Рішення № 182572, 18.09.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2006

Справа №2-7/12146-2006

«18» вересня 2006 р. м.Сімферополь Справа №2-7/12146-2006

За позовом Акціонерний банк «Кліринговий дім», м.Київ в особі філії «Кримська дирекція «АБ Кліринговий дім», м.Сімферполь

До відповідача – Суб’єкта підприємницької діяльності Граділя Олега Миколайовича, м.Сімферполь

Про стягнення 97556,39 грн.

Суддя І.І.Дворний

представники:

Від позивача – Зайрядінова М.Ф.- ю\к №48 – КД\06

Від відповідача – не з'явився

Сутність спору: Акціонерний банк «Кліринговий дім», м.Київ в особі філії «Кримська дирекція «АБ Кліринговий дім» звернулась до Господарського суду АР Крим з позовом до СПД Граділя Олега Миколайовича про стягнення 97556,39 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

18 вересня від позивача надійшло уточнення позовних вимог в якому він збільшує суму позову та проси стягнути з відповідача 105013,88грн.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Справа слуханням відкладалась відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Між позивачем та відповідачем 06.06.2005р. був укладений кредитний договір №1\2005-К, з внесеними змінами відповідно до додаткової угоди №1 від 04.02.2006р., відповідно до якого перший прийняв на себе зобов’язання надати відповідачу кредит у сумі 150000грн. (п.2.1). Строк повернення кредиту сторони встановили 06.06.2006р. (п.2.2).

За користування кредитом відповідач був зобов’язаний сплачувати відсотки у розмірі 21% річних (п. 3.2).

У п. 4.1. договору встановлено, що нарахування відсотків здійсняється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, починається з дня перерахування першого траншу з позичкового рахунку на рахунок, до дня повного його погашення, виходячи з фактичного залишу заборгованості по кредиту.

Відсотки нараховувались щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця станом першого числа кожного місяця та одночасно з кінцевим строком повернення кредиту(п.4.3)

Встановлено обов’язок відповідача здійснювати сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних на умовах та у порядку, передбаченими кредитним договором.

П. 7.2. кредитного договору визначав, що у випадку порушення термінів повернення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов’язання сплати відсотків за весь час фактичного користування кредитом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Ст. 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 339 ГК України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (ст. 345 ГК України).

Учасники господарських відносин згідно зі ст. 216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. При цьому, згідно зі ст. 218 ГК України учасники господарських відносин відповідають і за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань. До штрафних санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, відносяться господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Нарахування штрафніх санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ст.232 ГК України). Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов’язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором (ст.237 ГК України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлюває, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України). Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання , за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Матеріали справи підтверджують, що позивач фактично прийнято частину заставленого майна всього на суму 65000,00грн. для подальшої його реалізації в рахунок погашення заборгованості Відповідача по Кредитному договору.

Так згідно до з п.5.3 Договору у зв’язку з недостатністю суми, вирученої від реалізації наявного заставного майна для погашення боргу Відповідача по Кредитному договору у повному обсязі, позивач, за рахунок виручених коштів в розмірі 65000,00грн., задовольнив свої вимоги у наступному порядку:

1. відшкодовані витрати, понесені позивачем за зберігання заставленого майна в сумі 2000,00грн.;

2. погашені несплачені відповідачем відсотки в сумі 10354,64грн.та нараховану за прострочення сплати відсотків у сумі 223,83грн.

3. частково погашеного основний борг по Кредитному в сумі 52421,53грн.

Відповідач не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредиту. На час звернення до суду та уточнення позовних вимог його заборгованість склала 105013,88 грн.

У порядку, передбаченому ст.33 ГПК України, відповідачем не надані докази повернення кредиту або його частини. За таких обставин, вивчивши наданий позивачем розрахунок, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 526, 625 , 1054 ЦК України, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 97556,53 грн. заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність доказів сплати відповідачем відсотків у повному обсязі , суд, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 526, 625, 1054 ЦК України, вважає, що підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 105013,88 грн. відсотків з урахуванням індексу інфляції.

Як вказано вище, матеріали справи свідчать про те, що відповідач допустив однобічну відмову від виконання прийнятих на себе за зазначеним кредитним договором зобов'язань, що виразилось у неповерненні позивачу кредиту і несплаті відсотків у повному обсязі.

Відповідачем не надані докази повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарсько процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності Граділя Олега Миколайовича (м.Сімферополь, провулок Круглий 6, ідентифікаційний код 2520618513, філія «Кримська дирекція» АБ «Кліринговий дім») на користь Акціонерного банка «Кліринговий дім» м.Київ пр-т Червонозоряний,132к\р №32003170401 в Головному управлінні НБУ код ЄДРПОУ 21665382) заборгованість по кредитному договору №1\2005-К від 06 липня 2006р. у сумі 105013,88 грн., держмито в сумі 1050,14 грн., 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набранням рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.