Ухвала суду № 18406506, 14.09.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2 –4354/2011

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді                               –                    Бібіка М.М.,

при секретарі                                         –                    Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 21 грудня 2007 року між ним та ОСОБА_1 була укладена генеральна угода № 14, згідно з якою позивач зобов’язався надати відповідачу кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках генеральної угоди. 26 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 в рамках генеральної угоди № 14, був укладений кредитний договір № 06.37-14/07-СК згідно з якими позивач надав відповідачеві кредит в сумі 1345000,00 доларів США. Відповідач зобов’язалася своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. Дотепер відповідач свої обов’язки виконує неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 06.37-14/07-СК від 26 грудня 2007 року в сумі 10152826 гривень 30 копійок (а.с. а.с. 4 –5).

29 липня 2010 року у цивільній справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволені у повному обсязі (а.с. а.с. 76 –77).

Ухвалою суду від 19 січня 2011 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення, строк на перегляд заочного рішення був поновлений, заочне рішення від 29 липня 2010 року –скасовано, а справа призначена до розгляду (а.с. 95).

Представник позивача у судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 163).

Відповідач до судового засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи, повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила (а.с. а.с. 154, 162).

Суд відповідно до ст. ст. 169, 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного втсновку.

Судом було встановлено, що 21 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 була укладена генеральна угода № 14, умовами якої передбачено, що позивач надає відповідачу кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитному договорі, укладеному в рамках генеральної угоди (а.с. 6).

26 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 06.37-14/07-СК, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 1345000,00 доларів США зі сплатою процентної ставки 13 % річних, строком користування до 26 грудня 2014 року (а.с. 7).

Того ж дня відповідач фактично отримала кредитні кошти (а.с. 9).

Дотепер відповідач не виконує свої зобов’язання з повернення кредиту за кредитним договором № 06.37-14/07-СК від 26 грудня 2007 року та відсотків за ним, і у неї перед позивачем утворилася заборгованість, яка станом на 29 липня 2009 року, з урахуванням відсотків та пені, складає суму 1320246,33 доларів США, відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

-          заборгованість за сумою кредиту –1221 254, 37 доларів США, що в еквіваленті складає 9391 568 гривень 23 копійки;

-          заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом – 98991,91 доларів США, що в еквіваленті складає 761 258 гривень 07 копійок;

-          пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 106 565 гривень 19 копійок.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, генеральною угодою № 14 від 21 грудня 2007 року та кредитним договором № 06.37-14/07-СК від 26 грудня 2007 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обов’язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов’язань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за нею, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред’являються.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за укладеним кредитним договором № 06.37-14/07-СК від 26 грудня 2007 року в сумі 10259 391 гривня 49 копійок.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 610, 611, 651, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 – 60, 79, 81, 88, 169, 197, 208, 209, 212 –215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитним договором № 06.37-14/07-СК від 26 грудня 2007 року в сумі 10259 391 гривня 49 копійок, судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом –10259 391 гривня 49 копійок.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку передбаченому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя                                                                                                                         М.М. Бібік