 545,46 дол. США (п’ятсот сорок п’ять доларів США 46 центів) та 2009,32 (дві тисячі дев’ять гривень 32 коп.), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень). В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВ АГРО» - відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерне товариства «Санаторій Аквадар» (20100, Черкаська область, Маньківський район, смт. Маньківка, вул. Лісова, 1, код ЄДРПОУ 21361759, р/р 37395003 в Київській філії ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк», МФО 320876) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, б. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319, р/р № 290929001023 у ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) 12 750,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят гривень) державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.

6. Матеріали справи №16/1715 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді