Рішення № 18974641, 28.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 жовтня 2011 р. Справа № 2/128/2011/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19

до: Закритого акціонерного товариства науково- виробничої фірми "Елекомс" 21034, м.Вінниця, вул.К.Маркса, 8

про стягнення 1 274 965,36 грн. заборгованості за кредитним договором №06/07-14-Кл від 15.09.2006 р.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача : ОСОБА_2. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Закритого акціонерного товариства - науково виробничої фірми "Елекомс" про стягнення 1 274 965,36 грн. заборгованості за кредитним договором № 06/07-14-Кл від 15.09.2006 р., в т.р.: 558 070,68 грн. - простроченої заборгованості по кредиту за період з 01.04.2007 року по 20.04.2011 року, 336 838,31 грн. - несплачених відсотків за період з 01.01.08 р. по 20.04.11 р. та несплаченої пені за несвоєчасне виконання грошового зобов''язання з 07.04.2008 р. по 20.04.2011 р. в розмірі 380 056,37 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.09.11 р. порушено провадження у справі № 2/128/2011/5003 та призначено засідання на 26.10.11 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач з наданих усних пояснень та направленого до суду відзиву (вх.№08-46/13991/11 від 26.10.11 р.) проти позову заперечив, послався на сплив позовної давності на вимоги позивача, вважає, що всі розрахунки наведені в позовній заяві від 01 вересня 2011 року виходять за межі позовної давності, отже задоволені бути не можуть.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і обєктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

15 вересня 2006 року між ВАТ "Банк Універсальний" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", далі по тексту- "Позивач", "Банк") та Закритим акціонерним товариством науково- виробничою фірмою "Елекомс" (далі по тексту- "Відповідач", "Позичальник") було укладено кредитний договір № 06/07-14-Кл, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на наступних умовах:

Сума кредиту- 760 000,00 грн.;

Валюта кредиту- гривня України;

Дата видачі кредиту - 15.09.2006 року;

Кінцева дата погашення кредиту: 15.02.2009 року;

Ціль використання кредитних коштів - придбання засобів виробництва, поповнення обігових коштів, погашення кредиторської заборгованості;

Процентна ставка: 20% річних;

Сума щомісячних погашень по тілу кредиту- 31 666,67 грн., починаючи з березня 2007 року (24 платежі) = 760 000,00 грн.;

Дата щомісячного погашення по кредиту - згідно графіку, п.п.4.1.- 4.6. Кредитного договору.

Розмір процентів за користування кредитом нараховується щомісяця в останній робочий день місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, на залишок по тілу кредита. Дата погашення відсотків- не пізніше 10- го числа наступного місяця за місяцем, в якому здійснено нарахування.

При порушенні сплати кредиту та відсотків сторони погодили відповідальність у вигляді пені за кожен день прострочення платежу в розмірі 0,1 % від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу.

Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитними договором у повному обсязі, згідно умов укладеного Договору.

Відповідно до п.п.4.1. - 4.6. Договору, Відповідач зобов''язаний слачувати щомісячні платежі, що включає погашення основної суми тіла кредиту та нарахованих процентів.

Однак, Відповідачем в порушення умов укладеного Договору та прийнятих на себе зобов''язань, було частково погашено основної заборгованості по тілу кредиту в сумі 201 929,32 грн., 286 151,17 грн. - відсотків та 40 257,02 грн. - пені.

Станом на вересень 2011 року зобов'язання Відповідача перед Позивачем за Договором кредиту не виконано.

У зв"язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не здійснює повернення кредитних коштів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Крім основного боргу та заборгованості по відсотках позивачем заявлено до стягнення 380 056,37 грн. - пені за несвоєчасне виконання кредитних грошових зобов'язань.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 06/07-14-Кл від 15.09.2006 року є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Виходячи зі змісту п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню кредиту належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної оплати суми кредиту та відсотків за користування кредитом, у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість перед Банком.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поряд з цим, ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності до положень ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами в Кредитному договорі №106/07-14-Кл від 15.09.2006 р. строк позовної давності не збільшувався.

Згідно з правилами ст.260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно умов Договору, відсотки нараховуються на залишок по кредиту.

Ст.261 Цивільного кодексу України передбачено, що за зобов''язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З матеріалів справи вбачається, що договір укладений з 15.09.2006 р. по 15.02.09 р. з поверненням кредиту, відповідно до узгодженого сторонами графіку (п. 4.2.1. Договору).

З позовною заявою позивач звернувся до суду 05.09.2011 р., відтак, перебіг строку позовної давності розпочався 05.09.2008 року.

З огляду на викладене, враховуючи, що вимоги позивача підтверджені наданими доказами та фактично відповідають матеріалам справи, позов в частині стягнення основного боргу та відсотків підлягає частковому задоволенню в сумі 437 599,82 грн. (190 000,02 грн. - простроченої заборгованості по кредиту в період 05.09.2008 р. по 05.09.2011 р. + 247 599,80 грн. - заборгованості по відсотках за період з 05.09.2008 р. по 05.09.2011 р.) з урахуванням положень ст.ст.256, 257 ЦК України.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 380 056,37 грн. грн.- пені за несвоєчасне виконання кредитних грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 8.1 Договору сторони встановили та погодили, що за несвоєчасне повернення кредиту та/або відсотків за ним Позичальник сплачує Банку пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вже було зазначено вище, термін користування кредитом встановлений Договором, закінчився 15.02.2009 р. Отже право на нарахування пені за прострочення повернення кредиту виникло у позивача 16.02.2009 р. і припинилось 16.08.2009 р.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач заявив про застосування судом позовної давності до вимог про стягнення пені.

Враховуючи, що право на позов про стягнення пені за прострочення повернення кредиту виникло у позивача у період з 16.02.2009 р. по 16.08.2009 р., позовна давність відповідно до ст. 258 ЦК України щодо цих вимог сплила 16.08.2010 р.

Оскільки позов пред'явлений позивачем 05.09.2011 р., позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 256, 257, 258, 267, 509, 525, 526, 527, 546, 549, 551, 612, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 346 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства- науково виробничої фірми "Елекомс" (21034, м.Вінниця, вул.К.Маркса, буд.8, код ЄДРПОУ 20110825) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) 190 000,02 грн. - простроченої заборгованості по кредиту в період 05.09.2008 р. по 05.09.2011 р., 247 599,80 грн. - заборгованості по відсотках за період з 05.09.2008 р. по 05.09.2011 р., 4 376,12 грн. - витрат по сплаті державного мита та 81,01 грн. - витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

3. В реші позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 01 листопада 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу 04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19; 21018, м.Вінниця, вул.Гоголя, 4;

4 - відповідачу 21034, м.Вінниця, вул.К.Маркса, 8.