Ухвала суду № 18902852, 24.05.2011, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22 552 \11 Головуючий у 1 інстанції Помогайбо В. О.

Категорія 27 Доповідач Кучерява В. Ф.

Ухвала

Іменем України

24 травня 2011 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого Песоцької Л. І.

Суддів Кучерявої В. Ф. Ткаченко Т. Б

При секретарі Сінгур Н. В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк”( далі ПАТ „ ПУМБ”) до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20 вересня 2010 року та ухвалу цього ж суду від 26 квітня 2010 року.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26 квітня 2010 року заяву ПАТ „ПУМБ” про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно, а саме : 5/9 частки не житлового приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_2 до вирішення спору по суті.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20 вересня 2010 року позов ПАТ „ПУМБ” до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ „ПУМБ” заборгованість за кредитним договором № 6572808 від 27.06.2008 року та договором поруки № 6593431 від 27.06.2008 року в розмірі 1245322 , 38 грн, витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 грв. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 3 грудня 2010 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

З рішенням суду не згодний ОСОБА_2, який просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що договір було укладено з ЗАТ „ПУМБ”, а позовні вимоги задоволено на користь ПАТ „ПУМБ”, сторона в кредитному договорі змінилась і зміни до договору внесено не було. Тому реквізити у кредитному договорі не дійсні і відповідач не мав змоги сплачувати кредит.

Щодо ухвали суду про забезпечення позову, відповідач вважає, що вона підлягає скасуванню з тих підстав, що спірне майно передано у іпотеку іншому банку ПАТ „Донгорбанк” і виконавчою службою відкрито провадження щодо звернення стягнення на це майно.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, заперечення представника банку, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.06.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № 6572808, згідно умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 910000 грн. В цілях забезпечення зобовязань за кредитним договором в цей же день між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 6593431. Відповідач свої зобовязання перед банком не виконує. Останній платіж по сплаті відсотків за користування кредитом було здійснено 22.01.2009 року, по сплаті основної суми кредиту 27.11.2008 року. На 01.03.2010 року заборгованість складала 1245322,38 грн.

Як вбачається з п. 1.1. Статуту банку, ПАТ „ПУМБ” є правонаступником всіх прав та зобовязань ЗАТ „ПУМБ” Банк зареєстровано 23 грудня 1991 року за реєстраційним № 73. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи є незмінним, а саме 14282829, тобто відбулася лише зміна найменування банку. При цьому ніякої зміни реквізитів для внесення коштів для погашення заборгованості за кредитним договором не відбулося.

Тому доводи апеляційної скарги в цій частині на увагу не заслуговують.

Не можна погодитись з доводами представника апелянта про те, що відносно суми заборгованості по кредитному договору приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 27.07.2010 року видано виконавчий напис на суму заборгованості 1245322 грн. на предмет іпотеки, тобто відбувається подвійне стягнення.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 554 ЦК України визначено, що в разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників ( солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь якого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обовязку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином у кредитора є право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі й від усіх боржників разом, і від будь - якого з них окремо; у разі коли кредитор звернув вимогу лише до одного з боржників, але не одержав від такого боржника виконання обовязку в повному обсязі, зобовязання не припинилось й він має право вимагати від інших солідарних боржників недоодержане. Наявність виконавчого напису не позбавляє банк можливості вимагати виконання зобовязання за кредитним договором від солідарних боржників.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України „Про виконавче провадження” у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони обєднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат , повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Таким чином , та обставина, що нотаріусом вчинено виконавчий напис зі звернення стягнення на нерухоме майно, яке передано в іпотеку позивачу, накладення арешту на майно відповідача , на яке вже звернено стягнення ПАТ”Донгорбанком”, не звільняє відповідачів від обовязку виконувати взяті на себе зобовязання та не є підставою для скасування ухвали суду про забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що рішення суду та ухвала суду від 26 квітня 2010 року відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. 303,307,308,312 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20 вересня 2010 року та ухвалу цього ж суду від 26 квітня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді: