Рішення № 18823708, 13.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.11 р. Справа № 37/204

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк, ідентифікаційний код 08596860

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства „Донецьк-Авто”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 03112840

про: стягнення заборгованості за договором на охорону обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації №1233/Км від 01.07.2010р. в розмірі 742,50грн. та штрафу в розмірі 74,25грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. ( за довіреністю №21/1-478/Сг від 10.04.2009р.);

від Відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю №33 від 07.06.2011р.);

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 13.09.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Донецьк-Авто”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за договором на охорону обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації №1233/Км від 01.07.2010р. в розмірі 742,50грн. та штрафу в розмірі 74,25грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором №1233/Км від 01.07.2010р. за надання охоронних послуг, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість за січень 2011р. та виникли підстави для нарахування штрафу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи, договір №1233/Км від 01.07.2010р. на охорону обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації з додатками, розрахунок ціни позову, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 526, 610, 611, 612, 614, 615 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України та на виконання вимог суду надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.25-28).

Відповідач в судовому засіданні 13.09.2011р. надав письмовий відзив на позов №б/н від 12.09.2011р. (а.с.а.с.32, 33), в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на ненадання послуг Позивачем у розглядуваний період і припинення відповідних зобовязань в порядку ст. 607 Цивільного кодексу України внаслідок відключення охоронюваного обєкту від електропостачання та надсилання Відповідачем відповідного листа з цього приводу.

Відповідач на підтвердження своєї позиції та на виконання вимог ухали суду надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с. 34-45).

У судовому засіданні 13.09.2011р. представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово та наполягали на вирішенні спору в цьому судовому засіданні, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір № 1233/Км (а.с.а.с.10-12), відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2. якого Виконавець на кошти, отримані від Замовника, починаючи з 01.07.2010р. здійснює за допомогою системи охоронної сигналізації охорону обєктів, обладнаних системами охоронної сигналізації, які внесені до дислокації (додаток №1) і позначені на плані-схемі (додаток №3), яка (охорона), полягає у спостереженні за системою сигналізації, а у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу тривоги забезпечення термінового прибуття на обєкт наряду міліції охорони з метою зясування причини отримання сигналу тривоги та відповідного реагування, а Замовник зобовязується виконати в повному обсязі приписи щодо обладнання та укріпленості обєкту надані Виконавцем (додаток №4) та оплачувати замовлені охоронні послуги.

Розділ 2 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо порядку розрахунків:

-сума даного договору визначена і узгоджена сторонами дислокацією (додаток №1) і протоколом узгодження вартості (додаток №5 а.с.18), яка сплачується на умовах попередньої оплати, шляхом щомісячного внесення Замовником платежу на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше пяти днів до кінця кожного поточного місяця за послуги, що будуть надані в наступному місяці (п.2.2-2.4);

-Виконавець на вимогу Замовника щомісяця надає рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт (які в обовязковому порядку підписуються Замовником і один примірник повертається Виконавцю). У разі відсутності заперечень щодо якості та обсягів наданих охоронних послуг в продовж 10 днів після закінчення місяця, в якому такі послуги були надані, вважається, що Замовник прийняв надану Виконавцем послугу в повному обсягу вартістю визначеною дислокацією. Відсутність нарікань на якість та обсяги наданих послуг з боку Замовника вважається їх прийняттям, навіть без узгодження (підписання) актів виконаних робіт (п.п.2.7-2.8).

Пунктом 3.3.9. договору на Відповідача серед іншого покладено обовязок із забезпечення безперебійного, стандартного електричного живлення технічних засобів (приладів, приборів, датчиків) сигналізації (в тому числі резервними джерелами живлення акумуляторами).

Умовами п. 6.2. договору за порушення взятих на себе зобовязань встановлена відповідальність у вигляді штрафу (штрафна неустойка) у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином. Якщо порушення будуть систематичні (два і більш рази) розмір штрафу становить 50% суми кожного своєчасно невиконаного зобовязання.

01.01.2011р. сторонами була підписана дислокація на січень 2011р. (а.с.14), якою визначено розмір плати за місяць (в сумі 742,90грн.)

Обсяги та своєчасність виконання Відповідачем грошових зобовязань відображені у складеному та надісланому (а.с.27) Позивачем на виконання вимог ухвали суду акті звірення розрахунків (а.с.25), відомості якого узгоджуються із здійсненими платежами згідно представлених платежі них документів (а.с.а.с.44, 45)

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення разом із заборгованістю в сумі 442,5грн. також і нарахованого штрафу в сумі 74,25грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов №б/н від 12.09.2011р. (а.с.а.с.32, 33), підписавши із застереженням в розмірі стягуваної суми заборгованості складений Позивачем акт звірення розрахунків (а.с.35).

Наразі, як вбачається із змісту означеного акту, довідки Позивача №21/1-1149/Км від 01.09.2011р. (а.с.28) за підписом керівника і головного бухгалтера заявлена до стягнення заборгованість в сумі 742,5грн. станом на 01.09.2011р. погашена не була, що Відповідачем не заперечується.

Замовником на адресу Виконавця був складений лист № 158 датований 09.11.2010р. (а.с.34), що містив прохання зупинити дію договору № 1233/Км від 01.07.2010р. у звязку із відсутність з жовтня 2010р. електроенергії. Доказів надсилання (вручення) означеного листа Позивачеві до справи не надано, акт про надання послуг з охорони за жовтень 2010р. підписаний Відповідачем без зауважень (а.с.39), а самі послуги Замовником були оплачені (а.с.45).

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх обєднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафу.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору №1233/Км на охорону обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації від 01.07.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обовязків сторін, визначених договором №1233/Км від 01.07.2010р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобовязується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №1233/Км від 01.07.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) не пізніше пяти днів до кінця кожного попереднього місяця за наступний оплачуваний місяць послуг згідно умов п. 2.4. договору №1233/Км від 01.07.2010р., у тому числі і за січень 2011р. (в межах строку дії договору).

Посилання Відповідача на припинення зобовязань з надання послуг в розглядуваний період судом до уваги не приймається, оскільки:

- згадувані положення п.3.3.9. договору покладають відповідальність за забезпечення електроживлення обєкту охорони на Відповідача, що унеможливлює застосування положень ст. 607 Цивільного кодексу України з підставі відсутності електропостачання, належних доказів чого (відсутності) до матеріалів справи не надано;

- лист Відповідача №158 від 09.11.2010р. судом у якості доказу викладеної у відзиві позиції не сприймається, оскільки: не має підтверджень його отримання Позивачем; викладені в ньому обставини відсутності електропостачання на обєкті охорони з жовтня 2010р. спростовується підписаним сторонами і оплаченим актом за цей місяць; діюче законодавство не визначає процедури зупинення дії договору та її наслідків в контексті необхідності виконання спірних грошових зобовязань, тим більше, що до справи не надано відповіді на таку пропозицію Відповідача; гіпотетична ймовірність відсутності електрозабезпечення обєкту охорони на дату складання згадано листа (за що має відповідати Замовник) не усуває не спростованої жодними доказами ймовірності наявності електроживлення в період формування спірної заборгованості (січень 2011р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи Позивачем у січні 2011р. були у повному обсягу надані і не оплачені Відповідачем охоронні послуги на загальну суму 742,50грн., жодних доказів на спростування чого Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано. Посилання Відповідача на відсутність підписаного за цей місяць акту виконаних робіт судом не враховується, адже за змістом п. 2.7. договору акт складається і надається на підписання лише на вимогу Виконавця, а згідно п. 2.8. відсутність впродовж 10 банківських днів після закінчення оплачуваного місяця заперечень щодо послуг вказує на їх прийняття Замовником за визначеною Замовником вартість незалежно від наявності підписаного сторонами відповідного акту.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг згідно умов договору №1233/Км від 01.07.2010р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу в розмірі 742,50грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 6.2. договору №1233/Км від 01.07.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

У звязку з чим, суд дійшов висновку про правомірність застосування штрафу в розмірі 50% від суми невиконаного зобовязання та перевіривши представлений розрахунок (а.с.5) дійшов висновку про його відповідність умовам договору і фактичним взаємовідносинам сторін, з огляду на що задовольняє вимоги відносно штрафів повністю - в сумі 74,25грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Публічного акціонерного товариства „Донецьк-Авто”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03112840) про стягнення заборгованості за договором на охорону обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації №1233/Км від 01.07.2010р. в розмірі 742,50грн. та штрафу в розмірі 74,25грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донецьк-Авто”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03112840) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) заборгованість в розмірі 742,50грн. та штрафу в розмірі 74,25грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донецьк-Авто”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03112840) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 13.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >