Рішення № 18885006, 03.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.10.11 р. Справа № 21/43

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство “Криворізький залізорудний комбінат”, м. Кривий Ріг

про стягнення 1 582,88 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: не викликався

відповідача: Ляшко Д.В. – юр.

3-ї особи: не викликався

Публічним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред’явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв’язку з несхоронним перевезенням вантажу (руда залізна), відправленого позивачу Публічним акціонерним товариством “Криворізький залізорудний комбінат” 29.05.11р. за залізничною накладною на групу вагонів № 45535002 у напіввагоні № 52277381, у сумі 1 582,88 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію призначення з ознаками розкрадання під час перевезення (заглибини у вагоні) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом БН 699481/124 від 02.06.2011р. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені комбінатом збитки має нести перевізник.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- на порушення ст.31 Статуту залізниць України і п.п.5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправником перед завантаженням спірного вагону не було вжито заходів щодо ущільнення конструктивних зазорів до 10 мм над 2 і 3 люками, що призвело до втрати вантажу;

- відповідно до ст.917 Цивільного кодексу України відправник вантажу має право відмовитись від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу;

- якщо відправник не відмовивсь від непридатного для перевезення вантажу наданого транспортного засобу, то відповідальність за втрату, недостачу вантажу, що сталася внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника (роз’яснення президії ВГСУ від 29.09.08р. № 04-5/225);

- позивачем невірно зазначена норма недостачі і не доведена ціна продукції, яка перевозилась (ст.115 Статуту залізниць України).

З огляду на заперечення відповідача, а також на те, що рішення по цій справі може вплинути на права та обов’язки позивача щодо вантажовідправника (Публічне акціонерне товариство “Криворізький залізорудний комбінат”), господарський суд ухвалою від 31.08.2011р. залучив Публічне акціонерне товариство “Криворізький залізорудний комбінат” до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат” заперечення відповідача вважає безпідставними, оскільки перевізником спірний вагон з вантажем прийнятий до перевезення як у комерційному, так і технічному відношеннях, без зауважень.

Представник залізниці у засіданні 29.09.11р. пояснив, що конструктивний зазор, про який йде мова у комерційному акті, після деповського ремонту не повинен перевищувати 5 мм.

Представники позивача і 3-ї особи заявили, що розмір конструктивного зазору, про який йде мова у комерційному акті, їм не відомий і документацією, якою вони користуються у своїй роботі, він не визначений.

На виконання вимог суду залізорудним комбінатом надана залізнична накладна № 51940930, копія якої долучена до матеріалів справи, на підтвердження того, що спірний вагон був поданий під завантаження порожнім.

Прийомоздавальник вантажу позивача, яка брала участь у огляді та зважуванні спірного вагону і підписала комерційний акт, не змогла пояснити, що це за зазор, який знаходиться над 2-3 люками. В той же час вона пояснила, що:

- спірний вагон прибув з воронкоподібним заглибленням у вантажі;

- у підлозі вагону проглядалась щілина, через який і витікав вантаж.

Залізниця не забезпечила явку у судове засідання осіб, які брали участь у огляді та зважуванні спірного вагону і підписали комерційний акт з її боку (представник станції з’явився, але без документів на підтвердження повноважень).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і 3-ї особи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

29.05.11р. Публічним акціонерним товариством “Криворізький залізорудний комбінат” (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (вантажоодержувач) у напіввагоні №52277381 за залізничною накладною на групу вагонів №45535002 зі станції Вечірній Кут Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило руду залізну агломераційну. За накладною вага нетто у вагоні – 69 000 кг (брутто – не зазначено, тара -21 950 кг).

Позивач є покупцем залізної руди за договором №393/1696, укладеним 31.03.11р. з Відкритим акціонерним товариством “Криворізький залізорудний комбінат”, надалі перейменованим в Публічне акціонерне товариство “Криворізький залізорудний комбінат”. За цим договором (специфікація № 1) ціна 1т руди залізної агломераційної – 583,66грн без ПДВ.

