Рішення № 18823712, 12.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.11 р. Справа № 19/62

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Юридична фірма „Право і захист”, м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Костіна Дмитра Володимировича

про стягнення заборгованості у розмірі 70482,21 дол. США (за курсом НБУ на дату розрахунку 562342,31 грн.), 31924,69 грн. комісії за обслуговування кредиту, 9781,96 грн. несплаченої пені та 3% річних, за договором поруки №2.127/08-ДП3 від 22.09.2009р. та за кредитним договором №2.127/08-СК від 28.05.2008р.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю.

від відповідача: не зявився.

від третьої особи: не зявився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

12.09.2011р. з 10.50 год. по 11.00 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк” в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м.Донецьк звернулось до Приватного підприємства „Юридична фірма „Право і захист”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 70482,21 дол. США (за курсом НБУ на дату розрахунку 562342,31 грн.), 31924,69 грн. комісії за обслуговування кредиту, 9781,96 грн. несплаченої пені та 3% річних, за договором поруки №2.127/08-ДП3 від 22.09.2009р. та за кредитним договором №2.127/08-СК від 28.05.2008р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором №2.127/08-СК від 28.05.2008р. та за договором поруки №2.127/08-ДП3 від 22.09.2009р., у звязку з чим нараховує до стягнення пеню та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою від 12.07.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/62 та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Костіна Дмитра Володимировича.

Разом з позовом 11.07.2011р. позивачем було надано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, які належать відповідачу, в межах ціни позову в розмірі 70482,21 дол. США (за курсом НБУ на дату розрахунку 562342,31 грн.), 31924,69 грн. комісії за обслуговування кредиту, 9781,96 грн. несплаченої пені та 3% річних.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, позивачем не визначено, на які саме банківські рахунки відповідача має накладатись арешт, що унеможливлює вжиття таких заходів.

Відтак, заява щодо забезпечення позову у справі №19/62 шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.

Водночас, у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову викладено клопотання позивача про направлення запитів до Державної податкової адміністрації України, Бюро технічної інвентаризації м.Донецька та відповідної установи 1-го МРЕВ м.Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області з метою визначення наявності у відповідача будь-яких банківських рахунків, рухомого та нерухомого майна.

Відповідно до ст.38 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Оскільки клопотання позивача не відповідає вищевказаним вимогам, воно не підлягає задоволенню.

25 липня 2011р. у звязку з перебуванням судді Демідової П.В. у відпустці, справу №19/62 передано на розгляд судді Курило Г.Є. 27.07.2011р. у звязку з виходом судді Демідової П.В. з відпустки, справу №19/62 передано на її розгляд.

В судовому засіданні 06.09.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач та третя особа про час і місце слухання були належним чином повідомлені, про що свідчить поштові повідомлення та штамп канцелярії суду на ухвалах суду.

Як вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення №№03631146, 03631197, 03713029, 03712960, 03737734, 03737726, 03744390 процесуальні документи по справі №19/62 були отримані відповідачем та третьої особою вчасно, проте зазначені особи в жодне судове засідання не зявились, вимоги суду не виконали.

Відповідно до розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

28 травня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк” (далі - банк) та Костіним Дмитром Володимировичем (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №2.127/08-СК (далі кредитний договір), предметом якого є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) на таких умовах: сума кредиту 89000,00 дол. США, строк користування по 28.05.2013р., плата за користування кредитом 18,5% річних (п.1.1 кредитного договору).

Відповідно до п.2.2 кредитного договору, кредит надається шляхом зарахування кредитних коштів у валюті кредиту на рахунок позичальника №26207501004121.840 у Донецькій філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 335571.

Порядок сплати процентів за користування кредитом та погашення кредиту визначений розділом 3 кредитного договору.

Згідно з п.5.6 кредитного договору, позичальник зобовязаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобовязання, зокрема, у випадках невиконання позичальником зобовязань за цим договором; не сплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно з графіком, якщо прострочення виконання цим зобовязань більше 3 банківських днів.

За умовами п.9.2, кредитний договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Відповідно до п.9.1, зміни, додатки та доповнення до кредитного договору оформлюються в письмовій формі додатковою угодою сторін і є його невідємною частиною.

З урахуванням викладеного, 28.08.2009р. між банком та позичальником був укладений договір №1 про внесення змін до кредитного договору, яким сторони змінили зміст розділів 3, 8 та доповнили кредитний договір окремими пунктами.

Зокрема, відповідно до п.п.1.4-1.5, на період з 28.08.2009р. по 28.08.2010р. проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 12% річних. З 29.08.2010р. і до кінця дії цього договору проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 18,5% річних.

Відповідно до п.1.3, у разі порушення позичальником умов цього договору у термін з 28.08.2009р. по 28.08.2010р., зокрема несплати/неналежної сплати платежів, передбачених графіком, та/або порушення умов п.п.5.10, 5.11 (щодо страхування предмету застави/іпотеки) протягом 15 календарних днів з дня необхідного для виконання відповідних умов, починаючи з 16 календарного дня, що слідує за днем неналежного виконання умов договору, процентна ставка встановлюється на рівні, зазначеному в п.1.1 цього договору.

Крім того, сторони доповнили розділ 7 кредитного договору п.п.7.5-7.7, якими встановлюється право банку вимагати дострокового виконання зобовязань за кредитним договором та визначено порядок його реалізації.

Разом з цим, сторони виклали в новій редакції розділ 3 договору, пунктами 3.25-3.26 якого визначили, що з 28.08.2009р. по 28.08.2010р. встановлюється період, протягом якого щомісячно нараховується комісія за обслуговування кредиту за формулою, визначеною цим пунктом, в день нарахування процентів за кредитом в гривні за курсом НБУ на дату нарахування. Комісія акумулюється протягом 12 місяців та сплачується протягом дії кредитного договору, але не пізніше 36 місяців з 29.08.2010р. рівними частинами, щомісячно.

Окрім цього, відповідно до п.8.1 у зміненій редакції, в разі прострочення позичальником зобовязань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобовязань. Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобовязань по погашенню простроченої заборгованості. При цьому пеня, яка передбачена цим пунктом, сплачується виключно в національній валюті за офіційним курсом Національного банку України на дату сплати.

15 вересня 2010р. між банком та позичальником був укладений договір про внесення змін №2 до кредитного договору. Зокрема, сторонами були викладено в новій редакції п.7.5, згідно з якими банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди, у випадках, передбачених цим кредитним договором або чинним законодавством України, а також якщо у період з 15.09.2010р. по 14.09.2011р. заборгованість по сплаті нарахованих процентів перевищує 15календарних днів; заборгованість по сплаті комісійної винагороди за обслуговування кредиту по акційній програмі „Крок назустріч”, згідно з п.26 цього договору, перевищує 15 днів календарних днів.

Відповідно до п.7.6 кредитного договору (в редакції від 15.09.2010р.), банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та/або інших можливих платежів, у разі порушення позичальником зобовязань, що випливають/випливатимуть з умов кредитних договорів/договорів забезпечення, що укладені/будуть укладені в майбутньому між позичальником та банком, в рамках надання позичальникові кредитних коштів. Банк має право вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати відправлення позичальнику відповідного повідомлення банку з вимогою дострокового повернення кредиту шляхом відправлення або доставки нарочним позичальнику за вказаною адресою з відміткою про отримання. У випадку невиконання позивальником вимоги про дострокове повернення кредиту у зазначений у повідомленні строк, наступного дня вся сумі кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом визнається простроченою, та банк має право здійснити заходи з примусового стягнення цієї суми.

За змістом п.п.3.1, 3.26, викладених в новій редакції, повернення кредиту, сплата процентів та комісії за обслуговування кредиту повинна здійснюватись в порядку та в строки згідно з Графіком, який є невідємною частиною цього договору.

