Рішення № 18296119, 31.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.08.11 р. Справа № 28/125

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Артемівського відділення Донецької обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Артемівськ

до відповідача Командитного товариства „Горлівськхімбуд”, м. Горлівка

про стягнення 1474246,72 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Бистрицька І.О.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Артемівського відділення Донецької обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Артемівськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Командитного товариства „Горлівськхімбуд”, м. Горлівка, про стягнення 1 495 631,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору відновлювальної кредитної лінії № 45/05-61 від 20.09.2007р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 27.07.2011р. порушив провадження у справі № 28/125.

23.08.2011р. до канцелярії суду від позивача надійшов лист №49-01/755 від 19.08.2011р., відповідно до якого останній уточнив позовні вимоги, відповідно до яких позивач зазначає, що загальна сума вимог позивача становить: прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 1138908,56 грн., прострочена заборгованості по процентами у розмірі 268853,67 грн., загальна сума пені в розмірі 66484,49 грн., а саме пеня за непогашення кредиту в розмірі 63747,25 грн. за період з 21.02.2011р. по 30.06.2011р., пеня за несплату процентів в розмірі 2737,24грн. за період з 05.07.2010р. по 30.06.2011р. Суд приймає до уваги зменшені позовні вимоги.

Відповідач в засідання суду не з’явився, однак, 25.08.2011р. до канцелярії суду надав заяву про припинення провадження по справі №74/01 від 25.08.2011р., відповідно до якої останній просить суд припинити провадження по справі, оскільки статтею 6 договору відновлювальної кредитної лінії № 45/05-61 від 20.09.2007р. передбачено розгляд цієї справи третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого суду при Асоціації українських банків.

Враховуючи зазначена справа розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, згідно ст.75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 20.09.2007р. між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», м.Київ (правонаступником якого є позивач, кредитор) в особі Артемівського відділення Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством „Горлівськхімбуд”, м. Горлівка (правонаступником якого є відповідач, позичальник) був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №45/05-61 (кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди №1 від 02.11.2007р., надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (транш), зі сплатою 17,00 процентів річних за кредитом та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів в новій редакції, які містяться в додатку № 1 до цього договору, який є невід`ємною складовою частиною цього договору, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом, в сумі 1 140 000,00 грн., з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 17.09.2010р. на умовах визначених цим договором.

Додатковою угодою № 2 від 19.06.2008р. до кредитного договору сторони дійшли згоди додаток №1 „Тарифи на послуги по наданню кредитів” викласти в іншій редакції.

П. 1 додаткової угоди №3 від 21.05.2010р. до кредитного договору сторони домовились змінити вид кредитної лінії з ВКЛ на НВКЛ.

Відповідно до п.2 додаткової угоди №3 від 21.05.2010р. до кредитного договору сторони підтверджують, що залишок заборгованості за кредитом станом на дату укладення цієї додаткової угоди складає 1 138 908,56 грн., залишок заборгованості за нарахованими процентами 69 142,33 грн.

Відповідно до п.3.1 додаткової угоди №3 від 21.05.2010р. до кредитного договору сторони встановили нову процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 19,8 % річних.

П. 3.2. додаткової угоди №3 від 21.05.2010р. до кредитного договору сторони встановили новий кінцевий термін повернення кредитної заборгованості за Договором, а саме до15 вересня 2015 року (включно).

П. 3.3. додаткової угоди №3 від 21.05.2010р. до кредитного договору сторони встановили, що погашення залишку кредитної заборгованості, починаючи з дати укладання Договору, здійснюється до 5 числа (включно) кожного місяця, згідно з графіком встановленим в даній додатковій угоді.

Відповідно до п.п. 4.1 – 4.3 в редакції додаткової угоди №3 від 21.05.2010р. до кредитного договору сторони визначили порядок сплати процентів за користування кредитом.

За своєю правовою природою договір № 45/05-61 від 20.09.2007р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та комісію за користування кредитом. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Надання кредиту банком позичальнику підтверджується відповідними меморіальними ордерами та позичальником не заперечується.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов’язався погашати кредитору в повному обсязі кредит в строк встановлений в п.п. 1.1.1, 3.3.15 договору (п.3.3.6. кредитного договору), сплачувати кредитору проценти та комісії в строки встановлені договором (п.3.3.7. кредитного договору), сплачувати кредитору неустойку (пеню, штраф) в строк, встановлений у п. 2.6 договору (п.3.3.8. кредитного договору).

У разі порушення позичальником строків сплати процентів та/або кредиту як в повному обсязі, так і частково, більш ніж 30 календарних днів, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення позичальнику, а позичальник, в свою чергу, зобов’язується достроково погасити в повному обсязі кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання вищезазначеного письмового повідомлення кредитора (п.6 додаткової угоди №3 від 21.05.2010р. до кредитного договору).

Кредитний договір набирає чинності з дати його укладання та діє до виконання сторонами належним чином і у повному обсязі всіх своїх зобов’язань за договором (п.7.3. кредитного договору).

За твердженням позивача, відповідач прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував.

В зв’язку з невиконанням позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, позивач направив відповідачу лист-претензію від 06.01.2011р. № 45-01/8 про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, яке було отримано позичальником 20.01.2011р.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання погасити достроково заборгованість за кредитним договором 20.02.2011р.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач доводить банківськими виписками, що заборгованість відповідача перед позивачем за простроченою заборгованістю за кредитом у розмірі 1 138 908,56 грн., простроченою заборгованістю по процентами у розмірі 268 853,67 грн.

Доказів перерахування вказаних сум на рахунок кредитору відповідачем до матеріалів справи не представлено.

Суду наданий акт звірки розрахунків, в якому відповідач погодився про наявність заборгованості за кредитом у розмірі 1 138 908,56 грн., простроченою заборгованістю по процентами у розмірі 268 853,67 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченою заборгованістю по кредиту у розмірі 1 138 908,56 грн., простроченою заборгованістю по процентами у розмірі 268 853,67 грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином, та такими що підлягають задоволенню.

Також, позивачем були заявлені вимоги про стягнення пені за непогашення кредиту в розмірі 63 747,25 грн. за період з 21.02.2011р. по 30.06.2011р., пені за несплату процентів в розмірі 2 737,24грн. за період з 05.07.2010р. по 30.06.2011р.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту (його частини та /або сплати процентів, комісій), зазначений у п.п. 1.1.1, 3.3.15, 3.3.17, 2.4, 2.5 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов`язань за договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що п. 2.16 кредитного договору передбачено, що період нарахування кредитором неустойки (пені, штрафу) за невиконання (неналежне виконання) позичальником зобов’язання за цим договором не повинен перевищувати одного року від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Тобто сторони домовились про інший порядок нарахування пені. Тобто, позивач правомірно здійснював розрахунок пені за 1 рік.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за непогашення кредиту в розмірі 63747,25 грн. за період з 21.02.2011р. по 30.06.2011р. підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 62873,99 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені за несплату процентів в розмірі 2737,24 грн. також підлягають задоволенню частково в розмірі 2700,49 грн.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ в особі Артемівського відділення Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Артемівськ, до відповідача Командитного товариства „Горлівськхімбуд”, м. Горлівка, підлягають задоволенню частково, а саме: прострочена заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 1138908,56 грн., прострочена заборгованість по процентам у розмірі 268853,67 грн., пеня за непогашення кредиту в розмірі 62873,99 грн., пеня за несплату процентів в розмірі 2700,49 грн.

25.08.2011р. відповідач до канцелярії суду надав заяву про припинення провадження по справі №74/01 від 25.08.2011р., відповідно до якої останній просить суд припинити провадження по справі, оскільки статтею 6 договору відновлювальної кредитної лінії № 45/05-61 від 20.09.2007р. передбачено розгляд цієї справи третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого суду при Асоціації українських банків.

Всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути між сторонами у зв’язку з укладанням та виконанням положень цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами на рівні їх уповноважених представників (п. 6.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України „Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Згідно ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окрем ої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Однак, за змістом правових норм, закріплених частиною 2 статті 124 Конституції України, частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

При системному тлумаченні наведених правових норм вбачається, що укладення третейської угоди чи то у вигляді третейського застереження у договорі, чи то у вигляді окремої письмової угоди, до виникнення спірних правовідносин, зумовлює виникнення у зацікавленої сторони права, у випадку виникнення спору, з метою захисту своїх прав і законних інтересів, на звернення до третейського суду. При цьому обмеження права звернення до господарського суду не допускається.

Згідно з Конституцією України - Україна є демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3).

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24 лютого 2004 року N 3-рп/2004).

Рішенням Конституційного Суду України №1-рп/2008 від 10.01.2008 року встановлено, що Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (Рішення у справі "Девір проти Бельгії" від 27 лютого 1980 року).

Правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону У країни "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України. Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України). З аналізу положень Закону України "Про третейські суди" випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

З викладеного слідує, що звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд вибирає способи захисту порушених або оспорюваних інтересів. Третейська угода (третейське застереження) є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду та не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір.

Волевиявлення ПАТ "Укрсоцбанк" на розгляд спору господарським судом висловлено у позовній заяві, за якою господарським судом Донецької області порушена справа №28/125.

Відтак, звернення до третейського суду на підставі третейської угоди, укладеної до виникнення спірних правовідносин є не обов`язком особи, а її правом, яким вона може користуватися на власний розсуд.

Таким чином суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ в особі Артемівського відділення Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Артемівськ, до відповідача Командитного товариства „Горлівськхімбуд”, м. Горлівка, задовольнити частково.

Стягнути з Командитного товариства „Горлівськхімбуд” (84609, Донецька область, м.Горлівка, вул. Горлівської дивізії, буд.44, ЄДРПОУ 01236880, відомостей про рахунки не має) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019, №37391130000006 в ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 300023) в особі Артемівського відділення Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (84500, м. Артемівськ, вул. Радянська, 37, ЄДРПОУ 09334010, МФО 334011, п/р 37395190150019) прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 1 138908,56 грн., прострочену заборгованості по процентами у розмірі 268 853,67 грн., пеню за непогашення кредиту в розмірі 62 873,99 грн., пеню за несплату процентів в розмірі 2 700,49грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 14 733,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232,48грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 31.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 02.09.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2011р.