На станцію призначення вагон прибув 02.06.11р., де був складений акт загальної форми № 1-093 від 02.06.11р. та акт про технічний стан вагону. Підстава складання акту загальної форми: під час огляду над 2-3 люками було виявлено воронкоподібні заглиблення.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БН 699481/124 від 02.06.11р., згідно з яким:

· вагон в технічному відношенні справний;

· навантаження нижче бортів на 80см, рівномірне, навалом;

· поверхня вантажу не маркована;

· над 2-3 люками воронкоподібне заглиблення розміром: 100см х 100см до підлоги вагону;

· витікання вантажу;

· над 2-3 люками є конструктивні зазори до 10мм, які не усунуті вантажовідправником;

· люка і двері справні та зачинені;

· зважування вагону проводилося на 150 тонних електронних терезах станції Сартана 2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;

· вага нетто зважування вантажу 66 050 кг (брутто 88 000 кг, тари з брусу 21 950 кг), нестача вантажу складає 2 950 кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема заступником начальника станції, прийомоздавальником залізниці, прийомоздавальником вантажу комбінату ім. Ілліча.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 1 582,88 грн. із розрахунку: 2 260 кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 1%) х 700,39грн. (вартість 1т руди залізної агломераційної , зданої до перевезення з ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Заперечення залізниці до уваги судом не взяті, оскільки:

- спірний вагон був поданий під завантаження на станції Вечірній Кут Придніпровської залізниці порожнім;

- перевізник не зміг пояснити де над люками є конструктивні зазори.

Посилання залізниці на те, що відправник міг бачити несправність (комерційну) вагону перед його завантаженням, і ця обставина, на її думку, дає підстави вважати, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин і, як наслідок, звільняє залізницю від відповідальності за нестачу, господарський суд вважає безпідставним, оскільки на залізниці лежить обов'язок подавати під завантаження справні, у технічному відношенні, вагони (ст.31 Статуту залізниць України) і тому якщо вона подала несправний вагон, повинна відповідати за нестачу, яка виникла внаслідок цього.

Якщо припустити, що відправник здійснив завантаження у несправний вагон, то постає правомірне питання: чому несправність вагону (нещільне прилягання люків та щілину до 10мм) і витікання вантажу не було виявлено на станції відправлення або на одній із проміжних станцій під час перевезення, яке здійснювалось на відстань більше 300км? На ці запитання залізниця суду пояснень не дала. Однак, згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У зв’язку з цим є правомірним припущення, що якщо б відправник завантажив несправний вагон, то на станції відправлення або на одній із проміжних станцій, розташованих перед станцією Маріуполь-Сортувальний, зокрема на станції Чаплине, де є пункт комерційного огляду вагонів, це було б виявлено.

Заперечення залізниці щодо того, що на відправникові лежить обов’язок підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які б забезпечували його збереження на шляху слідування; придатність рухомого складу для перевезення вантажів у комерційному відношенні визначає відправник, судом до уваги не взяті, так як:

- ч.3 ст.32 Статуту, на яку посилається залізниця, передбачений обов’язок відправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування, а не вагон. Подібна норма закріплена і п.4 Правил приймання вантажів до перевезення;

- поняття "технічно несправні вагони" і "вагони в комерційному відношенні непридатні для перевезення відповідного вантажу" не тотожні. Їх варто розрізняти, тому що вагон може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. У такому випадку мова йде про непридатність вагона в комерційному відношенні.

Також при прийнятті рішення судом врахована та обставина, що:

- згідно п.7.11.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої у вересні 2008р. наказом Укрзалізниці № 417-Ц, заборонено подавати під завантаження вагони, що мають „пошкодження або відсутність металевої обшивки, настилу підлоги, борта та інших вузлів кузова, даху, дверей”;

- люк і поперечна балка є складовою частиною підлоги вагону (інші вузли кузова), а тому нещільне прилягання одного із люків до поперечної балки і щілина 30мм свідчать про несправність (технічну) вагону і такий вагон не повинен був подаватись під завантаження.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 2600101511508 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 334817, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (87504, м. Маріуполь, вул.. Шевченко, 1, п/р №26002962487612 в ПАТ “ПУМБ” м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ банку 14282829, код ЄДРПОУ позивача 00191129) 1 582,88 грн. основного боргу (вартість нестачі), 102,00 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

Повний текст рішення складено 03.10.2011р.

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

1 – ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат”

Вик

Тел.381-91-18