Водночас, договором про внесення змін №2 від 15.09.2010р. внесено зміни до Графіку погашення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 ГК України.

22 вересня 2009р. між Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк”, Приватним підприємством „Юридична фірма „Право і захист” (далі - поручитель) та Костіним Дмитром Володимировичем був укладений договір поруки №2.127/08-ДП3 (далі договір поруки), відповідно до п.1 якого поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобовязань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №2.127/08-СК від 28.05.2008р. та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобовязання).

За умовами п.п.4-5 договору поруки, у разі невиконання зобовязань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків.

Відповідно до п.11, договір поруки вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобовязань за кредитним договором.

Проаналізувавши зміст вищевказаного договору поруки, суд дійшов висновку, що за своєю суттю він є правочином, яким забезпечується виконання кредитного договору №2.127/08-СК від 28.05.2008р., та підпадає під правове регулювання норм §3 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору №2.127/08-СК від 28.05.2008р. та договору поруки №2.127/08-ДП3 від 22.09.2009р., відсутні докази їх припинення або визнання у встановленому порядку недійсними. З наведеного суд робить висновок, що зазначені правочини наразі є дійсними та обовязковими для виконання сторонами.

Згідно з п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», нова редакція якого затверджена позачерговими загальними зборами акціонерів відповідно до протоколу №55 від 25.10.2010р., вказана юридична особа є правонаступником всіх прав та обовязків Акціонерного комерційного банку «Мрія», створеного рішенням установчих зборів учасників банку та перейменованого у Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк» відповідно до рішення загальних зборів учасників (акціонерів) банку від 25.01.2007р.

З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором №2.127/08-СК від 28.05.2008р. та договору поруки №2.127/08-ДП3 від 22.09.2009р. виступає Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк”.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.62), позивачем на виконання п.2.2 кредитного договору були перераховані позичальнику грошові кошти в сумі 89000,00 дол.США.

Позичальник (третя особа), всупереч приписам вказаних норм та умовам кредитного договору, зобовязання з повернення кредиту, сплати відсотків за його користування та комісії за обслуговування кредиту належним чином не виконував, у звязку з чим 20.10.2010р. банком в порядку п.7.6 кредитного договору на адресу позичальника був надісланий лист №1948/300-08-2 з вимогою достроково виконати зобов'язання за кредитним договором №2.127/08-СК від 28.05.2008р. та сплатити штрафні санкції.

Як вбачається з копії повідомлення про вручення поштового відправлення №03124872, вищевказаний лист був вручений позичальнику 21.10.2010р., проте залишений ним без відповіді та задоволення.

Отже, з 21.11.2010р. на підставі п.7.6 кредитного договору банк набув право здійснити заходи з примусового дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором.

Під час судового розгляду справи №19/62 третьою особою (позичальником) не надано документів, які підтверджують виконання нею в повному обсязі зобовязання за кредитним договором в порядку та строки, встановлені Графіком, як не надано доказів задоволення вимоги позивача №1948/300-08-2 від 20.10.2010р.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором відповідно до договору поруки №2.127/08-ДП3 від 22.09.2009р.

За приписами ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як зазначає позивач, позичальником залишились не виконаними в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором №2.127/08-СК від 28.05.2008р., у звязку з чим в нього утворилась заборгованість у наступних сумах: заборгованість з повернення кредиту в сумі 48892,24 дол.США, прострочена заборгованість з повернення кредиту в сумі 13689,83 дол.США, прострочена заборгованість зі сплати відсотків в сумі 7803,66 дол.США, заборгованість зі сплати відсотків в сумі 96,48дол.США; заборгованість з оплати комісії за обслуговування кредиту в сумі 24185,33 грн., прострочена заборгованість з оплати комісії за обслуговування кредиту в сумі 7739,36 грн.

Позивачем до матеріалів справи №19/62 надані первинні документи бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у позичальника заборгованості за кредитом, відсотками та комісією у вищевказаних сумах.

Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про наявність у позичальника заборгованості за кредитним договором №2.127/08-СК від 28.05.2008р. у заявленому позивачем розмірі та про правомірність вимог позивача щодо її стягнення.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку з порушенням позичальником строків виконання зобов'язань за кредитним договором, позивачем відповідно до п.8.1 кредитного договору (зі змінами) нараховано та предявлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в сумі 4896,72 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 3300,71 грн.

Проаналізувавши за допомогою Інформаційно-пошукової правової системи „Ліга: Закон Еліт 8.2.2” зроблений позивачем розрахунок пені, суд вважає його арифметично невірним. З огляду на викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 4871,97грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 9271,01 грн.

Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми, позивачем нараховано до стягнення 3% річних за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків в розмірі 947,77грн. та 636,76 грн. відповідно.

За допомогою Інформаційно-пошукової правової системи „Ліга: Закон Еліт 8.2.2” судом перевірено наданий позивачем розрахунок зазначених сум та встановлено, що у звязку з наявністю в ньому арифметичної помилки вимоги про стягнення 3% річних за прострочку повернення кредиту та сплати відсотків підлягають задоволенню в розмірі 942,91 грн. та 631,58 грн. відповідно.

Разом з цим, відповідно до ч.ч.1-2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Аналогічні за змістом умови щодо солідарної відповідальності поручителя містяться в п.п.4-5 договору поруки №2.127/08-ДП3 від 22.09.2009р.

За приписами ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором №2.127/08-СК від 28.05.2008р., яка складається з наступного: заборгованість з повернення кредиту в сумі 48892,24 дол.США, прострочена заборгованість з повернення кредиту в сумі 13689,83 дол.США, прострочена заборгованість зі сплати відсотків в сумі 7803,66 дол.США, заборгованість зі сплати відсотків в сумі 96,48дол.США; заборгованість з оплати комісії за обслуговування кредиту в сумі 24185,33 грн., прострочена заборгованість з оплати комісії за обслуговування кредиту в сумі 7739,36 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 4871,97грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 3271,01грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту в сумі 942,91 грн., 3% річних за прострочення сплати відсотків в розмірі 631,58 грн.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 543, 549-552, 611, 612, 625, §3 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 27, 33-34, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м.Донецьк до Приватного підприємства „Юридична фірма „Право і захист”, м.Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Костіна Дмитра Володимировича про стягнення заборгованості у розмірі 70482,21 дол. США, 31924,69 грн. комісії за обслуговування кредиту, 9781,96 грн. несплаченої пені та 3% річних, за договором поруки №2.127/08-ДП3 від 22.09.2009р. та за кредитним договором №2.127/08-СК від 28.05.2008р. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Юридична фірма „Право і захист” (83000, м.Донецьк, вул. Капітана Ратнікова, 18/8, ЄДРПОУ 32011598) на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” (01004, м.Київ, бул.Тараса Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26, ЄДРПОУ 14359319) в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” заборгованість за договором поруки №2.127/08-ДП3 від 22.09.2009р. та за кредитним договором №2.127/08-СК від 28.05.2008р., яка складається з 48892,24дол.США сума неповернутого кредиту, 13689,83 дол.США сума простроченої заборгованості; 7803,66 дол. США сума прострочених непогашених відсотків, 96,48 дол. США сума нарахованих відсотків за користування кредитом; 24185,33 грн. сума несплаченої комісії, 7739,36 грн. сума простроченої комісії; 4871,97 грн. пеня за прострочення повернення кредиту; 942,91 грн. 3% річних від суми простроченого повернення кредиту; 3271,01грн. пеня за прострочення сплати відсотків; 631,58 грн. 3% річних за прострочення сплати відсотків; витрати по сплаті державного мита в сумі 6035,61грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,97грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 19.09.2011р.

<Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >