Рішення № 18464876, 21.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/23021.09.11 За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку

«Укргазбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс»

про стягнення 57685,03 грн. та 2134,39 доларів США

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 724 від 11.10.10 р.

від відповідачів: ОСОБА_2 дов. № б/н від 19.08.11 р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс»про стягнення 57555,94 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 129,09 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 2134,30 доларів США штраф за невиконання п.п. 3.3.7. кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р.

Ухвалою суду від 29.07.11 р. було порушено провадження у справі № 37/230 та призначено її розгляд на 07.09.11 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Ухвалою суду від 01.08.11 р. у справі № 37/230 було виправлено допущену у вступній частині ухвали від 29.07.11 р. та замінено ціну позову у даній справі з «57685,03 грн. та 21,34 доларів США»на «57685,03 грн. та 2134,30 доларів США».

Представник позивача у судовому засіданні 07.09.11 р. надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 29.07.11 р. та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви ; підтримав заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.09.11 р. заперечив проти задоволення зави про забезпечення позову.

До позовної заяви позивач додав заяву про забезпечення позову, згідно з якою просив з метою забезпечення позову: витребувати в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»відомості про наявність у власності ТОВ «Інтерфудс»нерухомого майна; витребувати з Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві відомості про наявність у власності ТОВ «Інтерфудс»транспортних засобів; витребувати з Державної податкової адміністрації у м. Києві інформацію про банківські рахунки ТОВ «Інтерфудс»; після отримання інформації з вищезазначених установ винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке не знаходиться у заставі банку, та грошові кошти, що належать ТОВ «Інтерфудс»на праві власності в межах ціни позову; накласти арешт на належні ТОВ «Інтерфудс»грошові кошти.

Розглянувши дане клопотання позивача, суд його відхилив, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову не обґрунтував, доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суду не надав, а також нічим не підтвердив припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та не визнає необхідним накладати арешт на грошові кошти відповідача та зупиняти видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться на поточному рахунку відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 07.09.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду розрахунок суми заборгованості та додаткові документи у справі, які було залучено до матеріалів справи № 37/230.

Представник позивача проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, надав суду письмовий відзив на позовну заяву та пояснення на заяву про забезпечення позову.

Судом було оголошено перерву у судовому засіданні 07.09.11 р. до 19.09.11 р. о 10:30 год. для дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні 19.09.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду розрахунок суми заборгованості, який було залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.09.11 р. повторно проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Судом було оголошено перерву у судовому засіданні 19.09.11 р. до 21.09.11 р. о 12:55 для витребування у позивача обґрунтованого розрахунку позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 21.09.11 р. повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду письмові пояснення у справі, які було залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.09.11 р. повторно проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»(банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс»(позичальник) був укладений кредитний договір № 37-Ю/07.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. п. 1.1. та 1.2. кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 138000,00 грн. (сто тридцять вісім тисяч) доларів США 00 центів; цільове призначення кредиту поповнення оборотних коштів.

Відновлювальна відклична кредитна лінія це кредитна лінія, за якою кредитні кошти надаються в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленого ліміту (максимальна заборгованість за кредитною лінією), якщо при видачі кожного траншу в межах ліміту кредитної лінії відсутні такі умови, як платоспроможність позичальника та/або відсутність вільних кредитних ресурсів у банку, та в межах якого він може без обмежень отримувати та погашати кредитні кошти протягом всього строку дії кредитного договору.

У відповідності до п. 1.3. (п. п. 1.3.1. та 1.3.2.), кредитна лінія відкривається з 11.09.07 р. строком на 36 місяців; позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 10.09.10 р.

На виконання вищезазначеної умови кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., банк надав позичальнику кредит у день укладення даного договору в розмірі 137995,00 доларів США (696874,75 грн.), що підтверджується меморіальним валютним ордером № 61_3 від 11.09.07 р. та банківською випискою з особового рахунку № 20632014300.840 за період з 11.09.07 р. по 13.05.11 р.

У відповідності до п. 1.3.3. кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., позичальник повинен повернути основну суму кредиту на рахунок № 206320143300.840 в Третій київській філії ПАТ АК «Укргазбанк», МФО (300090). У разі надходження платежів від позивальника у встановлені даним договором строки суми непогашених у строк платежів перераховуються на рахунок прострочених кредитів та прострочених процентів. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку.

Пунктами 1.4.1. та 1.4.2. зазначеного кредитного договору передбачено, що за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 14,00 % річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3 цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 15,00 % річних.

Відповідно до п. 1.4.3. кредитного договору 37-Ю/07 від 11.09.07 р., нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання), до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший та не враховується останній день користування кредитом

Згідно з підпунктом 1.4.4. кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., строк сплати процентів один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору; проценти сплачуються на рахунок № 20687014300.840 в Третій київській філії ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО (300090), або на рахунок № 36007051.840 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого місяця, за який сплачуються проценти), а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до п. 1.3. даного договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Пунктом 1.4.5. договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р. визначено, що позичальник сплачує банку комісію:

- за відкриття та обслуговування позичкового рахунку у розмірі 4484,50 грн.; комісія сплачується в строк до 14.09.07 р. на рахунок № 6111990032ю840 в Третій київській філії ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО (300090);

- аналіз ліквідності забезпечення у розмірі 700,00 грн.; комісія сплачується в строк до 14.09.07 р. на рахунок № 6111990032ю840 в Третій київській філії ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО (300090).

У відповідності до п. 1.5. вищезазначеного договору, сторонами було встановлено наступний порядок погашення заборгованості за цим договором:

1) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення);

2) прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення);

3) строкові проценти;

4) строкові комісії;

5) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення);

6) штрафні санкції за даним договором;

7) строкова заборгованість за основним боргом.

У випадку перерахування грошових коштів на погашення кредиту та/або процентів та/або комісій з порушенням вищевказаної черговості з вини позичальника, банк вправі самостійно перерозподілити кошти позичальника, що надійшли, у відповідності з черговістю, викладеною в цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок по відповідних рахунках.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Розділом ІІ кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., визначено умови забезпечення кредиту.

Згідно з п. п.3.3.1. - 3.3.3. кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., позичальник зобовязується використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісійну порядку та терміни, встановлені цим договором; сплачувати плату за кредит та інші платежі на рахунки, вказані в першому розділі цього договору; у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, сплачувати проценти за користування простроченим кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 1.4.2. цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

У відповідності до п. 3.2.6. вищевказаного договору, банк має право у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, виявлення фактів нецільового використання кредиту (його частки), порушення умов п.п. 3.3.4. 3.3.7. цього договору стягувати неустойку, пеню та інші штрафні санкції, що передбачені розділом V цього договору.

Пунктом 3.3.9. договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р. визначено, що позичальник зобовязується сплатити банку штрафні санкції (у разі їх виникнення) згідно з п. 5.3. 5.5. цього договору.

Згідно з п. 5.3. договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., за порушення строків (визначених в даному договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобовязань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сторони домовились, що нарахування пені за прострочення виконання зобовязань (щодо строків, визначених в цьому договорі, і повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.

Позивач пояснив суду, що ТОВ «Інтерфудс»свої зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту за період з 13.09.10 р. до 10.02.11 р. не виконало, у звязку з чим станом на 13.05.11 р. банк нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 57555,94 грн.

Також у звязку з неналежним виконанням позичальником своїх зобовязань щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 13.09.10 р. до 02.02.11 р., банк нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 129,09 грн.

Згідно з п. 3.3.7. договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., позичальник зобовязується протягом строку дії цього договору і до повного виконання власних зобовязань по ньому щомісячно проводити свої безготівкові розрахунки через рахунки, відкриті в банку в обсязі не менше 375000,00 грн. Переведення позичальником оборотів до Третьої київської філії ПАТ АБ «Укргазбанк» повинно бути здійснено протягом трьох місяців від дати підписання цього договору. В разі невиконання вимог даного пункту, банк має право підвищити відсоткову ставку на два процентних пункти.

У відповідності до п. 5.5. договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., за невиконання зобовязань, передбачених п. п. 3.3.4. 3.3.7.цього договору, банк має право застосувати штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 0,4 % від суми фактичної заборгованості за кредитом.

Позивач пояснив суду, що протягом періоду з 01.10.10 р. о 01.02.11 р. позичальником порушувались вимоги п. 3.3.7. договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., зокрема, не проведено щомісячно безготівкові розрахунки через рахунки, відкриті в банку в необхідних обсягах, що підтверджується випискою з особового рахунку № 206760145074.840 за період з 11.09.07 р. до 13.05.11 р., у звязку з чим банк нарахував відповідачу штраф у розмірі 2134,30 доларів США.

13.04.11 р. ПАТ АБ «Укргазбанк»направило ТОВ «Інтерфудс»претензію з вимогою виконання зобовязання щодо сплати суми пені та штрафних санкцій за неналежне виконання умов кредитного договору.

Однак відповідач залишив зазначену претензію без відповіді та реагування.

Враховуючи вищевикладене, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфкдс»про стягнення 57555,94 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 129,09 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 2134,30 доларів США штраф за невиконання п. п. 3.3.7. кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 5.3. договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., за порушення строків (визначених в даному договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобовязань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сторони домовились, що нарахування пені за прострочення виконання зобовязань (щодо строків, визначених в цьому договорі, і повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.

У відповідності до п. 5.5. договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., за невиконання зобовязань, передбачених п. п. 3.3.4. 3.3.7.цього договору, банк має право застосувати штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 0,4 % від суми фактичної заборгованості за кредитом.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання за договором № 37-Ю/07 від 11.09.07 р. виконав належним чином, тоді як відповідач свої зобовязання за даним кредитним договором належним чином не виконував.

Відповідачем ТОВ «Інтерфудс»не заперечувався факт отримання кредиту в розмірі 137995,00 доларів США (еквівалент 696874,75 грн.) терміном з 11.09.2007 року до 10.09.2010 року під 14 % річних.

Однак відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити ПАТ АБ «Укргазбанк» у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Інтерфузс»повністю, пояснюючи це наступним.

Грошові кошти за кредитним договором № 37-Ю/07 від 11.09.07 р. та відсотки за користування кредитом були повернуті 10.02.11 р., що також не заперечується позивачем.

Пунктом 1.4.2. договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р. була передбачена збільшена відсоткова ставка за користування кредитом в термін понад 10.09.10 р. Крім того, пунктом 3.4.1. цього договору передбачено право позичальника порушувати перед банком питання про перенесення строків повернення кредиту та сплати процентів в разі виникнення обєктивних обставин, шляхом надання письмового клопотання позичальника до банку не пізніше, ніж за 10 робочих днів до настання строку чергового погашення заборгованості.

25.08.10 р. ТОВ «Інтерфудс»звернулось до ПАТ АБ «Укргазбанк»з листом (вихідний № 25/10-08-1 від 25.08.10 р., вхідний № 780 від 27.08.10 р.), в якому просило керуючись п. 3.2.1. і 3.4.1. кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., та враховуючи наявність обєктивних обставин, а також суттєве зниження вартості обєктів нерухомості, що вплинуло на вартість обєктів іпотеки та можливість пере кредитування, розглянути питання та прийняти позитивне рішення щодо відстрочення строків повернення кредиту за кредитним договором № 37-Ю/07 від 11.09.07 р. у повному обсязі на один рік, тобто до 10.09.11 р. з щомісячним поверненням суми кредиту рівними частинами, починаючи з 10.09.10 р.

При цьому, позивач продовжував приймати від відповідача грошові кошти з призначенням платежу «погашення відсотків по кредиту», що підтверджується випискою з системи клієнт-банк за період з 10.09.10 р., хоча відповіді на лист (вихідний № 25/10-08-1 від 25.08.10 р., вхідний № 780 від 27.08.10 р.) тривалий час не надавав.

Листом (вихідний № 353/07-1-2814 від 12.11.10 р. ПАТ АБ «Укргазбанк»повідомив ТОВ «Інтерфудс»про зміну валюти кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р. з долара США на гривню; продовження дії кредитного договору терміном на 6 місяців (до 10.02.11 р.) та встановлення графіку погашення, щомісяця рівними частинами, починаючи з жовтня 2010 р.

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає вимоги позивача щодо нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів в розмірі 57685,03 грн. необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Однак з наданих позивачем у судовому засіданні 21.09.11 р. письмових пояснень та розрахунку заборгованості ТОВ «Інтерфудс»за договором № 37-Ю/07 від 11.09.07 р. станом на 02.09.11 р. судом вбачається, що відповідач несвоєчасно сплачував проценти за користування кредитними коштами.

Стосовно нарахованих ПАТ АБ «Укргазбанк»2134,30 доларів США штрафу за невиконання п. 3.3.7. кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., то відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує факт порушення за вказаним пунктом кредитного договору та пояснив це тим, що у 2009 році, в період фінансової світової кризи, саме позивач зазнавав певні фінансові труднощі та не міг виконувати своїх обовязків і не виконував платіжні доручення відповідача, що впливало, в свою чергу, на виконання обовязку відповідача щодо обігу коштів згідно умов кредитного договору. На підтвердження зазначеного відповідач надав суду копію листа № 26029-1 від 26.02.09 р., яким підтверджується факт невиконання платіжних доручень на суму 147063,56 грн., внаслідок чого відповідач не зміг дотриматися умови договору про обіг коштів в розмірі не менше 375000,00 грн.

Також відповідач надав суду копії платіжних доручень № № 46 58 за березень 2009 року, з яких вбачається, що вони були проведені банком із затримкою 3-4 доби.

Наведені доводи відповідача не звільняють його від відповідальності у вигляді пені та штрафу, оскільки відповідних змін до кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р. не вносилось.

Проте зазначені ним обставини можуть слугувати підставою для зменшення розмірів штрафних санкцій, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. розяснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань». Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, арбітражний суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобовязань, причини неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення у виконанні зобовязання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Розглянувши даний спір, суд дійшов висновку про винятковість порушення відповідачем грошового зобовязання перед позивачем, оскільки ТОВ «Інтерфудз»зверталось до ПАТ АБ «Укргазбанк»з листом щодо невиконання ним п. 3.3.7. договору 37-Ю/07 від 11.09.07 р. з вини банку, крім того, судом приймається до уваги той факт, що відповідач повністю сплатив суму кредиту за даним договором до 10.02.11 р.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені та штрафу, що підлягають стягненню з ТОВ «Інтерфудс»на користь ПАТ АБ «Укргазбанк»до 50 %, що становить 28777,97 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 64,55 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, передбачених п. 5.3. договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р. та 1067,15 доларів США штрафу, передбаченого п. 5.5. договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 610, 625, 629, 1048, 1049, 1050,1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 233 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 66, 67, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 9, код ЄДРПОУ 31308403) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 28 777 (двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 97 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 64 (шістдесят чотири) грн. 55 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів; 1 067 (одна тисяча шістдесят сім) долари США 15 центів штраф за невиконання п. 3.3.7. кредитного договору № 37-Ю/07 від 11.09.07 р., 576 (пятсот сімдесят шість) грн. 85 коп. витрат на сплату державного мита; 21 (двадцять один) долар США 34 центи витрат на сплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяГавриловська І.О.

Повний текст

складено 23.09.11 р.